66067 (Історія виготовлення, виробництво та сучасний стан ринку коньяку), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Історія виготовлення, виробництво та сучасний стан ринку коньяку", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "кулинария" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "кулинария" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "66067"
Текст 3 страницы из документа "66067"
Портфель АПФ «Таврія» сьогодні включає вісім сильних брендів. Причому в 2005 р. асортимент цього виробника не змінювався, проте ціна на продукцію ТМ «Таврія» збільшилась в середньому на 20%. Такий крок мотивований принциповими змінами в оформленні лінійки марочних коньяків «Таврія», «Оріана» і «Каховка», для яких була розроблена оригінальна пляшка і овальні подарункові тубуси. Це дало можливість дистанціювати марочні коньяки від ординарної групи (раніше вони розливалися в однакові бутилки). Тепер же зовнішнє оформлення марочних коньяків і цінове позиціювання цілком відповідає суті благородного напою. У поточному році ПНВХ має намір збільшити частку АПФ Таврія» з 22% до 25%. Даний рубіж буде подоланий забезпеченням високої якості і стопроцентної присутності коньяків Холдінга у всіх цінових сегментах. «Така політика дає позитивні результати і дозволяє запобігти конкуренції як по якісних, так і по цінових параметрах», – констатує Геннадій Кулжінський, директор по маркетингу ПНВХ.
Замикає перше коньячне тріо АП «Ужгородський коньячний завод», що розлив в 2005 р. 269 тис. дал коньяка, що на 3% «переганяє» показник 2004 р. – 262 тис. дав (доля у всеукраїнському розливі – 11,2%).
Наступну таку шеренгу ведучих українських коньячників очолює ЗАТ «Алефвіналь» (ТМ «Жан-Жак» і ТМ «Клінков»), що зайняв четверте місце в галузевому рейтингу (10,8%). Спільний об'єм розливу цього коньячного «гаргантюа» в 2005 р. досяг відмітки 260 тис. дал (у структуру входят 000 «Алеф-Виналь-Крым», смт Багерово, АР Крим і 000 «Атлантіс», м. Дніпропетровськ), що майже на 30% перевищило виробничий підсумок 2004 року. Сьогодні асортимент ТМ «Жан-Жак» складається з семи позицій і займає цінову нішу 15–32 грн. Лінійка ТМ «Клінков» включає дев'ять найменувань, «Клінков Family Collection» – три. Дані трейд-марки представлені у високо ціновому і преміальному сегментах – 50–180 грн. З середини травня 2006 р. компанія планує вихід на ринок коньяку – новинки від ТМ «Жан-Жак» в ціновий категорії саб-преміум.
ВАТ «Зеленій Гай», що показав за минулий рік, запаморочливий виток розвитку, провів 224 тис. дал коньяку і відзначив зростання об'ємів на 110% по відношенню до показника 2004 р. Доля в галузевому розливі досягла 9,35%. Феномен ТМ «Грінвіч», виведеною ЗАТ «Зелений Гай» на ринок «під завісу» 2004 р., аналітики обумовлюють не лише вдалим «розлученням» із компанією «Гетьман» (що нині працює з однойменною ТМ в Молдові), але і енергійною дистрибуцією, широкою промо-підтримкою, що викликали стрімке зростання продажу і розширення ринкової долі. Сукупність цих факторів дає «Грінвічу» карт-бланш на успіх і в прийдешньому.
Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» (підрозділ компанії «Союз-віктан») розлив минулого року 192 тис. дал, перевищивши показник 2004 р. на 12%, коли було випущено більше 170 тис. дал коньяку. Доля в компанії в галузевих об'ємах перевищила 8%. Коньяки ТМ «Коктебель» молоді (у тому числі дебютант-2005 – «Фаворит»), марочні і старі колекційні сьогодні представлені у всіх цінових сегментах. Пріорітетний вектор розвитку компанії в останні роки спрямований на вдосконалення власної виробничої бази. Крім того, «Коктебель» завоював репутацію марки-новатора, оскільки вже на початку 2005 р. представив нові продукти в інноваційному дизайні – незвичайною для коньяків пляшці, увінчаній вперше в Україні ковпачком «гуала» (для молодих коньяків), що стало додатковою гарантією захисту від фальсифікації. В кінці 2005 р. на прилавках роздрібна влаштувався новий, але при цьому витриманий 15-річний коньяк «Коктебель». Стартувала і новинка-2006 -30-й коньяк (група дуже старих коньяків).
Крутий, майже 100-й зліт виробничих об'ємів здійснив ЗАТ «Жовтневий винно-коньячний завод»: із 56 тис. дав (показник 2004 р.) до 107 тис. дав (розлив 2005 р.).
ГП «Сімферопольський виноробний завод» працює як «на себе», так і за ботлерскою схемою (ТМ «ЖЗЛ», Тетьман», «Ай-петрі» і ін.). За даними
керівництво підприємства, в 2005 р. Сімферопольський ВЗ виробляв 141 тис. дал продукту, що на 28% перевищує рівень 2004 р., що склав 110 тис. дал в 2006 р. компанія презентує новий семирічний марочний коньяк «Скіф». Втім, експерти відзначають якусь хвилеподібність розвитку Симферопольського заводу, пояснюючи це «сировинними» обставинами.
Білгород-Дністровське 000 «Винконцерн», що виробило 110 тис. дал коньяку, показало зростання на 4% по відношенню до торішнього показника -77 тис. дал.
Спільне русло останніх шести коньячних виробників («Закарпатський сад», Першотравневий ВЗ і ін.) в 2005 р. помітно звузилося або зовсім пересохло (наприклад, АФ «Магарач»). Коньячна крапля цих виробників в національному морі «важить» менше 5%. Залишається тішитися надіями, що ботлерські програми або (що ще краще) інвестиції імущих світу цього не залишать ці підприємства напризволяще, адже серед них є справжні дані технологічні маестро вино- і «коньякоделія».
В цілому, незважаючи на негативні явища різній етіології хвороби, що викликають зростання української коньячноï індустрії, більшість заводів збільшують об'єми розливу високоякісних брэндированих коньяків. По порівняльних підсумках 2004–2005 рр., оператори зафіскували деяке підвищення рентабельності коньячного виробництва (в основному, із-за триступінчатого зростання роздрібних цін, викликаного збільшенням попиту на коньяк). Проте позитивна динаміка даного показника поки що ні в яке порівняння не йде з горілчаною «віддачею».
Яруси і персони
Коньячний ринок України в 2005 р. досить чіткий розшарувався на цінові яруси (або сегменти). Принцип цінової градації відштовхується від оптимального в коньячному секторі об'єму – пляшки 0,5 л.
В даний час шкала цін розташована в наступному порядку:
• Перший ярус – 15–19 грн.
• Другий ярус – 19–45 грн.
• Третій ярус – 50–150 грн.
• Четвертий ярус (премiум-сегмент) – більше 150 грн.
Найбільш принадним оператори називають ціновий поріг 20–30 грн. (ледве вище за половину другого ярусу). Саме тут закріпилися в 2005 р. нові українські коньячні марки. «Це цілком закономірно, оскільки саме в цій ціновій категорії зосереджена велика частина продажів коньяку. При цьому сегмент понад 50 грн. освоєний лише декількома вітчизняними гравцями, лідером серед яких виступає АПФ «Таврія», – комментує ситуацію Геннадій Кулжінський.
У високому третьому і преміальному – четвертому ярусах наймасовіше представлені імпортні коньяки. У цьому сегменті останні декілька років імпортні коньяки домінували над вітчизняними. Аналітики також прослідкували, що в 2005 р. «захiдноевропейськi» коньяки інтенсивно засвоювали і верхню сходинку другого ярусу, де непогано себе почували армянськi, молдавські і грузинські коньяки. Оскільки українські коньяки приступили до підкорення вищих ярусів, це загострило конкуренцію як між імпортними коньяками, так і зіштовхнуло зарубіжні і вiтчизнянi марки. Як би там не було, але оператори прогнозують розширення і поглиблення високоцінового і премiального коньячного сегменто.
Збутові нюанси
В даний час на українському ринку працює, по оцінках, більш тисячі і близько 100 тис. різних операторів. Зліт популярності коньяку дозволив виробникам розширити діапазони кожного з сегментів ринку. Проте поряд із такими мажорними тенденціями коньячними в 2005 р. підняли ціну продукції майже на 10%. При цьому самі продуценти відзначають, що фактор ціни – нині домінуюча мотивація при купівлі коньяку.
Рейтинг продажів також треба розглядати крізь цінову призму. Позитивні тренди спостерігаються в другому (19–45 грн.) і третьому ярусах (50–150 грн.), що обумовлене сильним «вливанням» в рекламні бюджети і енергійним промоушном українських коньячних марок, а також блiцкрiгом в названі сегменти армянських і грузинських компаній.
Структура коньячних продажів в натуральному вираженні відбивається в співвідношенні 96% – ординарнi коньяки, 4% – марочнi. По оцінках гравцiв, в продажах ординарних коньяків лідирує «Борисфен» (АПФ «Таврія»), «Десна» (Одеський КЗ), «Закарпатський» (Ужгородський КЗ) і ін. При цьому коньяк залишається сезонним товаром – бiльше70% його продажів припадає на холодний сезон. Літній «штиль» продаж (як і дефіцит коньячних спиртiв) оператори вже почали зараховувати до стихійних явищ вітчизняного коньячного ринку.
Очевидне зростання продажів елітній продукції, що мешкає в четвертому ярусі (від 150 грн../бут.), що пояснює промо-активнiстью офіційних ділерів, широко гранд-коньяки, що популяризували, в основному французського «роду». Втім, темпи продажів імпорту поступово стагнирують, оскільки вітчизняний споживач голосує за ціну і тому віддає перевагу «рідним» маркам, які презентували гідні новинки у високоціновому і середньому сегментах.
Що ж дозволяє добитися «гарячих» продажів продуцентам і поставщикам коньяків (вітчизняних і імпортних), що вже досягли високоï якості продукції і що мають в своєму розпорядженні великі пром-бюджети? Звісно, вивірена і професійна розробка збутових схем. Найбільш ефективним експерти називають дві конструкції. Перша – обпирається на фундамент паритетного спвiробiтництва з великими дистриб'юторами (краще – одним), друга – зиждеться на екстенсивних методи реалізації – створення власних дистриб'юторських мережах. Стратегії збуту коньяків результативнi в трьох векторах дій:
– «купівля» полиці;
– створення коньяку, який трейдери не зможуть проігнорувати;
– наявність потужного потенціалу «самопродвиження».
До речі, коньяки розставляють на ритейл-полках згідно ціновому, а не якісному принципу. Дорогі – на високу локальну полицю, середньоцiновi нові – посередині, найдоступніші: у нижні відділеннястелажів (iнколи – на підлогу).
Експортно-імпортні дефініції
Експортна динаміка коньячного ринку показує приріст, де в арьергардi стабільно виступає ТМ «Таврiя», що займає 70% сумарних поставок за рубіж. ТМ «Таврія» экспорту продукцію до Росії, Білорусіï і Польщу.
«Зарубіжні» об'єми Одеського КЗ доки невеликі, враховуючи обмеження у використанні ТМ «Шустов» за межами України. У експортний портфель одеситів входить лише трьох-, четырех- і п'ятизірковий «Коньяк Одеський», відвантажуваний до Росії, в планах – експорт коньяків ТМ «Французький Бульвар». У перспективе – збільшення експортного потоку за рахунок розширення географії представленостi, оскільки 8 березня 2006 р. завод виграв справу, повя'зану з фактом перекупки знаків «Шустофф» і «Торговий Дім «Шустов» компанiэю «Група підприємств ОСТУ» в Іоланти Володіной, громадянки Латвії. Перемога в тяжбі дозволить ОКЗ зареєструвати за собою товарний знак «Шустов» в країнах ЄС, щоб поставлять туди свою продукцію, над чим зараз і ведеться робота.
Проводять «пробу пера» на экспортном плацдармі (в основному – росiйском) ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» і компанiя| «Алеф-віналь». Також недавно на ринок Білорусі вийшла компанія «Зелений Гай». Проте оператори ринку одностайні в думці, що налаштуватися на зарубіжних ринкових просторах – лише півсправи, головне – утримати свої позиції і заробити популярність.
Якщо говорити про вплив на розклад внутрішнього ринку «зовнішніх» коньякiв, то тут помітну роль грають лише молдавські напої, але і їх доля зменшується, оскільки українськi коньяки сьогодні відрізняються вiдмiнною якістю, а їх «батьки» – виробники мають в своєму розпорядженні ширшу і результативнішу дистрибуцію. Крім того, лояльність співвітчизників до молдавських коньяків відомих брендiв холоне із-за масових пiдробок. Імпортний, як прийнято, французький коньяк, не заважає, а навпаки підстібає тримати якість і у прийняттi відповідати західним стандартам. «Коньяки з республiк минулого Союзу, звичайно, здатні заважати українським маркам, але лише на якийсь час, тому як навіть неiскушений покупець швидко розбере, що налите в пляшки за ту ціну, за яку ці «коньяки» продаються», – коментуе Анатолій Коган, маркетинг-директор компанії «Алеф-Віналь».
При цьому оператори відзначають, що в нашій Вітчизні обсяги фальсифiката нижчі, ніж на інших алкогольних ринках, що обумовлене непоганою рентабельністю галузі, складностi отримання коньячних спиртів і підробки продукту.
Більше половини (60%) об'єму «дальнезарубiжного» імпорту мiцного алкоголю займає коньяк Hennessi (імпортер – компанія «Марком»), а також продукція ТМ Магtell. Ці два знамениті французи «забирають» 80% «світлих» постачань з-за кордону. Останні 20% розподiляють серед інших імпортерів. До слову, імпортом алкоголю тiсно зайнявся Перший Національний Холдинг Вінодельчеський, в портфоліо якого минулого року увійшли нові європейські марки. Також Холдинг отримав ексклюзивні права на бренди Групи Remy Cointreau (Франція), що представляє коньяки Remy Martin (VS, VSOP, ХО Ехсеllenсе, Ехtra, Louis XIII), лікери і горілки BOLS.
Експерти відзначають цікаву тенденцію: коньяки малих будинків стараются дистанціюватися один від одного і застовпити свою нішу: ТМ «Харді» як презентер дорогої упаковки – хрустального графина, «Шато де Монтіфо» – приватний бренд, «Леро / Ларсен» як повпред миллезимних коньяків. Втім, експерти із великою натяжкой зараховують миллезими (основа – один спирт) до класу коньяків, котрi за своєю суттю є купаж большого кількості спиртів різного вiку. Саме у складності букета аромата і смаку полягає краса достойного коньяку. І ніж більше спиртів в коньяку і «антикварне» їх вік, тим цікавіше і дорожче продукт. А що самим продається серед iмпортних коньяків як і раніше являються VS, проте рівні його реалізації в 2005 р. практично порівнялися із VSOP. Тренд – у бік збільшення споживання дорожчих позицій.
Вельми парадоксальне явище коньячної дійсності позначила Юлія Комарова (Одеський КЗ), вiдмiтив, що в той час, як крупні коньячнi будинки не бажають відмовлятися від академічних правил споживання коньяку, багато людей, особливо молодь, вимагають звiльнення вдач, більшої свободи у всьому, у тому числі і в пиття. У зв'язку з цим коньяк почали активно використовувати в коктейлях, пити з льодом і кока-колою, в час і після їжі. «Хоча коньяк з кока-колою – страшний сон винороба, і багато коньячних будинкiв до цих пір не зiзналися, що виробляють спеціальні марки ординарного напою для коктейлiв, – коментує пані Комарова. Втім, такі великі Будинки, як Маrtell и Camus вже створили молодiжнi коньяки Neon і V, ознаменувавши відхід від пекучого до ніжнішого коньячному смаку, який, наприклад, маэ жіночий ароматний коньяк «Жозефіна» ТМ «Камю». Вважаємо, такий радикальный підхід навряд чи скоро приживеться в наших пенатах, але світова тенденція у відході від класичних традицій і трансформація культури пиття омолоджують імідж коньяку примножуючи число молодих любителiв. Локомотивами на цьому iновацiйному шляху вже стали українські; бренди «Клинків» і А1ехх.