131215 (Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників), страница 2

Особистісна пристосованість як интраперсональній корелят соціально-психологічної адаптированності (інтегрованості). Характерною психологічною рисою раннього юнацького віку є переживання особистістю, що розвивається, кризи ідентичності.³ Останній здобуває особливу актуальність у суспільстві, що змінюється, - у випадку кардинальної трансформації социоэкономических і культурно-ідеологічних умов життя.⁴

Следствієм цього стає ескалація соціально-психологічної дезадаптированності старшокласників, що перешкоджає, у свою чергу, їхньої соціальної інтеграції, побудові конструктивного й реалістичного сценарію життєвий і професійний шляхи, що закономірно обумовлює вкрай невигідне положення випускників загальноосвітніх шкіл на сучасному російському ринку праці.⁵

У контексті психологічної допомоги оптантам особливе значення з погляду найбільшої доступності й піддатливості для консультанта-психолога має система внутриличностно пережитих ними суб'єктивних труднощів «уписування» у соціальний контекст. Сукупність цих феноменів самосвідомості у свій час була позначена Х. Беллом як «особистісна пристосованість».⁶ При цьому він розглядав пристосованість не як наслідок пасивних адаптаційних реакцій індивіда на соціальні вимоги й очікування, а як результат активних дій особистості, спрямованих не тільки на підпорядкування соціальним впливам, але й на переструктурування соціального середовища відповідно до змісту, цілями й потребами власного «Я». Не можна не відзначити концептуальну близькість поглядів Х. Белла й традицій російської психології, що виражаються, зокрема, у поданнях про адаптацію й інтеграцію як якісно різних етапах входження особистості в соціальну спільність.⁷ На мою думку, правомірно розглядати особистісну пристосованість у її розумінні Х. Беллом як суб'єктивне (інтраперсональне) вимір соціально-психологічної адаптированності – дезадаптированності людини.

Звертання до описуваної психологічної характеристики як критерій ефективності допрофесійної підготовки старшокласників ґрунтується також і на результатах досліджень тісних взаємозв'язків виявили, що наявність досить, між параметрами особистісної пристосованості й типологічних особливостей професійної спрямованості оптантів раннього юнацького віку.⁸

Цінностніе орієнтації. Зміст ціннісних ориентацій оптанта як прийнятий у розрахунок фактор профориентационной роботи здобуває особливу значимість у кризові періоди розвитку суспільства. Розмивання, що відбувається в цей час «,» ціннісного шару суспільної й індивідуальної свідомості, порушення наступності етичних змістів старшого й молодшого поколінь і т.п. значною мірою утрудняють професійну соціалізацію особистості, що розвивається.⁹

У цих умовах виявляються закономірними результати численних соціологічних і соціально-психологічних досліджень останнього років, що¹⁰ свідчать про те, що багато молодих людей шукають відповідь на питання «ким бути?» у координатах смісложизненного простору, що перебуває «по ту сторону» загальнолюдських гуманістичних цінностей. Значне число юнаків і дівчин не тільки «з розумінням» ставляться до людей, подвизающимся на ниві організованої злочинності, торгівлі наркотиками, проституції, різного роду шахрайства, але й не виключають для себе можливості «професіоналізації» у подібних сферах діяльності.

Не випадково багато провідних вітчизняних спеціалістів в області профорієнтації підкреслюють необхідність обліку й цілеспрямованої роботи із ценностно-смісловой сферою внутрішнього миру оптанта, указують на зростання значимості в умовах сучасної російської дійсності саме ценностно-нравственніх компонентів особистісного й професійного самовизначення.¹¹

На мою думку, при оцінці ефективності допрофесійної підготовки старшокласників найбільше доцільно звертати увагу на рівень сформованості в них, насамперед, просоциальніх термінальних цінностей, що відбивають індивідуально-своєрідні соціально схвалювані «граничні» життєві цілі. Виділення саме цієї категорії ценностно-смісловіх регуляторів соціального поводження особистості, що розвивається, обумовлюється не тільки простим проходженням теоретико-методологічним принципам поділюваного нами гуманістичного підходу (з його акцентом на позитивних потенціалах суб'єкта), але й практичними міркуваннями. Виявлення обговорюваної категорії цінностей минаючу початкову професійну підготовку старшокласників створює реальні можливості - на основі психологічного механізму «мотивационно-сміслового зв'язування» - психолого-педагогічної індивідуалізації процесів входження в освоювану спеціальність, прилучення до миру професій, побудови особистого професійного плану (перспективи).

Професійні установки. З погляду загальної успішності професійного самовизначення велике значення мають не тільки змістовні характеристики цього процесу (що вибирає оптант), але і його динамічна сторона (як вибирає). Обґрунтованість, реалістичність і конструктивність особистої професійної перспективи не в останню чергу залежать від того, чим керується планіруюче своє професійне майбутнє парубків – раціональними планами й міркуваннями або ж неясними емоційними перевагами, власними поданнями або думками навколишніх, наскільки він упевнений у втіленні індивідуальних професійних проектів у життя й т.п.¹²

Подобніе подання й переживання звичайно погано усвідомлюються й рефлексируются самим суб'єктом професійного самовизначення через відношення до них як д саме себе реаліям, що розуміють, його внутрішнього миру. Проте, ці регулятори соціального поводження виявляються дуже діючими, інтегруючись у специфічний психічний новотвір - готовність індивіда приймати професійно важливі рішення. Ці новотвори і є не що інше, як професійні установки, що представляють собою проекцію цілісного життєвого досвіду особистості на коло соціально-специфічних варіантів рішення завдань професійного розвитку (у розглянутому нами випадку - завдання професійного самовизначення, вибору сфери майбутньої діяльності й побудови особистої професійної перспективи).

Можливо припускати зміну професійних установок старшокласників (учнів 10-11 класів), що пройшли початкову професійну підготовку в ПТУ №14, у порівнянні зі школярами 9-10 класів у життєвому досвіді яких даний фрагмент відсутній.

1.2 Психологічний аналіз особистісних ефектів допрофесійної підготовки ПТУ №14

Зіставлення параметрів особистісної пристосованості учнів ПТУ №14 і школярів 9-10 класів дозволяє укласти, що перша з названих категорій оптантів істотно більш позитивно сприймає й переживає свою взаємодію із соціумом (Табл. 1).

Таблиця 1. — Особистісна пристосованість учнів ПТУ №14 і школярів 9-10 класів, балів

На відміну від школярів 9-10 класів, учні ПТУ №14:

• впевненіше почувають себе в повсякденних соціальних контактах, займаючи у взаємодії з навколишніми самостійну й більше активну позицію;

• позитивно сприймають відносини між собою й іншими членами суспільства.

• змінюється професійне самовизначення, так наприклад якщо школярі найбільше прихильні робочим професіям, те учні ПТУ бачать себе в професіях з більше високим професійним статусом;

• краще контролюють свої суб'єктивні переживання, мають більше позитивний і стеничній емоційне тло життєдіяльності й поводження (юнака).

Можна припустити, що раннє формування реального професійного «Я», кристалізація рольової структури «Я - суб'єкт професійної діяльності» сприяють розширенню границь самосвідомості особистості, що розвивається, і його адекватному структуруванню, задаючи при цьому й інший - більше адекватний і конструктивний - значеннєвий масштаб сприйняття й оцінки життєвих проблем.

При цьому й учні ПТУ й школярі 9-10 класів виявляють приблизно однаковий рівень балансу тенденцій ворожості - доброзичливості стосовно інших людей.

Слід зазначити також і подібний характер відносини до існуючим у суспільстві полоролевім стандартам у двох аналізованих подвіборках. Як в учнів, так й у школярів відзначається своєрідна ідентифікаційна інверсія, що виражається в інтересі з боку юнаків до традиційно фемининнім занять і соціальних обов'язків і тропізмі дівчин до маскулиннім зразків соціального поводження, мислення й емоційного реагування. Даний факт, що виявився в розглянутій вибірці, може бути зрозумілий як локальна проекція глобальної тенденції зменшення ступеня поляризації дихотомії «чоловіче - жіноче» (у тому числі й у сфері професійної діяльності). Примітно, що минулу початкову професійну підготовку дівчини більшою мірою, чим їхні перевесниці-школярки орієнтовані на чоловічі види діяльності й соціального поводження, виявляючи, таким чином, більшу незалежність від соціальних стандартів і стереотипів. Це, у свою чергу, істотно розширює поле професійного й життєвого самовизначення.

У термінальних цінностях минулих і не минулу початкову професійну підготовку старшокласників також мають місце деякі розходження (Табл. 4).

Зокрема, для учнів ПТУ, у порівнянні зі школярами 9-10 класів мають більшу особистісну значимість такі цінності, як високе матеріальне становище (особливо яскраво це проявляється в дівчин), збереження власної індивідуальності, розвиток себе. Однак духовне задоволення цінується учнями (9-10 класів) у меншому ступені.

Немаловажну роль грає й фактор підлоги.

Так, якщо для навчаються в ПТУ юнаків привабливість престижних цінностей порівняно невисока, то для дівчин ця категорія термінальних цінностей виявляється істотно більше личностно значимої, чим для школярок 9-10 класів. Юнаки-учні в ПТУ (у порівнянні з юнаками-школярами 9-10 класів) у більшій мері прагнуть до збереження власної індивідуальності, менш орієнтовані на цінності духовного задоволення, досягнень, активних соціальних контактів. Навпроти, дівчини-учні вище цінують власний престиж, сприятливе матеріальне становище, досягнення, можливості саморозвитку й збереження індивідуальності.

Таблиця 2. — Ціннісні орієнтації учнів ПТУ й школярів 9-10 класів

Неоднакової виявляється для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів і цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер (Табл. 5). При цьому для школярів із всіх життєвих сфер найменшою особистісною значимістю володіє сфера професійної діяльності.

Розходження, що Виявилися, у змісті цінностно-смислового шару самосвідомості старшокласників, що ввійшли в експериментальну вибірку, бідують, на мою думку, у більше глибокому осмисленні з урахуванням регулюючого впливу найрізноманітніших факторів (мікросоціальні, гендерні й т.п. змінні). Значення початкової професійної підготовки як компонента життєвого досвіду особистості, що розвивається, інтерпретується на розглянутих рівнях аналізу досить неоднозначно.

Більше точну інформацію про специфіку особистісного відношення до майбутньої трудової діяльності учнів ПТУ й школярів 9-10 класів дає аналіз ціннісної насиченості сфери професійного життя. Його результати дозволяють говорити про кардинальні розходження цінностно-смислових проекцій на область професійної діяльності у двох зіставляють групах, що, старшокласників.