35435 (587808), страница 61
Текст из файла (страница 61)
241 О переводе государственных специальных банков СССР на полный хозрасчет и самофинансирование. [824] Постановление СМ СССР № 280 от 31.03.1989 г. //СП СССР. – 1989. – № 21. – Ст. 64.
В основу діяльності банків було покладено прибуток (доход) банків як узагальнений показник ефективності роботи і головне джерело укріплення та розвитку банківських установ, соціального розвитку та матеріального стимулювання їх колективів. Джерелами кредитних ресурсів визначалися фонди банків, залишки коштів підприємств, організацій та кооперативів на розрахункових, поточних рахунках, депозити, а також вклади населення на рахунках, відкритих в установах спеціалізованих банків СРСР. Крім того в Держбанку СРСР створювався Фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи СРСР. Він формувався за нормативами, визначеними урядовими актами, за рахунок частини залучених банками ресурсів та депозитів
242 [597] Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 25. – Ст.281.
243 [632] Постанова Верховної Ради Української РСР „Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 року N 873-XII //Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – N 25. – Ст. 282.
244 Слід зазначити, що процес прийняття банківського законодавства в Україні відбувався фактично паралельно з реформуванням цієї сфери в Російській Федерації, що свідчило про проведення чергового етапу масштабного реформування кредитної системи. Верховна Рада РРФСР прийняла 2 грудня 1990 р. закони РРФСР „Про Центральний банк РРФСР (Банк Росії)” і „Про банки і банківську діяльність в РРФСР” // Ведомости Верховного Совета РСФСР. – 1990. - № 27. – Ст. 356, 357. [748, 749]. Цікаво, що трохи пізніше (22 грудня 1990 р.) були прийняті Закони СРСР „Про Державний банк СРСР” та „Про банки і банківську діяльність” // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1990. - № 52. – Ст. 1154, 1155. Однак прийняття зазначених нормативних актів вже не могло більш-менш помітно вплинути на діяльність кредитно-банківської системи Радянського Союзу, оскільки саме з кінця 1990 – початку 1991 рр. почався процес формування самостійних банківських систем радянських республік, які поступово оголошували про свою незалежність.
245 Див, наприклад: [301] Evi Bodi, Robert C. Merton. Finance. – Prentice Hall, a PEC, New Jersey, 2000. – Р. 64–68; [304] Grane D., K. Froot, S. Mason, R.C. Merton… The Global Financial System: A Functional Perspective. – Boston: Harvard Business School Press, 1995. – Р. 54–59. Достатньо цікавим є монографічне дослідження: [15] Албегова И.М. и др. Государственная экономическая политика /И.М. Албегова, Р.Г. Емцов, А.В. Холопов; Под общ. ред. А.В. Сидоровича. -М.: Дело и сервис, 1998. – 320 с.
246 Останні дослідження в країнах із перехідною економікою свідчать, що пасивний (замкнений) капітал у них перевищує надходження іноземного капіталу приблизно в двадцять разів //[373] Україна. Фінансовий сектор: нова стратегія реформ: Матеріали конференції 22–23 червня 2001 р. – К., 2002. – С.12. Свого часу на такі особливості перехідних економік звертали увагу європейські та американські фінансисти: [292] G. Caprio, D. Folkerst–Landau, D. Lane. Bulding Sound Finance in Emerging Market Economies. – 1994. – 358 p.; [293] Central and Eastern Europe: Roads to Growth. – 1992. – 322 p.
247 [298] Robert C. Effros. Current Legal Issues Affecting Central Banks, Volume III, 1995. – 648 p.; [299] Volume IV, 1997. – 983 p.; [187] Халевинская Е.Д. Евробанк: политическая структура, банк развития, коммерческий банк. – М.: Финансы и статистика, 1992. – С. 4 – 9.
248 [492] Реформирование международных финансовых институтов // Ел. журнал государственного департамента США, Том 6. – № 1. – Февраль 2001 г.
249 За 1991–2001 рр. такі надходження склали 3,9 млрд дол. – [332] Плотніков О. Макроекономічні аспекти реформування фінансової системи України //Система державних фінансів України: шляхи забезпечення прозорості та оптимальної децентралізації фінансових потоків: Матеріали форуму експертів. Київ: Інститут Схід–Захід, 2 березня 2001 р. – С. 14; [516] Талько В. Проблеми врегулювання відносин з міжнародними економічними організаціями //Право України. – 1999. – № 9. – С. 106 – 109. На таком увзаємозв`язку наголошують увагу економісти. Див., наприклад: [264] Лэттер Т. Выбор режима валютного курса: Пер. с англ. – Лондон: Центр по изучению деятельности центральных банков, 1996. – 34 с. Менкью Н. Макроэкономика: Пер. с англ. – М.: Издв-во МГУ, 1994. – 802 с. [256] Гайгер Линдвуд Т. Макроэкономичкская теория и переходная экономика: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М., 1996. – 560 с.
На цьому акценутють свою увагу більшість фахівців, що досліджують сферу банківської діяльності, не дивлячись на спеціалізацію. Див., наприклад, роботи: [105] Кочетков В.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: Монографія. – К.: Знання, 2002. – 238 с.; [106] Кравець В.М., Кравець Ю.В. Західноєвропейський банківський бізнес: становлення і сучасність. – К.: Знання-Прес, 2003. – 470 с.; [122] Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учеб. пособие. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 288 с.; [192] Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст. – К.: Знання, 2002. – 120 с.; [202] Шевченко Р.І. Банківські операції: Навчально-методичний посібник. – К.: Знання, 2003. – 276 с.
250 Див, наприклад: [145] Основы законодательства капиталистических стран о банковской системе. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при ВС РФ, 1992. – С. 4.
251 У спеціальній літературі такі установи також носять назву „небанківських” або ”парабанківських”.
252 [338] Локшина С.М. Краткий словарь иностранных слов. – 9-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1987. – С. 466.
253 [339] Ожегов С.И. Словарь русского языка /Под ред. д. филол. н., проф. Н.Ю. Шведовой. Издание 16-е, исправленное. – М. Русский язык, 1984. – С. 624.
254 [221] Філософія / Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П. та ін. – За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1997. – С. 477.
255 Див., зокрема: [2] Аверьянов А.Н. Системное познание мира. – М., 1985. – С. 165 – 191; [22] Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981. – С. 99 – 117; [389] Бейкун А. Позитивна тенденція розвитку категорії „система” як елемента структурно-функціональної побудови органів державного управління //Право України. – 2001. – № 12. – С. 51 – 54.
256 [22] Афанасьев В.Г. Общество: системность., познание и управление. – С. 53.
257 [217] Банківське право України: Навч. посібник. Кол.авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. /Заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2000. – С. 56.
258 [427] Карманов Є.В. Правові аспекти реструктуризації банківської системи України //Право України. – 2001. – № 4. –С. 28–33.
259 [371] Роу А., Сігельбаум П., Кінг Т. Аналіз стану фінансового сектора на перехідному етапі в колишніх республіках Радянського Союзу. – Україна, фінансовий сектор: Нова стратегія реформ, червень 2001.
260 Российская банковская энциклопедия. – М., 1995. – С. 51.
261 [179] Тосунян Г.А. Государственное управление в области финансов и кредита в России. – М.: Дело, 1997. – С. 127; [130] Молчанов А.В. Коммерческий банк в современной России: теория и практика. – М., 1996. – С. 29; [554] Российская банковская энциклопедия. – М., 1995. – С. 51; [340] Островская О.М. Банковское дело: Толковый словарь. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – С. 43.
262 На даній позиції стоїть і Банківська енциклопедія, яка визначає банківську систему як сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку, що існує в тій чи іншій країні в певний період; складова частина кредитної системи //[549] Банківська енциклопедія /Під ред. д.ек.н., проф. А.М. Мороза. – К.: Ельтон. – С. 21.
263 [619] Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 1. - Ст. 1.
[104] Костюченко О.А. Банківське право: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1998. – С. 19–20.
264 [654] Державний Ощадбанк України був створений шляхом реорганізації на підставі постанови КМУ від 21 травня 1999 р. № 876 „Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України” //Офіційний вісник України. – 1999. – № 23. – Ст. 83. Його статут був зареєстрований НБУ 26 травня 1999 р. – Особливості правового статусу Ощадбанку України досліджувалися автором у статті: [475] Орлюк О.П. Особливості правового статусу ощадних банків //Науковий вісник Чернівецького університету. – 2000. – Випуск 82. – С. 86–89.
265 В Україні створення промислово–фінансових груп є достатньо проблематичним з позиції невигідності за фіскальною ознакою. Однак за своєю суттю існуючі угруповання можуть розглядатися саме як ФПГ у їх класичному розумінні.
266 [53] Вступ до банківської справи /Під ред. М.І. Савлука. – С. 123.
267 Див., наприклад: [309] John C. Strick. The Economics of Government Regulation: Theory and Canadian Practice. – Toronto: Thompson Educational Publishing, 1990. – 235 р.
Див., зокрема: [360] Клейн М. Гроші, політика та майбутнє міжнародної фінансової системи: (неофіційний переклад). – Україна, фінансовий сектор: Нова стратегія реформ, червень 2001.
268 [26] Банковское дело / Под ред. Ю. А. Бабичевой. — М.: Экономика, 1994. – С. 9.
269 [253] Бухвальд Бруно. Техника банковского дела. – С. 15–16.
270 К.Р. Тагірбеков пропонує інституційну схему побудови банківської системи, що базується на декількох принципах: 1. Ієрархічний принцип – виділяє в банківській системі окремі сегменти – рівні на підставі відносин внутрішньоструктурної підпорядкованості; 2. Функціонально-регулюючий принцип – розділяє банківську систему на окремі сегменти – шари на підставі функцій, що їх здійснюють складові банківської системи, спеціалізації здійснюваних ними операцій, а також характеру наглядових вимог, жорсткості повноважень банківського нагляду; 3. Організаційно-ієрархічний принцип – максимально повне виділення всіх функціонуючих елементів банківської системи, в тому числі і тих, що входять до внутрішніх ієрархій: центральний апарат, територіальні відділення, польові установи, розрахунково-касові центри, відділення, інформаційно-аналітичні центри, газети, журнали, обмінні пункти, банкомати тощо. – [144] Основы банковской деятельности (Банковское дело) /Под ред. К.Р. Тагирбекова. – М.: Изд. дом «ИНФРА-М», Изд-во «Весь Мир», 2001. – С. 35.
271 [50] Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем /Под общ. ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юринком, 1997. – С. 33; [572] Лобода Ю.П. Цінність держави як її соціальна сутність (теоретико–методологічні аспекти дослідження): Автореф. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук – Одеса, 2001. – С.15.
272 [77] Иванов А.И. Банковское дело. Настольная книга по немецкому банковскому делу. – М., Промстройбанк России, изд–во «Логос»,1996. – С. 10.; [228] Данилишин Б.М. Благосостояние наций: эволюция парадигмы развития: Монография. В. 2-х кн. – Кн. 1: Эволюция экономических отношений. – К.: Знання, 2002.
273 Більш повно функції системи розглядалися в наступних доповідях: [315] Merton R.C. A Functional Perspective of Financial Intermediation. – Financial Management 24, Summer 1995; [290] Bodie Z. and D. Grane. The Transformation of Banking: A Functional Perspective. – Harvard Business Review, March – April, 1996. З позицій практичного застосування доцільно ознайомитися з роботами: [404] Геращенко В. Перспективы развития банковской системы России /Бюллетень финансовой информации. – № 7. – июль 2000 г. – С. 4 – 41.
274 [245] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. Часть І. – М.: Дело, 2000. – С. 94.
275 [234] Лебедев В.А. Финансовое право: Учебник. Золотые страницы финансового права России. Т. 2. – М.: Статут. – 2000.– С. 147.
276 Див., наприклад: [266] Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. Т. 1. Банки. Книга 2. – С. 8; [24] Банки и банковские операции: Учебник для вузов /Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – С. 6–7; [167] Смирнов А.Л. Лизинговые операции. – М.: Издательство АО «Консалтбанкир», 1995. – С. 3
277 Наприклад, д.ек.н. Паламарчук В.О. та Бойченко О.К. у своєму науковому дослідженні запропонували класифікувати комерційні банки за цілим рядом ознак, у тому числі: 1) за порядком створення (перепрофільовані, новостворені); 2) за характером спеціалізації (універсальні, спеціалізовані); 3) за територією діяльності (регіональні, республіканські, міжнародні); за розміром (великі, середні, малі); 4) за формою власності (загальнодержавні, муніципальні, колективні, приватні, зі стопроцентною іноземною інвестицією, змішані); 5) за характером відносин (банки–гаранти, банки–кореспонденти, уповноважені); 6) за ступенем впливу (монополісти, аутсайдери); 7) за структурою (багатопрофільні, безфіліальні); за ступенем контролю (контролюючі, контрольовані); 8) за фінансовим станом (стійкі (стабільні), проблемні, кризові, банкрути) тощо. – Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти //[478] Фінанси України. – 1998. – № 3. – С. 50.
278 [693] Постанова НБУ N 375 від 31.08.2001 „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень„ (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2001 р. за N 906/6097).
279 [427] Карманов Є. Правові аспекти реструктуризації банківської системи України //Право України. – 2001. – № 4. – С. 30.
280 Зазначені особливості неодноразово підкреслювалися в юридичній літературі. Див.: [24] Банки и банковские операции: [24] Учебник для вузов /Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – С.10; Банковское дело: [27] Учебник / Под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. – 3-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1997. – С. 14.
281 Публічні інтереси в даному випадку тлумачаться як суспільні, без задоволення яких не можна, з однієї сторони, реалізувати приватні інтереси, а з іншої – забезпечити цілісність, стійкість та нормальний розвиток організацій, держав, націй, соціальних верств, держави в цілому /[176] Ю.А. Тихомиров. Публичное право. – М. – С. 54–55; [280] Туском Ж. Міжнародне право: Пер. з фр. – К.: Арт Ек, 1998. – С. 139.
282 Якщо з 1991 по 1997 рр. в Україну надійшло 1,3 млрд дол іноземних інвестицій, то нелегальний витік капіталу за кордон оцінюється у 20 млрд дол // [334] Проблеми економічної безпеки в Україні: Аналітична доповідь. – Київ, березень 1997 р. Український центр економічних і політичних досліджень. – С. 37.
283 У науковій літературі неодноразово висловлювалася пропозиція прийняти Банківський кодекс, що, на погляд автора, не є доцільним, виходячи зі змісту банківської діяльності та її динамічного розвитку. Див.: [487] Посікіра Р. Банківське законодавство: поняття, стан, перспективи //Право України. – 1998. – № 7. – С. 76– 79.
284 Так, станом на 1 січня 1997 р. несплачена в строк заборгованість складала 417 млн грн. Несплачені в строк відсотки за позичками банків зросли за 1996 р. на 40,2% і вимірювалися 586 млн грн.. – [334] Проблеми економічної безпеки в Україні: Аналітична доповідь. – Київ, березень 1997 р. Український центр економічних і політичних досліджень. – С. 40–41.
285 [352] Бокрош Л. Розвиток фінансового сектора України. Нова стратегія реформ. – Україна, фінансовий сектор: Нова стратегія реформ, червень 2001.
286 [522] Цхведиани В. Развитие банковской системы…//Бизнес. – № 7. – 17 февраля 2003 г. – С. 34 – 35.
287 [546] Ukraine: The Financial Sector and The Economy: The New Policy Agenda. 2001 / The World Bank, 2002.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
