154162 (Туристичні ресурси Волинської області), страница 2

Святогорський монастир в селі Зимне Володимир-Волинського району є одним з небагатьох відносно добре збережених до ваших днів монастирських комплексів оборонного типу. Зимненський монастир – найдавніший з усіх монастирів Волині. За його древність говорить те, що в цьому селі збереглась помонастирська церква однакової кладки з стінами Володимирської кафедри – кафедрального собору, спорудженого самим князем Володимиром відразу після прийняття християнства. В 15-ти метрах на захід від головного храму розмістився із семи кімнат терем святого Володимира, в якому він жив, коли перебував в зимовий період року на молінні в монастирі. Від того, що в зимовий період князь Володимир перебував в монастирі, місцевість почали називати Зимно. В 1945 році князь Федір Чорторийський на місці ранньої культової споруди збудував високу Успенську церкву, яка після кількох пізніших перебудов збереглася до наших днів. Вся монастирська територія огороджена високим муром з бійницями, який увінчаний шістьма спостережними вежами. Одна з них відведена під дзвіницю.

Нижче Успенської церкви, на терасі, розмістилася ще одна церква – нижня старовинна Троїцька церква, побудована в XV ст. Від неї відкривається вхід у печери, які були сховищем під час ворожих набігів. Вони нагадують довгий і розгалужений лабіринт, стіни і стелі якого викладені цеглою. Перші дослідження дають підстави стверджувати, що ці твори відносяться до того періоду, коли тільки започаткувалось християнство на Волині. На їх стінах зустрічалися написи, хто похований в нішах. Основна святиня Свято-Троїцької церкви – древній чудотворний Зимненський образ Пресвятої Богоматері, якою Константинополь­ський патріарх благословив грецьку царівну Анну на брак з великим князем Володимиром Святославовичем, а той заповів її Свято-Троїцькій церкві. В даний час комплекс Святогорського монастиря реставрується і заселяється монахами.

В Берестечку зберігся монастирський комплекс тринітаріїв з дівочим монастирем і костелом (1765 р). Костел збудований в стилі барокко, поряд з ним – дзвіниця 13 століття. В костелі планується створити органний зал. В центрі міста височить Свято-Троїцька церква. В 90-х роках її реставрували. На околицях в 1901 році історик В. Антонович віднайшов групу давніх рукотворних курганів – до 40 насипів.

На місці Берестечківської битви споруджено храм-пам'ятник «Козацькі могили» , в якому поховані рештки героїв, що полягли в бою. Над гробницею-саркофагом піднялась 40-а метрова Георгіївська церква. На цей пагорб перенесли з села Острів Михайлівську церкву, яку з'єднали з Георгіївською підземним переходом. До 340-річчя битви відкрили монументальну скульптурну композицію, що символізує велич та героїзм козацтва та України. З 1991 року на місці Берестечківської битви засновано національний історико-меморіальний заповідник.

Дзвіниця в с.Олика Ківерцівського району також є унікальною пам'яткою архітектури. У 30-х роках XVII століття, щоб збільшити оборонну здатність Олики, жителі обнесли містечко валом висотою 7 м, а для в'їзду в місто побудували ворота. Від фортифікаційних споруд лишились тільки стіни з баштами і Луцькими воротами, Петропавловський костьол. Архітектурні прикраси і техніка будівництва свідчать про те, що тут працювала та ж бригада луцьких майстрів, яка споруджувала Хресто-Воздвиженську Братську церкву і синагогу з баштою в Луцьку.

Шедевром волинської архітектури XV століття є Стрітенська кам'яна церква, побудована в 1784 році. Вона стоїть на території старого містечка, недалеко від Луцьких воріт. Церква є класичним прикладом центричних споруд.

У 1554-1564 роках в Олиці був споруджений великий оборонний замок, перебудований в VIII столітті за новою бастіонною системою. Це триповерхова квадратна споруда, яка має 360 кімнат. Замок був обнесений валом і кам'яними стінами з чотирма бастіонами по кутках.

В с. Піддубці Ківерцівського району стоїть 14-купольна культова споруда, побудована у 1745 році. В плані – це хрестовий храм з однією великою баштою. Легкість форм, органічний зв'язок з ландшафтом і урочистість - все це вирізняє церкву серед інших храмів Волині, робить її цікавою пам'яткою мистецтва стилю барокко.

В с. Забороль проживав поміщик Олізар, де до сьогоднішнього часу зберігся його будинок. В цьому будинку під час поїздки до Варшави з князем Меншиковим в 1707 році затримався Петро І, тому що Луцьк був знищений пожежею. В 1950 році на будинку, де він перебував, встановлена меморіальна дошка. Пізніше на його місці спорудили феодальний замок з кам'яними стінами та ровом, що заповнювався водою.

Затурці подарували світові таку велику людину, як Вячеслав Липинський. Тут він похований, лише зараз могила В. Липинського впорядкована, а садиба, що була повністю зруйнована, реставрується.

На околиці Жидичина збереглися залишки поселення, городище 10-13 ст., Жидичинський монастир, куди їздив молитися галицько-волинський князь Данило (1227р.) і де жив син Богдана Хмельницького – Юрій.

В селі Рокині створено Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волині. Його численні експонати розповідають про виникнення і розвиток землеробства і тваринництва на Волині, починаючи від первіснообщинного ладу і до сьогоднішніх днів. Експозиція під відкритим небом відтворює пам'ятки дерев'яного будівництва: господарські будівлі, житлові будинки, об'єкти позасадибного будівництва (вітряки, криниці, корчми).

Славу селу Колодяжне принесла сім'я Косачів. Тут чимало років жила Олена Пчілка, пройшло дитинство української поетеси Лесі Українки. Колодяжне відвідав Іван Франко, родина М.Лисенка. В 1938 році прогресивна громадськість Західної України порушила питання про викуп Лесиного «білого будиночка», його ремонт і збереження. У травні 1941 року відкрито музей Лесі Українки, відреставровано будівлі. В центрі села, біля музею, на території колишньої садиби Косачів, споруджено пам'ятник Лесі Українці [11, 18-25].

Отже, у Волинській області є значна кількість цікавих пізнавальних об'єктів історії, культури, мистецтва. Більшість з них є екскурсійними які включені, або можуть бути включеними в програму туристичних маршрутів.

1.2. Динаміка розвитку туристичної галузі Волинської області

Мережа санаторно-курортних і відпочинкових закладів області нараховує понад 70 установ. Багато з них має свої особливості щодо відпочинку і лікування. Так, наприклад, пансіонат "Шацькі озера" знаходиться на березі найбільшого в Україні мальовничого озера Світязь - блакитної перлини Полісся, санаторій "Лісова пісня" розташований на березі озера Пісочне серед соснового лісу, води яких багаті на вміст срібла та гліцерину. Гордістю санаторію "Пролісок", що в селі Грем'яче Ківерцівського району, є джерело цілющої мінеральної води. Проте, більшість закладів відпочинку, баз туризму збудовані ще у 60-70 роки і чекають на зарубіжні і вітчизняні інвестиції для реконструкції та модернізації.

На території області створено 90 зон тривалого відпочинку, загальною площею 259,44 га.

В області розроблено два великі інвестиційні проекти. Перший проект - "Розвиток туристично-рекреаційної га­лузі Шацького національного парку" (Додаток Б, № 1) [1, 28-29], передбачає обсяг інвестицій 5 млн. доларів США. Згідно проекту будуть створені умови для комфортного відпочинку і оздоровлення громадян України, Російської Федерації, Польщі, Білорусі, інших зарубіжних країн на території Шацького національ­ного парку, що володіє однією з найбільших озерних груп Європи.

Другий проект - "Інвестування будівництва рекре­аційного комплексу і окремих територій на озері Світязь" (Додаток Б, № 2) [1,30]. Необхідний обсяг інвестицій – 3,8 млн. доларів США. Планується будівництво кемпінгів, мотелів, пунктів прокату, вузлів таксофонічного і телеграфного зв'язку, аптек тощо.

Основні статистичні показники туристичної галузі області за 2005 рік свідчать про продовження росту активності туристичної діяльності, початок якого прийшовся на 2002 рік. Спільними зусиллями обласної державної адміністрації та туристичних підприємств різних форм власності досягнуто певної стабілізації розвитку туризму. Відбувся певний злам у виборі пріоритетів.

Так, сумарна кількість туристів та екскурсантів зросла на 5,3%. Послугами туристичних підприємств області скорис­талося 96487 осіб.

Структура потоків за видами туризму суттєво не змінилася. Частка внутрішніх туристичних потоків залишилася незмін­ною – 89,6%. В міжнародному туризмі відбувся перерозподіл потоків на користь в'їзного туризму: його частка зросла на 2,8%. З одного боку, збільшується кількість іноземців, які ба­жають пізнати наш край, з другого – зменшується виїзд волинян на відпочинок за кордон і утримується попит на подорожі Україною.

Протягом 2005 року Україною подорожувало 54596 турис­тів. Темп приросту показника становить 0,4%.

У сфері внутрішнього туризму працював 41 суб'єкт госпо­дарювання. Найвищі результати мають обласне закрите акціо­нерне товариство по туризму і екскурсіях "Волиньтурист", його дочірнє підприємство "Луцьке бюро подорожей та екс­курсій", підприємець Л.П. Марчук, Центр туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки облдержадміністрації, товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньздравсервіс", обласне відділення Дитячого фонду України. Сумарна кількість їх показників складає 91,3% від загальної кількості внутрішніх туристів.

Через туристичні підприємства області Україну відвідало 2479 іноземців. Потік в'їзного туризму зріс на 16%. Із загальної кількості іноземців 937 приїздили з метою рекреації та відпо­чинку, 340 – в особистих, 834 – в службових справах, 362-3 ме­тою оздоровлення, 6 – на полювання.

Головним ринком для області є країни далекого зарубіжжя, їх частка становить 56,1% всіх іноземних гостей, які відвідали наш край з метою туризму.

Загалом з цих країн прибуло 1390 туристів. З країн СНД – 948 туристів, Балтики – 94 особи, Америки – 28 осіб, Азії – 19.

Найпотужнішим є туристичний потік з Польщі, Білорусі, Німеччини, Росії, Швеції, Вірменії, Латвії.

Організацію в'їзного туризму провадило 8 суб'єктів турис­тичної діяльності.

Потік туристів з Волині за кордон знизився на 7,2%. За ме­жами України відпочивало 3870 волинян.

Найпривабливішими країнами для відпочинку є країни да­лекого зарубіжжя. їх частка становить 85,7% всіх туристів, що виїжджали на відпочинок за кордон. Загалом в цих країнах побувало 3320 мешканців Волині. В країни СНД з метою ту­ризму виїхало 294 особи, Африки -199 осіб, Балтії – 57 осіб [9, 8] (мал. 2, див. Додаток А) [3,162].

Найбільшою популярністю користувався відпочинок в Польщі, Туреччині, Угорщині, Білорусі, Болгарії, Єгипті.

Організацію зарубіжних турів провадило 33 суб'єкти ту­ристичної діяльності.

Спостерігається збільшення чисельності туристів, яких приваблює відпочинок на Волині. Так, протягом 2003 року в області побувало 40815 туристів, що на 4048 осіб (11%) більше, ніж у 2002 році. З них: 38927 – громадяни України, 1888 – іноземці. Українські туристи перебувають на Волині в середньому 3 доби. Іноземні – півтори.

Найпривабливішими закладами розміщення є готелі. Про­тягом минулого року в них зупинялося 22974 туристи. З них, 21129 – громадяни України, 1845 – іноземці. Не в повній мірі реалізовуються можливості санаторіїв, баз відпочинку, приват­ного сектору області.

Співвідношення в'їзних та виїзних туристичних потоків, які проходять через туристичні підприємства області, має наступну динаміку: виїзд до Словаччини, Італії, Іспанії, Литви, Франції, Польщі, Угорщини, Болгарії значно перевищує в'їзд туристів з цих країн. В той же час, потік туристів з Фінляндії, Російської Федерації, Німеччини, Білорусі перевищує попит волинян на подорожі у їх напрямку.

З року в рік збільшується кількість екскурсантів. Так, якщо в 1998 році учасниками екскурсій стало 14800 осіб, в 2002 році – 30928 осіб, то в 2005 році цей показник зріс ще на 15%. Сумарна кількість екскурсантів становить 35542 особи.

Основний контингент екскурсантів – діти, підлітки. В минулорічних показниках екскурсійної діяльності їх частка складає 89,1%. Пізнавальними екскурсіями охоплено 31680 школярів, в той час як за відповідний період минулого року – 28134.

Послуги екскурсійного обслуговування надає 21 суб'єкт туристичної діяльності.

Загальний обсяг послуг, наданих суб'єктами туристичної діяльності, склав 10305,1 тис. грн., що на 46,5% більше показ­ника 2004 року. Зареєстровано зростання обсягів міжнарод­ного туризму: в'їзного – майже в 4 рази, виїзного – на 26%, внутрішнього туризму і екскурсійної діяльності – на 46,5%. За 2005 рік вони складають: по в'їзному туризму – 681,0 тис. грн., виїзному – 1006,5 тис. грн., внутрішньому і екскурсійній діяльності – 8617,5 тис. грн. [9, 14] (мал. 3, див. Додаток А) [3,163].

Найвищі показники в обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" (4789,0 тис. грн.), товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-здравсервіс" (1690,5 тис. грн.), дочірнього підприємства "Лу­цьке бюро подорожей та екскурсій" обласного закритого акціо­нерного товариства "Волиньтурист" (611,0 тис. грн.), товариств з обмеженою відповідальністю "Західкурортсервіс" (540,2 тис. грн.), "Каскад-Продакшн" ЛТД (536,8 тис. грн.), "Манолія" (312,3 тис. грн.), підприємця Л.П. Марчука (301,9 тис. грн.). В показниках галузі їх частка складає 85,2%.

Валютні надходження від надання туристичних послуг нерезидентам України забезпечили 2 підприємства області: то­вариство з обмеженою відповідальністю, курортна торгово-виробнича фірма "Західкурортсервіс" (95,58 тис. доларів США) і обласне державне лісогосподарське об'єднання "Волиньліс" (7,8 тис. доларів США). Сумарна кількість валютних надходжень у 9 разів перевищує показник 2004 року і складає 130,4 тис. доларів США [9,15]. Абсолютний ріст показника валютних надходжень більший, ніж у 9 разів (мал. 4, див. Додаток А) [3, 163].