Для більшості підприємств, як правило, не маючих спеціального вміння валютної торгівлі, участь в діалогових угодах може бути просто небезпечною (наприклад, така відома компанія як “Фольксваген” одного разу втратила на цьому багато мільонів марок). Тому, більшість підприємств використовують друковану інформацію з ділових газет, яка, звичайно, надходить наступного дня, замість діалогової інформації.

Бази даних по валютних курсах, як правило, містять наявну інформацію валютних бірж та ведучих банків, що оновлюється у реальному масштабі часу, а також історичну інформацію, підготовлену організацієй, що створює базу даних, а також службами новин. В підготовці баз даних фінансової інформації та, передусім, по валютних курсах, беруть участь організації, що спеціалізуються на підготовці баз даних економічної та статистичної інформації, наприклад, “I.P. Sharp Associates”. Інформація про валютні курси може використовуватись безпосередньо у валютних операціях, багато систем фінансової інформації надають можливість ведення таких операцій в діалоговому режимі. З інформацією про валютні курси тісно пов’язана товарна біржева інформація про дорогоцінні метали, в деяких базах даних цю інформацію поєднано. Крім того, валютна інформація звичайно супроводжується загальноекономічними та статистичними даними, наприклад, про стан платіжного балансу країни, а також діловими новинами у вигляді думок великих банків та звітів про здійснені угоди.

Бази даних фінансової інформації надаються через інформаційні системи, що пропонують засоби оцінювання, аналізу та моделювання з використанням різноманітних інструментів та моделей, а також через системи масового інформаційного обслуговування, наприклад, через мережі , що об’єднують власників персональних мікроЕВМ. В останньому випадку споживач має можливість проведення економічного аналізу на власній ЕВМ з використанням спеціального програмного забезпечення. Інформація по ринку грошових кощтів тісно пов’язана з комерційною інформацією по підприємствах та організаціях, а також по їх фінансовому стану. Тому, деякі бази даних по ринку грошей надаються центрами обробки загального призначення, наприклад, такими як “Data-Star” або “DIALOG”.

Для українських споживачів найважливішим джерелом біржевої та фінансової інформації є київське бюро агенції новин “Reuter”. Можна із впевненістю сказати, що “Reuter” фактично вдалось монополізувати український ринок закордонної біржевої та фінансової інформації. В Київі “Reuter” надає біржеву та фінансову інформацію за допомогою системи відеотексту з початку 1988 року. На початку 1991 року в Київі вже було встановлено близько 100 терміналів. Кількість їх постійно зростає.

“Reuter” – це міжнародна інформаційна агенція, що почала свої операції на інформаційному ринку більше 140 років тому. Зараз це - безумовно ведуча світова агенція та центр біржевої діяльності в галузі ділової та комерційної інформації. “Reuter” має 202 тисячи передплатників в усьому світі (в основному це найбільш великі банки, біржі, промислові, торгівельні та транспортні компанії, засоби масової інформації) та враховуючи високу вартість передплати, така кількість передплатників свідчить про високий авторитет та популярність послуг “Reuter”.

Українські споживачі “Reuter” та споживачі СНД представлені в основному, відомими та великими комерційними банками, зовнішньоторгівельними організаціями, комерційними торгівельно-промисловими структурами, засобами масової інформації, а також закордонними фірмами та організаціями.

Основні бази даних “Reuter”, доступні в Київі, містять інформацію, надану в режимі реального часу, по цінним паперам, валюті, товарним ринкам, а також загальнополітичні та ділові новини, матеріали інших агенцій новин та преси, міжнародних та урядових організацій.

Надаючи своїм користувачам не тількі інформацію, але й термінали, а також засоби телекомунікацій для роботи з нею, “Reuter” надає унікальні можливості, недоступні ні з якого центру обробки баз даних. “Reuter” групує свої бази даних у проблемно-орієнтовані комплекси, розраховані на фахівців певного сектору ринку – грошового та фінансового, фондового, товарного та забезпечуючи цих фахівців фактично всією необхідною їм для роботи інформацією з різних джерел одночасно на одному екрані. Ці багаті можливості доступу до інформації поєднуються з новими умовами роботи, тому що термінали користувача обладнані дилерськими системами – спеціальним програмним забезпеченням, що надає користувачеві можливість ефективної обробки та аналізу інформації, що надходить, а також здійснення електронних угод.

Бази даних “Reuter”, доступні на Україні та в СНД, згруповано у декілька служб-комплексів:

• Reuter Money 2000;

• Treasury 2000;

• Reuter News 2000;

• Reuter Dealing 2000;

• Reuter Commodities 2000;

• Reuter Energy 2000;

• Reuter Equities 2000;

Іншим прикладом систем доступу до баз даних фінансової інформації, що з’явився на Україні у 1994 році, є система “Tenfore”, що запропонована компанією “Tenfore Ukraine”. Інформаційний пакет, створений спеціально для укарїнських користувачів, містить валютні курси, котировки ведучих бірж, ділові новини п’яти агенцій. Система продажу інформації – та ж, що й у випадку з “Reuter”: користувач отримує в аренду на час передплати робочу станцію та антену космічного зв’язку, однак ціна – приблизно вдвічи нижче, ніж в “Reuter”.

Для українських споживачів, які не мають достатніх валютних коштів, важливим джерелом біржевої та фінансової інформації можуть бути й деякі друковані видання, наприклад, це ведучі фінансові щоденні газети, такі як “Financial Times” або “Wall Street Europe”, щотижневики – наприклад, “Economist”, “Business Week” та деякі інші видання, доступні за гривні по порівняно низьким цінам.

Важливим джерелом інформації про стан украйнського фінансового ринку виступає єдина на Україні щоденні стандартизована інформаційна вкладка “Міжнародної агенції фінансової інформації” (МАФІ), що друкується в ряді ділових газет, наприклад, “Економіка та життя”, “Бізнес”, “Бізнес, Банки, Біржі”, “Фінансова газета” та деяких інших, а також щоденно розсилається факсом або мережами електронної пошти.

5. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Галузь інформатизації на Україні регламентується наступними законодавчими актами:

Top of Form 1

1993

1. П
   ро державну політику інформатизації України , 186/93 ,31/05/1993 , 3 Kб

1994

1. П
   итання інформатизації , 605-94-п ,31/08/1994 , 16 Kб

1995

1. П
   ро Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України , 505-95-п ,10/07/1995 , 7 Kб

2. П
   ро утворення Національного агентства з питань інформатизації , 206/95 ,13/03/1995 , 3 Kб

3. П
   ро заходи щодо забезпечення діяльності Національного агентства з питань інформатизації , 390/95 ,27/05/1995 , 14 Kб

4. П
   ро призначення заступників Голови Національного агентства з питань інформатизації , 438/95 ,12/06/1995 , 4 Kб

5. П
   ро передачу деяких організацій до сфери управління Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 778-95-р ,18/12/1995 , 2 Kб

6. П
   ро асигнування на утримання Національного агенства з питань інформатизації , 105/95-рп ,23/06/1995 , 2 Kб

1996

1. П
   ро передачу Науково-дослідного інституту автоматизації управління і виробництва до сфери управління Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 314-96-п ,12/03/1996 , 2 Kб

2. П
   ро запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України , 1504-96-п ,11/12/1996 , 12 Kб

3. П
   ро укладення Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво у сфері інформатизації , 1513-96-п ,16/12/1996 , 4 Kб

4. П
   ро увільнення І.Єфімова з посади заступника Голови Національного агентства з питань інформатизації , 421/96 ,12/06/1996 , 3 Kб

5. П
   ро призначення О.Баранова заступником Голови Національного агентства з питань інформатизації , 1100/96 ,19/11/1996 , 3 Kб

6. П
   ро призначення С.Дріжчаного Керівником Управління документального забезпечення та інформатизації Адміністрації Президента України , 684/96-рп ,28/12/1996

7. П
   ро вдосконалення організації діяльності Агентства щодо експертизи у галузі інформатизації , z0131-96 ,21/03/1996 , 42 Kб

1997

1. П
   ро першочергові заходи інформатизації , 789-97-п ,15/07/1997 , 20 Kб

2. П
   ро проект Закону України про Національну програму інформатизації , 656/97-ВР ,20/11/1997 , 2 Kб

3. П
   ро проект Закону України про Концепцію Національної програми інформатизації , 657/97-ВР ,20/11/1997 , 2 Kб

4. П
   ро проект Закону України про завдання Національної програми інформатизації на 1998 рік , 658/97-ВР ,20/11/1997 , 2 Kб

1998

1. П
   ро Національну програму інформатизації , 74/98-ВР ,04/02/1998 , 35 Kб

2. П
   ро Концепцію Національної програми інформатизації , 75/98-ВР ,04/02/1998 , 54 Kб

3. П
   ро затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки , 76/98-ВР ,04/02/1998 , 37 Kб

4. П
   ро заходи щодо посилення контролю за обгрунтованістю проектів інформатизації діяльності центральних органів виконавчої влади , 160-98-п ,16/02/1998 , 3 Kб

5. П
   ро Генерального державного замовника Національної програми інформатизації , 470-98-п ,07/04/1998 , 2 Kб

6. П
   ро Керівника Національної програми інформатизації , 560-98-п ,27/04/1998 , 2 Kб

7. П
   ро Консультативну раду з питань інформатизації при Верховній Раді України , 77/98-ВР ,04/02/1998 , 5 Kб

8. П
   ро затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації , 1352-98-п ,31/08/1998 , 118 Kб

9. П
   ро утворення Експертно-консультаційної ради з питань інформатизації при Кабінеті Міністрів України , 1632-98-п ,14/10/1998 , 8 Kб

10. П
    ро затвердження Порядку локалізації програмних продуктів (програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації , 1815-98-п ,16/11/1998 , 13 Kб

11. П
    ро звільнення О. Баранова з посади заступника Голови Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 1320/98 ,01/12/1998 , 2 Kб

12. П
    ро призначення О.Баранова заступником Міністра інформації України - генеральним директором Державного агентства інформатизації України , 1321/98 ,01/12/1998 , 2 Kб

13. П
    ро розміщення Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 215-98-р ,31/03/1998 , 2 Kб

14. П
    ро утворення ліквідаційної комісії Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України , 1075-98-р ,25/12/1998 , 3 Kб

Державна політика інформатизації була визначена 13.03.95 таким чином:

1. Визначається Кібернетичний центр Академії наук України головною державною організацією з проблем інформатизації, поклавши на нього функції міжвідомчого координування.

2. Кібернетичному центру Академії наук України за участю Державного комітету України з питань науки і технологій, Міністерства економіки України, Міністерства машинобування, військово-промислового комплексу і конверсії України, Міністерства зв'язку України, Міністерства освіти України, Міністерства оборони України, Міністерства статистики України, інших центральних органів державної виконавчої влади, Національного банку України до 1 грудня 1993 року розробити Концепцію державної політики інформатизації України та Основні напрями Національної програми інформатизації України.

3. Кабінет Міністрів України :

- затверджує до 1 січня 1994 року Концепції державної