176356 (Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції), страница 26

При реалізації продукції в обсязі від 100 до 500 ц і середній ціні реалізації 60 грн/ц окупність електронного магазина коливатиметься від 120 до 150 %, при цьому термін окупності дорівнюватиме 2-3 роки.

У 2010 р. за допомогою електронної мережі Internet у Запорізькій області передбачається реалізувати 25% плодів та ягід, або 170 тис. тонн і довести до 250 тис. тонн у 2015 році, що дозволить одержати прибуток у 2010 р. – 65 млн.грн, у 2015 р. – 97,5 млн.грн.

Застосування реалізації плодово-ягідної продукції через електронну мережу зумовлює збільшення, крім постійних економічних показників, таких як товарне виробництво, рентабельність і товарність продукції, спеціалізація виробництва, а також показників, які необхідно враховувати в ринкових умовах, і які пов'язані з обсягами, цінами й каналами реалізації.

Таким чином, пропонована схема каналів реалізації плодів і ягід дозволяє сільськогосподарським підприємствам вибрати оптимальну структуру каналів реалізації плодів і ягід в господарстві, яка буде забезпечувати стабільну реалізацію та конкурентоспроможність плодово-ягідної продукції на регіональному ринку.

3.4 Підвищення якості плодово-ягідної продукції в ринкових умовах.

У ринкових умовах проблема якості плодової продукції висувається на перше місце і значною мірою зумовлює формування ринкової стратегії розвитку садівництва в країні. Термін “якість плодової продукції” фактично стосується якості партії продукції, яка визначає її біологічну та харчову цінність. У ринкових умовах цього вже недостатньо, оскільки така продукція повинна не тільки відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, а й бути конкурентоспроможною на споживчому ринку за економічними та екологічними параметрами. Організаційно-економічний механізм формування якості плодової продукції слід розглядати як систему організаційних, технологічних, економічних та екологічних важелів і методів управління якістю плодової продукції, яка відповідає вимогам ринку й забезпечує стабільну діяльність садівничих підприємств та конкурентоспроможність продукції в певних сегментах продовольчого ринку. Якість плодової продукції залежить від комплексу агротехнічних, технологічних, організаційних і соціально-економічних заходів. Рівень якості плодової продукції формується на стадіях виробництва, зберігання, переробки, транспортування та реалізації і повинен контролюватися на окремих технологічних стадіях надходження її до споживачів.

Згідно з вимогами до споживчої якості, а також харчової цінності плодової продукції існує система показників, які забезпечують оцінку її якості як на окремих стадіях проходження до споживача, так і протягом життєвого циклу (рис. 3.8).

У підвищенні якості плодової продукції особливе місце посідає правильний добір порід, сортів і підщеп. Вибір сортів залежить від придатності їх до тривалого зберігання, строків дозрівання та вимог конкретних споживачів по різних каналах збуту продукції. Розрахунок коефіцієнта кореляції залежності урожайності від вибору сорту в ДГ “Мелітопольське” свідчить, що тіснота зв‘язку між урожайністю черешні та добору сорту становить 6-7відсотків.

Сорт передусім впливає на окупність виробництва плодів. На внутрішньому ринку перевага надається сортам з високою якістю продукції та плодами привабливого зовнішнього вигляду. Наприклад, яблука повинні бути в діаметрі 7-8 см, яскраво забарвленими та без будь-яких механічних пошкоджень. Впровадження у виробництво нових сортів з високими смаковими й біологічними властивостями стимулюється підвищеними цінами на цю продукцію. Нині на ринку збільшився попит на такі сорти яблук, як Голден Делішес та Чемпіон, середня ціна продажу яких удвічі вища, ніж традиційні сорти Макінтош та Джонатан. На ринках існує так звана “мода” на сорти плодової продукції. Так, якщо в зарубіжних країнах увага приділяється якомусь одному сорту з різноманітними смаковими якостями і зовнішнім виглядом.

Аналіз діяльності спеціалізованих сільськогосподарських підприємств у розділі 2 показав, що поряд з досягненням найкращих економічних показників виробництва плодово-ягідної продукції, як правило, забезпечується і вища її якість. Це закономірно, оскільки велике спеціалізоване виробництво має великі можливості щодо використання досягнень науково-технічного прогресу, розробки й впровадження досконалої технології виробництва високоякісної продукції. У ДГ “Мелітопольське” вирощується понад 30 сортів яблук. Урожайність деяких сортів яблук в 2001 р. становила: Карола – 587,5 ц/га, Ред Мела – 437,5 ц/га, Яркоє – 750,0 ц/га, Хасилдар – 775,0 ц/га, Зірка – 555,0 ц/га, Прима – 387,5 ц/га, Азербайджанське – 371,3 ц/га, Оранжеве благове – 512,5 ц/га. Середня урожайність яблук в 2001 р. у всіх категоріях господарств була 23,2 ц/га, а в сільськогосподарських підприємствах – 18,4 ц/га.

Такі показники урожайності одержані перш за все за рахунок застосуванню удосконалених технологій вирощування та уведення якісних, конкурентоспроможних сортів. Сорти плодово-ягідної продукції різняться за показниками якості, строками дозрівання, умовами зберігання та транспортування. Так, з літніх сортів яблуні вирощуються такі сорти: Мела, Карола, Єва, Ред Мела, Яркоє, з осінніх – Прима, азербайджанське, Зірка, Пуритан, Голден Резістент, Гала, Ліберті; із зимових – Голдспур, Голден Делішес, Старт, Південне, Світанок, Кандиль Краснодарський. Це дає можливість господарству не тільки вільно конкурувати на регіональному ринку, а вивозити якісну продукцію за межі області та країни.

Вихід на ринок нових сортів плодових культур, з одного боку, вимагає додаткових витрат на просування продукції, рекламу і забезпечення населення інформацією про нові споживчі якості та переваги, що пов‘язано з деяким ризиком для виробників її. З іншого боку, відсутність асортименту товару обмежує вибір покупців і знижує рівень задоволення їх потреб.

Актуальність проблеми якості продукції зростає із задоволенням кількісної потреби населення у плодах та ягодах. Виробництво необхідних населенню плодів може бути ефективним тільки у тому разі, якщо відомі загальний обсяг і структура платоспроможного попиту. Під впливом збільшення попиту на сливу та абрикос виробництво переходить на вирощування кісточкових, що зумовлює відповідні зміни у структурі породно-сортового складу та вирощуванні саджанців. Підвищення потреби у вітамінах і мінеральних речовинах у зв‘язку з Чорнобильською катастрофою та незадовільним екологічним станом забезпечило розвиток ягідництва та вирощування яблук.

Поняття “якість плодової продукції” охоплює не тільки зовнішній вигляд, характеристику продукції, споживчі властивості, а й поширюється на масу плодів, упаковка плодової продукції, що є важливим чинником при виборі товару. Повинні також передбачатися певні вимоги до калібровки плодів, тобто розподіл її за розмірами. Калібровка обов‘язкова для плодів вищих сортів, оскільки покращує товарний вигляд, полегшує правильну упаковку та їх цілість під час транспортування і в кінцевому результаті впливає на рівень реалізаційної ціни.

Основою формування якісної плодово-ягідної продукції є стандартизація, мета – гарантування якості продукції з урахуванням вимог світового ринку та забезпечення безпеки здоров‘я населення. Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” від 10 травня 1993 року № 46-93 передбачені нормативні документи щодо стандартизації плодової продукції: державні стандарти України, галузеві стандарти України, технічні умови України 24.

В умовах конкуренції для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку виробники плодової продукції повинні орієнтуватися на міжнародні стандарти ІСО (International Standards Organization), тобто стандарти міжнародної організації по стандартизації, яка сприяє розвитку системи стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги.

Конкурентоспроможність плодової продукції визначається не тільки її якістю, а й ціною, що насамперед залежить від витрат на її виробництво. Для досягнення конкурентоспроможності необхідно, щоб витрати на якість становили не менше 15-20% сукупних витрат. Проте, офіційні статистичні узагальнені дані про якість плодів та ягід протягом 1998-2003 років відсутні. Звітні дані за встановленими формами не дають змоги поглиблено проаналізувати показники якості плодової продукції та обсяги реалізації плодів навіть першого сорту. Так, за даними сільськогосподарського щотижневика “Рыночная информационная система в сельском хозяйстве” (м. Одеса) рівень цін плодової продукції в регіоні південного Степу характеризується даними на прикладі сільськогосподарського ринку Мелітополя (рис. 3.9).

Рис 3.9. Динаміка роздрібних цін на яблука на ринку м. Мелітополь по місяцях в середньому за 2002-2003 маркетингові роки, грн./кг

Протягом грудня-березня 2001 року спостерігається обернено пропорційна залежність рівня цін на яблука І та ІІ сортів. Передусім це пояснюється нерівномірним надходженням плодів на ринок, а також різним співвідношенням І та ІІ сорту яблук у структурі валового збору. У вересні ринок був перенасичений яблуками ІІ сорту. Тому зниження ціни ІІ сорту в цьому місяці пояснюється прагненням виробників до швидкого збуту продукції, яка швидко псується. У цей період спостерігається тенденція зниження частку яблук І сорту. Однак таке зниження є тільки відносним. Обсяги виробництва яблук зростають швидшими темпами, ніж їх якість. Основним постачальником яблук на місцевий ринок є ОПГ “Мелітопольське”. Частка яблук І сорту в цьому господарстві у період урожаю досягає 60-70%, але якість плодів знижується в періоди післязбиральної доробки, транспортування та реалізації.

Функціонування ринку плодово-ягідної продукції повинно базуватися на постачанні її продукції протягом року з урахуванням тенденцій попиту. Якщо в літній та осінній періоди, тобто в період збору врожаю, плодово-ягідна продукція надходить на ринок в повному обсязі для задоволення потреб споживачів, і навіть в деяких регіонах перенасичує ринок, то в зимово-весняний період ринок заполонений імпортованими плодами та цитрусовими. Нині суттєве значення має не тільки обсяг реалізації плодово-ягідної продукції, але й максимально розтягнутий цикл таких постачань, що забезпечує підприємству більш стабільну роботу в умовах конкуренції, а також росту цін на плоди, які реалізуються в більш пізні строки. Наприклад, ціни на яблука поступово збільшуються з грудня по березень та досягають свого максимуму у лютому місяці.

Реалізація плодів кісточкових культур здійснюється з червня по жовтень. При цьому, найбільш розтягнутим циклом, а також більш пізніми строками реалізації в групі кісточкових характеризуються слива і персик. Персик реалізується за значно високими цінами порівняно з іншими видами плодової продукції. Особливістю реалізації черешні є те, що плоди ранніх строків дозрівання реалізуються за високими цінами. Це пояснюється тим, що в червні не поступає інших видів плодової продукції нового урожаю.

Аналіз динаміки цін на яблука показує, що вирощування зерняткових культур, зокрема яблук, може забезпечити господарству прибуток за рахунок зберігання, крім того забезпечує господарству тривале постачання коштів протягом року.

Отже, для продовження періоду постачання свіжої плодової продукції на ринок вкрай необхідно розвивати базу зберігання, на засадах нових технологій для підвищення якості продукції. Прикладом може бути діяльність ДГ “Мелітопольське” (табл. 3.17).

Так, при зберіганні яблук таких сортів як Гала та Ельстар протягом 4-5 місяців вихід яблук І сорту у стандартній продукції забезпечується на 100%, Голден Делішес – на 75,5%. Найбільш пристосованими для довготривалого зберігання вважаються Джонаголд та Ройал Ред Делішес, які забезпечують вихід стандартної продукції відповідно на 97,8 та 96,6% при терміні зберігання 230 та 227 діб, при цьому вихід І сорту яблук Джонаголд забезпечувався на 93,5% від загального обсягу. Отже, зберігання яблук подовжує строки реалізації до квітня – травня наступного року.

Таблиця 3.17

Зберігання плодів яблуні врожаю, 2000 р.

Результати дослідження свідчать, що існуюча роздрібна торгівля плодово-ягідною продукцією та продуктами її переробки не відповідає споживчим вимогам до якості продукції. Основна частина плодів і ягід реалізується через палатки, ларьки, павільйони. Крім того, що вид торгівлі має відносно вузький асортимент плодів та ягід, незручний для обслуговування населення, невигідний для організації контролю якості плодів та ягід, не відповідає необхідним умовам зберігання якості продукції.

Отже, підвищення якості плодово-ягідної продукції в своєї більшості залежить в основному від удосконалення організації фірмової й оптової торгівлі на регіональному рівні, основне завдання якої полягає в тому, що при мінімумі посередників забезпечити швидке просування плодово-ягідної продукції від виробника до споживача. Налагодження взаємозв’язків сільськогосподарських підприємств з оптовими ринками, агроторговими домами, магазинами, підприємствами громадського харчування зумовлює зниження втрат продукції при транспортуванні та зберіганні.

У ринкових умовах для узагальнення терміну якості плодово-ягідної продукції важливими є питання конкурентоспроможності продукції, ціни та каналів реалізації. Виникає об’єктивна потреба науково-обґрунтованого розрахунку якості продукції з економічної точки зору споживача.

Для визначення впливу споживчого попиту на продукцію розроблена модель оцінки якості плодово-ягідної продукції. Розв‘язання моделі включає наступні етапи:

1. Визначення технологічних показників якості продукції., до яких були віднесені показники, які характеризують всі стадії виробництва (технологічні, функціональні, нормативні, фізичні, зрілість, хімічний склад, транспортабельність)

2. Визначення основних крітеріїв споживчого попиту на плоди і ягоди, які були визначені методом анкетного опитування: смакові якості, свіжість продукції, натуральність, зовнішній вигляд, вміст вітамінів, корисність плодів та ягід, мода, термін зберігання дизайн упаковки, маса плодів, рівень цін, знижки при купівлі, помологічний сорт продукції, регіон вирощування, екологічні критерії.

3. Встановлення позитивного чи негативного зв‘язку між технологічними показниками якості та їх взаємного впливу .

4. Кількісна оцінка крітеріїв споживчої попиту за технологічними умовами підвищення якості за п’ятибальною системою (1- слабка залежність; 3-середня залежність; 5 – сильна залежність).

5. Планування виробництва продукції за умов її конкурентоспроможності на регіональному ринку.

6. Оптимізація факторів підвищення якості плодово-ягідної продукції за технологічними показниками, умовами споживчого попиту та конкурентоспроможності продукції в регіоні.

Модель якості була розрахована для дослідного господарства “Мелітопольське” Запорізького району (додаток Ш).