35435 (587808), страница 62
Текст из файла (страница 62)
288 Див, наприклад: [471] Оніщук О. Розвиток ринку послуг в Україні у контексті вступу до світової організації торгівлі //Україна – СОТ. Інформаційний бюлетень. – 2002. – Випуск № 2. – С. 2.
289 Репутація і імідж є основним аргументом на користь торговельної марки, в тому числі і банку. Найбільш ефективним інструментом формування репутації та торгівельної марки є PR. Банк приділяє велику увагу розміщенню різноманітної інформації щодо його діяльності, участі у фінансових рейтингах, співробітництву із СМІ. Див.: [448] Ксенз Л. Банкиры делают брэнды // Деловая столица. – № 38 (72). – 23.09.2002. – С. 30.
290 [452] Лысенко Е. Финансисты меняют акценты //Деловая столица. – № 7. – 17.02.2003. – С. 12.
291 [490] Раєвський К.Є. Ринкове реформування банківської системи в Україні: концептуальні положення //Вісник Національного банку України. – 1996. – № 1. – С. 29-31.; [439[]] Костицький В. Закон концентрації банківського капіталу: необхідність та шляхи здійснення //Право України. – 2002. - № 2. – С. 56.
292 [510] Стельмах В. Доля гривні й банківської системи України //Вісник НБУ. – 2000, серпень.
293 На кінець 2002 р. крупними іноземними інвесторами в українські кредитно-фінансові установи виступають банки Австрії (18,9 % всього залученого капіталу); Польщі (16,5 %) і Нідерландів (10%). Серед зарубіжних інвесторів, що вклали кошти в українські банки, – дві міжнародні фінансові організації, 38 компаній і фірм, 11 банків і 4 фізичних особи. Всього в Україні нараховується 20 банків з іноземним капіталом, 7 з яких належать повністю нерезидентам. Станом на 1 жовтня 2002 р. регулятивний капітал банків в іноземними інвестиціями складав 1, 75 млрд грн (19,5 % загальної суми капіталу банків України), а їхня частка в активах досягла 15,6 %. – [428] К вопросу о капитализации банков //Деловая столица. – № 50/84. – 16.12.2002. – С. 13.
294 [618] Закон України від 5 квітня 2001 р. „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” //Відомості Верховної Ради України, 2001р., № 29, ст. 137.
295 [556] Доповідь І. Богословської на конференції “Україна. Фінансовий сектор: нова стратегія реформ”. – Київ, 22–23 червня 2001р.
296 Останніми роками спостерігається тенденція досягнення міжнародного консенсусу відносно необхідності зміцнення платіжних систем шляхом відпрацювання міжнародно визнаних стандартів та практики у відношенні їхньої структури та функціонування. Особливу роль в цьому процесі відіграє Комітет по платіжних та розрахункових системах центральних банків країн “Групи десяти”. У травні 1998 р. за його ініціативою було створено Робочу групу по принципах та практичних аспектах платіжних систем, метою якої було розроблення ключових принципів для системно значущих платіжних систем. До складу зазначеної групи увійшли не лише банки країн “Групи десяти” та Європейського центрального банку, а й ще 11 національних центральних банків країн різних регіонів світу, а також представники Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Після кількарічної роботи групи було представлено на розгляд учасників зазначені ключові принципи для системно значущих платіжних систем. – [321] Report of the Committee on pay and computation system of the Central Banks of the Group of Ten countries. – BWC, 2000. – Першим ключовим принципом називається наявність добре відпрацьованої правової бази в усіх юрисдикціях.
297 [360] Клейн М. Гроші, політика та майбутнє міжнародної фінансової системи. Частина Б. //Матеріали конференції “Україна. Фінансовий сектор: нова стратегія реформ”. – С. 12.
298 [368] Подання Шведського банку на конференції Santa Fe Institute 27 та 28 березня 1998 р. у Лондоні.
299 [451] Лисенко І. Українські локальні картки переходять на чіп //Галицькі контракти. – № 39, 24-30 вересня 2001 р.
300 [530] За повідомленнями Департаменту інформатизації НБУ – 11.11.2002 р.
301 [481] Переход на чиповые карточки. Е-миграция //Бизнес. - № 11 (530), 17.07.2003 г. – С. 45.
302 Станом на 17.01.2003 р. проблема капіталізації встала перед 10 фінансовими установами.
303 [454] Лысенко Е., Проводова Н. Как «надуваются» банки //Деловая столица. Финансы. – № 38 (72) . – 23.09.2002.
304 Раніше питання капіталізації та встановлення мінімальних розмірів статутних фондів комерційних банків визначалися такими актами, як: [633] Постанова Верховної Ради України від 01.02.1996 р. (на 1.01.98 р. вимагався мінімальний капітал в сумі, еквівалентній 1 млн екю); [708] Постанова НБУ № 147 від 30.03.1999 р., якою цей строк був пролонгований. Постановою НБУ № 156 від 31.03.1999 р. було визначено, що в строк до 01.07.1999 р. банки зобов’язані забезпечити нарощування капіталу в розмірах, передбачених для збереження ліцензій на відповідні види банківської діяльності. – Капіталізаційна програма НБУ, розрахована до 2007 року, визначає, що залежно від статуса фінансові установи станом на 1 січня 2004 р. повинні сформувати нові нормативи мінімального капіталу: міжрегіональні банки – EUR 5,5 млн, регіональні – EUR 3, 5 млн, місцеві – EUR 1, 15 млн.
305 [830] Промінвестбанк України. Річний звіт. 2000 рік.
306 [381] Банки и банкиры //Новый Век. – 1.12. 2001. – С. 6–7.
307[829] Банк „Фінанси і кредит”. Річний звіт. 2001 рік.
308 [828] АКБ „Правекс-Банк”. Річний звіт 2001 рік.
309 Вітчизняний ринок банківських металів сьогодні поділяють на дві частини за ціновою ознакою. Перша – так звані банки першої хвилі: „Правекс-Банк”, „ВАБанк”, „Кредит промбанк”, „Форум”, вони тримають ціну на золото від 63070 грн/г (йдеться про стограмові злитки). Вигідно відрізняється друга частина банків – ці фінустанови відносять до другої хвилі (передусім через те, що вони пізніше вийшли на металевий ринок). До них зараховують „Ощадбанк”, „Укрсоцбанк”, „Брокбізнесбанк”. Ці банки працюють у межах нової цінової політики, встановлюючи менші ціни на свої злитки – на рівні 59–60 грн/г золота. В той же час можуть статися певні цінові зміни, оскільки Мінфін України своїм наказом від 26.11.2002 р. № 999 змінив закупівельні ціни на дорогоцінні метали. [727].
310 Див., зокрема: [144] Основы банковской деятельности (Банковское дело) /Под ред. К.Р. Тагирбекова. – С. 75 – 76.
311 [184] Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – С. 80–81 (автор також наводить три схеми побудови банку: пірамідальну, географічну та функціональну); [144] Основы банковской деятельности (Банковское дело) /Под ред. К.Р. Тагирбекова. – С. 76; [215] Голубович А.Д., Ситнин А.В., Хенкин Б.Л., Самоукина Н.В. Управление банком: организационные структуры, персонал, внутренние коммуникации. 2-е изд., испр. и доп. – М.: МЕНАТЕП-ИНФОРМ, 1995. – 208 с.
312 В цьому контексті достатньо цікавими є наступні статті в сфері бюдежтування бізнес-діяльності банків: [524] Чаусов В. Бюджетирование бизнес-деятельности банка /Фингид. - 14.11.2002; [270] Нильс Расмуссен, Кристофер Дж.Эйхорн. Бюджетирование сегодня: обзор и тенденции.- John Wiley & Sons; 2000.
313 За підсумками 2002 року в структурі кредитно–інвестиційного портфелю вітчизняних банків переважають кредити суб`єктам підприємницької діяльності – на їх частку припадає 80 – 90% портфелю. Вага цінних паперів більше всього в кредитно–інвестиційному портфелі Укрсоцбанка – 27,2%. Частка депозитів фізичних осіб протягом року зросла у членів АУБ до 34,4%. Причому набільш активно залучають депозити громадян великі банки: у ПриватБанку, який є лідером по залученню депозитів фізичних осіб, вони зросли з 1408 млн грн. до 2615 млн грн., а їх частка в зобов`язаннях банку зросла до 53,31% //[485] Бизнес. – № 7. – 17 февраля 2003. – С. 35.
314 [393] Бюлетень Національного банку України. – 2002. - № 7. – С. 46.
315 Залежність сучасної економічної діяльності від доступу до ринку фінансових послуг виходячи зі стандартів ГАТС достатньо повно висвітлені в наступних роботах: [306] Guide to the GATS. An Overview of issues for Further Liberalization of Trade in Services. – WTO, 2001. –704 p.; [318] Opening markets in financial services and the role of the GATS. – WTO, 1997. – 55 p.
316 Мається на увазі пропозиція, представлена Україною Секретаріату СОТ у грудні 2001 року та розіслана учасникам раунду переговорів про вступ України до СОТ, який відбувся у кінці червня 2002 року. Конкретніше – Горизонтальні розділи про послуги і про фінансові послуги.
317 [412] Дюфло Р., Юргелевич С. Реформування фінансового сектору України в контексті вступу до СОТ //Україна – СОТ. Інформаційний бюлетень. – 2002. – Випуск № 2. – С. 8.; [489] Пятницький В. Регулювання торгівлі послугами в рамках СОТ //Україна – СОТ. Інформаційний бюлетень. – 2002. – Випуск № 2. – С. 6.
318 [413] Дюфло Р., Юргелевич С., Савельєв О. Доступ філій іноземних банків в Україну//Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. Том 1. – 2002. – Випуск 3. – С. 56.
319 Зокрема: [754] Закон Естонії “Про кредитні установи” від 9 лютого 1999 р. (ст. 2, 12, 97, 98); [755] Закон Латвії “Про кредитні установи” від 5 жовтня 1995 р. (ст. 3, 20, 96, 107); [757] Закон Болгарії “Про банки” від 25 червня 1997 р. (ст. 1, 12, 15, 16, 62); [758] Закон Польщі “Про банки” від 29 серпня 1997 р. (ст. 40, 131); [759] Закон Словаччини “Про банки і банківську діяльність” від 1992 р. (ст. 1, 10, 25); [760] Закон Румунії “Про банки і банківську діяльність” від 5 бережня 1998 р. (ст. 6, 8, 15, 40, 67); [761] Закон Словенції “Про банківську діяльність” від 5 лютого 1999 р. (ст. 4, 52, 53); Закон Чехії “Про банки” від 1992 р. (ст. 1, 5, 7, 10).
320 [766] Постанова № 2 Болгарського національного банку від 7.01.2002 р. “Про ліцензії та дозволи, які надаються Болгарським національним банком”.
321 [762] Закон Чехії “Про банки” від 1992 р.; [767] Постанова № 33 Чеського національного банку від 2.02.1999 р. щодо необхідних умов для подання заявки про надання банківської ліцензії.
322 [768] Постанова № 6 Національного банку Словаччини від 5.06.1998 р. щодо подання заявки філією іноземного банку для одержання ліцензії на здійснення банківської діяльності, мінімального розміру коштів, які надаються іноземним банком своїй філії на території Словацької Республіки, та методу документування виконання умов для надання філії ліцензії на здійснення банківської діяльності.
323 [518] Тигіпко С. За повідомленням кореспондентів УНІАН. – 30 січня 2003 р.
324 [288] Bank Soundness and Macroeconomic Policy. – 1996, IMF. – 215 p.
325 Див., наприклад, дослідження поточного розвитку у валютному та фінансовому праві: [296] Current Developments in Monetary and Financial Law, Volume I. – 1999, IMF. – 644 p.
326 [204] Шенаев В.Н., Науменко О.В. Центральный банк в процессе экономического регулирования. Зарубежный опыт и возможности его использования в России. – М.: Изд-во АО „Консалтбанкир”, 1994 . – С. 33.
327 [22] Афанасьев В.Г. Общество: системность, познане и управление. – С. 53.
328 [245] Тосунян Г.А., Викулин М.И. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. – С. 108.
329 [245] Тосунян Г.А., Викулин М.И. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. – С. 109.
330 [136] Немецкий Федеральній банк. Денежная политика Федерального банка. – С. 198.
[50] Введение в теорию государственно–правовой организации социальных систем /Под общ. ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юринком, 1997. – С.24.
331 Історичний аналіз становлення і розвитку банківської системи України проведено автором в наукових статтях: [474] Орлюк О.П. Становлення банківської системи України у ХУІІІ – ХХ ст. Ч. 1 – 2. //Науковий Вісник Чернівецького університету ім. Федьковича. – 2003. – № 154, 161.
332 Див.: [613] Закон України „Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 (із наступними змінами та доповненнями); [702] Постанова Правління НБУ № 495 „Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України” від 22.12.2000 – із наступними змінами.
333 [55] Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации: юридический статус, организация, функции, полномочия. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – С. 27.
334 [763] Закон Республики Молдова «О финансовых учреждениях» от 21 июля 1995 г. № 550–ХІІІ.
335 [143] Организация деятельности коммерческих банков /Под общ. ред. Г.И. Кравцовой. – Мн.: БГЭУ, 2001.– С.22.
336 Див, наприклад: [282] Федеральна резервна система США /підготовлено Робертом П. Блеком – переклад на укр. – Львів: Атлас, 1995. – С. 88–89; [37] США: Центральный банк и экономика. – М.: Наука, 1988. – С. 151–155; [204] Шенаев В.Н., Науменко О.В. Центральный банк в процессе экономического регулирования. Зарубежный опыт и возможности его использования в России. – С. 35.
337 Див.: [48] Вишневский А.А. Банковское право Англии. – С. 10–11, 205–208; [204] Шенаев В.Н., Науменко О.В. Центральный банк в процессе экономического регулирования. Зарубежный опыт и возможности его использования в России. – С. 35.
338 [258] Государственные финансы Канады /Пер. с англ.: Сев.-Осет.научн.центр; Владикавказский ин–т упр. /Под общ.ред А.Л. Кедрина, В.Д. Дзгоева. – М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000. – С. 349–350.
339 Міжнародний досвід свідчить, що політика дорогих грошей не дає змоги розв’язати структурні проблеми, водночас просте зниження кредитних ставок також не дає результату, не будучи доповненим спеціальною інвестиційною політикою, особливо у світлі наростання відкритості економік, за якої зміни в ціні капіталу тягнуть за собою зміну платіжних балансів, валютних курсів тощо. – Див., зокрема: [357] Жаліло Я.А. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн. Випуск 1. – К.: НІСД, 1996. – С. 45.
340 Маються на увазі, в першу чергу, позабанківські кредитно-фінансові установи.
341 [87] Катрич А.С. Роль банков в устранении кризисных явлений в российском обществе. Банковская деятельность в системе социально-экономической информации. – М.: Дело, 1999. – С. 13.
342 Наприклад, в Польщі мінімальний розмір капіталу банків як місцевих, так і філій іноземних банків становить 5 млн євро (ст. 32 Закону Польщі “Про банки” від 29 серпня 1997 р. [758]). В якості коментара доцільно ознайомитися також з деякими актами ЦБ РФ, в тому числі: О рублевом эквиваленте минимального размера уставного капитала, необходимого для создания кредитной организации, и минимального размера собственных средств (капитала) банка, ходатайствующего о получении Генеральной лицензии на осуществление банковских операций, на II квартал 2001 года //Вестник Банка России. – № 23 (523). – 11.04.2001. [769].















