35435 (587808), страница 60
Текст из файла (страница 60)
175 Однією з визначальних характеристик держави є власна валюта. І тому цілком логічним є поява в Україні власних грошових знаків за часів утворення на її території стародавньої держави – Київської Русі. Формування її грошової системи датується ІХ- початком ХІІ століття. Початковою базою її обігу були західноєвропейські та арабські срібні монети, що в певній мірі відповідали грошово-ваговим нормам Русі. В кінці Х століття в обігу з’явилася гривня (слово “гривня” походить від обруча – прикраси із золота або срібла, що носилося на шиї (на загривну). Гривня важила 48 золотників (один золотник мав вагу 4,266 г срібла). Розрізнялися срібна гривня – вагова одиниця, що відповідала певній кількості (вазі) срібла, і гривня-кун – грошово-розрахункова одиниця, що виражала відоме число монет.
У Київській Русі ХІ ст. в обігу була київська гривня, що мала форму шестикутного бруска і важила біля 160 г. Крім того, в грошовому обігу в ХІІ ст. були новгородські гривні – довгасті срібні бруски з вагою біля 200 г. Оберталися також гривні чернігівські, литовські та інші.
176 [240] Полонська-Василенко Н. Історія України. В 2-х т. Т. 2. 3-тє видання. Copyright by Ukrainische Freie Universitat und Ukrainischer Verlag, Munchen, 1976.– К.: Либідь, 1995. – С. 407.
177 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ) /За ред. д.е.н., проф. І.В. Сала. – Суми: Слобожанщина, 2000. – С. 108.
178 [94] Коломиец А. Финансовые реформы русских царей (от Ивана Грозного до Александра Освободителя). Очерки. – М.: НП „Журнал Вопросы экономики”, 2001. – С. 165.
179 Діяльність зазначених банків опиралася, переважно, на наданні довгострокових кредитів під невеликі відсотки. Зокрема, Дворянський банк давав позички строком до 3 років в розмірі до 10 тис крб. В 1757 р. строк повернення позичок був збільшений ще на один рік, а в 1761 р. до 8 років. Діяльність Купецького банку виявилася менш вдалою, оскільки позички не поверталися позичальниками, і у 1782 р. банк був ліквідований. До того ж уряд із самого початку дивився на кошти банків як на джерело фінансування видатків, й ніякого відношення до господарства не мав. В 1758 р. рішенням Сенату 7 тис крб. із Дворянського та Купецького банків було спрямовано на утримання італійської комічної опери.
180 [235] Мигулин П.П. Русский государственный кредит 1769-1899. Т.1. – Харьков, 1903. – С. 243.
181 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ) – С. 113– 114.
182 [102] Коропецький І.С. Українська економічна думка в ХІХ ст. – К., 1991 р. – С. 29; Оглоблін О. Проблема української економіки в науковій літературі і громадській думці ХІХ-ХХ ст. – Нью-Йорк, 1953. – С 14.
183 [186] Учебник финансоваго права С.И. Иловайскаго. – Одесса, Типо-Хромо-Лит. А.Ф. Соколовскаго, 1904. – С. 41– 42.
184 [242] Сперанский М.М. План финансов. 1810 год. /Цитируется по: У истоков финансового права. Т. 1. /Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 81.
185 [246] Тургенев Н.И. Опыт теории налогов. 1818 год. /Цитируется по: У истоков финансового права. Т. 1. / Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 268.
186 [51] Венгерська В.О. Утворення та діяльність державних банківських установ на Правобережні Україні у другій половині ХІХ століття. – Київ, 1997. – С. 6.
187 [185] Уставъ Государственнаго Банка. - С.-Петерьбургъ, Типо-литография Р.С. Вольпина. – 1904.
188 Підтвердження цього факту є положення статті 72 Статуту Державного банку, згідно якої Державному Банку надається право здійснювати наступні комерційні операції: 1) облік векселів та інших строкових зобов’язань; 2) видачу позичок та відкриття кредитів; 3) прийом вкладів: грошових і на зберігання; 4) покупку та продаж векселів та інших цінностей; 5) перевід сум та інші комісійні операції. Державний банк Російської імперії мав своєрідні риси: відсутність емісійної самостійності (випуск кредитних білетів на вимогу уряду); впровадження в собі функцій відділення державного казначейства (випуск за спеціальною вказівкою кредитних білетів з комерційною метою, переоблік векселів інших банків тощо). – [189] Хромов П.А. Экономическое развитие России в ХІХ-ХХ вв. – М., 1950. – С. 401.
189 [51] Венгерська В.О. Утворення та діяльність державних банківських установ на Правобережні Україні у другій половині ХІХ століття. – С. 8.
190 [506] Статистический временник Российской империи. Серия ІІ. Вип. 11; Статистика русских банков // СПб, 1875. – С. 83.
191 [39] Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ століття. – К.: Либідь, 1996. – С. 458.
192 [238] Орлов М.Ф. О государственном кредите. 1832 год. /Цитується за: У истоков финансового права. Т. 1. / Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 301.
193 [94] Коломиец А. Финансовые реформы русских царей (от Ивана Грозного до Александра Освободителя). Очерки. – М., НП “Журнал Вопросы экономики”, 2001. – С. 337.
194 [17] Альтерзон С.Г. Нарис розвитку київської кредитової системи. - К., 1929. – С. 15.
195 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст.) – С. 131.
196 [231] История Киева. Т. 1. В 2-х т. - К. Институт истории Академии наук СССР. Изд-во АН УССР. ,1963. – С..351.
197 [506] “Статистический временник Российской империи”, серия ІІ, вып. 11; [507] “Статистика русских банков”.// СПб, 1875. – С. 502.
198 [379] Атлас М.С. Государственный банк дореволюционной России //Вестник Банка России. – 2000. - № 7. – С. 304.
199 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ). – С.124.
[243] Старовойтенко І. Економічний розвиток Києва; самоврядування; міське господарство. –Історія Києва, Т. 1. Київ, 1918 р. – С. 405.
200 В цілому по банківській системі країни станом на 1881 р. було надано викупних позичок на 748,5 млн крб. З цієї суми утримані борги поміщиків колишнім кредитним установленням в сумі 302,7 млн крб; банківських білетів видано на 168,3 млн крб, 5%- викупних свідоцтв – на 191,5 млн крб, інших паперів, що засвідчували право отримання доходу по викупній операції – на суму вище 85 млн крб. /Министерство финансов 1802-1902 //СПб., 1902. – ч. 1. – С. 452. [362].
201 [51] Венгерська В.О. Утворення та діяльність державних банківських установ на Правобережні Україні у другій половині ХІХ століття. – С. 326.
202 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ). – С. 133.
203 [157] Раковский Л.Э. Сахарная промышленность Украины во второй половине ХІХ ст. Социально-экономический очерк. – Чернигов, 1992. – С. 28.
204 [227] Витте С.Ю. Воспоминания. Т. 2. В 2-х т. – М., 1960. – С. 522.
205 [462] Мигулин П.П. Наша банковая политика (1729-1903).Опыт исследования. – Харьков, 1904. – С. 234.
206 [230] Історія України. Курс лекцій. У 2-х к. Кн. 2. ХХ ст. /Мельник Л.Г., Верстюк В.Ф., Демченко М.В. та ін. – К.: Либідь, 1992. – С. 8-9.
До речі, помітну роль у розвиткові промисловості країни відіграли казенні замовлення, урядові позички, державне регулювання цін. Були налагоджені тісні зв’язки між банківськими монополіями, Державним банком і царським урядом, що значною мірою сприяло розвиткові державно-монополістичних тенденцій в економіці країни та зрощуванню монополій з державним апаратом. Так, з середини 90-х років ХІХ ст. з початком державно-монополістичного регулювання цукрової промисловості, державної регламентації цукрового експорту, в процесі дальшого зрощування цукрової промисловості з петербурзькими і московськими банковими монополіями сформувався й зміцнів цукровий синдикат, який на початку ХХ ст. повністю монополізував цукровий ринок.
207 [208] Эвентов Л.Я. Иностранные капиталы в русской промышленности. - М.-Л., 1931. – С. 85.
208 [234] Лебедев В.А. Финансовое право. Учебник. Золотые страницы финансового права России. Т. 2. – М., Статут, 2000. – С. 147.
209 [231] История Киева. Т. 1. В 2-х т. – К. :Институт истории Академии наук СССР. Изд-во АН УССР,1963. – С. 463.
210 [17] Альтерзон С.Г. Нарис розвитку київської кредитової системи. – С. 33.
211 [52] Витанович І. Українські землі під Австрією та Угорщиною. – ЕУ, 1928. – С. 527.
212 Станом на 31 грудня 1913 р. вексельний портфель Київської контори Державного банку досяг 29077 тис крб (проти 14 086 тис на 31 грудня попереднього року). В приватних банках на 31 грудня 1913 р. було векселів на 53159 тис крб (проти 47987 тис на цю ж дату попереднього року). Основні операції Київської контори Державного банку та приватних позичкових установ на 1 грудня 1914 р. складали: дисконт та позички – 224 млн крб, вклади та поточні рахунки – 147 млн крб. Государственный банк. Данные по конторе и отделениям на 1906–1915 гг. // СПб. – 1916. – С. 241, 244. [356].
213 [17] Альтерзон С.Г. Нарис розвитку київської кредитової системи. – С. 78.
214 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ). – С. 205 – 206.
215 [76] Зозуля Я. Велика українська революція. Матеріали до історії відновлення української державності: Календар історичних подій за лютий 1917 року – березень 1918 року. – Нью-Йорк, 1967. – С. 73.
216 [198] Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991 – 2001 рр. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 246–248.
217 [64] Дорошенко Д. Історія України. Т. ІІ. Українська Гетьманська держава. – Ужгород, 1932. – С. 283–286.
218 [805] Декрет РНК України від 14 лютого 1919 р. „Про конфіскацію акціонерних капіталів бувших приватних банків” //Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 1. 1917 – 1925 гг. /Автор очерка и составитель сборника документов профессор П.П. Михайленко. – Киев: Высшая школа, 1966. – С. 137.
219 [806] Декрет РНК “Про грошові знаки республіки” від 14 травня 1921 р. //Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 1. – С. 258.
220 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ). – С. 213.
221 [811] Постанова РНК “Про тримання державними установами та підприємствами своїх поточних рахунків в установах Держбанку” від 31 січня 1922 р. /Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 1. – С. 373.
222 [812] Постанова РНК “Про валютні і золоті угоди державних і кооперативних установ і підприємств” від 26 лютого 1923 р. /Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 1. – С. 554.
[813] Постанова РНК “Про чеканку золоточервонців” від 21 листопада 1922 р.
223 [230] Історія України. Курс лекцій. Кн. 2. ХХ ст. – С. 211.
224 [808] Кримінальний кодекс України. Постанова Всеукраїнського ЦВК 23 серпня 1922 р. Введений з 15 вересня 1922 р. / Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 1. – С. 515.
225 [809] Кримінальний кодекс УРСР 1927 р. Постанова Всеукраїнського ЦВК від 8 червня 1927 р. “Про введення в дію Кримінального кодексу УРСР в редакції 1927 р.” Введений в дію з 1 липня 1927 р. /Борьба с преступностью в Украинской ССР. Т. 2. – С. 331. Історико–правовий аспект зміни повноважень карних органів та їх компетенція, в тому числі, в сфері банківських відносин, містить робота: [576] Окіпнюк В.Т. Державне політичне управління УСРР (1922–1934 рр.): історико–юридичний аналіз: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. – К., 2001. – С. 8 – 9.
226 [813] Собрание уложений РНК РРФСР – 1923. – № 1. – Ст. 12.
227 [815] Положення про державні трудові ощадні каси Союзу РСР, затверджене Постановою ЦВК та РНК СРСР від 27.11. 1925 р. //Збірник законодавства СРСР. – 1925. – № 81. – Ст. 612.
228 [59] Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993. – С. 209.
229 [816] Положення про державні трудові ощадні каси Союзу РСР, затверджене Постановою ЦВК та РНК СРСР від 20.02.1929 р. /Збірник законодавства СРСР. – 1929. – № 17. – Ст. 140.
230 [358] Законодательство о кредитовании и расчетах. Сборник законодательных и ведомственных материалов по кредитованию и расчетам. //Под ред. М.В. Выносова. Изд-во 4-е, перераб. и доп. – М.: Госфиниздат, 1936. – С. 198-199.
231 [810] Правила по контокоррентным счетам. – М., 1930.
232 [230] Історія України. Курс лекцій. Кн. 2. ХХ ст. – С. 289.
233 [820] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1965. - № 19. – Ст. 122.
234 [818] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1960. - № 18. – Ст.160.
235 [817] Статут Державних трудових ощадних кас Союзу РСР, затверджений постановою РМ СРСР № 433 від 20.11.1948 р. /Збірник законодавства СРСР. - 1948. - № 7. - Ст.89; [821] Статут Державних трудових ощадних кас Союзу РСР, затверджений постановою РМ СРСР № 623 від 11.07.1977 р. /Збірник законодавства СРСР. - 1977. - № 21. - Ст.131.
236 [822] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1981. - № 3. – Ст.12.
237 [180] Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство России: опыт, проблемы, перспективы. – М.: Дело ЛТД, 1995. – С. 110.
238 [220] Фінансово-кредитна система України – Росії (ХУІІІ-ХХ ст. ). – С. 247.
239 [823] Собрание постановлений Правительства СССР. – 1987. - № 37. – Ст.121.
240 Статутний фонд банку визначався в сумі 1500 млн. крб. і служив забезпеченням зобов’язань Державного банку. Його завданнями визначалися: централізоване управління грошово-кредитною системою країни, проведення єдиної кредитної політики, координація діяльності банків СРСР та організація розрахунків між ними, організація і зміцнення грошового обігу, касове виконання бюджету, участь в формуванні зведеного валютного плану країни, кредитування, фінансування та розрахункове обслуговування підприємств і організацій невиробничої сфери. – [825] Устав Государственного банка СССР. Утвержден Постановлением СМ СССР № 1061 от 1.09.1988 г. //СП СССР. – 1988 г. – № 32. – Ст. 91.















