71916 (Медичні бібліотеки України), страница 2

В 1939 році при Київській державній медичній бібліотеці було створено методичне бюро, яке почало надавати методичну допомогу медичним бібліотекам Правобережної України [28]. Вона охоплювала всі сторони діяльності бібліотек: організацію бібліотечно-бібліографічного обслугову-вання читачів, комплектування, організацію книжкових фондів та каталогів, а також аналіз та узагальнення досвіду роботи медичних бібліотек [3].

Водночас медичним бібліотекам Лівобережної України методичну допомогу надавала Українська державна медична бібліотека (Харків) [28].

Період з 1942 по 1963 роки характерний післявоєнним відродженням держави в цілому та "бібліотечної галузі зокрема, яке почалося після визволення нашої країни від гітлерівських окупантів. Під час війни, бібліотеки були частково зруйновані, спалені і розграбовані. Як відзначає А.Корнієнко "за офіційними даними майже не уціліли 800 довоєнних медичних бібліотечних установ" [15].

У повоєнний період разом з відбудовою та відродженням установ охорони здоров'я, почали з'являтися нові медичні бібліотеки при науково-дослідних установах.

Для поліпшення методично-організаційного керівництва мережі медичних бібліотек України в червні 1948 року був виданий Наказ К» 431 "Про підпорядкування усіх медичних бібліотек Української РСР Міністерства охорони здоров'я (Харківську державну наукову, обласні наукові, бібліотеки при медичних учбових і науково-дослідних інститутах, бібліотеки при різних медичних і лікувальних установах) Республіканській науковій медичній бібліотеці м. Києва". Вона здійснювала організаційно-методичне керівництво медичними бібліотеками республіки, тобто аналіз звітів та планів, складання загальних оглядів роботи бібліотек, перевірку ЇЇ роботи та надання бібліотекам практичної допомоги, складання інструктивно- методичних листів та підготовку проектів наказів по Міністерству охорони здоров'я УРСР і Київському обласному відділу охорони здоров'я, організацію обміну досвідом між медичними бібліотеками, виявлення передового досвіду в роботі бібліотек І його поширення серед медичних бібліотек, організація різних заходів підвищення кваліфікації працівників медичних бібліотек.[8, 34].

Особливістю цього періоду становлення медичних бібліотек стало створення в них довідково-бібліографічних апаратів, до складу яких входили каталоги алфавітний та систематичний, картотеки авторефератів та дисертацій, періодичних видань, отриманих бібліотеками.

Для активного використання вітчизняної та зарубіжної медичної літератури, бібліотеки вели постійну бібліографічну роботу [36], організовуючи підготовку та видання бібліографічних покажчиків. [23].

У результаті ефективної діяльності медичних бібліотек того періоду збільшилася кількість читачів [34, 36]. Бібліотеками фондами користувалися не тільки співробітники даних науково-дослідних інститутів, а і спеціалісти цього профілю з периферії, оскільки НДІ ставали науковими центрами республіканського значення [6, 22, 23. 33].

Для повнішого задоволення потреб читачів медичні бібліотеки НДІ використовували міжбібліотечний абонемент (МБА). З року в рік кількість звернень до МБА постійно збільшувалась. І постало питання регламентації діяльності МБА на території СРСР. У зв'язку з цим, в 1955 році Міністерством культури СРСР (Наказ № 690) було затверджене "Положение о межбиблиотечном абонементе" — це перший документ, який регламентував діяльність МБА [26], Він спрощував відносини між бібліотеками, встановлював єдиний для бібліотек бланк замовлення, не видавався лише єдиний примірник, була організована ієрархічна організація бібліотек з МБА. тобто література, відсутня в даній бібліотеці, замовлялась, у найближчий бібліотеці міста, області, республіці, і лише, коли потрібної літератури не було в республіки, замовлення направлялись до центральних союзних бібліотек. [9].

Надійними джерелами комплектування ставали бібліотечний колектор, магазини «Медична книга» та Союздрук. Існувало попереднє замовлення літератури за тематичними планами видавництв. Бібліотеки мали повну інформацію про книжки, які виходили друком, що давало їм змогу для повного і та регулярного комплектування своїх фондів спеціалізованою літературою [5, 22, 23].

Характеризуючи період з 1964 по1986 становлення медичних бібліотек, треба відзначити появу та широке впровадження до системи комплектування фондів книгообмін між бібліотеками різних країн. Бібліотеки медичних установ Болгарії, Польщі, НДР проводили книгообмін з бібліотеками НДІ [22]. Іноземні видання медичні бібліотеки могли придбати також о магазинах "Іноземна книга" [5, 31].

Розкриттю фондів слугувала система каталогів та картотек, добре укомплектований довідковий апарат, який з року в рік удосконалювався та редагувався, згідно "Положення про систему каталогів та картотек бібліотек НДГ розробленим РНМБ на початку 80-х років. Для ведення систематичних каталогів у медичних бібліотеках було запроваджено таблицю Універсальної десяткової класифікації (УДК) на літературу медичної та суміжної тематики, а на суспільно-політичну літературу — таблиці Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) [5]. Медичні бібліотеки почали брати активну участь в роботі з'їздів, конференцій, семінарів, які проводили МОЗ України та науково-дослідні інститути [16, 22, 24]. До цих заходів бібліотеки організовували книжкові виставки, тематичні перегляди літератури, а також друкували бібліографічні покажчики і анотовані списки наукової спеціалізованої літератури. З 1971 року вони разом з РНМБ постійно видають анотовані покажчики літератури «В помощь практическому врачу» з 32 спеціальностей [28, 37].

Зменшилась кількість читачів за єдиним реєстраційним обліком. Бібліотеки не були забезпечені засобами розмноження та копіювання матеріалів, недостатньо фінансувалось вали і на рівень бібліотечно-бібліографічного забезпечення медичної науки та практичної охорони здоров'я .

2.Медичні бібліотеки України в дзеркалі статистики

2.1 Обласні наукові медичні бібліотеки України

Дослідження стану виконання планів роботи ОНМБ за 2009 рік і статистичних звітів про роботу за цей рік висвітило основні завдання і напрями їх роботи.

Основними завданнями на 2009 рік були визначені: комплектування документальних фондів, їх використання і збереження;бібліотечно-інформаційне забезпечення потреб і запитів спеціалістів медичної галузі; комп'ютеризація і автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів; краєзнавча і видавнича діяльність;науково-методична діяльність; кадрове забезпечення; матеріально-технічна база.

За 2009 рік до фондів ННМБУ і ОНМБ надійшло 57 884 прим, документів на паперових носіях, вибуло із фондів 134 560 прим, видань і на 01.01.2010 рік є 6 769 752 прим, видань. Це на 76682 прим, менше за 2008 рік.

За 2009 рік було обслуговано - 248 195 користувачів, за єдиним обліком 156029 користувачів.

Видача документів за звітний рік склала 5 484 113 прим, видань на паперових носіях.

Середня обертаність склала 0,8, читаність - 35,1. [19 ]

Значну увагу ОНМБ приділяли вивченню запитів користувачів з метою надання їм допомоги у виконанні Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 роки» та інших державних і регіональних програм з медичної галузі, освіти, культури. [21 ]

З метою розкриття документальних фондів всі ОНМБ організовували перегляди нових надходжень, оформляли книжкові виставки, тематичні полиці, проводили масові заходи, в яких розкривалися такі теми: управління, фінансування, планування в охороні здоров'я, хвороби XXI століття; сімейна медицина;страхова медицина; охорона материнства і дитинства; психічні захворювання; СНІД і ВІЛ; медицина катастроф; туберкульоз; охорона здоров'я в регіоні; медичне краєзнавство; ювілейні і пам'ятні дати видатних вчених - медиків світу. [21 ]

Жорсткий фінансовий стан потребував корекції в комплектуванні бібліотечних фондів. Тому виникла потреба в координації між медичними бібліотеками в регіоні.

Формування документальних фондів можливе тільки за умом державної підтримки, і, насамперед, фінансування, але в даний час воно було недостатнім, а в деяких бібліотеках зовсім відсутнє. Економічна нестабільність фінансово - грошової сфери тяжко позначилася на діяльності всіх бібліотек. Відбулося різке збільшення цін на друковану продукцію і поштові витрати, що в значній мірі посприяло погіршенню комплектування фондів і його використання.

Видавнича діяльність. Однією із складових всіх напрямів діяльності Національної наукової медичної бібліотеки України та обласних наукових медичних бібліотек є видавнича діяльність, яка завжди спрямована на відображення роботи бібліотек як бібліотечно-інформаційних і методичних центрів.

В 2009 році метою видавничої діяльності було:

• надання спеціалістам медичної галузі інформації про документальні бази з медичної науки, освіти, охорони здоров'я і культури;

• активізація формування документальних баз даних з галузевих знань;

забезпечення кооперації і координації в створенні єдиної корпоративної системи інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров'я. [21 ]

В останні роки постійно зростає зацікавленість науковою спадщиною видатних вчених - медиків минулого і сучасного світу та України. Тому ННМБУ та ОНМБ розпочали роботу по виданню бібліографічних покажчиків про життя і діяльність науковців-медиків.

В більшості медичних бібліотек видавнича діяльність була спрямована також на забезпечення оперативного інформування медичних працівників про нові надходження до документальних фондів.

Комплектування, формування та поповнення документальних фондів в медичних бібліотеках України визначається як один із значущих напрямів їх діяльності. Цей процес багатоаспектний і складний, так як залежить від видавничої політики, цін на друковані видання, вартості посередницьких послуг і, головне, від державного фінансування.

В останні роки виникла складність у вирішенні проблем повноцінного оновлення і поповнення документальних фондів, так як це зв'язано з руйнуванням системи державного централізованого книгорозповсюдження, значне зменшення, а іноді і повна відсутність фінансування на комплектування і передплату періодичних видань, ліквідації взаємодії між видавничою, книготорговельною і бібліотечною галузями і низьким рівнем інформування про нові друковані видання.

Але, не зважаючи на всі негаразди, Національна наукова медична бібліотека України та обласні наукові медичні бібліотеки країни намагаються постійно поповнювати фундамент своєї діяльності, тобто документальний фонд на паперових і електронних носіях.

Загальний фонд Національної наукової медичної бібліотеки України і обласних наукових медичних бібліотек на 01.01.2010р. налічує 6 769 752 прим, видань на друкованих носіях. Це різноманітні за типовими, видовими, хронологічними, тематичними та мовними ознаками.

За звітний рік до фондів бібліотек цього рівня надійшло 57 884 прим. видань на паперових носіях.

При комплектуванні особлива увага приділялась виданням на допомогу виконання Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації на 2002-2011 рр.».

Значним джерелом поповнення фондів були дари установ та окремих авторів. Багато видань надійшло від видавництв, асоціацій і благодійних фондів.

Використовували бібліотеки і такі джерела як книгообмін з зарубіжними бібліотеками, обмінно-резервний фонд ННМБУ.

За 2009 рік для медичних бібліотек України надійшло 5532 прим, видань, з них: книг -3277 прим., періодичних видань - 2056, ін. документів - 199. Передано в бібліотеки - 4234 прим. [21 ]

Створення довідково-пошукових апаратів (ДНА). Всі надходження до документальних фондів ОНМБ оперативно обліковувались і відображались в ДПА. Бази даних на електронних носіях обліковувались в ЕК за системою «Ірбіс». Це значно покращало задоволення інформаційних потреб користувачів різних категорій. В своїх звітах ОНМБ відмічають, що в 2009 році значно зросла зацікавленість медичних працівників і студентів у використанні джерел інформації на електронних носіях. Створення ЕК продиктовано сучасним життям і запровадження корпоративної каталогізації сприяє впровадженню нових сучасних інформаційних технологій і, найголовніше, забезпеченню взаємовикористання інформаційних ресурсів на електронних носіях, що в значній мірі сприяє розширенню потенціалу медичних бібліотек України. Кооперація в цьому напрямі діяльності сприяла скороченню витрати часу на всі бібліотечні процеси.

Стан ДПА в ОНМБ в повній мірі задовільняв інформаційні потреби користувачів різних категорій, а створення і використання ЕК сприяло оперативному пошуку інформаційних джерел.

Науково-методична діяльність. Цей напрям роботи в бібліотекознавстві визначається як діяльність, що виявляє, досліджує, аналізує і розробляє ефективні форми і методи бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів та сприяє їх впровадженню в роботу бібліотек. В мережі медичних бібліотек цей напрям спрямований на розвиток медичної науки, освіти і покращення охорони здоров'я населення України.

В організаційно-методичній діяльності поєднується і реалізується дослідницькі, аналітичні, педагогічні і інформаційні функції бібліотек. Організаційно-методична діяльність обласних бібліотек розглядається як чинник розвитку бібліотечно-інформаційних ресурсів, який включає в себе створення документів, що регламентують діяльність бібліотек: положень, методичних розробок, рекомендацій, вказівок, письмових і усних консультацій, надання практичної і методичної допомоги, проведення заходів по підвищенню кваліфікації, які є важливою передумовою підвищення іміджу головної бібліотеки в регіоні. Аналіз організаційно-методичної роботи засвідчив, що цей напрям є актуальною і перспективною частиною науково-дослідної і практичної діяльності ОНМБ і вносить зміни і покращення в усі бібліотечно-інформаційні процеси.

В 2009 році в цій діяльності найважливішим завданням було вивчення ефективності впровадження інформаційних технологій в практику роботи підвідомчих бібліотек. [21 ]