42620 (Історичні чергування звуків), страница 2

Поміркуйте, які з утворених прикметників можуть сполучатися зі словом пісня. Запишіть такі словосполучення.

◊ Прочитайте народну пісню. До якої тематичної групи суспільно-побутових пісень належить така пісня? Підказку читайте в довідці.

Які провiдні мотиви і символи такої пiснi? Який елемент обрядовості зафіксовано в пісні?

Випишіть з тексту слова, в яких наявні випадки змін приголосних, що відбулися при словотворенні і словозміні.

Ой насіяли та наорали, та нікому збирати,

Поїхали чумаченьки в Молдаву стояти.

Ой у полі два дубочки, а третій маленький,

Ой помер, помер у Молдаві та чумак молоденький.

Ой ви, хлопці, чумаченьки, дайте батьку знати,

Та нехай приїде у Молдаву чумака ховати.

Не прийшов батько, не прийшов батько, тільки прийшла мати,

Ой обертає білеє личко проти ясного сонця.

- Ой годі, годі, стара мати, що треба за ним дати.

Ой продай, мати, сірі воли, котрі вперед ходили,

А вони ж його молодого всю Молдаву звозили

(Запис Н.Присяжнюк у c. Погребище на Поділлі )

Довідка

Початки чумацтва сягають глибокої давнини. За сіллю їздили у Крим, Молдову, на Дон, Польщу, Кубань, Московщину. Дністер і сьогодні часто називають Соляною дорогою.

У дорозі чумаків постійно чекали труднощі, тому більшість чумацьких пісень відображає трагічну подію – смерть чумака в дорозі або його хворобу.

Коли в дорозі помирав чумак (від ран чи хвороби). Покійника одягали у вишивану сорочку, та й усі чумаки були у вишиванках, потім загортали в рогожу з мішка для риби, клали в яму головою “додому”, і кожен чумак зі своєї мажі приносив жменю солі і обсипав нею покійника. Шапками насипали високу могилу, ставали навколо неї і читали речитативно закон Божий, співали заупокійні молитви, бажали царства небесного. Роги волам покійного чумака фарбували в чорний колір (намазували дьогтем і посипали попелом).

Коли ж чумак гинув від ран, між рогами вола прикріпляли стрічку червоного кольору. В селах люди при зустрічі з таким волом ставали на коліна і віддавали траурні почесті покійному. Вдові чумака передавались мажі, воли та все зароблене покійним. Ось така пошана існувала до чумаків в селах України (Г.Данилевський).

◊ Поділіть власні назви за групами (місто, країна і т.д.). Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. Поясніть, в яких групах прикметників відбувається чергування приголосних, а в яких не відбувається. Чому?

Підкресліть ті назви і утворені від них прикметники, що позначають історико-етнографічні регіони України. Що вам відомо про них. Підготуйте повідомлення про регіон, в якому живете ви, використовуючи в тексті слова, в яких наявні фонетичні та історичні чергування.

Кременчук, Золотоноша, Черкаси, Кривий Ріг, Гуцульщина, Таганрог, Карабах, Донецьк, Лейпциг, Воронеж, Запоріжжя, Острог, Франція, Лемківщина, Люксембург, Гайдамаччина, Санкт-Петербург, Галичина, Сиваш, Гонконг, Забайкалля, Карпати, Хмельниччина.

◊ Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса –ин.

Київський, словацький, німецький, гуцульський, полтавський, львівський, турецький, сумський, кролевецький. Що вам відомо про історико-географічну територію, названу останніми словами, яке ви утворили? Розкажіть, залучаючи інформацію, подану в довідці.

◊ Прочитайте текст. Визначте стильову приналежність. Що цікавого ви дізналися, прочитавши поезію М.Шевченка? Що означає вислів "пролягли у світ дорогами кролевецькі рушники"?

Які рушники зберігаються у вашій родині? Хто їх вишивав? Яка історія цих рушників? Опишіть рушник своєї родини.

Чим цей рушник відрізняється від кролевецького? Складіть усне оповідання "Рушник у житті мого краю", скориставшись довідкою.

Кролевецькі рушники

Слова М. Шевченка Музика Ю. Рожкова

Сумщину називають фестивальним краєм. У столиці рушників – Кролевці щорічно восени відбувається "Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники", який демонструє і високу поезію, і пісню, і гончарні вироби, і вишиванки, і, звичайно ж, незрівнянні у своїй величі і красі рушники, що розцвітають всіма барвами від старовинних до осучаснених. Візитною карткою фестивалю, гімном древнього і вічно юного міста стала пісня на слова Михайла Шевченка "Кролевецькі рушники". Чи знаєте ви, що: - в основі кролевецьких тканих рушників - переважно у червоних кольорах монументальні геометричні орнаменти - зображення церков, жіночих фігур – берегинь, чаші, птахів, ромбів, зірок. За урочистість і ошатність ці рушники називали навіть королівськими. Шириною такі рушники були від 50 см до 65, а довжиною від 3 до 5, 5–6 м;

- на початку ХІХ ст. була створена і набула слави артіль селянина Ринді, завдяки якому кролевецькі рушники були відомі на вітчизняному ринку, отримали визнання на виставках у Парижі, Лондоні, Копенгагені, Барселоні, Монреалі, Осаці, Лос-Анджелесі;

у Кролевецькому районному краєзнавчому музеї знаходиться найстаріший рушник з витканою датою “1838” та рідкісним малюнком двоголових орлів, що простежувалися і на царських грошах.

.„Сумщина – писанковий край” - така назва рушника, сьогодні вишивають майстрині області. Це буде оберіг нашої рідної Сумщини. Основа рушника - Дерево життя – компонується з квітів - символів Сумщини і України. Посередині рушника буде розташований основний символ Сум - сонечко, квітка у вигляді ромашки, а пелюстками стануть регіони області.

Рефлексія і самоперевірка

До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими чергуваннями приголосних фонем, що позначені виділеними літерами.

Токар, садити, скочити, різати, плакати, муха, друг, захист, плескати, сікти, трусити, топити, пасіка, колиска, Буг, батіг, боковий, вухо.

Чим пояснити сучасне чергування приголосних у таких словах: крик – кричиш, страх – страшно, книга – книжний, сухо – суша, міг – можна?

Визначте, у якому зі слів відбувається історичне чергування приголосних:

1. а) загрібати, б) чергувати, в) повторювати.

2. а) суміжний, б) належати,в) голосний.

3. а) пастушок, б) відмінок, в) зміна.

4. а) послаблений, б) віжки, в) мучитель.

5. а) ножі, б) пачка, в) заводь.

Тема для розмови.

«Велике діло добре слово. Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств, і потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода, - так стверджував письменник О.Довженко. Відомий педагог О.Захаренко додавав: “Слова, що ліки, - допомагають людині лишень, коли вони сказані від душі”.

Чи не змінилися ці думки в час нових інформаційних технологій? Яка ваша думка стосовно цього? Обговоріть цю проблему в класі.

◊ Завдання додому.

Укладіть електронний словничок лінгвістичних термінів з теми «Історичні чергування», використовуючи новітні інформаційні технології (метод «слайд – шоу»).

2. Основні історичні чергування голосних. Чергування [О] та [Е] з [І]. Чергування [О], [Е] з нулем звука. Чергування [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й]

Шукаючи прадавні наші корені, слід пам'ятати, що українці — частина слов'янського світу, а українська мова — одна із слов'янських мов (Григорій Півторак).

Комунікативна розминка. Як часто неправильно вимовлене слово породжує помилкові судження, - стверджував Г.Спенсер. Правильна вимова є одним із показників культури мовлення та й, зрештою, культури освіченості людини.

Чи не трапляються у вашому мовленні такі слова: біжять, лошя, зорйа, пузно, галава, тудою, цая, знанє, адин. Вимовте ці слова правильно. Чим зумовлені такі помилки? Обговріть цю проблему в класі.

◊ Артикуляційний практикум

Поліпшенню орфоепічних навичок, дикції сприяє робота із скоромовками. Тричі у поступово зростаючому темпі прочитайте скоромовку.

Біг вовчик по колоді через воду, тільки став на колоду – бовть у воду; викис, вимок, виліз, висох, виліз на колоду та бовть у воду!

Знайдіть слова, де наявні позиційні варіанти фонем та позиційні чергування.

Поряд з позиційними чергуваннями, що відбуваються в певних фонетичних умовах, в українській мові наявні історичні чергування. Такі чергування не можна пояснити фонетичними закономірностями, оскільки причини, що викликали появу цих чергувань, давно зникли, а самі чергування відбуваються за традицією.

Ще раз прочитайте епіграф уроку. Хто автор цих рядків? Як ви розумієте ці слова? Що ви знайєте про історичні чергування в попередніх класах? Які праці ви читали про історію української мови?

Довідка

Півторак Григорій Петрович — член-кореспондент Національної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, Автор понад 150 друкованих праць з проблем етногенезу слов'ян, історії і діалектології східнослов'янських мов, етимології, білорусистики, культури мови, лауреат премії ім. І. Франка НАН України

Історичні чергування супроводжують такі процеси, як словозміну і словотвір (зміна форми слова і творення нових слів).

У сучасній українській літературній мові є чергування, які виникли в період спільнослов'янської мовної єдності або сягають ще дослов'янської доби. Такими є чергування голосних фонем, вони відображають чергування давніх наголошених і ненаголошених чи довгих і коротких голосних.

На сьогодні такі чергування в українській мові відбуваються здебільшого в основі дієслів і є засобом розмежування семантики дієслів, що називають довготривалу та короткочасну дію.

Таблиця. Найдавніші історичні чергування

◊ До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділених голосних.

Скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, текти, стелити, дерти, вінок, дрижати, вести, пекти, ганяти мести, кроїти котити, кланятися, видирати