D (Рынок финансовых информационных услуг), страница 2

Так як в усьому світі існує лише незначна кількість великих товарних бірж та бірж цінних паперів (навколо 140), то здається що неможливо наповнити сектор великими обсягами інформації. Але це ще не так. Тому що тількі в США на біржевому ринку обертаються акції приблизно 2,5 тисяч акціонерних компаній , а також акції 5 тисяч компаній США та акції 2,5 тисяч закордонних фірм, які циркулюють у позабіржевому (over-the-counter) обігу.

На рівень розвитку ринку фінансової інформації про ринок цінних паперів в окремих країнах не може не впливати структура самого ринку цінних паперів. Наприклад, в США, де служби біржевої отримали найбільший розвиток, 65% акцій знаходились на руках приватних особ -–індивідуальних інвесторів, а 25% - в підприємств. В Західній Європі та Японії, де ці служби менш розвинути, в руках індивідуальних інвесторів було всього 17% (Германія) та 25% (Японія) акцій.

Для того, щоб забезпечити більшу об’єктивність котировок, частина бірж, наприклад, біржі Західної Європи та східного узбережжя США узгоджують час проведення торгів та це призводить до суттєвого росту обсягів біржевої та фінансової інформації , що знаходиться в обігу на даний час.

Біржева та фінансова інфорація в більшості випадків необхідна в реальному маштабі, тобто якщо можливо одночасно із здійсненням угоди на ринку чи негайно після її реєстрації. Рахунок тут може йти на секунди та 30-40 секундна затримка розглядається як значна.

Фактор оперативності отримання фінансової інформації настільки важливий, що одна з фірм вклала 35 мільонів доларів у суперкомп’ютер для того, щоб отримати двохсекундну перевагу перед іншими на Токійській біржі.

Основними споживачами біржевої та фінансової інформації є професіональні інвестори та оптовики, а також аналітичні та консультаційні служби, орієнтовані на їх обслуговування, які приносять основні прибутки. У той же час в останні роки сектор біржевої та фінансової інформації став привабливим для кінцевих споживачів – в основному це непрофесійні інвестори та просто любителі – власники персональних мікроЕВМ, якім раніше цей ринок був недоступен черз порівняно високі ціни.

Звичайно, професійні потреби інвесторів та оптовиків не обмежуються біржевою та фінансовою інформацією. Зокрема це стосується інвесторів, працюючих на ринку цінних паперів та потребуючих інформацію про стан певної галузі промисловості, тобто статистичної та комерційної інформації, ділових новин.

Робота на товарному ринку також може потребувати комплексного інформаційного забезпечення. Особливо це важливо в тому випадку, коли мова йде про торгівлю ф’ючерсами та опціонами, наприклад, по продовольчих товарах та сільськогосподарській продукції чи добривам, попит на які залежить від погоди або розповсюдження сільськогосподарських шкодників, або по торгівлі металами, попит на які визначається загальною економічною кон’юнктурою та технологіями, що використовуються, або по нафті, торгівля якою знаходиться під впливом політичних факторів.

Використання біржевої та фінансової інформації в діалоговому режимі особливо зручно тим, що безпосередньо забезпечує вибірковість інформування у відповідності з запитом споживача. Цьому, саме для інформування про стан біржевого та фінансового ринку вперше у 1957 році з’вилась фірма “Quotron Systems” та почали використовуватись послуги віддаленного доступу до баз даних в режимі діалогу (on-line доступ), які в останні роки перетворились на один з найбільш масових видів товарних інформаційних послуг на ринку західних країн.

Служби біржевої та фінансової інформації конкурують між собою не стільки в змісті самої інформації, яка у вигляді тикерної строки можу бути отримана безпосередньо на біржі або по каналах зв’язку, скільки в тому, як та у якому вигляді ця інформація буде подана користувачу.

Інформаційні служби, діючі на біржевому та фінансовому секторі ринку інформаційних послуг, роблять шалені зусилля для вирішення цієї задачі та першими намагаються застосувати нові інформаційні технології. Наприклад, саме в даному секторі інформаційного ринку вперше як засоби роботи з інформацією почали використовуватись потужні мікроЕВМ, а останнім часом й робочі станції вартістю до 100 тисяч доларів, забезпечені програмами з непоганими аналітичними можливостями, саме тут зародився підхід до децентралізації інтегрованого інформаційного обслуговування на основі використання брокерських комп’ютерних систем, зв’язаних з системами біржевої інформації, а також знайшли застосування нові психологічні підходи до організації інформаційного обслуговування.

В минулому професійні інвестори, брокери та оптовики отримували біржеву та фінансову інформацію через прості термінали, підімкнені до арендованих виділених каналів та універсальної ЕВМ бірж чи спеціалізованих служб, ща надають інформацію про котировки, кредитні ставки та валютні курси. В наш час термінал брокера став став напів-інтелектуальним, забезпечуючим можливості обробки великих масивів інформації та маючим можливості, що перевищують можливості універсальних суперЕВМ минулого десятиріччя. Водноряд з терміналами суттєвого покращення зазнали канали надходження інформації. У доповнення до стандартних виділених телефонних каналів сьогодні для передачі біржевої та фінансової інформації використовуються високошвидкісні назімні лінії, супутниковий зв’язок та вільні частотні канали радіо та телебачення.

На Україні також робились спроби створення спеціалізованих служб оперативного передавання та накопичення біржевої та фінансової інформації , однак, слабкість телекомунікаційної інфраструктури призвела до того, що оперативна інформація доступна лише безпосередньо з бірж та, як правило, безпосередньо в операційному заліта через мережі електронної пошти, які не забезпечують потрібної якості передачі інформації. Деякі біржі робили спроби організувати між собою обмін біржевої інформацією та електронні угоди, однак, світовий досвід показав, що це тупіковий шлях, тим більше в умовах нашої крайни з нерозвиненим зв’язком, візичною відсутністю вільних широкополосних каналів та дуже високою вартістю існуючих каналів.

Спеціалізовані служби, що оперативно розповсюджують біржеву та фінансову інформацію у вигляді, придатному для сприймання та аналізу, та працюючі в глобальному масштабі в багатьох країнах світу, є найбільш відомими в даному секторі інформаційного ринку. Їх послуги постійно знаходяться на виду (на відміну від служб передавання та накопичення біржевої та фінансової інформації) та використовуються споживачами – в основному брокерськими та інвестиційними фірмами – протягом декількох десятиріч.

Конкурентоспроможність цих постачальників біржевої та фінансової інформації визначається простотою та зручністю подання біржевої та фінансової інформації для її найкращого сприймання користувачем. Тому, кожен з них пропонує користувачам не тількі саму інформацію, але й спеціальне програмне забезпечення, а також спеціальні термінали на базі робочих станцій, що надають можливість використовувати інформацію та програмне забезпечння найбільш ефективним чином.

Метою вдосконалення інформаційних послуг є забезпечння для користувачів можливостей більш швидкого доступу до потрібної інформації, що відбирається з великого обсягу біржевих та фінансових даних, а також подання їм нових засобів її обробки та аналізу, таких, наприклад, як програмне забезпечення керування портфелем цінних паперів та контролю ризику, а також нових імітаційних моделей поведінки на біржі.

Виділяються два основних підходи щодо подання біржевої та фінансової інформації в зручній для сприйняття формі. Це підходи, що основані на можливостях статистичного аналізу та обробки інформації та підходи, що базуються на візуалізації інформацції, що подається, в графічних та табличних формах, які простіше сприймаються людиною.

Забезпечені робочими станціями споживачі – в основному брокери – отримують більше ніж цінову інформацію. Вони можуть виявляти перспективних кліентів з використанням можливостей пошуку у мультіаспектних базах даних та аналізувати позиції клієнта, застосовуючи пакети керування ризиком та портфелем цінних паперів із вбудованним штучним інтелектом. Крім того, вони можуть спілкуватись за допомогою електронної пошти, та, що найважливіше, всі ці задачи можуть вирішуватись одночасно.

Прикладом спеціалізованої глобальної фірми, що надає оброблену біржеву та фінансову інформацію, є згадана вище фірма “Quotron Systems” – піонер цього сектору ринку інформаційних послуг. Вона, як і раніше, займає перше місце на ринку інформації про акції (контролюючи 60% ринку та маючи 95 тисяч терміналів). “Quotron Systems” надає інформацію ведучих бірж світу про ціни та котировкі акцій, облігацій, закладних, взаємних фондах, а також котировках декількох біржевих товарів. Друге місце належіть фірмі “Automatic Data Processing (ADP)” (що контролює 30% даного сектору ринку та має 65 тисяч терміналів), яка з’явилась на ринку на початку 1986 року після купівлі фірми “Bunker Ramo”. ADP в доповнення до інформації про котировки товарів та цінних паперів – акцій, облігацій, векселів, а також валюти надає аналітичні послуги та графічну інформацію.

Однак, їх ринкові позиції починають послаблюватись через прорив на ринок США міжнародних компаній, таких як, наприклад, “Reuter’s Holding PLS”, що має 145 тисяч терміналів в усьому світі та контролює 80% світового ринку інформації про курси валют. Намагаються зайняти свій ринковий сектор й менш великі фірми, такі як “Telerate” (67 тисяч терміналів), “Bridge Information System”, “Knight-Ridder Financial Information” (навколо 20 тисяч).

Служби, що орієнтуються на споживацький ринок власників мікроЕВМ та непрофесійних інвесторів, з’явились нещодавно, приблизно наприкінці першої половини 80-х років, але зуміли досить швидко завоювати місце на ринку, перед усім за рахунок вовлікання нових категорій споживачів, пропонуючи їм нові послуги.

Ці служби, що мають, як правило, не регіональну, а національну чи навіть глобальну сферу діяльності, розвиваються в останні роки найбільш швидкими темпами та починають складати конкуренцію таким службам як “Quotron Systems” чи “ADP”.

Швидкому розвитку послуг доступу до біржевої та фінансової інформації у межах мереж, об’єднуючих власників персональних мікроЕВМ, та перетворенню даного ринку на масовий сприяло те, що багато користувачів почали сприймати роботу з біржевими котировками та курсами валют як гру, аналогічно іграм типу “Монополія”, в які грають діти та які знайшли широке визнання в нас. На ринку програмного забезпечення доступно багато програмних засобів, призначених для аналізу та обробки біржевої та фінансової інформації та дозволяючих прогнозувати оптимальну поведінку інвесторів на ринку. Ці моделі, як правило, є спрощеними та не дають тих можливостей, які надаються програмними системами служб біржевої інформації. Однак, дозволяють виконати майже всі операції роботи з даними, що потребуються для постійних інвесторів. Звичайно ж не всі власники мікроЕВМ стають професійними інвесторами, але із задоволенням уявляють себе ними або навіть воротилами бізнесу, працюючи з реальною біржевою інформацією.

Більш низькі потреби до оперативності надаваємої інформації та якості моделей, а також ріст кількості споживачів, дозволили ще раз значно знизити сплату за доступ до біржевої та фінансової інформації в межах мереж мікроЕВМ. При цьому сплата за доступ до біржевої інформації в цих мережах, як правило, не відокремлюється, та цьому доступ до цієї інформації виступає практично безкоштовним. Ця обставина слід мати на увазі українським користувачам, так як в останні роки послуги в галузі юіржевої інформації перетворились на стандарт обслуговування для фактично усіх закордонних інформаційно-комунікаційних мереж.

Фінансова інформація містить, перед усім, інформацію про обмінні курси валют та інформацію про ринок тимчасово вільних грошових коштів. Як й у випадку біржевої інформації, для користання базами даних фінансової інформації споживачу часто потрібно мати спеціальне програмне забезпечення, що надається при купівля доступу до бази даних.

Для того, щоб зрозуміти важливість такого такого виду фінансової інформації, як інформація про курси валют, необхідно мати на увазі, що щоденний оберт валютних бірж складав наприкінці 80-х років майже 500 міліардів доларів та 90% угод були не пов’язані із торгівельними операціями та здійснювались міжнародними банками.

Такі обсяги та динаміка валютного ринку примушують підприємців постійно слідкувати за даним ринком, а, отже, постійно отримувати та використовувати інформацію про нього. Це стосується як фінансових менеджерів торгівельних чи промислових підприємств, так й валютні відділи банків.

Менеджери повинні, виходячи з реального розвитку курсу, вкладати вільні кошти свого підприємства у ту валюту, яка на даний момент характеризується найменшими коливаннями та де відсоткова ставка найбільш вигідна. З урахуванням цієї обставини, зкошти західноєвропейського підприємства, що діє на ринку євровалют (валюти однієї крайни, що знаходиться в іншій країні) та євродоларів, звичайно змінюють валютне обличчя не менше ніж три рази на місяць.

Валютні відділи банків звичайно не мають такого великого часового горизонту, в особливості, в Європі. Курси, як правило, коливаються сильніше всього в європейський нічний час, так як валютні ринки дальнього сходу та західного узбережжя США по місткості значно менші європейського та великі угоди на них призводять до значних коливань курсів. Європейські валютні ринки є найбільш активними у другій половині дня, коли валютні угоди укладаються одночасно в Лондоні, Франкфурті-на-Майні та в Нью-Йорку та в цей час навіть великі операції не призводять до значної зміни курсу. Середній розмір валютообмінної операції складає 5 мільонів доларів.

Очевидно, що на валютному ринку, який охоплює весь світ та функціонує вдень та вночі, швидкість отримання інформації є вирішальним фактором, так як курси змінюються протягом секунд. Тому, термінали служб валютної інформації є в більшості банків та в брокерів, а також у великих підприємств. Отримання інформації про умови валютних угод здійснюється без спеціального підтвердження продавця чи покупця, на основі ними в мережу даних. Продавці та покупці не зобов’язані укладати угоду виходячи з тієї інформації, яка надана в мережу, але такі відмови можуть відлякати партнерів.