160265 (737929), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Сфера діяльності підприємства. Основний критерій - ризик у бізнесі. Виробництво може супроводжуватися одержанням високого прибутку, але ціною більшого ризику й нестійкості на ринку

Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:

1. Показники прибутковості продукції. Розраховуються на основі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрати на виробництво (рентабельність продажів, рентабельність основної діяльності).

2. Показники прибутковості майна підприємства. Формується на основі розрахунку рівня рентабельності, залежно від зміни розміру майна (рентабельність усього капіталу, рентабельність основних засобів і інших необоротних активів).

3. Показники прибутковості використовуваного капіталу. Розраховується на базі інвестіруємого капіталу (рентабельність власного капіталу, рентабельність перманентного капіталу).

Розрахунок показників, що характеризують рентабельність підприємства (табл. 22) заснований на визначенні середньорічних величин, що необхідно для приведення чисельника й знаменника дробу в порівнянний вид. Це обумовлено тим, що прибуток ураховується наростаючим підсумком з початку року й за весь звітний період. Величина в чисельнику, наприклад розміри власного капіталу, може істотно мінятися.

Таблиця 22.

Розрахунок показників рентабильности підприємства

Умовні позначки:

Рр - прибуток від реалізації продукції (ф. № 2, стор.050)

З - собівартість реалізації продукції (ф. № 2, стор. 020)

Рч - чистий прибуток, після сплати податку на прибуток (ф. № 2, стр 160 = стр 140 - стор. 150)

За підсумками таблиці 23 можна сказати, що ступінь прибутковості діяльності підприємства невисока, тому що всі показники рентабельності дуже низькі. .розглянемо динаміку показників рентабельності:

Таблиця23

Р озрахунок показників рентабельності підприємства

• Погіршення показників рентабельності продажів і рентабельності основної діяльності вказує про велику частку витрат у ціні продукції. Але тому що стан будівельного ринку не дозволяє збільшувати ціну на продукцію, тому що через перевищення пропозиції над попитом, підприємство ризикує втратити своїх покупців і замовників, отже динаміка коефіцієнтів свідчить про необхідність посилення контролю за собівартістю реалізованої продукції.

• Розглядаючи показники рентабельності всього капіталу підприємства, можна сказати, що майно підприємства використовується дуже неефективно. Рентабельність капіталу набагато нижче рентабельності продукції (0,71<<2,7). І, навіть такий значний ріст показника (на 0,26%), не дає надії на те, що в найближчому майбутньому показник рентабельності всього капіталу підприємства не тільки наблизиться до величини ставки по банківському кредиті, але хоча б перевищить показник рентабельності продажів.

• Те ж можна сказати й аналізуючи показники рентабельності необоротних активів і власного капіталу. Тому що майно підприємства (необоротне активи) сформовані за рахунок власних коштів і їхня рентабельність дуже низька, це говорить про тім що власний капітал використовується не раціонально, більший прибуток можна було б одержати, вкладаючи кошти в банк під відсотки або в інше, більше прибуткове підприємство. Отже, щоб не прибігати до надзвичайних заходів, варто переглянути структуру активів підприємства й заохочувати надалі збільшення частки оборотних активів у сумі всіх активів підприємства. Повинна разсмотреться також можливість продажу частини основних засобів, здача їх в оренду або, при відсутності вільних основних виробничих і невиробничих засобів, можливість вкладення власних засобів у модернізацію виробничих основних фондів, з метою збільшення ефективності їхнього використання. Тому що в підприємства спостерігається велика кількість незавершеного будівництва, приблизно рівне основним засобам (38,7% від суми всіх активів підприємства), керівництво повинне розглянути всі можливі варіанти зменшення цієї кількості незавершеного будівництва в найкоротший термін.

На закінчення ще раз підкреслимо, що бухгалтерська (фінансова) звітність без порівняння коштовна тільки наполовину, тому що для повного аналізу фінансово - економічного стану підприємства необхідне зіставлення його даних з даними інших підприємств або зі звітністю підприємства за минулі роки. У цей час у розвинених країнах багато компаній включають у звіт короткі відомості про свою діяльність за останні десять років. Це одержує все більше визнання, тому що дозволяє більш повно аналізувати поточну діяльність підприємства й робити достовірні економічні прогнози на майбутнє.

3.3 Рекомендації із впливу на фінансовий стан ВАТ “Завод металоконструкцій”

Проаналізувавши фінансовий стан “Заводу металоконструкцій”, можна зробити наступні висновки:

• Зниження загальної вартості майна за два досліджуваних роки на 37% не говорить про спад господарської діяльності підприємства, тому що він відбувається в сукупності з ростом частки оборотних активів, що вказує на збільшення засобів в обороті, що дозволяє збільшити обсяг виробництва й, при наявності платоспроможного попиту, збільшити виторг.

• Рекомендується раціональне керування поточними активами, тобто вміле балансування між ризиками. Одні ризики пов'язані з недоліком поточних активів, а значить із погрозою зриву виробничих планів із за недостачі сировини й матеріалів або відсутності можливості задовольнити запити споживачів. Інші ризики обумовлені надлишком поточних активів, а це приводить до заморожування коштів у сировині, дебіторській заборгованості й т.д.

Таким чином, можна зробити висновок, що оптимальний рівень поточних активів дозволить максимізувати прибуток при прийнятному рівні ліквідності й комерційного ризику. Тобто поточні активи повинні бути мінімальні, але достатні для успішної й безперебійної роботи підприємства.

• Ріст позикових засобів за 1997г у два рази не можна оцінювати негативно. Для підприємств, що функціонують в умовах розвинених ринкових відносин нормальним положенням, що забезпечує досить стабільне фінансове становище в очах інвесторів і кредиторів, уважається відношення власних джерел до загальної суми на рівні 60%(тоді як у нашім випадку це відношення значно менше).

• Рекомендується втримувати наявний рівень власних засобів, тому що в залученні позикових засобів немає необхідності. Ріст коефіцієнта оборотності власного капіталу вказує на збільшення ефективності використання власного капіталу, але показники рентабельності власного капіталу настільки низки, що більший прибуток можна було б одержати при вкладенні цих засобів у банк під відсотки. Тому що основна частина власних засобів іде на формування необоротних активів, потрібно розглянути можливість зміни структури необоротних активів, зокрема, спробувати змінити частки основних фондів і незавершеного виробництва .

• Хоча фінансова незалежність підприємства дуже висока(До автономії й К с/з вище норми), підприємство однаково не можна віднести до абсолютно стійкого типу, тому що, поряд з високими показниками величини власних засобів, власних оборотних коштів підприємства недостатньо для покриття всіх запасів і витрат.

• Рекомендується провести більше глибокий аналіз запасів і витрат і виявити причини такого інтенсивного зростання (темп росту 215%), тому що відволікання засобів у зайві запаси - одна з основних причин нестійкого фінансового становища.

• Аналіз платоспроможності підприємства показав дуже гарні результати. Хоча коефіцієнт абсолютної ліквідності низький, тобто підприємство не може відповідати на свої зобов'язань найближчим часом, у довгостроковому періоді в підприємства досить оборотних коштів, які можуть бути їм використані для погашення своїх короткострокових зобов'язань.

• Рекомендується втримувати наявний рівень платоспроможності (немає необхідності користуватися позиковими засобами й вдаватися до допомоги банків для поповнення оборотних коштів, корисніше мобилизировать свої засоби) тому що це дасть можливість підприємству уникнути банкрутства.

• При росту виторгу від реалізації продукції й послуг на 40,6%, прибуток від реалізації росте всього на 22,5%. При цьому, обтяжуючою обставиною є дуже високий рівень витрат на виробництво й реалізацію продукції (собівартість - 96,8%).

• Рекомендується, при неможливості збільшенні ціни, зниження собівартості продукції. Одним з основних і найбільш радикальних напрямків фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості виробництва й досягненню беззбитковості роботи за рахунок більше повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат і втрат. Основна увага при цьому необхідно приділити питанням ресурсозбереження: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсосберегаючих технологій, використання вторинної сировини, організація діючого обліку й контролю за використанням ресурсів, вивчення й впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального й морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.

2. Висновок

В останні роки намітилися окремі позитивні зрушення по ряду основних показників економіки: закріпився досить низький рівень інфляції, трохи зріс об'єм промислової продукції, збільшилася реальна заробітна плата, виріс ринковий товарообіг.

Однак на тлі позитивних тенденцій, що з'явилися, насторожує спав інвестицій в основний капітал. Зі скасуванням централізованої планової економіки, коли держава була головним інвестором і замовником, багато будівельних підприємств не можуть використовувати весь свій виробничий потенціал, платоспроможний попит упав, виросла конкуренція між будівельними підприємствами.

Але, не дивлячись на це, “Завод металоконструкцій ” не тільки зберіг своє положення на ринку будівельної продукції, але й, завдяки високій якості виробів і новітніх технологій виробництва й монтажу металоконструкцій, зміг за останні кілька років збільшити число замовників, отже збільшити обсяг робіт і виторг.

В умовах твердої конкуренції, для того, щоб виграти в підрядних торгах, необхідно запропонувати мінімальну ціну. Це змушує підприємство мінімізувати власний прибуток, у результаті рентабельність падає. Це пояснює високу частку собівартості у виторзі від реалізації продукції (96,8%).

Отже основною задачею керівництва підприємства є виявлення резервів по зниженню витрат на виробництво продукції.

Другою проблемою, виявленої при оцінці ефективності господарської діяльності підприємства, були низькі показники прибутковості майна підприємства й власного капіталу. Це говорить про низьку ефективність використання власного капіталу й усього капіталу підприємства в цілому. Необхідна мобілізація власних засобів із необоротних активів у поточні активи, що приведе до збільшення оборотності активів, що збільшить ефективність виробництва.

У цілому, у результаті аналізу фінансового стану “Заводу металоконструкцій ” ,спостерігається ріст фінансової стійкості підприємства, ріст його платоспроможності, поліпшення показнику ділової активності(виторг, чистий прибуток, фондовіддача, продуктивність праці), хоча показники рентабельності усе ще залишаються на дуже низькому рівні.

2. Список літератури

1. Балабанів И. Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта: Учеб. Посібник. - М.:”Фінанси й статистика”, 1994. - 80 с.

2. Быкадоров В.Л., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства:Практичний посібник. - М.:”Видавництво ПРІОР”, 2000. - 96 с.

3. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.:”Бухгалтерський облік”,1998

4. Ковальов В.В. Аналіз фінансового стану й прогнозування банкрутства. - Спб.:” Аудит-Ажур”. 1997

5. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз:керування капіталом, вибір інвестицій, аналіз звітності. М.:”Фінанси й статистика”, 1998.

6. Ковалевский Г.В. Системний аналіз використання резервів будівельних організацій. - М: “Стройиздат”, 1989.- 167 с.

7. Кричевский Н.А. Як поліпшити фінансовий стан підприємства.М.:”Бухгалтерський облік”- 1997.

8. Петров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс. М.:”Фінанси й статистика”, 1993

9. Русак Н.А., Стражев В.И. Мигун О.Ф. і ін. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник /Під общ. ред. Стражева В. И. - Мінськ:”Вища школа”, 1998. - 398 с.

10. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е изд.,переробіт. І доп. - Мінськ: ТОВ”Нове видання”, 1999.-688с.

11. Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналізу. М.” ИНФРА-М”, 1996

12. Економіка будівництва/Під ред. Степанова И.С. М.:”Юрайт”.,1998. - 416 с.

Характеристики

Список файлов реферата