49777 (588675), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

2. Інформаційні потреби споживачів як основний фактор формування системи інформаційного обслуговування

1. Значення вивчення споживачів інформації та їх інформаційних потреб для організації діяльності інформаційних установ

Як вже підкреслювалось, на даному етапі функціонування ІУ повинні будувати свою діяльність на основі застосування маркетингового підходу. В зв’язку з цим, особливої актуальності набувають питання виявлення основних груп користувачів певних ІУ та дослідження специфіки їх ІП з метою створення конкурентноздатної інформаційної продукції та структурування ІР у відповідності до даних потреб.

У сучасних умовах споживач інформації та його ІП стають основою організації всіх процесів ІД установ різних типів. ІП користувачів виступають в якості чинника, який прямо або опосередковано визначає зміст усіх напрямків діяльності ІУ: формування фондів, створення пошукового апарату ІУ, підготовку інформаційної продукції, надання інформаційних послуг. Знання ІП користувачів забезпечує можливість здійснення кількісної та якісної оцінки ефективності функціонування ІУ.

Глибокі зрушення в соціально-економічному розвитку незалежної України обумовили формування ринкових відносин в усіх сферах суспільного життя. Прийняття нової моделі життєдіяльності та адаптація до функціонування в умовах соціально-економічних змін особливо складними були для ІУ. Процеси формування законодавчого простору, прийняття нетрадиційних принципів фінансування, впровадження нових інформаційних технологій, становлення в якості суб’єкта господарювання та виробника інформаційних продуктів та послуг суттєво змінили діяльність ІУ. Визначення особливостей інформаційних послуг в умовах ринкових перетворень реалізує модель, подібну виробничому процесу матеріальної сфери, де беруть участь два суб’єкти: виробник і користувач, а продуктом праці є особливий вид творчої продукції – послуга.

Розглянемо різні підходи до визначення понять послуги. За термінологічним словником з „Бібліотечної справи та суміжних галузей знань” послуга тлумачиться як видача споживачам інформації у тимчасове користування документів, здійснення бібліографічного та довідково-інформаційного обслуговування [26]. У термінологічному словнику, підготовленому Російською державною бібліотекою. послуга визначається як результат ІД щодо задоволення потреб і запитів користувачів ІУ. У цьому ж видані з’являється визначення поняття інформаційної продукції теж як результату ІД. Отже, враховуючи реалії розвитку сучасної ІУ, та спираючись на наявність термінологічного визначення, можна констатувати утворення дихотомічної пари: „продукт-послуга” як матеріального результату ІД, що знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії, та спрямований на досягнення загальної мети – забезпечення потреб користувача.

Автори „Короткого термінологічного словника з бібліографознавства та соціальної інформатики” тлумачать інформаційну продукцію як матеріалізований результат ІД, комунікації посередників, призначений для задоволення ІП споживачів, а інформаційна послуга визначається як здійснення у визначеній законом формі ІД, спрямованої на доведення інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх ІП [33].

Різні точки зору показують розбіжності між існуючими розуміннями і, відповідно, тлумаченням сутності явища. Разом з тим, вони свідчать про подальший розвиток і трансформацію поглядів, віддзеркалюють процес зміни і перенесення акцентів з нематеріального характеру створюваного ефекту продуктів і послуг на їх матеріальні виміри.

Формування нинішнього розуміння сутності ІУ відбувається під впливом загальної економічної моделі життєдіяльності українського народу. Проблема управління взаємодією між споживачем і організацією, яка пропонує послуги, є досить актуальною в ринковому середовищі. Потрібно встановити підтримку та покращення різних форм взаємовідносин зі споживачами та іншими суб’єктами ринку для того, щоб якнайкраще задовольнити цілі учасників взаємодії. Під маркетинговим дослідженням розуміється систематичний збір, аналіз, класифікація певної інформації про запити, потреби, думки, переваги, відношення, мотивації окремих груп споживачів у контексті їх суспільної, політичної, економічної, культурної діяльності з метою прогнозування перспективних напрямків роботи інформаційних установ. Проте головним об’єктом маркетингових досліджень є безпосередньо користувач ІУ та його ІП. Оперуючи поняттям „користувач”, маємо на увазі суб’єкта, який отримує інформаційну послугу [33].

На думку М.С.Слободяника, на даний час сформувалося два основні підходи до вивчення ІП – психологічний та наукознавчий. Представники першого підходу розглядають потребу в інформації як певний стан свідомості суб’єкта. Найчіткіше цю позицію висловлює С.Д.Коготков, який визначає ІП як ставлення суб’єкта до інформації, відтвореною його психікою і свідомістю. Розуміння ІП, що базується на такому визначенні, дозволяє вивчити їх природу та механізм формування. В.З. Коган, В.А. Уханов, прихильники другого підходу, розглядають ІП як необхідність використання всіх нагромаджених людством знань для вирішення конкретних завдань [41].

Розмаїття думок щодо вивчення поняття ІП зумовлює необхідність виявлення сутності цього поняття. Найчастіше вживають терміни „об’єктивні” та „суб’єктивні” ІП. Прихильники психологічного підходу визначають ІП як певний стан свідомості. Тобто, позиція фахівців, які базуються на психологічному підході до визначення сутності ІП, формується з примату їх суб’єктивного характеру. Генетичним вихідним пунктом такого підходу є методологічна концепція, підґрунтям якої є теза про поєднання потреби і свідомості.

Прихильники наукознавчого підходу до визначення сутності ІП фактично зводять до її предмета, без урахування поведінки й свідомості суб’єкта. Отже, потреба є об’єктивною характеристикою людини, її свідомості; вона є вихідним пунктом діяльності. Відповідно ІП сформована об’єктивними відносинами і тому вона є об’єктивною і той же час не існує поза суб’єктом і його свідомістю.

ІП у тематичному аспекті залежать від проблематики певного дослідження. Серед факторів, що впливають на їх характер є умови професійної діяльності, науковий та інформаційний потенціал, стереотипи, що склалися під час пошуку й обробки інформації. Вивчення змісту ІП здійснюється шляхом дослідження професійної або ІД людини [41].

1. Формування інформаційних потреб користувачів

Важливим питанням теорії ІП є розкриття механізму формування у споживачів потреб в інформації різного змісту. Загальновідомо, що інформація у суспільстві функціонує на двох рівнях: первиннодокументальному і вториннодокументальному. Отже, у споживачів можуть виникати потреби як у первинній, так і у вторинній інформації. ІП – це потреби людини (групи людей) в інформації, що відповідають характеру дії чи роботи, які виконуються споживачем інформації [26]. Споживач інформації – це людина чи група людей, яка одержує соціальну інформацію[26]. Основними питаннями, що характеризують діяльність споживача є інформаційні інтереси та інформаційні запити. Інформаційний інтерес – це усвідомлена ІП чи форма її активного прояву. Інформаційний запит являє собою суб’єктивне формулювання інформаційного інтересу або опосередкований прояв ІП, її умовне позначення. З’ясувавши сутність основних понять теорії ІП, проаналізуємо механізм формування різних груп потреб у споживачів інформації та їх структуру.

На основі проведення численних досліджень фахівці інформаційної сфери визначили, що основою виникнення ІП є базова діяльність споживача. Даним терміном позначається будь-який вид суспільної діяльності споживача. До основних видів базової діяльності відносяться:

1.Професійна діяльність (наукова, виробнича, творча, педагогічна);

2.Учбова діяльність;

3.Популяризаторська діяльність;

4.Виховна діяльність;

5.Самоосвітня діяльність;

6.Дозвіллева діяльність;

Різні види базової діяльності породжують різні види ІП. Зокрема, в процесі професійної, навчальної, популяризаторської та виховної діяльності виникають ділові ІП, а самоосвітня і дозвіллева діяльність породжують культурні ІП.

ІП, які є стимулом діяльності людини, спрямовані на пошук потрібної інформації. Цей вид діяльності правомірно можна назвати ІКД. Споживання інформації сприяє виконанню „базової” діяльності людини, яка породжує ІП. Розвиток і ускладнення „базової” діяльності людини, в тому числі і в результаті споживання інформації, знову призводять до виникнення у суб’єктів потреби в інформації, і цикл повторюється, але вже на якісно новому рівні.

ІП споживачів досить різноманітні. Структуру ІП споживачів з точки зору їх змісту досліджувала К.Т. Селіверстова, застосувавши методологію філософських категорій загального, особливого та одиничного. До загального у потребах можна віднести запити на документи із загальнонаукових, міжгалузевих проблем, питань комплексного характеру, обумовлених інтеграційними процесами у науці. Категорія одиничного, специфічного у потребах користувачів пов’язана з приналежністю кожної людини до конкрентної соціально-професійної групи, з її учбовою, професійною або науковою діяльністю.

Структура потреб обумовлюється також цілями особистості та характером її діяльності, що відповідає цим цілям. В процесі базової діяльності у людини виникає потреба у використанні документів для виконання відповідних завдань. Динаміку виникнення різних за характером потреб у залежності від цілей особистості та її базової діяльності відображено в таблиці [41]:

Таблиця 3 - Динаміку виникнення різних за характером потреб

Проаналізувавши структуру потреб споживачів інформації, можна визначити фактори, які впливають на виникнення групових ІП. Ними є:

1. Вид суспільної діяльності, якою займається споживач. Крім виду також важливо знати сферу діяльності споживача;

2. Вік споживача інформації, що впливає на виникнення культурних і ділових ІП;

3. Спеціальність або галузь знання і практичної діяльності, в якій працює споживач;

4. Характер праці або функції, які виконує споживач (посада, яку займає споживач);

5. Регіональний фактор - це сукупність геологічних та інших особливостей регіону, які впливають на формування тих чи інших галузей промисловості, сільського господарства, навчальних закладів;

6. Психологічні особливості особистості.

Дещо інший підхід до класифікації ІП пропонує І.К.Кірпічєва в одній із своїх статей. Вона вважає, що в комплексному досліджені професійні потреби не повинні вивчатися у відриві від культурних потреб. Способи класифікації потреб за такими ознаками, як спеціальність, освіта (включаючи рівень бібліотечно-бібліографічної і іншої науково-організаційної орієнтації), характер виконуваної роботи тут недостатні. Необхідно враховувати комплекс факторів, які визначають ступінь відповідності ресурсів науково-технічної інформації потребам в них. Із факторів, які характеризують ці потреби, виділяють:

- передбачуваність ( чи може людина наперед визначити зміст своїх ІП):

- стабільність ( чи існують ці потреби довгий час, чи є епізодичними);

- формалізованість (наскільки легко і чітко може людина визначити свої потреби, свої запити та мову, яку використовує інформаційно-пошукова система аби досягти повного взаєморозуміння з працівником, який його обслуговує).

І.К.Кірпічєва умовно виділяє 5 основних категорій потреб. Три перші категорії є професійні, дві останні непрофесійні:

1. Стабільні для даної професійної групи, які визначаються відносно легко, формалізовані. Це потреби в літературі за спеціальністю, які відображають характер виконуваної роботи;

2. Нестабільні для даної професійної групи, які виникають епізодично в більшості її представників, іноді визначені періодично;

3.Виникають епізодично у багатьох працівників всіх професійних груп в процесі наукової чи іншої діяльності, Ці потреби мобільні і непередбачувані;

4. Характерні в тій чи іншій мірі для представників будь-яких професійних груп, нестабільні або стабільні, визначені наперед. Це потреби, обумовлені заняттям в мережі політичної просвіти, вивчення загальноосвітніх дисциплін, характером самоосвітніх інтересів;

5. Нестабільні або стабільні для представників всіх професійних груп, визначені передчасно. Мають на увазі потреби, які виникли у зв’язку з вихованням дітей в сім＇ї, профілактикою хвороб, заняттям спортом, туризмом тощо.

Перша, друга і четверта категорії потреб є типовими, а третя і п’ята є специфічними.

Визначивши загальні поняття, що характеризуються ІКД споживача, можна зробити висновок, що існує багато підходів до класифікації потреб споживачів інформації. Найбільш широко застосовуються способи класифікації потреб споживачів інформації за такими ознаками як спеціальність, освіта, характер виконуваної роботи та інші.

Оскільки характерною рисою сьогодення є підвищена увага до вивчення реальних потреб різних соціальних категорій і розвиток соціальних досліджень суспільної думки, то проблема вивчення ІП споживачів з часом буде досліджуватися все активніше. Здійснивши аналіз особливостей потреб споживачів у первинній інформації, визначимо їх зв’язок із потребами у вторинній (бібліографічній) інформації.

Характеристики

Список файлов ВКР