42620 (Історичні чергування звуків), страница 4

Відпочинок

Відчинила вікно – вітер ввірвався вітами верби. Весна воркоче-виспівує веселками. Волію відпочити від великої втоми. Вечорітиме – візьму велосипед, від'їду від вчорашнього: від велетнів-будинків, відвікон, від вулиць – вдаль.

Відійде вечір – вдивлятимусь в височінь, вкриту вогниками. Відчую велич всесвіту. Всміхнуся всьому…

Все-таки варто вряди-годи відірватись. Відірватись, вивільнитись від виснажливого «вчора» (Ю.Дмитренко).

У багатьох словах [е] чергується з [о] після [ж], [ч], [ш], [дж], [й].

Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и, (якому в російській мові відповідає [и]) пишеться е: вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, чернетка, четвертий, шестиденка, щеміти, щетина.

Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у та и (якому в російській мові відповідає [ы]) пишеться о: бджола, будиночок, вечори (пор. вечеря), жонатий (пор. женити), іграшок, копійок, пшоно (пор. пшениця), чоловік, чомусь, чорний (пор. чернетка), чотири (пор. четвертий), шостий (пор. шести), щока.

Примітка. У словах ложечка — ложечок, книжечка — книжечок, лієчка — лієчок і под. зберігається е (є), бо приголосний ч у наступному складі в давні часи був м’яким.

Винятки з цих правил cтановлять слова печера, жерло, червоний, чекати, черствий, щедрий, черга, щепа ; чорніти, гайочок, чорнило, чорниці, свіжості.

◊ Запишіть прислів’я і приказки, вставивши потрібні слова з довідки. Прокоментуйте вживання о-е після шиплячих.

Яка …, така й паляниця. … летить на будь-який цвіт. … у домі голова, а жінка – душа. У засватаної дівки багато … . у нашого Омелька невеличка сімейка: тілько Сидірко та Нестірко, та дітей …, та батько, та мати, та нас три брати. Сліпе … і те до матері лізе.

Довідка. Бдж..ла, ч..ловік, пш..ниця, ж..них, щ..ня, ш..стірко.

◊ Запишіть слова, поставивши пропущені літери і розподіливши у відповідні колонки. Прокоментуйте їх правопис.

Жебрак, желе, женьшень, жеребець, жетон, жолудь, джентльмен, джерело, чебурек, чекати, чепіга, чепурний, черевик, чоботар, чолов’яга, шевальє, шедевр, шепотіти, шовковий, шоколадка, шосе, щезати, щетинистий, щокатий.

◊ .Поясніть відхилення від чергування [е] з [о] після шиплячих та [й] у поданих словах.

Чекати, вечоріти, щедрий, рожевий, кочегар, черпак, чепурний, рожевий, печера, кочерга, червоний, меншості, бджолі, гайочок, чемпіон, у пшоні, на чолі.

◊ Прочитайте колядку юнакові, записану в c. Шарине на Уманщині письменником М.Ткачем. Де і коли відбуваються описані події? Чому? Коли, на яке свято виконувалася така пісня? Про які три дороги йдеться? Які символічні подарунки отримує козак?

Чи є у тексті слова, в яких [е] чергується з [о] після [ж], [ч], [ш], [дж], [й]? Поділіть на фонетичні та орфографічні склади підкреслені слова.

Ой у лісі край дороги

Щедрий вечір, святий вечір!

Там Василько сіно косить,

сіно косить, коню носить:

Ой їж, коню, теє сіно, -

буде тобі три дорозі.

А першая – до батенька,

а другая – до матінки,

а третяя – до дівчини.

До батенька – по шапочку,

до матінки – по сорочку,

до дівчини – по хусточку.

Добрий вечір!

Рефлексія і самоперевірка

1. Які чергування фонем називають історичними?

2. Які ви знаєте найдавніші чергування голосних?

3. Коли відбувається чергування приголосних з фонемним нулем, чим воно зумовлюється і як відбивається на письмі? Поясніть випадки відхилення від цього чергування.

4. До поданих слів доберіть слова-синоніми, де наявне чергування [е] з [о] після [ж], [ч], [ш], [дж], [й]. Обґрунтуйте написання слів.

одружити, наречений, абрикос, суворий, валіза, прикрашати, монах, товстун, швець, лоб, цуценя.

Наприклад: одружити – оженити.

Тема для розмови.

Французький письменник і філософ – просвітник Вольтер стверджував: «Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена. На вашу думку, чому людина має дбати про форму висловлення своєї думки не менше, аніж про її змістове наповнення»? Як ви вважаєте? Обговоріть цю проблему в класі.

◊ Завдання додому.

Прочитайте текст. Визначте основну думку тексту. Підготуйте анотацію на книгу з цікавого мовознавства, яку ви вже читали або маєте намір використовувати на уроках з української мови. Запишіть у фонетичній транскрипції поданий текст.

Оскільки думка існує в слові, значить, мова є способом існування всякої розумової діяльності. Її виняткову роль в житті й духовному розвитку суспільства розуміли з давніх-давен. Тому й сама мова завжди була предметом наукового інтересу. Так що мовознавство – одна з найдавніших наук. І, як і всяка наука, воно в кожний історичний період відповідало потребам і рівню розвитку того чи іншого народу. Найдавнішу історію – тривалістю 2500 років має мовознавство Індії. Стародавні індуси дуже шанували свої літературні пам'ятки, написані санскритом. Вони дбали, аби правильно вимовлялися його звуки і вживалися граматичні форми, щоб ця зразкова мова не зазнавала ніякого псування (А.Матвієко «На мовознавчій ниві»).