144022 (566300), страница 6
Текст из файла (страница 6)
,
де Т – вміст твердої речовини в тісті, кг/м3; п – дійсна густина твердої речовини, що утворює з водою тістоподібну масу, г/см3; о – середня густина тіста, кг/м3.
60. Розрахувати активність вапна, отриманого із крейди, що містить 42,5% СаО; 3,5% MgO;17,5% SiO2+Al2O3, при втратах при прокалюванні в.п.п.=36,5%. Ступінь декарбонізації крейди при випалі х=0,9.
Для розрахунку активності вапна А можна використати формулу А.В. Волженського, виведену в припущенні, що залишок у випаленому матеріалі СО2 зв’язаний тільки з оксидом калію:
,
де R2O3 – сумарний вміст у сировині Al2O3 + Fe2O3, %.
61. Для визначення складу напівводного гіпсу у будівельному гіпсі наважку подрібненого гіпсу mг=2,5 г, попередньо висушену до постійної маси, залили водою. Затверділий матеріал висушили при 50 – 55оС до постійної маси, яка стала яка стала mг.з.=2,84 г. Який вміст в будівельному гіпсі СаSO40,5H2O?
Із реакції СаSO40,5H2O+1,5H2O=СаSO42H2O можна заключити, що для гідратації 145 г СаSO40,5H2O потрібно 27 г води. У нашому випадку, для гідратації х г напівводного гіпсу потрібно mг.з.–mг. г води.
62. При визначенні вмісту у негашеному кальцієвому вапні активних СаО+MgO на титрування m=1,2 г вапна використано v=37,5 мл 1 н розчину НСl. До якого сорту по вмісту активних СаО і MgO належить вапно?
З реакції нейтралізації, що відбувається при титруванні (СаО+2НС1=СаС12+Н2О), витікає, що 1 мл 1 н розчину соляної кислоти відповідає 0,028 г СаО.
Можна скласти відношення:
0,028 г СаО – 1 мл НС1
m г СаО – v мл НС1
Звідки, СаО=(0,028·v/m)·100=87,5%.
Для кальцієвого вапна вміст MgO – не більше 5%. Можна вважати, що у дослідженому вапні вміст активних СаО+MgO=87%. Це відповідає по ДСТУ В.2.7–90–99 нормам для негашеного вапна 2–го сорту.
63. Хімічний склад цементного клінкера, %: СаО–65,5; SiO2 – 22,2; Al2O3 – 6,4; Fe2O3 – 3,1; MgO – 1,5; SO3 – 0,4; Na2O – 0,9. Визначити вміст у клінкері трьохкальцієвого силікату С3S, двокальцієвого силікату С2S, трьохкальцієвого алюмінату С3А, чотирьохкальцієвого алюмофериту С4АF, а також сульфату кальцію СаSO4. Встановити по табл. 3.1, до якого виду відноситься клінкер.
Таблиця 3.1
Клінкер | Приблизний вміст, % | |||
С3S | С2S | С3А | С4АF | |
Алітовий | Більше 60 | Менше 15 | — | — |
Нормальний(по вмісту аліту) | 60 – 37,5 | 15 – 37,5 | — | — |
Белітовий | Менше 37,5 | Більше 37,5 | — | — |
Алюмінатний | — | — | Більше 15 | Менше 10 |
Нормальний(за вмістом алюмінату) | — | — | 15 – 7 | 10 – 18 |
целітовий | — | — | Менше 7 | Більше 18 |
Мінералогічний склад цементних клінкерів, %, можна визначити за формулами, запропонованими В.А.Кіндом:
С3S=3,8·SiO2(3КН–2)
С2S=8,6·SiO2(1–КН)
де КН – коефіцієнт насичення, що показує відношення кількості оксиду кальцію в клінкері, фактично зв’язаного з кремнеземом. До кількості його, теоретично необхідному для повного зв’язування кремнезему в трьохкальцієвий силікат. Коефіцієнт насичення вираховують по спрощеній формулі:
.
Формули для розрахунку С3А і С4АF вибираються в залежності від значення глиноземистого модуля ГМ, рівного відношенню процентного вмісту Al2O3 і Fe2O3.
При ГМ0,64: С3А=2,65·(Al2O3–0,64·Fe2O3); С4АF=3,04·Fe2O3.
При ГМ0,64: С3А=1,7·(Al2O3–1,57·Fe2O3); С4АF=4,77·Al2O3.
Вміст сульфату кальцію визначають за формулою
СаSO4=4,77·SO3.
За допомогою наведених вище формул розрахуємо мінералогічний склад клінкера по даним хімічного аналізу.
,
ГМ=6,4:3,1=2,06;
С3S=3,822,2·(30,87–2)=51,4%;
С2S=8,622,2·(1 – 0,87)=24,8%;
С3А=2,65·(6,4–0,643,1)=11,7%;
С4АF=3,043,1=9,42%;
СаSO4=1,70,4=0,68%.
По класифікації, наведеній в табл. 3.1, клінкер можна віднести до нормальних.
64. В якій пропорції потрібно взяти вапняк і глину, щоб отримати цементний клінкер з коефіцієнтом насичення КН=0,88? Хімічний склад вапняку і глини, %, наведений нижче:
SiO2 | Al2O3 | Fe2O3 | СаО | MgO | SO3 | В.п.п. | |
вапняк | 7,80 | 1,65 | 1,04 | 48,8 | 0,91 | – | 39,80 |
глина | 64,55 | 16,51 | 8,17 | 1,90 | 0,89 | 0,79 | 7,09 |
Визначимо співвідношення глини до вапняку 1:х. Тоді вираз для КН прийме наступний вираз:
.
Звідки х7 частин по масі вапняку. Сировинна суміш буде складатися на 87,6% із вапна і на 12,4% із глини.
65. Яку кількість Са(ОН)2 виділиться при повній гідратації 1 кг портландцементу, що містить 95% клінкера і 5% гіпсу? Вміст основних мінералів в клінкері, %: С3S – 57, С2S – 22, С3А – 7, С4АF – 11. Яку кількість добавки трепелу із вмістом SiO2=72% необхідно для повного зв’язування виділеного Са(ОН)2?
Виділення гідроксиду кальцію йде в основному в результаті гідролізу при гідратації С3S. Найбільш ймовірна при звичайних умовах схема гідратації С3S:
2·(3СаОSiO2)+6Н2О=3СаО2SiO22Н2О+3Са(ОН)2.
Кількість Са(ОН)2, який виділяється при гідратації можна знайти із пропорції:
456 г 3СаОSiO2 – 222 г Са(ОН)2.
0,950,57100 г – х г
хСа(ОН)2=264 г.
При взаємодії Са(ОН)2 з кремнеземом трепелу можна допустити утворення однокальцієвого гідросилікату СаОSiO2Н2О.
Тоді для зв’язування 1 моля, тобто 74 г Са(ОН)2, потрібно 1 моль, тобто 60 г SiO2, а для 264 г Са(ОН)2 – х г SiO2.
хSiO2=(26460)/74=214,05 г.
Для повного зв’язування Са(ОН)2, який виділяється при гідратації 1 кг цементу необхідно 214,05:0,72=297 г трепелу. 66. Потрібно, щоб теплота гідратації цементу для зведення бетонної греблі в трьохдобовий вік була не більше 210 кДж/кг, в семидобовий період 251 кДж/кг. Розрахувати орієнтовно теплоту гідратації цементу в 3 і 7 добовий вік при наступному вмісті мінералів, %: С3S – 47,5; С2S – 21,4; С3А – 7,8; С4АF – 14,5. Чи може бути застосований цей цемент для зведення бетонної греблі? Теплота гідратації цементу qп, Дж/кг, при орієнтованому підрахунку може бути визначена за формулою:
qn=anC3S+bnC2S+cnC3A+dnC4AF,
де an, bn, cn, dn – коефіцієнти тепловиділення мінералів, визначенні по табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Тривалість тверднення, діб. | an | bn | cn | dn |
3 | 3,89 | 0,666 | 6,36 | – 0,499 |
7 | 4,57 | 0,967 | 8,67 | – 1,73 |
28 | 4,78 | 0,641 | 9,63 | 0,59 |
q3=3,8947,5+0,66621,4+6,367,8–0,49914,5=178,9 кДж/кг;
q7=4,5747,5+0,96721,4+8,677,8–1,7814,5=280,28 кДж/кг.
Результати розрахунку підказують, що тепловиділення цементу у семидобовий вік виходить за установлені межі. Кінцеве значення про надійність цементу може бути дано після експериментального вивчення його теплоти гідратації.
4. Бетони і розчини
67. На завод залізобетонних виробів поступили два види піску – дрібнозернистий річний(№1) і крупнозернистий гірський(№2).Як видно з рис. 4.1., обидва піски за зерновим складом не задовільняють вимоги ДСТУ БВ.2.7–32–95. Дійсна густина піску №1 1=2,62 г/см3 насипна н1=1150 кг/м3, піску №2 – відповідно 2=2,65 г/см3 і н2=1450 кг/м3. Визначення водопотреби пісків при нормальній густині цементного тіста (В/Ц)т=0,245 показало, що при однаковому розпливі конуса, який дорівнює 170 мм, водоцементне відношення розчину(В/Ц)р складу 1:2 на піску №1 складає 0,48, №2 – 0,36. Визначити модуль крупності, питому поверхню, водопотребу і пустотність пісків. Встановити, в якому відношенні потрібно змішати піски №1 і №2, щоб змішаний пісок (№3) задовольняв вимогам ДСТУ БВ.2.7–32–95 до зернового складу пісків для бетонів напірних залізобетонних труб. Модуль крупності піску знаходять як кратне від ділення на 100 суми повних залишків на ситах. За рис. 4.1. можна підрахувати, додаючи повні залишки на ситах з розмірами отворів 2,5; 1,25; 0,63; 0,315 і 0,14 мм ,що для піску №1: Мк=0+5+17+28+85/100=1,35; піску N 2:Мк=32+60+85+95+100/100=3,7
Питому поверхню піску, м2/кг, можна підрахувати за формулою А.С.Ладинського
,
д
е k – поправочний коефіцієнт, який залежить від виду піску; для гірського піску k=2, для річних і морських пісків середньої крупності k=1,65, для дрібних морських і річних пісків k=1,3; а, б, в, г, д, е – кратні залишки на ситах з розмірами отворів від 5 до 0,14 мм; ж –прохід через сито 0,14 мм.