ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………….3

2. Комунікаціні задачі на ринку фінансових послуг

2.1 Ринок фінансових послуг……………………………………….4

2.2 Зв’язок банка з філіямі………………………………………….6

2.3 Зв’язок банка з розрахунково-касовим центром…………..7

2.4 Організація клірингових центрів……………………………..8

2.5 Міжнародні розрахунки…………………………………………9

3. Суб’єкти ринку інформаційних послуг………..…10

4. Послуги на ринку фінансів………………………….11

5. Законодавча база інформатизації фінансових послуг……………………………………………………….21

6. Перелік використаної літератури…………………28

Додаток А. Тлумачний словник термінів та визначень…………………………………………………..29

1. ВСТУП

Для інформаційного ринку, як й для інших галузей та сфер діяльності, однією з найважливіших проблем виступає проблема реалізації. В курсовій роботі буде розглянуто такий різновид комерційного продукту як фінансова інформація. Фінансова інформація – це товар, якому притаманні харктерні риси, такі як попит, пропозиція, ціна, ринок, покупач, продавець, життевий цикл. В умовах швидких темпів розвитку сучасного фінансового сектору економіки та поглибшення міжнародної інтеграції в галузі фінансів, вдосконалення існуючої системи фінансової інформації може суттєво вплинути на подальший розвиток вищезазначеної галузі.

Буде розкрито проблеми інформаційного фінансового ринку в фінансів, описано світові інформаційні фінансові ресурси, та засоби доступу до них за допомогою комерційних інформаційних мереж.

2. КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАДАЧІ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

2.1 Ринок фінансових послуг

Інформаційних ринок фінансових послуг являє собою поєднання економічних, правових та організаційних відношень з приводу торгівлі (купівлі та продажу) інформаційних фінансових послуг між постачальниками та споживачами та характеризується певною номенклатурою послуг, а також умовами та механізмами їх подання.

Традиційно проблеми автоматизації фінансової діяльності поділяються на дві великі групи: автоматизація внутриструктурної діяльності та створення сучасного фінансового телекомунікаційного середовища. Ці дві проблеми відносно незалежні одна від одної, кожна має свої характерні властивості, тому можна розглядати їх окремо.

На відміну від автоматизації внутриструктурної діяльності, характерні властивості вирішення комунікаційних задачполягяють в суттевій залежності фінансової структури від зовнішнього середовища, яка може впливати на різні аспекти: надійність, швидкодія та якість каналів зв’язку, організаційні проблеми та інше.

Ми можемо розглянути три великі групи комунікацій:

• обмін інформацією між фінансовою структурою та її філіалами та відділеннями;

• обмін інформацією між фінансовою структурою (наприклад, банком) та розрахунково-касовими центрами та кліринговими центрами;

• здійснення міжнародних розрахунків.

Так як все більше фінансових структур переходять до безпаперової технології інформаційного обміну, він повинен забезпечивати рішення трьох основних функціональних задач в межах телекомунікаційної мережи фінансової структури:

• забезпечення передачи електронних фінансових документів між підрозділами структури та центрами обробки інформації;

• підтримка різноманітних фінансових транзакцій при здійсненні електронних розрахунків та, в подальшому, при впровадженні нових інформаційних послуг;

• впровадження новітньої фінансової технології електроннго обміну для забезпечення міжрегіональних та міжреспубліканських розрахунків з урахуванням розвитку інфраструктури інформаційної системи.

В межах цих трьох основних задач можна розгланути шістьвеликих груп послуг, кожна з яких має свої проблеми та шляхи їх вирішення, які повинна подати фінансовим структурам досконала, діюча комплексна фінансова телекомунікаційна система:

• електронна безпаперова передача грошових засобів;

• клірингові операції з міжбанківських розрахунків;

• доступ до бази даних в режимі реального часу (on-line режим);

• функції керування файловою системою;

• електронна пошта;

• доступ до міжнародних мереж передачи даних та великих спеціалізованих фінансових інформаційних служб та баз даних.

Проблеми, пов’язані з кожним з трьох видів комунікацій, про які було згадано вище, вирішуються різними засобами. Прикладом фінансової структури може бути банк. Зв’язок між банком та його філіями забезпечується, як правило, силами самого банку. Проблеми обміну інформацією з кліринговими ценрами вирішуються загальними зусиллями банків – засновників центру. Вирішення задач обміну інформацією між комерційними банками та розрахунково-касовими центрами, а також організація міжнародних розрахунків забезпечується органами центральної банківської системи.

2.2 ЗВ’ЯЗОК БАНКА З ФІЛІЯМИ

Починаючи вирішувати дану задачу, необхідно врахувати надійність каналів зв’язку, забезпечити захист передаваємої інформації, а також зробити спробу обєднати програмне забезпечення, що використовується у банку, в інтегровану комунікаційну систему.

Існуючий стан цієї проблеми погано піддається аналізу, але те, що можна побачити, залишає бажати кращого, оскільки звичайно вищезазначені задачі вирішуються виключно силами служб автоматизації самого банку. Враховуючи наявність великої кількості різноманітних технологій, що використовуються в кожному банку, не можна казати про єдину технологію або про стандартні засоби підтримки зв’язку банку з його філіями.

2.3 ЗВ’ЯЗОК БАНКУ З РОЗРАХУНКОВО-КАСОВИМ ЦЕНТРОМ

Роботи в цій галузі знаходяться у найпочатковішому стані. Зусиллями Департаменту Інформатизації Центрального Банку Росії розглядається декілька варіантів проектів автоматизації обміну інформацією. Один з таких проектів запропоновано відомою американською фірмою DEC та, можливо, буде здійснено в Москві, Рязані та декількох інших обласних центрах. Інший проект запропоновано фірмою IBM та її бізнес-партнерами та, можливо, буде реалізовано в Іркутську.

У грудні 1993 року було підписано контракт між IBM та ЦБР з автоматизації банківської діяльності Іркутського регіону. На першому етапі передбачаеться створення пілотного варіанту системи міжбанківських розрахунків.

Для підключення користувачів до центру обробки даних передбачаеться створення спеціалізованої комунікаційної мережі для швидкісної передачі інформації, із засобами підвищення її секретності та вірогідності. Заплановано використання виділених телефонних каналів, а також каналів AT-50 та протоколу X.25 . Реалізація проекту повинна охопити понад 100 фінансових установ, серед яких 20 комерційних банків та місцевих філій Ощадбанку, що зробить можливим створення комплексної системи безготівкових розрахунків та міжрегіональному рівні.

2.4 ОРГАНИЗАЦІЯ КЛІРИНГОВИХ ЦЕНТРІВ

Стосовно цієї теми важко казати про стандартні рішення – проект будь-якого автоматизованого кліриногового центру є унікальним. Однак, характерною властивістю цієї задачи є те, що до звичайних технічних проблем додаються організаційні, оскільки клірингові центри звичано створюються сумісними зусиллями декількох банків.

Зараз робляться спроби створення та організації клірингових центрів. Зокрема, існує Московських кліринговий центр, який було створено ща в середині 1991 року зусиллями 11 великих комерційних банків Москви (серед яких Менатеп, Інкомбанк, Кредобанк, Токобанк).

В ході його автоматизації було проведено аналіз 15 вітчизняних телекомунікаційних мереж, орієнтованих на комутаційні канали, однак прийнятне мережеве рішення не було знайдено.

В наш час ГВЦ ГУ ЦБР обслуговує навколо 400 комерційних банків. Потік інформації, що проходить через центр за один день, складає приблизно 350000 документів.

Головна перепона на шляху розвитку клірингових центрів складається у недостатній юридичній підготовці клірингових операцій. Не дивлючись на це, в стані підготовки знаходиться проект, згідно з яким взаємодія регіональних розрахунково-касових центрів буде здійснюватись за допомогою засобів електронної пошти. Розробляється глобальний проект забезпечення банківських комунікацій, що спираються на супутниковий зв’язок, у межах якого планується вивід трьох супутників на геостаціонарні орбити; супутники дозволяють покрити усю територію РФ. В цілому зберігається тенденція переважання комутаційних каналів. Всього планується організувати до 14 автоматизованих фінансових регіонів, які буде об’єднано в єдину інформаційну систему.

В лютому 1993 року було затверджено два важливих документи “Положення про кліринговий центр” та “Тимчасове положення про порядок ліцензування клірингових закладів”. Згідно з ними, перед видачей ліцензії на діяльність клірингового центру перевіряється програмне забезпечення та засоби захисту інформації. Передбачається, що ЦБР буде видавати сертифікати на проведення розрахунково-касових операцій.

2.5 МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ

Це найбільш розвинута з усіх розглянутих вище телекомунікаційних задач. В наш час існує два способи технічної підтримки проведення міжнародних розрахунків. Однією з таких можливостей є використання відомої телексної мережі. Ця мережа експлуатується вже довгий час та є цілком надійною.

Більш досконалим способом організації міжнародних розрахунків є використання міжнародної телекомунікаційної мережі S.W.I.F.T. З одного боку, це дорожче, ніж використання телексної мережі, але з іншого боку, S.W.I.F.T. забезпечує більшу оперативність, вірогідність та надійність інформації, що передається. Організаційні принципи побудови суспільства S.W.I.F.T., а також обрані технічні рішення могли б бути основою організації національної системи електронних розрахунків.

Цікавість до S.W.I.F.T. в банківській галузі стрімливо зростає. Вже більше 16 банків є членами S.W.I.F.T.; очікується, що в кінці 1998 року до них приєднається ЦБР. Найбільш досконалий інтерфейс S.W.I.F.T. – ST400 – зараз, головним чином, базується на комп’ютерах типу VAX. Існують повідомлення про створення групикористувачів ST400 в Росії. З липня 1992 року Ощадбанк став 16 членом S.W.I.F.T. в Росії та встановив на базі двох міні-комп’ютерів VAX 4000 Model 300 інтерфейс ST400. В подальшому термінали S.W.I.F.T. буде встановлено й регіональних відділеннях Ощадбанку.

Таким чином зараз здійснюються перші кроки, спрямовані на рішення фінансових комунікаційних задач.

3. СУБ’ЄКТИ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Інформаційні послуги в галузі посередницьких операцій на фінансовому ринку та ринку цінних паперів є досить бідними та являють собою невелику дільницю сектору фінансової інформації та містять довідники та бази даних по організаціях, що ведуть операції такого виду, довідники та бази даних відповідних комерційних пропозицій, а також довідники та бази спеціальної інформації.

«Федерація фондових бірж України» спеціально для фінансових та фондових брокерів готує щоденну оперативну вичерпну та вірогідну інформацію про стан фінансового та фондового ринку України. Щоденні дані узагальнюються та доповнюються графічними матеріалами, офіційними повідомленнями, нормативними документами. Ця інформація доступна у друкованому виді та по мережах електронної пошти.

4. ПОСЛУГИ НА РИНКУ ФІНАНСІВ

Інформаційні ресурси в галузі фінансових послуг містять довідники та бази даних по організаціях, що надають фінансові та пов’язані з ними послуги – банкам, біржам, брокерським фірмам, довідники та бази даних по фінансовим послугам, збірники та бази даних відповідних комерційних пропозицій, а також спеціальні бази даних текстової інформації.

На Заході звернення до послуг сектору біржевої та фінансової інформації, перед усім, здійснюється дл яотримання даних з біржевих котировок ф’ючерсних контрактів товарних ринків та ринків цінних паперів, відомостей про обмінні курси валют, обліковим ставкам та цінам кредитних ресурсів та боргових забов’язань. Сходжість біржевої та фінансової інформації є у тому, що самі фінансові ресурси, наприклад, валюта, кредити чи депоізти продаються як звичайні (хоч й специфічні) товари чи цінні папери (наприклад, у випадкудепозітних сертифікатів та векселів).

Сектор біржевої та фінансової інформації – один з найбільш цікавих секторів інформаційного ринку ділової та комерційної інформації. В цьому секторі особливості подаваємої інформації (висока ціна помилок) та відмінності у вимогах до її якості, а також можливостей сплати послуг в різних групах споживачів, зумовили необхідність та виправданність 4-5 кратного запаралелювання послуг. При цьому усі інформаційні служби, що працюють на цьому ринку, мають можливість отримувати високі прибуткі, а сам сектор розглядається як один з найбільш вигідних, та паралелізм послуг не скорочується, а навпаки – посилюється.

Біржева та фінансова інформація є за своїм складом текучою, змінюється щохвилини, відображая події, що трапляються на ринку та містять відомості про цінні папери, ф’ючерси по головним товарам, що реалізуються через біржі, обмінні курси валют, ринок нерухомості, грошей, капіталу та страхування. Інформація про котировки цінних паперів (акцій, облігацій, векселів, закладних, купчих), ф’ючерсних та товарних форвардних контрактах, облікових ставках та обмінних курсах є основою даного ринку.