49777 (588675), страница 6
Текст из файла (страница 6)
- хронологічних меж ІП;
- необхідності у первинній та вторинній інформації;
- співвідношенні традиційних та машиночитних джерел інформації, до яких звертаються споживачі;
- потреби у відповідних інформаційних послугах.
Крім того, до анкети традиційно були включені питання, які стосуються таких характеристик респондентів, як рівень їх освіти і характер роботи, яку вони виконують (галузь або сфера діяльності). Також в процесі опитування з’ясувалось, чи є у респондентів власні бібліотеки, якими вони користуються, скільки часу вони витрачають на пошук необхідної інформації і як би вони оцінили роботу Рівненського ЦНТЕІ щодо задоволення їх ІП (Додаток 3)
З метою більш ґрунтовного аналізу й порівняння отриманих результатів на основі даних анкет складено таблиці, що характеризують ІП споживачів. Зокрема, розподіл споживачів інформації за освітою в табл.1.
Таблиця 1 - Розподіл респондентів за освітою
| Освіта | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| Середня спеціальна | 13 | 26 |
| Вища | 37 | 74 |
| Всього | 50 | 100 |
Як демонструє таблиця 1, 37 респондентів (74%) мають вищу спеціальну освіту, 13 (26,0%) – середню спеціальну. Ці дані свідчать про високий рівень фахової підготовки споживачів інформації, що звертаються до Рівненського ЦНТЕІ. Розподіл опитаних за характером їх роботи відображено у табл.2
Таблиця 2 - Розподіл респондентів за характером роботи
| Характер роботи | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| Житлово-комунальне господарство | 1 | 2 |
| Промисловість | 6 | 12 |
| Будівництво | 3 | 6 |
| Торгівля | 4 | 8 |
| Транспорт, зв’язок | 6 | 12 |
| Освіта, культура, наука, проектні організації | 9 | 18 |
| Підприємницька | 11 | 22 |
| Державні установи | 10 | 20 |
| Всього | 50 | 100 |
На нашу думку, саме рівень освіти і характер роботи респондентів в значній мірі визначають структуру ІП користувачів. Ці характеристики респондентів корелюють з усіма отриманими показниками їх ІП. Так опитаних найбільше цікавлять збірники нормативів, інструкцій (24%) та періодичні видання ( газети й журнали) (18%), дещо менше – довідкові видання (16%), навчальні посібники потрібні 10%. Менша зацікавленість у наукових виданнях (6%). Значна зацікавленість у патентних виданнях (16%). Це дозволяє зробити висновок про неоднакову цінність окремих документів для всіх категорій респондентів. Кожна віддає перевагу визначеному виду або типу літератури. Ці показники подані у табл. 3.
Таблиця 3 - Розподіл ІП користувачів у виданнях певних видів і типів
| Вид, тип видання | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| Збірники нормативів, інструкцій Збірники правових актів Періодичні видання (газети, журнали) Навчальні (посібники, підручники) Довідкові Патентні Монографії, збірники | 12 7 9 5 8 6 3 | 24 14 18 10 16 12 6 |
| Всього | 50 | 100 |
Найкраще задовольняють потреби споживачів засоби масової інформації 16%, газети та журнали – 12%, адже вони найоперативніше відображають інформацію.
Однаковою мірою задовольняють потреби споживачів реферативні видання та банки і бази даних 10%. Потрібно відзначити той факт, що з точки зору опитуваних, бібліографічні видання не менш важливі, ніж інші форми і методи доведення інформації. Значна частина споживачів інформації задовольняє свої потреби, використовуючи Internet 16%. До традиційних джерел інформації – каталогів та картотек за необхідною інформацією звертаються 12,0% респондентів. Це свідчить про те, що в каталогах фахівці часто не знаходять відомостей про літературу, яка їх цікавить, у них відсутні матеріали із журналів, збірників, наукових праць і відомчих видань.
Таблиця 4 - Використання джерел інформації
| Джерела інформації | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| Каталоги чи картотеки Реферативні видання Бібліографічні посібники Дисертації ЗМІ в т.ч.:
Банки і бази даних Internet | 6 5 4 5 9 8 5 8 | 12 10 8 10 18 16 10 16 |
| Всього | 50 | 100 |
Оперативне засвоєння інформаційних фондів, їхнє ефективне використання у професійній діяльності залежить від того, на які зручні для користувача жанри перетворена інформація після опрацювання і згортання. Для з’ясування даного питання під час інтерв’ю респондентам було запропоновано, на вибір, три жанри: реферат, огляд, анотація. Отримані результати опитування, що проводилось за даними показниками, представлені у табл.5.
Таблиця 5 - Використання жанрів інформації в залежності від за характеру роботи
| Характер роботи | Жанри/ кількість опитуваних | ||
| Реферат | Огляд | анотація | |
| Житлово-комунальне господарство | 2 | - | 2 |
| Промисловість | 6 | 1 | 5 |
| Будівництво | 1 | 1 | 4 |
| Торгівля | 2 | 1 | 2 |
| Транспорт, зв’язок | 1 | 1 | 1 |
| Освіта,культура,наука,проектні організації | 4 | 2 | 1 |
| Підприємницька | 7 | 2 | 4 |
| Державні установи | 1 | 1 | 1 |
| Всього | 24 | 9 | 20 |
Отже, як свідчать отримані результати, респонденти віддають перевагу рефератам і анотаціям. До даних джерел інформації звертається відповідно 24% і 20% респондентів. Оглядову інформацію використовують 9% опитаних.
Ще одним аспектом опитування було з’ясування переліку періодичних видань, які активно використовуються респондентами.
Серед цих видань найчастіше використовуються наступні видання – бюлетень “Відомості Верховної Ради”, газети “Голос України” та “Урядовий кур’єр”, “Все про бухгалтерський облік”, “Економіка підприємства”, “Відділ маркетингу”, “Вісті податкової служби”, «Вісник державних закупівель», «Економіка. Фінанси. Право», «Державний інформаційний бюлетень про приватизацію», «Українська інвестиційна газета», «Корпоративні системи», ” Налогове планування», «Молодь і Підприємництво», «Огляд цін українського та світового товарних ринків», «Торговое дело», «Транспорт». Розподіл потреб у періодичних виданнях див. у табл. 6. Отримані результати свідчать про доступність і наявність у документному потоці цих видань та оперативність відображення в них потрібних документів різного характеру.
Таблиця 6 Розподіл потреб у періодичних виданнях
| Періодичні видання | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| “Відомості Верховної Ради України” “Голос України” “Урядовий кур’єр” “Бізнес-карта України та країн СНГ” | 3 2 2 1 | 6 4 4 2 |
| “Вісті Рівненщини” “Все про бухгалтерський облік” “Бізнес” Економіка підприємства” “Відділ маркетингу” “Вісті податкової служби” “Галицькі контракти” | 1 2 2 5 2 | 2 4 4 1 4 |
| «Вісник державних закупівель», «Економіка. Фінанси. Право», «Державний інформаційний бюлетень про приватизацію», «Українська інвестиційна газета», «Корпоративні системи», «Налогове планирование», «Молодь і Підприємництво», «Огляд цін українського та світового товарних ринків», «Торговое дело», «Транспорт». | 1 1 1 3 3 1 3 3 2 3 | 1 1 1 6 6 1 6 1 8 6 4 6 |
В ході дослідження було з’ясовано й те, на якій мові користувачі хотіли б отримувати інформацію.
Було отримано такі результати опитування: бажання отримувати інформацію тільки українською мовою висловили 85% респондентів, для 15% опитуваних не має значення мова документа. Ці дані говорять про те, що україномовні видання за змістом відповідають ІП споживачів.
На запитання анкети “Чи задовольняє Вас система інформації, якою користуєтесь? Лише 32% опитаних надали позитивну оцінку даній системі. Значну перевагу респонденти надають одержанню інформації із неформальних джерел, особливо в процесі спілкування з колегами. Доречно відзначити, що неформальні канали інформації – лише окрема ланка системи одержання інформаційного забезпечення фахівців. Вони не тільки не замінюють формальні джерела, а навіть не забезпечують повноти її одержання. Крім того, неформальні канали мають суттєвий недолік – вони доступні, в основному, тільки керівникам, які часто зустрічаються на симпозіумах, нарадах, конференціях, але це джерело несистемне, випадкове.
У подальшому дослідженні було з’ясовано також питання стосовно наявності зібрань документів, що є на робочому місці. Виявилося, що практично в усіх респондентів є бібліотечки.
За конкретними документами до ІУ звертаються 60 %, респондентів, з метою пошуку потрібного документа – 20 %, з метою тематичного пошуку документів – 15 % опитуваних і за уточненням бібліографічних даних про документ – 13 %. Більшості опитуваних (65%) фахова інформація потрібна щодня. Це вказує на велике значення та необхідність спеціальних служб інформації. 25 % респондентів потребують функціонування необхідної інформації щотижня, 30 % - раз на місяць.
Важливим аспектом для організації ефективного інформаційного забезпечення користувачів є встановлення їхніх затрат часу на пошук необхідної інформації. Відомості про цей показник, отримані в ході опитування, представлені у табл.7.
Таблиця 7 - Затрати часу на пошук інформації
| Кількість часу в тиждень, що витрачається на пошук потрібної інформації | Кількість опитуваних | % відношення до загальної кількості |
| До 5 годин 5-10 годин 10-15 годин більше 20 годин | 16 14 9 11 | 32 28 18 22 |
| Всього | 50 | 100 |
Із представлених даних можна зробити висновок, що пошук інформації споживачами здійснюється недостатньо оперативно. 32% опитуваних витрачають на це 5 годин на тиждень. Від 5 до 10 годин щотижня на пошук потрібної інформації витрачають 28 %, від 10 до 15 годин 18 % і більше 20 годин в тиждень витрачають на цей процес 22,% опитуваних.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
