112321 (Вплив педагогічної оцінки на поведінку дитини)

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти поняття «педагогічна оцінка», його зміст, форми та вплив на поведінку школяра

1.1 Проблема впливу педагогічної оцінки на поведінку учнів у психолого-педагогічній науці

1.2 Зміст поняття «Педагогічна оцінка»

1.3 Функції, форми та роль педагогічної оцінки

1.4 Завдання педагогічної оцінки у вихованні поведінки школяра молодших класів

1.5 Помилки при виставленні педагогічної оцінки

1.6 Вікові особливості молодших школярів та вплив на їх поведінку педагогічної оцінки

1.7 Вплив педагогічної оцінки на емоційний стан учня молодших класів

Розділ 2. Методики визначення психологічного впливу оцінної діяльності вчителя на поведінку учнів молодших класів

2.1 Методика "Спрямованість на оцінку"

2.2 Методика "Спрямованість на придбання знань"

2.3 Експериментальне дослідження відношення молодшого школяра до педагогічної оцінки

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність дослідження. Реформування національної освіти зумовило кардинальні зміни у системі оцінювання навчальних досягнень школярів. Запропоновані нові критерії оцінювання, мають на меті реалізацію принципів гуманізації і демократизації освіти й спрямовані на суттєву переорієнтацію процесу навчання, яка забезпечувала б особистісний розвиток кожного учня.

Психологи, педагоги і вчителі–майстри одностайні у тому, що педагогічна оцінка здатна викликати в учня гаму гострих і глибоких переживань: радість успіху, задоволення, сором за невдачу, підвищену тривожність тощо. Позитивні емоції, пов'язані з одержаною оцінкою, вчені вважають могутнім стимулом навчання, негативні – навпаки, погіршують загальний стан школяра, знижують його працездатність. Тому, коли вчитель підбадьорює учня, схвалює його відповідь, роботу – це стенічно впливає на школяра. Проте, як стверджують деякі дослідники (Н.П. Зубалій, В.І. Помагайба) [11] стимулюючою може бути і негативна оцінка (за умови, що вона об'єктивна, доброзичлива і учень її усвідомлює).

Тому і позитивні, і негативні емоції сильно впливають на поведінку дитини. Позитивна емоція, пов'язана з оцінюванням знань, стимулюватиме досягнення більш високих навчальних результатів, негативна ж може в одних випадках здійснювати дезорганізуючий вплив на діяльність, а в інших – активізувати її, тобто спонукати до усунення перешкод.

У наукових дослідженнях оцінка, вміння оцінювати вивчалися у декількох напрямах. Ряд вчених (Ш.О.Амонашвілі, Л.Ф.Ващенко, О.Я.Савченко, Л.М.Фрідман та ін.) [2], [4], [5], [25], [30] характеризують цей феномен у зв’язку зі специфікою професійної діяльності педагога. Інші (Б.Г.Ананьєв, В.С.Заслуженюк, Н.П.Зубалій, В.О.Онищук, В.А.Семиченко та ін.) [2], [26], [11], [21], [26] розглядають оцінку як інструмент педагогічного впливу вчителя на учня. Третій напрямок репрезентовано дослідженнями, що вивчали оцінку як психологічний механізм саморозвитку і самовдосконалення особистості (Т.В.Вершиніна, Г.А.Карпова, Г.І.Липкіна) [18] та компонент професійного мислення вчителя (Ю.М.Кулюткін, О.С. Цокур). [16], [33]

В той же час, попри згадані дослідження, проблеми впливу педагогічної оцінки на поведінку учнів молодших класів, залишаються недостатньо вирішеними. Таким чином, відсутність належного теоретичного аналізу порушеної проблеми, а також усвідомлення необхідності ґрунтовно вивчити тему зміни поведінки дитини, відповідно до отриманої педагогічної оцінки, визначають актуальність вибору теми курсового дослідження: “Вплив педагогічної оцінки на поведінку учнів молодших класів”.

Об’єкт дослідження — процес навчальної діяльності молодших школярів.

Предмет дослідження — оцінювання навчальних досягнень молодших школярів та зміна їх поведінки в залежності від отриманої педагогічної оцінки.

Мета дослідження: охарактеризувати основні підходи до проблеми оцінювання, ролі та впливу педагогічної оцінки на поведінку молодших школярів.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети дослідження визначені наступні завдання дослідження:

• виявити чинники становлення теорії і практики вчення про педагогічну оцінку, та її вплив на поведінку школярів;

• простежити динаміку основних характеристик оцінки у навчально-виховному процесі закладів початкової освіти;

• окреслити сучасний стан функціонування системи оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи України;

• проаналізувати шляхи впливу на поведінку молодших школярів завдяки використанню педагогічної оцінки.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять психологічні та педагогічні положення про сутність соціально-педагогічних та психологічних явищ; системність підходу до вивчення психолого-педагогічних явищ; концепція цілісного підходу до навчання та виховання особистості; ідея про учня як активного суб’єкта навчальної діяльності; концепція про навчання як управління навчальною діяльністю; психолого-педагогічна теорія С.Л.Рубінштейна про дію “зовнішніх впливів через внутрішні умови” [24], [23]; сучасні дані онтогенетичної психології про особливості особистісного, пізнавального та психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку; сучасні погляди І.С.Якиманської до реалізації особистісно орієнтованого навчання в практиці школи [46]; психолого-педагогічні наукові здобутки про навчальну діяльність учня початкової школи (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін) [7], [45].

Методи дослідження: конкретно-пошуковий (аналіз науково-педагогічної, психологічної та методичної літератури); системно-структурний (систематизація наукових ідей з проблем педагогічної оцінки й оцінювання результатів навчальної діяльності школярів для отримання певного впливу на їх поведінку); логіко-синтетичний (аналіз, систематизація та узагальнення положень педагогічної, психологічної, довідкової літератури, праць учених); емпіричний (спостереження за навчальним процесом початкової школи; бесіди, інтерв’ювання педагогів); теоретико-узагальнюючий (формування й обґрунтування висновків за результатами здійсненої науково-пошукової роботи).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у визначенні педагогічної сутності, змісту, структурних компонентів критеріїв оцінки навчальних досягнень молодших школярів; визначенні психологічного та педагогічного впливу оцінки на поведінку молодших школярів.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні наукових та пошукових праць з даної проблематики, в процесі підготовки лекцій з вікової психології та педагогіки. Вони становлять підґрунтя для подальших психолого-педагогічних досліджень.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (46 найменувань).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНА ОЦІНКА», ЙОГО ЗМІСТ, ФОРМИ ТА ВПЛИВ НА ПОВЕДІНКУ ШКОЛЯРА

1.1 Проблема впливу педагогічної оцінки на поведінку учнів у психолого-педагогічній науці

Важливість педагогічної оцінки і оцінювання, їх функцій у навчальному процесі початкової школи дозволяє сформулювати до них низку вимог: об’єктивність; формування вмінь самоконтролю та самооцінювання; систематичність; доцільність обґрунтування оцінки; індивідуальний підхід; використання різноманітних форм і методів контролю. Дотримання цих вимог є запорукою досягнення ефективних результатів у діяльності вчителя з молодшими школярами.

Дуже важливим є диференційований підхід до оцінювання як діяльності педагога (характеристика рівня підготовки учня у відповідності з вимогами на певному етапі навчання; зіставлення їх з нормами державних освітніх стандартів) і оцінки як результату навчання.

Педагогічна оцінка має різні види, насамперед, квалітативний (якісний стан успішності увиразнено в оцінній думці) та квантативний (застосування бала згідно усталеної системи оцінювання) оцінок. Між ними є принципові відмінності, оскільки оцінка – результат може бути квалітативною, натомість оцінка-бал лише квантативною. [34, 65]

Враховуючи вікові особливості означеної в дослідженні вікової категорії учнів, варто обстоювати значущість для них оцінних суджень про навчальні досягнення із ширшою характеристикою. Відкритою квалітативною оцінкою педагог диференціює дії учня від його нахилів та здібностей дотично до сутності особистісно орієнтованого підходу в оцінюванні навчальних досягнень. Такий контроль та оцінювання є позитивним фактором підвищення якості змісту освіти сучасних учнів, хоча аналогічні підходи періодично впроваджували в практику початкової школи вже з кінця 50-х років ХХ. [34, 66]

Учбово-пізнавальна діяльність школяра як соціальна й індивідуально значима по суті має подвійну стимуляцію: внутрішню, коли школяр одержує задоволення, здобуваючи нові знання й уміння, і зовнішню, коли його досягнення в пізнанні оцінюються вчителем. Оцінка з боку вчителя є провідним чинником, що стимулює навчальну діяльність і визначає самооцінку учня. Цe значення може підсилюватися настільки, що вона починає виступати як основний мотив пізнавальної діяльності.

Психологічне значення педагогічної оцінки було розкрито Б. Г. Ананьєвим [2, 128], який визначив дві її основні функції — орієнтуючу і стимулюючу. Оцінка орієнтує школяра на його розумову роботу, сприяє усвідомленню учнем процесу цієї роботи й розумінню ним власних знань; оцінка стимулює школяра, впливає на його афективно-вольову сферу за допомогою переживання ним успіху або неуспіху, сприяє формуванню в нього домагань і намірів, вчинків і відносин, впливає на особистість школяра в цілому. Під безпосереднім впливом оцінки відбуваються прискорення або вповільнення, темпів розумової роботи, якісні зрушення в зміні прийомів роботи й перетворення інтелектуальних механізмів. Далі Б. Г. Ананьєв визначив три основні кола впливу педагогічної оцінки на поведінку школяра: на самого школяра й на зміни його інтелектуальної й особистісної сфер, його самооцінки й самосвідомості; на колективні внутрішньокласові зміни відносин, що існують між учнем і класом; нарешті, на взаємини школяра й родини, що, у свою чергу, впливає на взаємини родини й школи. [2, 129]

Безпосередній або непрямий вплив педагогічної оцінки викликає активну реакцію з боку школяра; взаємооцінки педагога, родини, товаришів і самого школяра. У дослідженні Л. Рутке (1988), було показано, що оцінювання, яке формується в ситуаціях відношення учнів до вчителя може виступати фактором, що впливає на їхню навчальну успішність. [1, 44]

У зазначеній роботі знайшло свій розвиток і інше положення Б. Г. Ананьєва, про те, що педагогічна оцінка впливає на відносини в шкільному колективі. Позитивне оцінювання зміцнює соціально-психологічні позиції учня в класі (за соціометричними даним). Автори також відзначають створення різних психологічних ситуацій розвитку, оскільки й частота опитування, і характер стимуляції різні в учнів з неоднаковою успішністю. [2, 130]

В 2-3 рази частіше оцінюються сильні учні, ніж слабкі, а потреба в оцінці й сила переживань через негативну та позитивну оцінку більше виражена в останніх. У слабких учнів переважає негативна стимуляція (53% негативних оцінок); у них же зустрічається більше невизначених і опосередкованих оцінок, у порівнянні із сильними учнями.

1.2 Зміст поняття «Педагогічна оцінка»

Сама педагогічна оцінка діяльності учня виникає у результаті педагогічного контролю, причому необхідно, звичайно ж, що б він був систематичним. Отож види педагогічного контролю бувають різними:

• тематичний — глибоке вивчення знань і вмінь учнів по ключовим темам навчальної програми (вивчення системи роботи вчителя в границях навчальної теми);

• фронтально-оглядовий — пілотажне вивчення знань і вмінь колективу учнів по загальних питаннях;

• порівняно-паралельне вивчення особистості учнів, навчальних груп, окремих педагогів;

• персональний — всебічне вивчення особистості конкретної дитини, системи професійної діяльності окремого педагога;

• класно-узагальнюючий — вивчення якостей знань і вмінь учнів (якості викладання) у конкретному класі;

• предметно-узагальнюючий — вивчення якостей знань і вмінь учнів (якості викладання) по окремим навчальним курсам;

• комплексно-узагальнюючий — всебічне вивчення якостей знань і вмінь учнів у конкретному класі на початковому, основному або повному середньому щаблі школи;

• оперативний — вивчення зненацька виниклих проблем в освітньому процесі;

• формуючий — оцінювання здійснюється протягом усього часу навчання для встановлення зворотного зв'язку від учнів до викладача;

• підсумковий — оцінювання спрямоване на підведення кінцевих результатів навчання. [10, 14]

1.3 Функції, форми та роль педагогічної оцінки

У числі засобів педагогічного впливу на дітей одним з дуже важливих є оцінка. Педагогічна оцінка, таким чином є головним регулятором поведінки й діяльності дитини.

У психолого-педагогічній літературі виділяють різні функції оцінки. Так, Ш.О.Амонашвілі розкриває виховну (спрямовану на розвиток особистої відповідальності, працелюбності, цілеспрямованості, старанності та інших якостей особистості) та навчальну (спрямовану на покращення результатів навчальної діяльності, формування мотивів учіння) функції оцінки [1, 45]. Л.Ф. Ващенко вказує на контрольно-коригуючу функцію оцінки (визначення рівня знань, умінь і навичок кожного учня або класу з подальшим усуненням виявлених недоліків ) [3, 35]. Б.Г. Ананьєв виділяє дві функції впливу оцінки на дитячу особистість: а) орієнтувальну, що полегшує усвідомлення процесу діяльності; б) стимулюючу, яка впливає на афективно-вольову сферу внаслідок переживання успіхів чи невдач [2, 131].