144022 (566300), страница 3
Текст из файла (страница 3)
По довідковим даним встановлюємо, що можливий вид матеріалу – важкий бетон.
21. Через зовнішню стіну із цегли площиною S=25,5 м2 проходить за =24 год. Q=76000 кДж теплоти. Товщина стінки =51 см, температура теплої поверхні стіни t1=15С, холодної – t2=–12С. Розрахувати теплопровідність цегляної кладки.
Теплопровідність цегляної стіни
кДж/(мгодС),
або 0,65 Вт/(мС).
22. Теплопровідність фіброліту із середньою густиною о=500 кг/м3 в сухому стані при t=25С становить t=0,1 Вт/(мС). Знайти розрахункове значення теплопровідності: а) при t=0С; б) при t=25С і вологості w=20%.
Для перерахунку теплопровідності до нульової температури використовуємо формулу:
t=o.(1+0,0025.t),
де o – теплопровідність при 0С.
Теплопровідність фіброліту при 0С
Вт/(мС).
Для врахування впливу вологості на теплопровідність можна використати спрощену формулу:
w=+.wо,
де w – теплопровідність вологого матеріалу; – приріст теплопровідності на 1% об’ємної вологості, яке складає для неорганічних матеріалів при додатній температурі 0,0023, при від’ємній – 0,0046; для органічних відповідно 0,0035 і 0,0046; wo – об’ємна вологість.
Об’ємна вологість фіброліту wo=wо=200,5=10%
Теплопровідність фіброліту w=0,1+0,003510=0,13 Вт/(мС).
23. Необхідно замінити теплоізоляцію із пінобетонних виробів із середньою густиною о=500 кг/м3 і товщиною =100 мм на теплоізоляцію із мінеральної вати (в набивку під сітку) марки 100. Температура поверхні, що ізолюється t1=300С, а поверхні ізоляції t2=25С. Визначити товщину теплоізоляційного шару із мінеральної вати.
Середня температура теплоізоляційного шару
tсер.=(t1+t2)/2=(300+25)/2=167,5С
Теплопровідність виробів із пінобетону при о=500 кг/м3 по довідковим даним
п.б.=0,13+0,0003tсер.=0,13+0,0003167,5=0,18 Вт/(мС).
Теплопровідність мінеральної вати марки 100 по довідковим даним
м.в.=0,047+0,00023tсер=0,047+0,00023167,5=0,0855 Вт/(мС).
Термічний опір ізоляції із пінобетону
Rt=п.б./п.б.=0,1/0,18=0,56 м2С/Вт.
Товщина шару із мінеральної вати за необхідним проектним термічним опором
м.в.=Rt.м.в.=0,560,0855=0,048 м або 48 мм.
24. Яку кількість теплоти потрібно, щоб нагріти з t2=10С до t1=30С стіну площею S=20 м2 і товщиною =25 см із ніздрюватого бетону густиною о=600 кг/м3 і деревини такої ж густини?
Питома теплоємність ніздрюватого бетону Сб=0,838 кДж/ /(кгС), деревини Сд=1,9 кДж/(кг С).
Кількість теплоти:
Q=cm(t1–t2),
де m – маса матеріалу, що нагрівається.
Маса ніздрюватого бетону, що нагрівається і деревини однакова: m=So=200,25600=3000 кг.
Кількість теплоти, що необхідна для нагріву ніздрюватого бетону, Qб=0,838300020=50280 кДж; деревини Qд=1,9300020= =114000 кДж.
25. Яку кількість теплоти, кДж, потрібно для нагріву від t2=15С до t1=95С газобетонної панелі розміром 3,12,70,3 м із середньою густиною о=850 кг/м3 і об’ємною вологістю wo=20%?
Питома теплоємність газобетону в сухому стані Сс=0,92 кДж/ /(кгС).
Вологість газобетону по масі w=wo/o=20/0,85=23,5%.
Питома теплоємність газобетону у вологому стані
Сw=Cc+0,042w=0,92+0,04223,5=1,9 кДж/(кгС).
Об’єм газобетонної панелі і її маса: vп=3,12,70,3=2,5 м3; mп=vпо=2,5850=2125 кг.
Кількість теплоти, що необхідна для нагріву панелі,
Q=Cwmn(t1–t2)=1,92125(95–15)=323000 кДж.
26. Яка швидкість розповсюдження температури в ніздрюватому бетоні і деревині з середньою густиною о=600 кг/м3? Теплопровідність ніздрюватого бетону, б=0,5 Вт/(мС), деревини д=0,15 Вт/ /(мС), питома теплоємність бетону Сб=0,838 кДж/(кгС), деревини Сд=1,9 кДж/(кгС).
Швидкість розповсюдження температури (температуропровідність) ніздрюватого бетону б=б/(Сбб)=0,53,6/(0,838600)=0,0036 м2/ /год., деревини д=д/(Сдо)=0,253,6/(1,9600)=0,000789 м2/год.
27. Початкова довжина зразків із сталі з різним вмістом нікелю при t1=20С була однакова – lo=500 мм. Якщо врахувати, що коефіцієнти лінійного теплового розширення сталі t з 20% Ni – 11,510–6, 30,4% Ni – 5,0410–6 ; 36,1% Ni – 0,910–6 град–1, якою стала довжина зразків при t2=300С?
Довжину стальних зразків після нагріву l1 можна знайти із формули коефіцієнта лінійного теплового розширення:
; l1=tlo(t2–t1)+lo
Для зразків із сталі з 20% Ni l1=(11,5528)10–3+500=501,61 мм; 30,4% Ni l1=(5,04528)10–3+500=500,7 мм; 36,1% Ni l1=(0,9528)10–3+ +500=500,13 мм.
1.4. Міцнісні властивості
28. Визначити межу міцності на стиск: а) зразків–кубів бетону, кладочного розчину, природного каменя; б)половини призми із цементно–піщаного розчину. Руйнуючі навантаження F, кН: для природного каменя – 600, для бетону – 500, для деревини – 8, для цегли – 145, для цементно–піщаного розчину – 120, для кладочного розчину – 25. Розміри стандартних зразків і розрахункові формули при стисненні вказані в табл. 1.4. Для природного каменя розміри зразків–кубів прийняти 151515 см. Межа міцності при стиску зразків–кубів:
бетону ;
кладочного розчину ;
природного каменя ;
цегли ;
цементу .
29. Визначити межу міцності на згин керамічної цегли, стандартних зразків цементно–піщаного розчину, бетону і деревини. Руйнівне навантаження F для зразків, Н: цегли – 3460, цементно–піщаного розчину – 270, бетону – 338, деревини – 1417. Розміри стандартних зразків і розрахункові формули наведені в табл. 1.5.
Межа міцності на згин:
керамічної цегли ;
цементно–піщаного розчину
;
бетону ;
деревини .
Таблиця 1.4
Зразок | Ескіз | Розрахункова формула | Матеріал | Розмір стандартного зразка, см | |||||
| Бетон | 151515 | |||||||
Розчин | 7,077,077,07 | ||||||||
Природний камінь | 555, 151515 | ||||||||
Циліндр |
| Бетон | d=15; h=30 | ||||||
Природний камінь | d=h=5; 7; 10; 15 | ||||||||
Призма |
| Бетон | a=10; 15; 20; h=40 | ||||||
Деревина | a=2; h=3 | ||||||||
Складений |
| Цегла | a=12; b=12; h=14 | ||||||
Половина призми |
| Цемент | a=4; S=25 см2 |
30. Визначити межу міцності при трьохосьовому розтягу стального стержня і зразка–призми із бетону. Руйнуюче навантаження F для зразків сталі і бетону 30 кН. Розміри стандартних зразків і розрахункові формули наведені у табл. 5. Розміри бетонної призми 101080 см.
Межа міцності на розтяг:
сталі ;
бетону .
Таблиця 1.5
Зразок | Ескіз | Розрахункова формула | Матеріал | Розмір стандартного зразка, см |
цегла (в натурі) | При згині
| Цемент | 4416, l=10 | |
Цегла | 126,525, l=20 | |||
Призма |
| Бетон | 151560, l=45 | |
Деревина | 2230, l=24 | |||
Стержень, "вісімка", призма | При осьовому розтязі
| Бетон | 5550, 101080 | |
Сталь | d=1; l=5; l≥10d | |||
Циліндр | При розтязі розколюванням
| Бетон | d=l=15 |
31. Зразок цегли при випробовуванні зруйнувався при показі манометра Р=40 МПа. Коефіцієнт розм'якшення цегли kц=0,9. Площа зразка So в два рази більша площі поршня гідравлічного преса Sп. Визначити межу міцності цегли на стиск в насиченому водою стані.
Допустиме навантаження F=PSп=40Sп
Міцність цегли в сухому стані Rс=F/So=40Sn/So=20 МПа.
Міцність цегли в насиченому водою стані Rн=kрRс=0,920= =18 МПа.
32. Залізобетонна квадратна плита розміром 440,4 м опирається по краям на чотири цегляних стовпа перерізом 0,510,51 м кожний. Висота стовпів h=6,5 м. На залізобетонну плиту по її центру поставили баддю з бетоном. Маса бадді без бетону mб=87 кг, а об’єм бетону в бадді vб.с.=0,85 м3. Визначити, який тиск на цегельні стовпи на рівні їх фундаменту.
Середня густина цегляної кладки о.к= 750 кг/м3 ; залізобетону о.з=2500 кг/м3; бетонної суміші о.б=2400 кг/м3.
Маса залізобетонної плити mп=2500440,4=16000 кг.
Маса бетонної суміші mб.с.=vб.со.б=0,852400=2040 кг.
Маса плити з вантажем
М=mп+mб.с.+mб=16000+2040+87=18127 кг.
Навантаження на кожний цегельний стовп
F=M/4=18127/4==4600 кг=46 кН.
Навантаження, що створюється власною вагою цегельного стовпа,
Fц.с.=Sh=0,510,516,51750=3000 кг=30 кН,
де S – площа перерізу цегляного стовпа.
Загальне навантаження на фундамент кожного стовпа