71916 (Медичні бібліотеки України), страница 4

Видача літератури за звітний період становила 897521 прим, джерел інформації, по м. Києву - 429 581 прим.. Зменшилась книговидача проти минулого року на 8 372 прим, через те, що активно запроваджувались комп'ютерні технології.

3. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека

Зародившись у далекому 1933 році, Чернігівська обласна наукова медична бібліотека пройшла дорогу довжиною в 75 років і перетворилася з маленької кімнати-читальні на сучасний інформаційно-бібліотечний центр наукової медичної інформації.

Перше приміщення — чотирикімнатний будиночок у центрі міста — було повністю зруйноване в роки війни фашистськими бомбардувальниками разом з 41-тисячним книжковим фондом, каталогами і всіма довоєнними надбаннями. І тільки після визволення Чернігова бібліотека поновила свою роботу по вул. Любецькій у приміщенні барачного типу з пічним опаленням, яке зовсім не відповідало умовам зберігання книг. Завдяки тодішнім директорам З.М.Каменецькій і, насамперед, М.М.Дулі бібліотеку було добудовано, реконструйовано і в 70—80-х роках минулого століття вона набула великої популярності не тільки серед медичних працівників області, а й серед медичних бібліотек України та Радянського Союзу. 200-тисячний книжковий потенціал відповідав потребам лікарів та медпрацівників середньої ланки. Передплачувалось майже 200 назв періодичних видань, у тому числі й на іноземних мовах. [2 ]

Завдяки вміло підібраним кадрам, за бібліотекою назавжди закріпились слова "одна із перших". У 1956 році вперше в Україні була створена обласна мережа медичних бібліотек. У 1972 році вперше в колишньому Радянському Союзі бібліотека стала центром науково-медичної інформаційної служби. Першою стала на шлях створення предметного каталогу, який був зразковим для багатьох медичних бібліотек України, і у 1994 році започаткувала електронний каталог за автоматизованою бібліотечною програмою МАЯК. [20 ]

Книгозбірня завжди славилась тим, що високоерудованими бібліотечними фахівцями література підбиралась оперативно, повно та якісно. Не одне десятиліття присвятили улюбленій справі працівники бібліотеки: М.Кукса, О.Костенецька, Г.Старушкевич, С.Бажан, О.Мазко, Л.Гаркава, О.Ященко, Г.Мірошниченко, В.Тимошенко, О.Шейна, А.Шкаранда, О.Новик, С.Єсипенко, Г.Середенко, О.Шулежко, Т.Мартиненко, І. Мельникова, Т.Власенко, Л.Марінова.

На 70—80-ті роки минулого сторіччя припав період найбурхливішого розвитку бібліотеки.

У нелегкі роки перебудови бібліотекою керувала Н. П.Динька. В ті часи асигнування бібліотеки для поповнення книжкових ресурсів декілька років було майже нульовим. Кошти виділялися тільки на мізерну заробітну плату та на передплату періодичних видань. [43 ]

З 2002 року бібліотеку очолює Н. Д. Яременко, яка, зберігаючи надбання і добрі традиції своїх попередників, запроваджує нові методи роботи, що відповідають вимогам сьогодення, завдяки чому в третє тисячоліття книгозбірня увійшла з достатнім науковим потенціалом. По-перше, взято курс на комп'ютеризацію всіх бібліотечних процесів. Перейшли на нову комп'ютерну програму "Ірбіс". З 2004 року бібліотека має доступ до світових інформаційних ресурсів через мережу Інтернет, створила свій веб-сайт, де розміщено електронний каталог, інформаційні списки, новини медицини, календар знаменних і пам'ятних дат з історії медицини Чернігівщини.

З метою створення і використання медичних інформаційних ресурсів і найповнішого оперативного задоволення потреб користувачів у 2007 році бібліотека увійшла до Міжрегіональної корпоративної системи медичних бібліотек України з предметизації статей з медичних періодичних видань, яка створена на базі бібліотеки Вінницького медичного університету. Завдяки цьому є можливість використовувати бази даних семи бібліотек України. Створюється зведений онлайновий електронний каталог на базі Національної наукової медичної бібліотеки, що дасть змогу обмінюватись інформаційними ресурсами з усіма бібліотеками, які працюють за системою "Ірбіс". Передплачується понад 120 назв періодичних видань, але завдяки корпорації можуть використовувати в роботі більше 400 назв журналів. [21 ]

Якісне поповнення книжкових ресурсів залишається пріоритетним напрямом роботи. Комплектують літературу край необхідну практичному лікарю, налагодили тісні контакти з фірмами, що працюють і на ринку Росії, і на теренах України.

Бібліотека продовжує розпочату ще у 1960 році ґрунтовну роботу з медичного краєзнавства. [24 ]. У 2006 році вийшов четвертий випуск ретроспективного покажчика "Охорона здоров'я Чернігівської області", який увібрав книги, статті з журналів, збірників, газет з 1999 по 2005 роки. А взагалі, чотири випуски об'єднують 8 тис. джерел за період з 1783 року й понині. Видано також чотири випуски покажчика "Наукові праці медичних та фармацевтичних працівників Чернігівської області", які включили 1815 праць науковців-медиків і крім того, щорічно видається і розповсюджується по бібліотечній мережі медичних закладів області "Календар з історії медицини Чернігівської області". Побачили світ і персональні покажчики, присвячені видатним лікарям минулого: Івану Буяльському, Миколі Волковичу, Володимиру Бецу. Започатковано і видавництво персональних покажчиків, де представлені наші сучасники: Микола Петрович Дейкун, Василь Сергійович Зуб. У цьому році підготували матеріал для столичного музею "Українці у світі" про видатних медиків — уродженців Чернігівщини, які внесли значний вклад у світову медицину і своєю діяльністю прославилися за межами країни. Взагалі ж, упродовж 78 років у стінах бібліотеки написано більше 50 наукових праць, присвячених краєзнавству, комплектуванню, інформаційній та методичній роботі. [43 ]

Бібліографічний відділ тісно співпрацює із засобами масової інформації. На сторінках газет "Деснянська правда", "Гарт", "Ваше здоров'я" постійно публікуються матеріали, присвячені видатним діячам медицини — уродженцям Чернігівщини, а також, враховуючи демографічну кризу, яка прийняла на Чернігівщині особливо загрозливий характер, постійно надають матеріли з пропаганди здорового способу життя.

Обласна мережа медичних бібліотек на сьогодні об'єднує 38 бібліотек, які нараховують у своїх фондах понад півмільйона книг з медицини.

Завдяки створенню у 2005 році єдиного інформаційного медичного простору, є змога оперативно розповсюджувати інформацію з 18 медичних спеціальностей для медичних закладів Чернігівщини через обласну електронну пошту.

Третє тисячоліття відкрило нову еру — еру комп'ютеризації, коли інформаційно-комунікаційні технології стають одним із важливіших елементів формування нового суспільства — суспільства XXI століття, яке все частіше називають суспільством знань. [30] Використовуючи спеціалізований профіль, робітники бібліотеки прагнуть і роблять все залежне від них, щоб знання, отримані насамперед медиками, а також й іншими громадянами через доступність інформації, сприяли створенню в суспільстві таких відносин, коли кожен громадянин був впевнений в якості надання медичної допомоги і компетентності лікаря, а кожен громадянин, у свою чергу, дбав і відповідально ставився до свого здоров'я. [29 ]

Розроблений бібліотекою проект "Через знання — до здорового способу життя" не набув повної реалізації. В бібліотеці постійно діє цикл книжкових виставок "Здоров'я треба добувати самому". Проводяться лекції з учнівською молоддю з показом відеофільмів про шкідливість алкоголю, наркотиків, тютюну. Відбуваються огляди літератури про поширеність хвороб, яких можна уникнути завдяки особистій гігієні, підвищенню культури харчування, побуту.

Але пріоритетним залишається — оперативна, якісна і своєчасна інформація медичного працівника з використанням новітніх бібліотечних технологій. Бібліотеки даного профілю покликані задовольняти наукові, професійні та освітні потреби фахівців медичної галузі, спрямовувати свою діяльність на розширення спектру інформаційних послуг, тим самим забезпечуючи безперервний професійний розвиток лікарів, втілюючи принцип "освіта протягом усього життя".[43 ]

Висновки

Виявлено, що від рівня підготовки медичних кадрів, від інтенсивності наукових досліджень та оперативного впровадження їх результатів залежить покращання якості медичного обслуговування населення України. Високі темпи розвитку медичної науки та практики потребують від спеціалістів оновлення знань, постійної інформованості про досягнення вітчизняної та світової медицини. Тому з кожним роком зростає роль бібліотеки, як центру медичної інформації.

Дослідження діяльності медичних бібліотек різних рівнів є важливою передумовою підвищення ролі і наукового рівня ОНМБ як методичних і координаційних центрів в регіоні і запорукою прийняття оптимальних рішень з метою подальшого покращення бібліотечно-інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров'я населення в Україні.

Бібліотеки, як центри знань і інформації реформують свою діяльність відповідно до завдань, які визначені в їх планах роботи.

Одним з основних завдань всі медичні бібліотеки визначають поповнення, використання і забезпечення документальних фондів.

Комплектування бібліотеки – це процес безперервного оновлення документального фонду, тобто планомірного його оновлення новими виданнями на різних носіях. Особливістю комплектування фондів медичних бібліотек на сучасному етапі є постійний пошук оптимальних форм організації цього процесу.

Більша частина надходжень до фондів в 2009 році була за рахунок редакцій, спонсорів, дарунків від авторів, медичних установ і закупівлі через платні послуги, обмінний фонд Національної наукової медичної бібліотеки України і благодійні фонди.

Сукупний фонд медичних бібліотек України на 01.01.2010 р. налічує 25 986 538 прим. Видань. За 2009 рік надійшло 457 780 прим. Документів, вилучено 650 292 примірника. Це на 236 588 прим. Менше ніж у 2008 році.

Для медичних бібліотек України основним завданням є створення власної бази даних, впровадження WЕВ-технологій, які відповідають світовим тенденціям використання WЕВ-середовища. А це передбачає, насамперед:

• розвиток національної нормативно-методичної бази бібліотечної інформатизації (державні стандарти, каталогізація, індексування, нормативні файли, тощо);

• розвиток сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій і систем для бібліотек (розробка вітчизняних програмних документів, технологій корпоративних інформаційно-бібліотечних систем, електронної доставки документів, вдосконалення системи міжбібліотечного книгообміну і т.п.);

• створення системи національних інформаційних ресурсів (електронні каталоги, ретроспективна національна бібліографія тощо);

• розвиток технічної і телекомунікаційної інфраструктури бібліотечної мережі країни (локальні мережі, засоби комунікації, створення Оn-Linе інформаційно-бібліотечних центрів, розробка і створення національного Іnternet-сервера).

На жаль, лише розуміння проблем недостатньо, на реалізацію цих заходів потрібні кошти, зацікавленість і підтримка держави, бо без цього медичні бібліотеки України в єдиному світовому інформаційному просторі не досягнуть належного рівня.

В провідних державах світу інформаційні ресурси бібліотек розглядаються як стратегічні, від яких залежить соціально-економічний і культурний розвиток країни.

Програмою ВООЗ "Здоров'я для всіх в XXI столітті" передбачено, зокрема, що вся політика, пов'язана з покращанням стану здоров'я людей потребує твердої і солідної бази знань. Задача 19 цього документа передбачає: "до 2005 р. всі держави-члени ВООЗ повинні мати в своєму розпорядженні науково-дослідні, інформаційні і комунікаційні системи, які зможуть більш ефективно сприяти придбанню, використанню і розповсюдженню даних в підтримку здоров'я для всіх".

Не випадково один із пріоритетних проектів, що здійснюється спільними зусиллями країн великої сімки - це створення глобальної мережі електронних бібліотек. Необхідність створення такої мережі в Україні очевидна, а інтеграція українських інформаційних ресурсів в міжнародний інформаційний простір невідворотна.

І це справа державна, бо лікар не може стояти осторонь досягнень вітчизняної і зарубіжної медицини через відсутність фінансування та відключення енергопостачанні бібліотеки. А за останні роки бібліотека відчула на собі всі наслідки економічної кризи Україні.

Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України від 22 березня 2000 р. повинен сприяти створенню національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу та забезпеченню повноцінного функціонуванні мережі бібліотек нашої країни.