144022 (566300), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Для приближеного висновку про хімічну стійкість гірських порід в кислих і лужних середовищах використаємо оцінку модуля основності Мо:
.
Гірські породи мають наступні значення Мо: №1 – 0,07; №2 – 0,25; №3 – 15,3. Можна припустити, що породи №1 і №2 стійкі до кислот, але взаємодіють із основними оксидами. Гірська порода №3 повинна легко руйнуватися кислотами, але бути стійкою до лугів.
48. При випробуванні на копрі Педжа шляхом послідовних ударів гирею масою mг=2 кг з інтервалами по висоті h=1 см при початковій висоті hн=1 см був доведений до руйнування через n=15 ударів зразок граніту у вигляді паралелепіпеда розміром 225 см.
Яка питома робота при ударному розколюванні зразка граніту?
Питому робота при ударному розколюванні гірських порід знаходимо за формулою:
,
де Fг – зусилля створене гирею (Fг=20 Н); S – площа розколу (S=4 см3).
.
49. Хімічний аналіз карбонатної гірської породи показав, що в ній присутні 40% СаО, 12% MgO. Визначити вміст в породі доломіту, кальциту.
Встановити її назву, використавши класифікацію наведену в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Порода | Склад, % | ||
СаСО3– кальцит | СаMg(СаО3)2–доломіт | ||
Вапняк | 95–100 | 5–0 | |
Доломітистий вапняк | 75–95 | 5–25 | |
Доломітовий вапняк | 50–75 | 25–50 | |
Вапняковий доломіт | 25–50 | 25–50 | |
Вапняковистий доломіт | 5–25 | 75–95 | |
Доломіт | 0–5 | 95–100 |
Припустимо, що вся кількість MgO в карбонатній породі зв’язано в доломіт – СаMg(СаО3)2. Із молекулярної маси доломіту
М СаMg(СО3)2=184 можна підрахувати, що на долю MgO приходиться 21,7%. В породі міститься 12% MgO, тобто доломіту повинно бути 55,3%. Не важко підрахувати, що в 100% доломіту зв’язується 30,4% СаО, відповідно, в 55,3% повинно зв’язуватись 16,8% СаО. Залишкова кількість СаО, тобто 23,2%, зв’язано в кальциті СаСО3. Із формули кальциту слідує, що в 100% СаСО3 знаходиться 56% СаО. 23,2% СаО повинно йти на утворення 41,4 % СаСО3. Таким чином, в дослідженій гірській породі знаходиться 41,4% СаСО3 і 55,3% СаMg(СО3)2. По табл. 2.1 її можна віднести до вапнякового доломіту.
50. Визначити по масі і об’єму витрату глини, що необхідна для виготовлення 10000 шт. потовщеної цегли із середньою густиною ок=1400 кг/м3, об’ємом порожнин vп=30%, якщо середня густина сирої глини ог=1600 кг/м3, вологість w=15%. При випалі сирцю в печі втрати при прокалюванні (в.п.п.)складають 10% від маси сухої глини.
Об’єм одної цегли:
без врахування порожнин (брутто) v`к=0,250,120,088=0,00264 м3;
з урахуванням порожнин (нетто) vк=v`к–vп/100=0,00264–0,00264 ·0,3=0,0018 м3.
Об’єм 10000 шт. цеглин vп=vкn=0,001810000=18 м3.
Маса 10000 шт. потовщеної цегли mп=vпок=181400=25200 кг.
Маса сухої непрокаленої глини, що необхідна на 10000 шт. цегли,
.
Маса сирої глини, необхідної на 10000 шт. цегли,
Об’єм необхідної глини vг=mг/ог=31878:1600=19,92 м3.
51. Скільки штук керамічних каменів розміром 250120138 мм з порожнинністю П=33% можна виготовити із 15 т глини з вологістю w=12%, втратами при прокалюванні в.п.п.=8,5%. Середня густина звичайної цегли з цієї глини о=1750 кг/м3.
З 15 т глини з вологістю 12% можна отримати прокалену спечену керамічну масу:
Об’єм прокаленої спеченої керамічної маси
vп.г=mп.г/о=12078:1750=6,9 м3.
Об’єм одного керамічного каменя без врахування пустот
v`к=0,250,120,138=0,0041 м3.
Об’єм одного керамічного каменя з врахуванням пустот:
vк=v`к–` (v`к П)/100=0,0041–0,0013=0,0028 м3.
Можлива кількість керамічних каменів із 15 т глини
n=vп.г./vк=6,9:0,0028=2464 шт.
52. Визначити витрату деревних стружок для отримання n=1000 шт. пористої цегли із середньою густиною о=1210 кг/м3 , якщо середня густина звичайної цегли о=1740 кг/м3 . середня густина стружки о=610 кг/м3.
Маса 1000 шт. звичайної цегли
mз.ц=10000,250,120,0651740=3393 кг.
Маса 1000 шт. пористої цегли
mп.ц.=10000,250,120,0651210=2359 кг.
Об’єм пустот, що створені стружкою в керамічній масі:
vп=(mз.ц–mп.ц.)/о=(3393–2359)/1740=0,59 м3.
Необхідна витрата стружки по масі
mо.п=vпоп=0,59610=360 кг.
53. При випробуванні п’яти зразків повнотілої цегли пластичного формування були отримані наступні результати:
Межа міцності на стиск, МПа | Межа міцності на згин, МПа |
16,5 | 3,3 |
15,6 | 3,0 |
14,3 | 2,8 |
16,2 | 3,2 |
12,6 | 1,7 |
До якої марки можна віднести випробувану цеглу?
Знаходимо середнє і найменше значення межі міцності на стиск
( ,
min) і згин (
,
min,)
випробуваної цегли:
=15,04 МПа;
мін=12,6 МПа;
=2,8 МПа;
мін=1,7 МПа.
У відповідності з ДСТУ БВ.2.7–61–97 цегла має марку 150. По ГОСТу для цегли марки 150 середня для 5 зразків значення межі міцності на стиск і згин повнотілої цегли пластичного формування повинна бути не менше відповідно 15 і 2,8 МПа.
Найменше для окремого зразка значення Rст. мін і Rзг. мін повинно бути не менше відповідно 12,5 МПа і 1,4 МПа.
54. При виробництві керамзиту використана глина, що має середню густину ог=2550 кг/м3 при вологості w=13,5%.
Керамзитовий гравій має середню насипну густину н.к.=450 кг/м3, міжзернову пустотність П=44%. Розрахувати, в скільки раз збільшиться об’єм глини при спученні, якщо маса глини і керамзиту однакова.
Середня густина сухої глини:
’о.г.=о.г/(1+w/100)=2550/(1+0,135)=2246 кг/ м3.
Середня густина керамзиту в грудці:
о.к.=н.к./(1–П/100)=450/(1–0,44)=804 кг/ м3.
Збільшення об'єму глини при вспученні еквівалентно зменшенню її середньої густини:
.
3. Мінеральні в’яжучі речовини
55. Визначити вихід будівельного гіпсу і ангідритового в’яжучого із 1 т гіпсового каменя 3–го сорту, вологістю 7%, що містить 80% СаSO42H2O. В склад домішок входять 7% глини, 9% піску, 4% органічних включень.
Маса сухого гіпсового каменя mг.к.=10000,93=930 кг.
В хімічному процесі отримання в’яжучих буде приймати участь маса двоводного гіпсу: mг.=930–0,2930=744 кг.
Реакції отримання будівельного гіпсу і ангідритового в’яжучого:
СаSO42H2O=СаSO40,5H2O+1,5H2O;
СаSO42H2O=СаSO4+2H2O.
Кількість напівгідрату і ангідриту в будівельному в’яжучому, отриманому із 744 кг гіпсу, знайдемо із пропорцій:
172 кг СаSO42H2O – 145 кг СаSO4 0,5H2O
744 кг СаSO42H2O – Х кг СаSO4 0,5H2O
ХСаSO40,5H2O=(744145)/172=627 кг;
172 кг СаSO42H2O – 136 кг СаSO4
744 кг СаSO42H2O – Х кг СаSO4
ХСаSO4=(744136)/172=588 кг
У в’яжуче перейдуть домішки у кількості 16% від маси сухого гіпсового каменя (органічні домішки повинні вигоріти), тобто 158 кг.
Таким чином, із 1 т гіпсового каменя повинно вийти: будівельного гіпсу – mб.г.=627+158=785 кг або ангідритового в’яжучого mа.в.=88+158=746 кг.
56. Для отримання 1 моля напівводного гіпсу із двогідрату теоретично потрібно затратити q=84 кДж теплоти, а 1 моля вапна із карбонату кальцію q1=190 кДж. Яка витрата умовного палива необхідна для отримання 1 т СаSO40,5H2O і СаО?
Мольна маса СаSO40,5H2O рівна 145 г/моль. Значить, для отримання 1 т напівводного гіпсу потрібно:
Q=(q1000)/0,145=(841000)/0,145=579310 кДж.
1 т умовного палива еквівалентна 29330 кДж теплоти. Значить, для отримання 1 т напівводного гіпсу необхідна витрата палива
Т=579310/29330=19,75 кг.
Для отримання 1 т СаО необхідно
Т1=(1901000)/(0,05629330)=115,7 кг.
57. Визначити пористість затверділого будівельного гіпсу, якщо водогіпсового відношення В/Г=0,7. Дійсна густина г=2,7 г/см3.
Перший спосіб рішення. Для визначення пористості затверділого будівельного гіпсу визначимо його дійсну і середню густину.
Дійсна густина затверділого гіпсу =mг.з /va, де mг.з – сумарна маса гіпсу і хімічно зв’язаної води в одиниці абсолютного об'єму va.
Склад хімічно зв’язаної води Вх.зв. легко знайти із рівняння гідратації основного компонента будівельного гіпсу
H2O:СаSO40,5H2O+1,5H2O=СаSO42H2O.
Вх.зв.=(27100)/145=18,6%.
Припустимо, що густина хімічно зв’язаної води в=1, тоді
.
Середня густина затверділого гіпсу о=mг.з/v, де v – об’єм з урахуванням пор, утворених надлишковою породою.
.
Пористість затверділого гіпсу:
Пз.г.=(1–о/)·100=(1–1,1/2,13)·100=48%
Другий спосіб рішення більш простіший:
.
58. Скільки вапнякового тіста ( по масі і об’єму), із вологістю wт=50% можна отримати із mв=15 т негашеного вапна із активністю А=85%. Середня густина вапняного тіста т=1400 кг/м3.
Склад активного СаО в 15 т негашеного вапна
СаОакт.=(Аmв)/100=(8515)/100=12,75 т.
Гашення вапна проходить за рівнянням СаО+Н2О=Са(ОН)2.
Із 56 масових частинок СаО можна отримати 74 частини сухого гідратного вапна, а із 12,75 т СаО
mСа(ОН)2=(12,7574)/56=16,84 т.
Можлива кількість вапнякового тіста:
по масі
по об’єму .
59. Яку кількість гідратного вапна і води міститься у вапняному тісті масою mт=10 т із середньою густиною т=1400 кг/м3? Дійсна густина порошкоподібного гідратного вапна п=2,05 г/см3.
1 м3 вапняного тіста можна уявити через суму об’ємів гідратного вапняку і води, тобто mп/п+mв/в=1, де mп і mв – маса відповідно сухого гідратного вапна (пушонки) і води; в – густина води.
.
Звідси вміст в 1 м3 вапняного тіста гідратного вапна mп==0,781 т (55%); води mв=1,4–0,781=0,619 т (45%).
В 10 т вапняного тіста міститься гідратного вапна
m`п=(0,78110/1,4=5,58 т, води m`в=4,42 т.
Вміст гідратного вапна у вапняному тісті, як і інших речовин в тістоподібних масах, можна також визначити за формулою: