35435 (587808), страница 56
Текст из файла (страница 56)
Підрозділ при Національному банку України
Філії (територіальні управління) Національного банку України
Структурні одиниці (підрозділи) і спеціалізовані підприємства Національного банку України
Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.
Ц
ентральний апарат Національного банку України
Керівництво Група економічних Радників Голови Секретаріат Голови Апарат Ради Національного банку України Управління зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації Управління контролю ризиків Департамент монетарної політики Департамент бухгалтерського обліку Економічний департамент Редакція періодичних видань Національного банку України Департамент готівково-грошового обігу Музей грошей Національного банку України Департамент перевезення цінностей та організації інкасації Департамент валютного регулювання Департамент валютного контролю та ліцензування Генеральний департамент банківського нагляду Департамент реєстрації та ліцензування банків Департамент реорганізації та ліквідації банків Департамент інспектування та моніторингу банків Департамент інформатизації Фінансовий департамент Юридичний департамент Департамент персоналу Департамент платіжних систем Департамент аудиту Департамент зовнішньоекономічних відносин Департамент економічного аналізу, досліджень та прогнозування Управління діловодства Департамент банківської безпеки Адміністративний департамент Департамент організації виробництва і господарської діяльності
П ідрозділ при Національному банку України
Центральна бібліотека
Ф ілії (територіальні управління) Національного банку України
Управління Національного банку України у Вінницькій області Управління Національного банку України у Волинській області Управління Національного банку України у Дніпропетровській області Управління Національного банку України у Донецькій області Управління Національного банку України у Житомирській області Управління Національного банку України у Закарпатській області Управління Національного банку України у Запорізькій області Управління Національного банку України у Івано-Франківській області Управління Національного банку України у Кіровоградській області Головне управління Національного банку України по м.Києву і Київській області Головне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим Управління Національного банку України у Луганській області Управління Національного банку України у Львівській області Управління Національного банку України у Миколаївській області Управління Національного банку України у Одеській області Управління Національного банку України у Полтавській області Управління Національного банку України у Рівненській області Управління Національного банку України у Сумській області Управління Національного банку України у Тернопільській області Управління Національного банку України у Харківській області Управління Національного банку України у Херсонській області Управління Національного банку України у Хмельницькій області Управління Національного банку України у Черкаській області Управління Національного банку України у Чернівецькій області Управління Національного банку України у Чернігівській області
С труктурні одиниці (підрозділи) і спеціалізовані підприємства Національного банку України
Операційне управління Центральне сховище Державна скарбниця Центральна розрахункова палата Навчальний центр Господарсько-експлуатаційне управління Банкнотно-монетний двір Фабрика банкнотного паперу Група управління проектами міжнародних кредитних ліній
1 Хоча в науці фінансів існують теорії, згідно з якими прообразом банку можна назвати храми, що існували за часів Стародавнього Єгипту, Вавілонського царства, Римської імперії тощо. В таких храмах на тимчасове зберігання розміщувалися дорогоцінні метали та каміння заможних власників. Зазначені цінності відповідно до укладених домовленостей поверталися господарю або через певний проміжок часу, або на його першу вимогу. В окремих випадках за можливість користування цінностями у власних цілях храм міг сплатити певні кошти власникові. Тобто, це можна розглядати як аналогію із сучасними депозитами.
2 Історія походження банківських установ розглянута багатьма науковцями. Див., зокрема: [322] R. de Roover. New Interpretations of History of Banking. – Chicago: University of Chicago Press, 1974; [28] Банковское дело /Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Банки и биржи. НКЦ, 1992. – 428 с.; [253] Бухвальд Б. Техника банковского дела: Пер. с нем. – М., 1993. – 234 с.; та ін.
[265] Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран / Под общ. ред. проф. Л.П. Павловой. – Т. 1 Банки. Книга 1. – М.: АО «Финстатинформ», 1994. – С. 7; [253] Бухвальд Б. Техника банковского дела. – С. 15–24.
3 [246] Тургенев Н.И. Опыт теории налогов. 1818 г. /В книге: У истоков финансового права. Т. 1. (Серия «Золотые страницы российского финансового права») /Под ред. д.ю.н. А.Н. Козырина. – М.: Статут, 1998. – С. 249.
4 Проф. О.І. Лаврушин зазначав, що пізнання сутності банку, як і будь–якого іншого явища, вимагає відповіді не на питання про те, чим він займається, які операції виконує або виконував в процесі свого історичного розвитку, а про те, якими він характеризується якостями, що виражають його істотну визначеність, яка його специфіка, в чому заключається його основа і, кінець кінцем, яка внутрішня структура банку – і звідси які операції, що випливають із сутності, банк переважно повинен виконувати. – [29] Банковское дело /Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – С. 5.
5 В юридичній науці ще з початку 90–х років триває дискусія з приводу можливості віднесення України до країн із романо–германською системою. Див., наприклад: [484] Погорілко В., Малишко М. Правова система – система права – система законодавства суверенної України //Право України. – 1993 – № 9 – 10. – С. 10 – 12.
6 Див, наприклад: [545] Le Role de la banque centrale et la politique monetaire. Banque de France. – DGCF, 1996. – N 32. – # 3.2.; [303] Gramlich, L. Bundesbankgesetz, Währungsgesetz, Münzgesetz, Kommentar. – München, 1988.
7 Див., зокрема: [67] Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право. – М.: ИНФРА-М, Форум, 1998. – С. 27.
8 [542] Official Journal of European Communities. – N L 322, 12.12.1977. – Р. 30–37.
9 [543] Official Journal of European Communities. – N L 386, 15.12.1989. – Р. 1–13.
10 [770] Директива ЄС від 17 квітня 1989 р. „Про власні кошти кредитних організацій” (89/2999/ЄЕС); [771] Директива ЄС від 18 грудня 1989 р. „Про індекси платоспроможності кредитних організацій” (89/647/ЄЕС); [772] Директива ЄС від 6 квітня 1992 р. „Про нагляд за кредитними організаціями на консолідованій основі” (92/30/ЄЕС); [773] Директива ЄС від 21 грудня 1992 р. „Про моніторинг і контроль за крупними кредитними ризиками кредитних організацій” (92/121/ЄЕС); [774] Директива ЄС від 15 березня 1993 р. „Про достатність капіталу інвестиційних інститутів і кредитних організацій” (№\:\ЄЕС); [775] Директива ЄС від 30 травня 1994 р. „Про схеми по захисту вкладів в кредитних організаціях” (94/19/ЄС); [776] Директива ЄС від 29 червня 1995 р. „Про покращання нагляду за кредитними організаціями” (95/26/ЄС).
11 [48] Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут. 2000. – С. 5–9.
12 Див., зокрема: [300] Ellinger E.P., Lomnicka E. Modern Banking Law. – Oxford, 1994. – P. 34 – 35; [325] Shaw E.R., Howcroft J. B. Banking Law. – Oxford, 1985. – P. 11; [573] Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико–правовий аспект): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. – К., 2002. – С. 10–11.
13 [597] Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 25. - Ст.281 - з наступними змінами та доповненнями.
14 [615] Закон України „Про банки і банківську діяльність” в редакції від 7 грудня 2000 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5–6. - Ст.30.
15 [161] Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М., 1960. – С. 161.
16 [60] Гуревич Е.А. Очерки советского банковского права. – Л., 1952. – С. 16; [161] Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – С. 161.
17 [89] Коган М.Л. Предприятие и банк: операции и сделки, права и обязанности. – М., 1993. – С. 3; [141] Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – С. 33.
18 [68] Ефимова Л.Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994. – С. 4–5; [79] Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: «Юридическая литература», 1975.
19 Комплексний характер банківських відносин розкривався автором у статтях: [472] Орлюк О.П. Банківське право і банківське законодавство: співвідношення понять // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2001. – № 42.; [473] Орлюк О.П. Банківське законодавство в системі законодавства України //Ерліхівський збірник. Наукові доповіді. Випуск 3. – Чернівці: “Рута”, 2002. – С. 70–76.
20 Аналогічна ситуація спостерігається і в РФ, де за статистичними даними на кінець 2001 р. лише 3% національних інвестицій здійснювалося банками [351] //Банковский диалог между Россией и Америкой. – 15 November 2001. (Распространено Офисом международных информационных программ Государственного департамента США.
21 Можна назвати ряд наукових досліджень у зазначеній сфері, зокрема: [18] Аминов Д.И., Ревин В.П. Преступность в кредитно-банковской сфере в вопросах и ответах. – М., 1997. – С. 36; [409] Джужа О., Голосніченко Д., Чернявський С. Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності: кримінологічний аналіз //Право України. – 2000. – № 11. – С. 43 – 45; [396] Воробей О. Підробка сучасних паперових грошових знаків //Право України. – 2001. – № 6. – С.106 – 107.
22 [196] Фінансове право: Підручник /Під заг. ред. проф. Л.К. Воронової – Х.: Консум, 1998. – С. 10; [195] Финансовое право: Учебник /Отв.ред. Н.И. Химичева. – М.: Изд–во БЕК, 1997. – С. 7; [124] Мандрица В.М., Рукавишникова И.В., Дружинин Д.Н. Финансовое право /Под ред. проф. В.М. Мандрицы. – Ростов н/д: Феникс, 1999. – С. 10; [142] Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 7.
Говорячи про державні фінанси, з якими пов’язана діяльність центробанку, слід відмітити багатоаспектність наукових досліджень. Див., зокрема: [566] Гуторова Н.О. Проблеми кримінально–правової охорони державних фінансів України: Автореф. дис. на здоб. наук. ст. докт. юрид. наук. – Харків, 2002. – С. 10–11; [275] Пратт А.Л. Обманные операции в банковском деле. Пер. с. англ. – М.: Перспектива, 1995. – 224 с; [3] Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и статистика, 1992.
23 [184] Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – М.: “Все для вас”, 1993. – С. 23; [316] McNaughton D., Carlson D.G., Dietz C.T. Building Strong Management and Responding to Change. – Washington, 1992. – Р. 321.
24 [141] Олейник О.М. Основы банковского права. – С. 20.
25 [265] Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. Т. 1. Книга 1. – С. 16.
26 [10] Агарков М.М. Основы банковского права: Курс лекций. Учение о ценных бумагах. – М.: БЕК, 1994. – С. 7.
27 Див., наприклад: [154] Правовое регулирование банковской деятельности / Под ред. проф. Е.А. Суханова. – М.: Учебно-консультационный центр “ЮрИнфо”, 1997. – С. 16; [29] Банковское дело /Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – С. 25–26; [30] Банківські операції: Підручник /під ред. Мороза А.М. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 36– 40; [31] Банківське право: українське та європейське /За ред. П.Д. Біленчука. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 1999. – С. 34 – 37; [73] Заверуха І.Б. Банківське право: Навчальний посібник. – Л.: Астролябія, 2002. – С. 22–23.
28 [236] Научно–практический комментарий к Банковскому кодексу Республики Беларусь. В 2–х кн. Кн. 1. /В.В. Жуков, Д.А. Калимов, В.И. Киблов и др. – Мн.: Дикта, 2002. – С. 37. – Ст. 8.
29 Ряд авторів наголошує на тому, що найбільші сьогодні у світі банки – універсальні або подібні до них. Найбільші банки Європи – переважно універсальні – мають значно кращий рейтинг, ніж такі ж банки Північної Америки та Японії. Див.: [259] Дериг Х.-У. Универсальный банк – банк будущего. Финансовая стратегия на рубеже века: Пер с нем. – М.: Междунар. отношения, 1999. – С. 27.
30 Банк набуває статусу спеціалізованого у разі, якщо понад 50 відсотків його активів є активами одного типу. В той же час банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.
31 [68] Ефимова Л.Г. Банковское право. – С. 27; [561] Агафонова Н.В. Правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук. – К., 2002. – С. 8 – 9.
32 Див, наприклад: [141] Олейник О.М. Основы банковского права. – С. 25.
33 [420] Ефимова Л.Г. Коммерческий банк: предприятие или учржедение //Хозяйство и право. – 1992. – № 7; [419] Ефимова Л.Г. Правовы последствия отзыва лизцензии у коммерческого банка //Хозяйство и право. – 1995. – № 8. – С. 84–91.
34 [181] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть. – М., 1999. – С. 205.
35 [184] Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – С. 175–176.
36 Теорія банківської справи виділяє такі банківські операції: 1) депозитні; 2) кредитні; 3) розрахункові; 4) валютні; 5) емісійно–касові; 6) фондові; 7) лізингові; 8) трастові (довірчі); 9) факторингові; 10) касове виконання бюджетів. Див.: [42] Бровкина Е.Г., Прудиус И.П. Фінансово-кредитная система государства. – К.: Сирин, 1997. – С. 86.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
