66421 (Технологія варених ковбасних виробів на Сумському виробничому комбінаті міста Суми), страница 8

Ковбаса Українська готується із теплого м'яса: яловичини жилованої односортної (46%), свинини жилованої односортної (33%) з додаванням препарату крові (4%), яєць (2%) і гідралізованого казеїнату натрію (15%).

Ковбаса Здоров'я. Крім жилованих яловичини І сорту (43%) і свинини напівжирної (36%) використовують сало бокове (3%), моркву столову свіжу (6%), борошно пшеничне або крохмаль (2%) і казеїнат натрію (2%).

Ковбаса Жовтнева І сорту готується з однакової кількості яловичини жилованої односортної і яловичини II сорту з додаванням свинини жирної і рису вареного по 18-22%.

Запатентований склад вареної ковбаси на основі яловичини І сорту (35-40%) і свинини жирної (45-55%) з доданням пасти горохової (10-15%).

Розроблена рецептура вареної ковбаси з ядрами лісових і волоських горіхів завдяки яким знижується вміст холестерину і підвищується частка поліненасичених жирних кислот.

Розроблений новий вид варених ковбасних виробів - м’ясо-рослинні ковбаси Здоров'я, Літня, Сюрприз, Дачна, до рецептури яких включено до 20% сировини рослинного походження (картопля, крупа манна, рис, горошок зелений, горох, буряк). Співвідношення білка і жиру в цих виробах становило 1:1,3. Ковбаси збагачені вітамінами, харчовими волокнами, мінеральними та іншими біологічно активними речовинами. До складу виробів входять композиції з пряно-ароматичних рослин (перець червоний, базилік, коріандр та ін.).

Ковбаси варені II сорту готуються на основі яловичини жилованої II сорту, з меншою часткою свинини і сала.

Так, ковбаса Чайна включає яловичину II сорту (70%), свинину напівжирну (20%) і сало бокове. Ковбаса має трохи грубувату консистенцію і солонуватий смак. Більшим попитом користується ця ковбаса у вигляді кілець.

Ковбаса Дарницька виготовляється з м'ясних обрізків яловичих (55%) і свинячих (40%), з додаванням 5% крохмалю. Випускається вона у формі півкілець.

З використанням м'ясних обрізків виробляють також ковбасу Закусочну, Харківську, Сільську.

Ковбаса Вінницька готується із яловичини II сорту (51%) і свинячої щоковини (47%). Може бути у вигляді прямих або відкручених батонів.

Ковбаса Приморська включає яловичину II сорту (60%), вим'я (35%), сало бокове і крохмаль (5%).

Ковбаса Молодіжна готується з яловичини жилованої II сорту (40%), свинини напівжирної (33%), сала бокового (10%), м'ясної маси яловичої або свинячої (10%) з додаванням соєвого білка (1%) і пшеничного борошна або крохмалю (2%). Вихід продукту складає 114% від маси неголеної сировини.

Розроблена рецептура вареної ковбаси з додаванням обсмаженого модифікованого кукурудзяного борошна, а також насіння кропу, чебрець, пектин, меланж, часник або коріння черемші. Завдяки цьому підвищується біологічна цінність і мікробіологічна цінність.

Варені ковбаси III сорту представлені трьома видами: Субпродуктова, Поліська і Нова. В рецептурі ковбаси Субпродуктова м'ясо яловичих (28%) і свинячих (35%) голів, легені і рубці (по 15%), а також крохмаль (7%).

Ковбаса Поліська готується з м'яса яловичих голів (55%), жилок і субпродуктів II категорії (40%), з включенням крохмалю (5%).

Ковбаса Нова включає м'ясо яловичих (60-70%) і свинячих (15%) голів, субпродукти II категорії, жилки і хрящі (15-25%) і пшеничне борошно або крохмаль (5%). У рецептурі підвищена частка часнику і перцю чорного.

3.4 Розрахунок продуктів при виробництві варених ковбас

Для проведення продуктового розрахунку беремо потужність цеху 600 кг варених ковбас за зміну. Для розрахунку підбераємо асортимент:

1) врена ковбаса вищого сорту „Любительська^”;

2) варена ковбаса ІІ сорту „Чайна^”.

Загальну кількість основної жилованої сировини (яловичини, свинини), необхідного для виробництва ковбасних виробів за зміну (Gос, кг), розраховуємо за формулою:

Gос = Gгв/ Фг.пр*100,

де: Gгв – кількість готових ви, вироблених за зміну, кг;

Фг.пр – вихід готової продукції до, % до маси не солоної сировини.

Необхідну кількість основної сировини по виду (яловичина жилована, свинина, шпик і т. д.) за зміну, Gос.в. розраховуємо за формулою:

Gос. в = Gос* k/100,

де: k – норма витрати сировини відповідно до рецептури на 100 кг основної сировини.

Результати розрахунків.

4.Підбір технологічного обладнання

Для досконалого ведення технологічного процесу виробництва ковбасних виробів необхідно раціонально підібрати технологічне обладнання. при цьому враховуємо потужність цеху, затрати робочої сили, а також економічну ефективність роботи обладнання.

Враховуючи ці чинники, для забезпечення виробничого процесу необхідно підібрати: столи для обвалки і жиловки, вовчки, шпигорізки, кутер, шприць, рами для навішування ковбасних виробів, термокамери.

Використовуючи сучасний перелік обладнання, представленого в каталогах, сучасних проектах, журналах, обираємо обладнання, яке згруповуємо в таблицю.

5. Технохімічний контроль на харчовому підприємстві

Виробництво високоякісної продукції не можливе без чіткої організації на виробництві не можливе без чіткої організації контролю на виробництві, а особливо організація технохімконтролю, наявність кваліфікованих кадрів, лабораторних приладів, вимірювальної техніки. Важливою умовою раціонального ведення технохімічного процесу являється організація технохімічного контролю на виробництві. В його завдання входить запобігання випуску неякісної, небезпечної продукції, а також запобігання порушень технологічного процесу і санітарно-гігієнічного стану на виробництві.

5.1 Вимоги до якості ковбасних виробів та їх дефекти

Ковбасні вироби повинні бути свіжими, не містити побічних включень, не мати сторонніх присмаків і запахів. Свіжі вироби мають суху, міцну, еластичну без плісені і слизу оболонку, яка щільно прилягає до фаршу (за включенням целофанової оболонки). Фарш варених ковбас на розрізі передбачений рожево-червоний. Важливим є однорідність забарвлення фаршу як біля оболонки, так і в центральній частині, без сіри плям і повітряних пустот сірого кольору. Сало у вареній ковбасі повинно бути білого кольору або з рожевим відтінком.

Смак і запах виробів мають бути приємними, з ароматом спецій, без ознак затхлості, кислуватості та інших сторонніх присмаків і запахів.

Для окремих видів варених ковбасних виробів існують обмеження значень, які характеризують кількість жиру. Вміст жиру у виробах коливається залежно від виду продукту, упаковки в натуральні, штучні оболонки.

Не допускається у реалізацію вироби з такими дефектами: з незадовільним смаком і запахом, батони тріснуті, поламані, забруднені жиром, сажею, попелом, з потемнілою оболонкою, які мають слиз і плісняву на оболонці,деформовані і потворної форми, із злипами і напливами більш допустимих розмірів, із сірими плямами на розрізі, з наявністю великих пустот у фарші, з пухким фаршем і таким що розлізається, недоварені, з жировими і бульйонними підтіканнями, з наявністю жовтого сала у вищому сорті, у І сорті – не більше 10 %, у ІІ сорті – не більше 15 %.

Варені ковбаси випускають у реалізацію з температурою в товщені батона від 0 до 15 ^оС.

Свіжість ковбасних виробів визначають оглядом оболонки,встановлюють її зовнішній вигляд, забруднення, сухість або наявність слизу,плісені. Водночас звертають увагу на походження оболонки, однорідність і типовість забарвлення. Потім оболонку знімають, порівнюють її міцність, щільність прилягання до фаршу і оцінюють зовнішній вигляд батону без оболонки. При цьому звертають увагу на наявність пустот, підтікань житу чи бульйону під оболонкою,типовість забарвлення.

Потім вироби розрізають вздовж батона і оцінюють рівномірність розподілу рецептурних компонентів, форму і розмір шматків сала, наявність пустот, стан фаршу. У деяких випадках може бути неоднорідність забарвлення фаршу під оболонкою і в центрі батона, оскільки під оболонкою може утворюватись вузький темний обідок. У випадку нерівномірного розподілу нітритів в серединних шарах ковбаси можуть з’витись сірі ділянки фаршу. Особливу увагу звертають на забарвлення шматочків сала,а при виявленні пожовтілого орієнтовно встановлюють частку на кількох розрізах батону. консистенцію виробу визначають зондуванням сірником, або зондом, акрихкість фаршу – розламуванням надрізаного батону.

Запах і смак виробів оцінюють при температурі 15 – 20 ^оС, а при підозрінні – в нагрітому стані.

Варені ковбаси підозрілої свіжості мають оболонку вологу,липку із слідами плісені. Вона легко відділяється від фаршу і не рветься. на розрізі по переферії може мати темно-сірий обідок, частину сала жовтуватого. Консистенція фаршу з поверхні батону може бути менш щільна ніж в середині. Запах ковбаси кислуватий, або злегка затхлий, аромат спецій відчувається недостатньо.

Несвіжі ковбаси мають оболонку, покриу слизем або плісенню, що легко відстає від фаршу і рветься. колір фаршу з поверхні сірий або зеленуватий. На зрізі по переферії фаршу може бути зеленувато-сірий круг,а в середині батону – сіро-зелені плями, сало із зеленуватим відтінком. Консистенція фаршу в основному пухка, трухлява. Запах оболонки буває затхлий, фаршу – гнилісний, сала – прогірклий.

У варених ковбас зустрічається такий дефект, як тріснута оболонка: він може з’витись при надмірно щільному набиванні батонів фаршем,варінні ковбас при надмірно високі температурі,упаковці в недоброякісну оболонку.

Зморшки оболонки батона зумовлені: недостатньо щільним наповненням оболонки фаршем; охолодження ковбас на повітрі, минаючи стадію охолодження водою.

Сирі плями на розрізі та розпущення фаршу можуть бути наслідком малої кількості нітрату натрію;недостатнім витримуванням сировини у засолюванні; обжарюванні батонів при зниженій температурі; великим інтервал між обжарюванням і варінням; низької температури варіння.

Жирові набряки під оболонкою з’являються в наслідок:використання надмірно легкоплавкого жиру; надто тривале перемішування фаршу; підвищений вміст жиру в фарші; надмірно висока температура при обжерюванні та варінні.

Утворення бульйону під оболонкою може бути при: використанні м’са з нестандартними характеристиками;сильному перегріванні м’яса при подрібненні і приготуванні фаршу; зайвій кількості доданої води (льоду); підвищеному вмісті жиру в фарші; порушенні послідовності закладання сировини при закладанні фаршу;використанні мороженого м’са; недостатньому витримуванні м’яса у засолі; переваренні ковбаси.

Пересушені кінці батонів зумовлені високою температурою при обжарюванні.