154162 (Туристичні ресурси Волинської області), страница 4

Напрацювання цього малого проекту використані для подальшого розширення транскордонної туристської співпраці. Зокрема, на його основі підготовлено спільний проект "Розвиток агротуризму в єврорегіоні "Буг", який був фінансово підтриманий програмою PHARE та реалізовувався польською стороною в партнерстві з громадським об'єднанням "Волинські перспективи". У травні 2004 р. 25 волинян отримали можливість ознайомитися з практикою ведення агротуризму в Люблінському воєводстві. Рекламна інформація про агросадиби Волині була розміщена на веб-сторінці польського партнера.

Крім того, у 2004 р. громадське об'єднання "Волинські перспективи" почало реалізацію самостійного проекту, націленого на зменшення рівня жіночого безробіття в сільських районах Волині, де ця проблема є особливо гострою. Грант на його реалізацію надало Представництво Європейської Комісії в Україні. Основним елементом проекту є професійна підготовка безробітних жінок із метою їх подальшого працевлаштування. На даний час більше 50 жінок пройшли навчання з питань започаткування власної справи у сфері сільського й екологічного туризму. При громадському об'єднанні "Волинські перспективи" функціонує Інформаційний центр підтримки та розвитку сільського зеленого туризму у Волинській області. На сьогодні облаштовано 22 туристські агрооселі.

Розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяє українсько-польсько-білоруський проект "Траса "Євротрикутник приязні: Люблін – Луцьк – Брест", фінансований програмою PHARE з фондів малих проектів ЄС, реалізація якого на Волині розпочалася з січня 2004 р Основна мета проекту – опрацювання спільної концепції розвитку туризму в єврорегіоні „Буг".

У ході реалізації іншого туристського проекту програми PHARE з фондів малих проектів ЄС "Створення Бюро обслуговування туристського руху в культурно-розважальному осередку м. Звєжинець" здійснено урочисте відкриття новоствореного пункту туристської інформації у м. Звєжинець (Республіка Польща), опрацьовано концепцію його облаштування за участю українських і польських спеціалістів.

Екологічний туризм є важливою ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону "Буг", що тісно пов'язана з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Тому розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяють також українсько-польсько-білоруські екологічні проекти. Прикладом цього є проект у рамках програми ТАСІЗ ЄС "Сприяння політиці постійного розвитку і захисту навколишнього середовища в контексті транскордонної співпраці між Україною та Польщею, СВС ENACT», реалізований в області за період листопад 2002 р. – травень 2004 р. Його учасники – Волинська обласна рада, адміністрація Люблінського воєводства, провінція Лотарингія (Франція) та міжнародний водний центр "НАНСІ" (Франція). Було вжито спільних заходів для вирішення таких завдань: розробка узгодженої політики регіонального захисту довкілля; вироблення плану спільних дій для здійснення контролю за екологічним станом басейну р. Буг; покращення якості питної води, що постачається споживачам; створення карти навколишнього середовища і заснування обсерваторії останнього.

Завдяки проекту завершено підготовку дослідження з питань регіональної політики та стратегій у галузі охорони навколишнього середовища. У підсумковому документі висвітлено аспекти забезпечення населення партнерських регіонів (Волинської області й Люблінського воєводства) якісним довкіллям, збереження природних багатств для наступних поколінь, удосконалення економічної діяльності.

Здійснено порівняльний аналіз законодавства у сфері охорони навколишнього середовища і менеджменту водних ресурсів в Україні, Польщі та Франції, тобто у державах, регіони яких були партнерами проекту. За сприяння експертів із Міжнародного водного центру "НАНСГ (Франція) розроблено пропозиції щодо поліпшення якості питної води, яка подається жителям міст Волині та Люблінського воєводства Республіки Польща.

Ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону "Буг" залишаються питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Прикладом цього є реалізація екологічної програми "Чистий Буг", що покликана вирішити актуальні проблеми охорони і відновлення цієї річки, яка протікає по територіях трьох сусідніх держав – Польщі, України та Білорусі. В її рамках передбачається проведення екологічного моніторингу, будівництво і реконструкція очисних споруд стічних вод, які є основними джерелами забруднення р. Буг, інші природоохоронні заходи, що допоможе оздоровити екологічний стан прикордонних регіонів.

Для гармонізації узгодженого управління міжнародними річковими басейнами (р. Прип'ять) через запровадження європейських норм та правил, із метою розробки і впровадження програми транскордонного моніторингу якості води екосистеми басейну р. Прип'ять, обміну інформацією, постачання обладнання й підвищення інформованості з проблем р. Прип'ять у Волинській області з 2002 р. реалізується проект "Спільне управління річковими басейнами. Управління басейном р. Прип'ять".

З метою обміну досвідом із транскордонного моніторинг та басейнових принципів управління водними ресурсами організовано навчальну поїздку в польське місто Люблін у воєводський інспекторат з охорони навколишнього середовища [3, 112-115].

Забезпечено фаховою літературою з правил ведення моніторингу, міжнародних стандартів з якості вод, визначення вмісту важких металів у поверхневих водоймах. У результаті роботи експедицій силами і коштами проекту обладнано стаціонарні гідрометричні пости на р. Прип'ять у районі Вижівського водозабору, апробовано новий мікрокомп'ютерний витратомір води, що дає можливість оперативно і точно визначати обсяги води, які скидаються вниз по р. Прип'ять.

Крім того, в рамках проекту готується до видання довідник по р. Прип'ять, який розрахований на широкого читача і рекомендується до практичного використання для роботи господарським та управлінським працівникам.

У рамках проекту „Створення транскордонної стратегії запобігання паводкам у басейні р. Західний Буг", що розпочав реалізацію у Волинській області з 2004 p., створено робочу групу, до складу якої ввійшли фахівці з прикордонних регіонів України, Польщі та Білорусі. На даний час іде збір й опрацювання необхідної інформації, погодження структури і змісту стратегічного документа [6, 12-14].

Отже, прикордонна Волинська область уже досягла значних позитивних результатів у цьому плані, підтримуючи тісні контакти із суміжними регіонами Республіки Польща у рамках єврорегіону "Буг". Реалізація спільних туристських проектів у рамках єврорегіону "Буг" за участю структур ЄС є важливим напрямом транскордонної співпраці, що реалізується у площині європейської інтеграції за спільними правилами й однаковими умовами відкритого ринку туристських послуг.

Проте залишається коло невирішених питань, які стосуються саме транскордонної співпраці у галузі туризму Волинської області як української регіональної частини єврорегіону "Буг". Тому даної ми розглянемо сукупність туристичних проблем та можливі шляхи їх оптимізації та усунення в подальшій співпраці.

2.2. Діючі програми спільного туристичного розвитку в рамках єврорегіону «Буг» (Україна – Республіка Польща)

Про природничу цінність єврорегіону "Буг" в аспекті розвитку екотуризму свідчить наявність створених на його території чотирьох природних парків, які мають статус національних:

• Шацький національний природний парк (ШНПП), створений у 1983 р. на площі 32,8 тис. га (з 1999 р. площу парку збільшено майже до 4,9 тис. га) в українській частині єврорегіону на території 22-х Шацьких озер з метою збереження унікального озерного комплексу льодовиково-карстового генезису;

• Біловезька пуща площею 87,6 тис. га на польсько-білоруському кордоні, що є єдиною пущею в Європі, яка зберегла свій первісний вигляд із кількома тисячами унікальних видів тварин і рослин;

• Поліський парк народовий площею 9,6 тис. га в польській частині єврорегіону "Буг". Простягнувся на південний захід Європи в зоні тундри та лісотундри;

• Розточанський парк народовий площею 7,9 тис. га, створений у 1974 р. на території Польщі, з унікальними краєвидами плоских і горбистих рівнин, які простягаються на 300 м над рівня моря, а також стрімких схилів долин.

Найбільш високий рівень розвитку екотуризму в єврорегіоні "Буг" характерний для Поліського і Розточанського парків народових.

Поліський парк. Першу пропозицію щодо утворення народового парку на Люблінському Поліссі запропонував Владислав Шафер у 1933 р. у рамках концепції Державної ради охорони природи. Після Другої світової війни цю ідею підтримав Домінік Фіялковський (1960, 1963), розробивши спочатку проект Витицького, а пізніше Західнополіського парку народового. Про необхідність охорони природних ландшафтів Ленчинсько-Влодавського Поозер'я з метою розвитку на території останніх екотуризму стверджував у своїх працях Тадеуш Хмілевський (1986, 1988). Багаторічна робота науковців увінчалася створенням 1.05.1990 р. Поліського парку народового (ППН) у рамках проекту Тадеуша Хмілевського (1989, 1991) [6, 20-21].

До території парку ввійшли 4 утворені протягом 1966-1982 pp. торфовищні та водноторфовищні резервати природи з оточуючими їх лісовими масивами. Д. Фіялковський (1960) окреслив цю територію як "мініатюру європейської тундри й лісотундри". У ППН налічується понад 1466 видів рослин, особливо унікальними є лісові масиви, які відзначаються рідкісним породним складом. Багатство флори і фауни дає підставу говорити про ППН як про одну із найцінніших пам'яток садово-паркового мистецтва єврорегіону "Буг" (мал. 5, див. Додаток А) [16, 272].

Територію парку поділено на 3 зони та 6 охоронних районів. У межах ППН функціонують служби резерватів, дидактично-туристична і наукова служби. З березня 1993 р. функціонує Наукова рада ППН [16, 272].

Головною загрозою для природного середовища парку є осушення торфовищ. Дослідження стверджують, що за останні 40 років у районі ППН висохло близько 80% торфовищ, а площа озер скоротилася на 100 га. У зв'язку з цим пріоритетним напрямом наукових досліджень Наукової ради і Дирекції ППН визначено охорону водних площ. За ініціативи Воєводського керівника охорони природи у м. Люблін розпочато реалізацію експериментальної програми відтворення озер і торфовищ у районі Устівецьких озер. Вищезгадана програма впроваджується поступово спільно з дослідницько-моніторинговою програмою.

Другим головним напрямом охоронної діяльності парку для збільшення туристської атрактивності є омолодження лісу шляхом збільшення породного і вікового складу дерев. За період із 1962 по 2000 pp. у ППН заліснено близько 1740 га [16, 273]. У рамках так званого резерватного лісового господарства в ППН щороку заготовлюється близько 1 тис. м деревини. Дня реалізації програми омолодження лісу, зокрема збільшення площ соснових насаджень, з 1993 р. у парку функціонує навчальна школа лісового господарства на площі 2 га. Територія ППН є місцем проведення значних наукових досліджень. Найважливіші з них:

• виявлення шляхів високоефективної охорони водних екосистем у контексті розвитку екотуризму в ППН і його околицях (С. Радван);

• визначення концепції збалансованої натуралізації природного середовища (Т. Хмілевський, Л. Пааловський, С. Радван);

• розробка засад охорони водно-торфовищних площ лісових масивів у контексті розвитку екотуризму в ППН і його околицях (С. Радван).

У Залуччі при дидактично-музейному осередку ППН облаштовано метеорологічну станцію, реалізується програма моніторингу забруднення повітря, ведуться роботи щодо збільшення популяції болотної черепахи.

Екологічна едукація належить до важливих сфер діяльності штатних служб і Наукової ради ППН. Роботи в цьому напрямку ведуться головним чином у дидактично-музейному осередку. Тут також організовуються заняття для працівників освіти Люблінського воєводства. Результатом таких навчальних занять стало видання спеціального підручника за редакцією Б.Каховського. Також вийшов друком перший туристський путівник по ППН і фотоальбом (М. Солтис). Зпроектовано і прокладено туристську дидактичну стежку, яка проходить через ліси і торфовища до оз. Мошне.

Дидактично-музейний осередок є не тільки значним науковим центром, а й популярним місцем проходження студентами практик. Працівники осередку надають туристам послуги екскурсоводів для детального ознайомлення з ППН під час подорожей по спеціально облаштованих туристських стежинах.

У межах ППН облаштовано такі туристські стежки: центральна (так звана туристська стежина Ленчинсько-Влодавського Поозер'я), за основу прокладення якої було взято колишній туристський маршрут "Поозерний"; червона, яка простяглася на 32 км від дидактичної стежки "Дуб Домінік" до регіонального природного музею ППН; жовта, довжина якої у межах парку та його околицях сягає 16 км; зелена, яка розпочинається у м. Холм і простягається вздовж межі ППН на 14 км до м. Уршулін. Додатково була облаштована для туристів уже згадана дидактична стежина "Дуб Домінік", яка приваблює туристів інфраструктурним забезпеченням високого рівня, природним музеєм у Старому Залуччі. У 1995 р. співробітниками Лодзьського, Ягелонського і Люблінського університетів остаточно окреслено проходження основних туристських стежин по території ППН, уздовж яких обладнано місця для розбиття наметів і безпечних вогнищ. Остаточно визначено п'ять основних туристських стежин (екологічних шляхів) загальною протяжністю 65 км. Результатом цього стало збільшення кількості туристів у ППН від кількасот осіб у 1990 р. до семи тисяч осіб у кінці 90-х pp. [16, 273-274].

Район ППН вирізняється серед інших охоронних територій єврорегіону "Буг" в етнографічному аспекті. Парк є об'єктом наукових досліджень кафедри етнографії Люблінського університету. Старовинна архітектура сільських будинків створює особливо сприятливі передумови для розвитку сільського зеленого туризму на території ППН. Центральною ланкою в організації відпочинку на селі є сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчуванням, ознайомлює туристів із природним, історико-культурним потенціалом регіону.

Розточанський парк народовий було створено в 1974 р. на території площею 7900 га, а також Щебжешинського, Краснобродського, Південно-Розточанського ландшафтних парків. Туристів у цей парк приваблюють численні історико-культурні пам'ятки Східної та Західної Європи: Звєжинець, Щебжешин, Томашув Любельський. Розточчя стало одним із найпопулярніших місць розвитку регіонального туризму єврорегіону "Буг", де особливо вирізняються його середня і південна частини. За умов належного фінансування Розточчя може стати туристсько-рекреаційним регіоном міжнародного значення. Антропогенізація природного середовища та його компонентів Розточанського парку народового є предметом численних наукових досліджень (Д. Фіялковський, А. Костровицький, Й. Пліт, Й. Солон і ін.). Здійснено оцінку ступеня антропогенізації природного середовища на Розточчі згідно з методикою А. Костровицького, Й. Пліта, Й.Солона [16, 274-275].