112321 (Вплив педагогічної оцінки на поведінку дитини), страница 5

Учбово-пізнавальна діяльність школяра як соціальна й індивідуально значима по суті має подвійну стимуляцію: внутрішню, коли школяр одержує задоволення, здобуваючи нові знання й уміння, і зовнішню, коли його досягнення в пізнанні оцінюються вчителем. Оцінка з боку вчителя є провідним чинником, що стимулює навчальну діяльність і визначає самооцінку учня. Цe значення може підсилюватися настільки, що вона починає виступати як основний мотив пізнавальної діяльності.

І позитивні, і негативні емоції сильно впливають на поведінку дитини. Позитивна емоція, пов'язана з оцінюванням знань, стимулюватиме досягнення більш високих навчальних результатів, негативна ж може в одних випадках здійснювати дезорганізуючий вплив на діяльність, а в інших – активізувати її, тобто спонукати до усунення перешкод.

Існує пряма залежність між характером оцінних впливів педагога й самопочуттям дитини, її настроєм, продуктивністю її діяльності. Якщо оцінки (позитивні або негативні) протягом значного періоду повторюються, то природно повторюються й викликувані ними почуття. На тлі гарного емоційного стану, обумовленого переважно позитивними оцінками створюється сприятливий ґрунт для формування пізнавальних мотивів навчання, розвитку працьовитості.

Позитивні емоції є спочатку навчання головним стимулом для нових зусиль, заставляється основа працьовитості, "треба" перетворюється в "хочу". Інша картина спостерігається, якщо бере гору негативна оцінка, вона викликає почуття незадоволеності, неуспіху, невдачі, діти втрачають надію на успіх, до їх і без того слабких можливостей приєднується непевність у собі. Це гальмування навчальної діяльності дитини на шляху до знань. Діти, яких учитель увесь час засуджує й вичитує, прагнуть уникати контактів зі своїм наставником, намагаються привертати до себе якнайменше уваги, віддають перевагу пасивним формам роботи. Недальновидна тактика вчителя обертається повним виключенням дитини з навчальної роботи, формуванням боязкості, скритності, пасивності, підвищенням тривожності та зниженню самооцінки учня.

Психологами давно доведено, що успішно діє й досягає результатів людина, у якої сформована адекватна висока самооцінка своєї особистості й менш успішні в житті, як правило, люди з низькою самооцінкою. Думка педагога про дитину формує її самосприйняття. Кожний знижений бал зменшує в очах дитини її власну цінність. Не відокремлюючи себе від продукту своєї діяльності, дитина бачить стверджування в зниженій оцінці, що вона поганий. І отут включаються механізми психологічного захисту: якщо людина не успішна в одній області, то вона буде шукати успіху в іншій, іноді не найкращій (дворові компанії й т.д.). Від цієї захисної реакції на негативні оцінки дуже часто псується поведінка дитини. І, навпаки, при високих оцінках дитина відчуває себе здатною, улюбленою — тим самим формується висока самооцінка.

Немає нічого небезпечніше для становлення моральних і вольових сил дитини, чим байдужність учителя до її успішності. Хвороблива реакція нервової системи на несправедливість учителя в одних дітей здобуває характер напруженості, в інших — це манія несправедливих образ і переслідувань, у третіх — озлобленість, у четвертих — напускна безтурботність, у п'ятих — байдужість, крайня пригніченість, у шостих — страх перед покаранням, перед учителем, перед школою, у сьомих — блазнювання, у восьмих — запеклість, що приймає іноді патологічні прояви (дуже рідко, але це не можна ігнорувати).

Оцінка – саме головне заохочення й найсильніше (але не завжди діюче) покарання в педагогічній праці. Це найбільш гострий інструмент, використання якого вимагає величезного вміння й культури. Щоб мати право користуватися цим інструментом, треба, насамперед, любити дитину.

Таким чином, оцінюючи результати навчальної діяльності учня, учитель повинен дотримуватися дидактичних вимог, використовувати різні форми оцінювання, пам’ятати про вплив оцінки на емоційний стан учня. Потребують також більш майстерного професійного використання й багатобальна шкала оцінок, а також навчання школярів розгорнутим оцінним судженням, взаємо- та самооцінки власної діяльності.

Додатки

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. – М.: Педагогика, 1984. — С. 44-46;

2. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки //Избр. психол.труды: В 2-х т. – М.: Педагогика, 1980.– Т. 2. – С.128 — 267;

3. Божович Л. И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Под ред. Д. И. Фельдштейна. — М.: Международная педагогическая академия, 1995;

4. Ващенко Г. Виховний ідеал: Підручник для педагогів, виховників, молоді, батьків. - 3-є вид. - Т.1. — Полтава: Редакція газети "Полтавський вісник", 1994. — 191 с.;

5. Ващенко Г. Твори. Том 4. Праці з педагогіки та психології. — К.: "Школяр" - "Фада" ЛТД, 2000. — 416 с.;

6. Выготский Л. С. Педагогическая психология. — М.: Педагогика, 1991;

7. Давыдов В.В. Содержание и структура учебной деятельности школьников Формирование учебной деятельности школьников. — М., 1982. — С. 10-21;

8. Джеймс М. О'Нил, Попова Л. В. Психологическое насилие и школа // Магистр. — 1993. — № 4. — С.28–34;

9. Зимняя И. А. Педагогическая психология. – М.: Логос, 2004;

10. Зубалій Н.П. Роль педагогічної оцінки у формуванні позитивного ставлення шестиліток до навчання //Початкова школа. –1983. – № 12. – С. 14-18;

11. Зубалій Н. П. Психологічний аналіз структури позитивного ставлення до учіння студентів // Наук. записки: Зб. наук. праць. — Вип.40. — К.: НПУ, 2001. — С. 221-223;

12. Кан-Калик В. А. Основы профессионально-педагогического общения. —Грозный: ЧИГУ им. Л. Н. Толстого, 1979;

13. Кащенко В. П. Педагогическая коррекция: Исправление недостатков характера у детей и подростков. — М.: Просвещение, 1994;

14. Ксендзова Г. Механизмы самоопределения школьника. // Директор школы. — 2000. — №6. — С. 62-71

15. Ксендзова Г. Школьная отметка: стимулятор умения или "дамоклов меч"? // Директор школы. — 2000. — №5. — С.49-57;

16. Кулюткин Ю.Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя // Вопросы психологии. — 1986. — № 2. — С. 21 – 30;

17. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. — М.: Просвещение, 1968. — 141 с.;

18. Липкина А.И. Психология самооценки школьника: Автореф. дис. доктора психол. наук.: 19.00.07. — М., 1974;

19. Мышление учителя: Личностные механизмы и понятийный аппарат / Под ред. Ю. Н. Кулюткина, Г. С. Сухобской. — М.: Педагогика, 1990;

20. Немов Р. С. Психология: В 2 кн. — М.: Просвещение: Владос, 1994;

21. Онищук В.О. Шлях до глибоких знань. — К.: Знання, 1969. — 47 с.;

22. Практикум по возрастной и педагогической психологии / Под ред. А. И. Щербакова. — М.: Просвещение, 1987;

23. Рубинштейн С.Я. Исследование самооценки // Экспериментальные методики патопсихологии. — М.: Медицина, 1970. — С. 187-190;

24. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. — 486 с.;

25. Савченко О.Я. Оцінка вчителя – стимул і орієнтир учнів //Урок у початкових класах. – К.: Освіта, 1993. –С. 148-153;

26. Семиченко В., Заслужнюк В. Проблема педагогічного оцінювання //Рідна школа. – 2001. –№ 7. – С. 3-9;

27. Семиченко В.А. Заслуженюк В.С. Психологічна струкура педагогічної діяльності: Навч. посіб. — К.:Вид-во "Київський ун-т", 2000.— Ч.1. — 217с.; Ч.2. — К.,2001. — 231с.;

28. Стоунс Э. Психопедагогика. Психологическая теория и практика обучения / Под ред. Н. Ф. Талызиной. — М.: Педагогика, 1984;

29. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. – Киев: Радянська школа, 1974. — С. 169-170, С.166, С.171-172;

30. Фридман Л.И., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. — М.: Просвещение. 1991;

31. Харрисон Стивен. Счастливый ребенок / пер. с. англ. — М.: София, 2005.

32. Хрестоматия по педагогической психологии / Сост. и вступ. очерки. А. Красило и А. Новгородцевой. — М.: Международная педагогическая академия, 2003;

33. Цокур О. С. Педагогіка вищої школи: Навч.-метод. посібник / Одеська національна юридична академія. — Юридична література, 2002. — Вип. 2 : Педагогічний менеджмент. — 80 с.;

34. Цукерман Г.А. Что оценивает объективная оценка? // Психологическая наука и образование. — 1997. — №4. — С. 65-70;

35. Чошанов М.А. Школьная оценка: старые проблемы и новые перспективы. // Педагогика. — 2000. — №10. — С.95-102;

36. Чупахіна С. Контроль та оцінювання результатів діяльності дітей 6-7-річного віку в закладах освіти (кінець ХХ – початок ХХІ сторіччя) // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. – Івано-Франківськ: Плай, 2007. – Вип. ХІІІ–ХІV. – С.149–156;

37. Чупахіна С. Методичне керівництво оцінюванням навчальних досягнень першокласників // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – Вип. ХІІ. – С.102–109;

38. Чупахіна С. Навчальна діяльність молодших школярів: пошук шляхів оптимізації // Актуальні проблеми гуманітарної освіти. Збірник наукових праць. – Кременець, 2004. – Вип.І. – С.306–309;

39. Чупахіна С. Оцінка знань, умінь і навичок в історії розвитку школи // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал. – Львів: Львівська політехніка, 2006. – № 5. – С.139–146;

40. Чупахіна С. Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у сучасній початковій школі // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 256. – С.181–186;

41. Чупахіна С. Підготовка педагога до оцінювання навчальних досягнень сучасних першокласників // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2007. – Вип. 300. – С.185–190;

42. Чупахіна С. Усвідомлення першокласниками результатів навчальної діяльності: сутнісний контекст педагогічної оцінки // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Ч.2. – Ялта: РВВ КГУ, 2007. – Вип. 13.– С. 254–259;

43. Чупахіна С. Формування навчальної мотивації у молодших школярів // Міжнародна науково-практична конференція “Початкова школа на перехресті проблем” – Тернопіль, 2004. – С.40–43;

44. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. — М.: Изд. Корпорация «Логос», 1994;

45. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. – М.: Знание, 1974. – 64 с.;

46. Якиманская И.С. Разработка технологии личностно- ориентированного обучения // Вопросы психологии. — 1995. — №2.

20