144022 (566300), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

v_з=v_{доб.збер.}1,21,02

де v_доб – добова витрата матеріалів, м³ ; _.збер. – нормативний запас збереження матеріалів;

1,2 – коефіцієнт розрихлення; 1,02 – коефіцієнт, що враховує втрати при транспортуванні.

v_доб.=m_доб./_н=600:1,45=413,7 м³;

v=413,7101,21,02=5063,7 м³.

Довжину штабельного складу знаходять за формулою:

де – кут природного ухилу матеріалу а штабелі:

Площа складу визначають за формулою:

;

3. Розрахувати об’єм бункерів закритого складу заповнювачів, що забезпечують загальний нормативний запас на =10 діб роботи бетонного заводу із добовим випуском бетонної суміші v_доб.=500 м³. Витрата піску і гравію на 1 м³ бетонної суміші (з врахуванням виробничих витрат) складає відповідно П=712 кг/м³ і Г=1320 кг/м³. Коефіцієнт заповнення бункерів 0,9. Насипна густина піску _н.г=1500 кг/м³ і гравію _н.г.=1400 кг/м³.

Нормативний запас заповнювачів:

Піску по масі – П_н=v_доб.П=500100,712=3560 т;

Гравію по масі – Г_н=v_доб.Г=500101,32=6600 т;

Піску за об’ємом – v_п.н.=П_н/_н.п.=3560:1,5=2380 м³;

Гравію за об’ємом – v_г.н.=Г_н/_н.г.=6600:1,4=4360 м³.

З поправкою на коефіцієнт заповнення 0,9 необхідні об’єми бункерів складів піску (v_б.п.) і гравію (v_б.г.) буде відповідно v_б.п=2650 м³ і v_б.г=4840 м³.

4. Насипна густина сухого піску _н=1500 кг/м³. При 5% – й вологості (w_п.=5%) вона зменшилась до _н^w=1150 кг/м³. Визначити приріст об’єму піску за рахунок зволоження.

Перший спосіб рішення: 1 т сухого піску займає об’єм v_c=1:1,5=0,66 м³, вологого піску v_в=1:1,15=0,87 м³.

Приріст об’єму піску складає:

.

Другий спосіб рішення: Маса піску після зволоження :

.

Об’єм вологого піску: v_w=m/_н^w=1575:1150=1,37м³.

v=v_w–v_c=1,37–1=0,37 або 37%.

5. Визначити середню густину кам’яного зразка неправильної форми, якщо при його зважуванні на повітрі маса була m_с=100 г, а у воді m_w=55 г. До зважування у воді зразок парафінували. Маса парафінованого зразка m_п.з.=101,1 г. Густина парафіну _п.=0,93 г/см³.

Об’єм парафінованого зразка по закону Архімеда дорівнює втраті його маси при зважуванні у воді, тобто при густині води _в.=1 г/см³.

.

Маса парафіну m_п=m_п.з.–m_с=101,1–100=1,1 г, а об’єм його v_п=m_п/_п=1,1:0,93=1,18 см³.

Об’єм непарафінованого зразку v₀=v_п.з.–v_п.=46–1,18=44,82 см³.

Середня густина матеріалу _о=m_с/v_о=100:44,82=2,23 г/см³.

6. При визначенні дійсної густини будівельного гіпсу була взята наважка m_о=85 г. В колбу Ле–Шательє була внесена частина цієї наважки, залишок склав m₁=15,5 г. При цьому рівень керосину у колбі підвищився від нульової відмітки до 25 см³. Розрахувати дійсну густину будівельного гіпсу.

Маса гіпсу, що поміщена у колбу Ле–Шател’є,

m_г=m_о–m₁=85–15,5=69,5 г

Об’єм гіпсу в абсолютно щільному стані дорівнює об’єму витисненого керосину, тобто v_г=25 см³.

Таким чином, дійсна густина гіпсу =m_г/v_г=69,5:25=2,7 г/см³.

7. Яке навантаження на кожну з двох опор здійснює залізобетонна балка прямокутного перерізу розміром 6014 см і довжиною l=6,5 м при середній густині залізобетону =2500 кг/м³?

Об’єм балки v_б=0,600,146,5=0,55 м³;

Маса балки m_б=v_бо=0,552500=1380 кг.

Чисельне значення маси тіла в кілограмах (кг) рівне чисельному значенню його ваги, тобто сили тяжіння в кілограмах (кгс). В СІ сила вимірюється в ньютонах. 1 Н – сила, що повідомляє тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с² в напрямку дії сили. 1 кгс10 Н.

Таким чином, сила або навантаження, що здійснює залізобетонна балка на дві опори, складе F_б=1380 ^.10=13,8 кН;

Навантаження, що діє на кожну опору, F_o=13,8:2=6,9 кН.

8. Зовнішня стінова панель із газобетону має розміри 3,12,90,3 м і масу m_п=2160 кг. Визначити пористість газобетону, приймаючи значення дійсної густини =2,81 г/см.

Об’єм панелі v_п=3,12,90,3=2,7 м³;

Середня густина газобетону _о=m_п/v_п=2160:2,7=800 кг/м³.

Пористість газобетону

9. Зразок із газобетону з розміром ребер а=20 см занурений у воду і плаває. Висота над рівнем води в перший момент складала h=6,5 см. Визначити густину газобетону, приймаючи його дійсну густину =2,79 г/см³. Поглинанням води при цьому можна знехтувати.

Маса (об’єм) води, що був витиснений зразком газобетону, рівна масі зразка. Оскільки висота зразка над рівнем води 6,5 см, значить, він занурився на h₁=20–6,5=13,5 см і витиснув при цьому v_в=202013,5=5400 см³ води. Таким чином, маса зразка m_о=5400 г або 5,4 кг.

Об’єм зразка – куба з а=20 см, v_о=202020=8000 см³.

Середня густина газобетону _о=m_о/v_о=5400:8000=0,68 г/см² або 680 кг/м³.

10. Кузов автомашини розміром 2,81,80,6 м заповнений на 2/3 своєї висоти щебенем, маса автомашини без щебеню m_а=3 т, із щебенем m^'_а=5,86 т. Розрахувати насипну густину щебеню і його порожнистість. Дійсна густина щебеню _щ=2,700 г/см³.

Об’єм щебеню v_щ=2,81,8(0,62/3)=2 м³.

Маса щебеню m_щ=m^'_а–m_а=5,86–3=2,86 т.

Насипна густина щебеню _н.щ.=m_щ/v_щ=2860:2=1430 кг/м³.

Порожнистість щебеню П=(1–_н.щ/_щ)^.100=(1–1430/2700)^.100=47 %

1.2. Гідрофізичні властивості

11. Маса сухого матеріалу m=90,9 кг. При зволоженні матеріалу до деякої початкової вологості маса його зросла до m_в=100 кг. Якою повинна бути маса матеріалу при зволоженні його до w=20%?

Знаходимо початкову вологість матеріалу:

.

Масу матеріалу m_w при w=20% знайдемо з виразу вологості:

.

12. Сорбційна вологість ніздрюватого бетону змінюється зі зміною відносної вологи повітря. При середній густині ніздрюватого бетону в сухому стані _о.с.=500 кг/м³ сорбційна волога бетону по об’єму при відносній вологості повітря 40% складає w_o=1,4%; 80% – 2,9 і 100% – 9,4%. Знайти середню густину ніздрюватого бетону при різній відносній вологості повітря.

Для переводу вологості матеріалів по об’єму (w_o) до вологості по масі (w_m) використовують формулу:

.

При відносній вологості повітря 40 % –

; 80% – ; 100% – .

Середня густина ніздрюватого бетону при відносній вологості повітря:

40% – ;

80% – ;

100% – .

13. Повітряно–суха деревина при вологості w = 20% має середню густину _о.w.=670 кг/м³. При насиченні її під тиском середня густина збільшилась до _о.w.=1300 кг/м³. Визначити відкриту пористість деревини.

Маса 1 м³ абсолютно сухої деревини:

.

Кількість поглинутої води m_в=_о.w.–_о=1300–536=764 кг, або v_в=0,764 м³.

Об’єм води, поглинутої під тиском, відповідає об’єму відкритих пор в деревині.

Відкрита пористість деревини П=v_в100=0,764100=76%.

14. Водопоглинання бетону по масі і об’єму дорівнює відповідно w_m=4,2%; w_o=9,5%. Знайти загальну пористість бетону при його дійсній густині =2,7 г/см³.

Середня густина бетону _о=w_o/w_m=9,5/4,2=2,26 г/см³, або _о=2260 кг/м³.

Загальна пористість бетону:

.

15. Маса зразка каменю з дійною густиною =2,5 г/см³ в сухому стані m=100 г. Після водонасичення маса склала m_н=110 г і об’ємне водопоглинання – w_o=20%. Визначити пористість каменя.

Водопоглинання по масі:

.

Середня густина каменя _о=w_o/w_m=20/10=2, що відповідає _о=2 г/см³, або _о=2000 кг/м³.

Пористість каменя П=(1–_o/)^.100=(1–2/2.5)^.100=20%.

16. Визначити коефіцієнт насичення пор цегли розмірами 25012065 мм з дійсною густиною =2,6 г/см³ і масою в сухому стані m=3,5 кг, якщо після витримування у воді маса цегли стала рівною m_в=4 кг.

Коефіцієнт насичення k_н рівний відношенню водопоглинання по об’єму до пористості матеріалу.

Водопоглинання цегли по масі:

.

Об’єм цегли v_ц=25120,65=1950 см³.

Середня густина цегли _о=m/v_к=3500/1950=1,8 г/см³, або 1800 кг/м³.

Водопоглинання цегли по об’єму w_o= w_mо=14,31,8=25,7%/

Загальна пористість цегли П=(1–_o/)^.100=(1–1,8/2,6)^.100=30,8%.

Коефіцієнт насичення k_н=w_o/П=25,7/30,8=0,83.

17. Керамічна каналізаційна труба зовнішнім діаметром D_з=460 мм, внутрішнім діаметром D_в=400 мм і довжиною l=800 мм знаходиться на випробуванні під гідравлічним тиском Р=0,3 МПа. За добу крізь стінки труби просочилось v_в=37 см³ води. Розрахувати коефіцієнт фільтрації керамічної труби.

Площа внутрішньої поверхні труби S=Dвl =3,144080= =10000 см³.

Товщина труби:

або =3 см.

Коефіцієнт фільтрації

,

або 1,5410^–5 м/год.

Примітка: При розрахунках коефіцієнта фільтрації гідравлічний тиск Р виражається в метрах водяного стовпчика (Р=0,3 МПа=30 м вод. ст.).

18. У повітряно–сухому стані межа міцності вапняку R_с=9,5 МПа, а коефіцієнт його розм'якшення k_p=0,65. Визначити міцність вапняку в насиченому водою стані.

Міцність вапняку в насиченому водою стані R_н=kR_c=0,659,5= =6,18 МПа.

19. Різниця тисків водяних парів в середині і ззовні приміщення P_п=50 Па. Визначити коефіцієнт паропроникності стіни загальною площею S=30 м² і товщиною =51 см, через яку за =24 год. проходить m_п=54 г пари.

Коефіцієнт паропроникності знаходимо за формулою:

.

1.3. Теплофізичні властивості

20. Кубічний зразок кам’яного матеріалу з розміром а=10 см має у повітряно–сухому стані масу m=2,2 кг. Визначити орієнтовно теплопровідність і можливу назву матеріалу.

Для орієнтовного визначення теплопровідності по величині середньої густини можна використати формулу В.П.Некрасова:

,

де _о – середня густина, г/см³.

Середня густина кубічного зразка матеріалу:

о=m/а³=2200/1000=2,2 г/см³.

Орієнтовано теплопровідність матеріалу

Вт/(мС).

Характеристики

Список файлов лабораторной работы