160265 (737929), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Розробка рекомендацій з поліпшення фінансово-економічного стану підприємства.

3.2.1 Структура аналізу фінансового стану

Структура аналізу фінансово-економічного стану підприємства складається з оцінки п'яти основних блок-параметрів (рис. 3)

Ці блоки, будучи взаємозалежними, являють собою структуру аналізу, на підставі якої виробляються розрахунки й угруповання показників, що дають найбільш точну й об'єктивну картину поточного економічного стану підприємства.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства не представляє складності при наявності всіх необхідних даних і припускає невеликі витрати часу для дослідження тактичних аспектів діяльності підприємства.

Рис.3 Структура аналізу фінансового стану підприємства

3.3 Загальна оцінка структури й динаміки бухгалтерського балансу

Аналіз фінансового стану підприємства починається з вивчення бухгалтерського балансу, його структури, складу й динаміки. Для цього необхідно розглянути наступні питання:

• Основні концепції балансу;

• Значення й функції балансу;

• Будова бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс – це інформація про фінансове становище господарюючої одиниці на певний момент часу, що відбиває вартість майна підприємства й вартість джерел фінансування.

Бухгалтерський баланс - спосіб відбиття в грошовій формі стану, розміщення, використання засобів підприємства по їхньому відношенню до джерел фінансування.

У ринковій економіці бухгалтерський баланс - основне джерело інформації, за допомогою якого широке коло користувачів може :

• Ознайомитися з майновим станом підприємства;

• Визначити заможність підприємства: чи зуміє організація виконати свої зобов'язання перед третіми особами - акціонерами, інвесторами, кредиторами, покупцями й ін.;

• Визначити кінцевий фінансовий результат роботи підприємства й ін.

3.3.1 Актив балансу

Під активами звичайно розуміють майно (ресурси підприємства), у яке інвестовані гроші. Статті активу розташовуються залежно від ступеня ліквідності (рухливості) майна, тобто від того, наскільки швидко даний вид активу може придбати грошову форму. Розділи активу балансу також будуються в порядку зростання ліквідності

Необоротні активи (іммобілізовані засоби):

• Нематеріальні активи (патенти, авторські права, ліцензії, торговельні марки й інші коштовні, але не упредметнені активи, контрольовані підприємством);

• Основні засоби (майно, будинки, устаткування, земля, тобто матеріальні активи з відносно довгим терміном корисної служби);

• Капіталовкладення (незавершене будівництво, довгострокові фінансові вкладення й ін.).

Оборотні активи (мобільні засоби):

• Запаси товарно-матеріальних цінностей і витрати (сукупність статей, які характеризують майно:

1. Хранящееся для реалізації;

2. виробництва, Що Перебувають у процесі, для реалізації;

3. Постійно витрачаються на виробництво продукції);

• Дебіторська заборгованість;

• Короткострокові фінансові вкладення (капіталовкладення в цінні папери, інвестиції й ін.);

• Кошти.

Оборотні активи більше ликвидны, чим внеоборотные. Це обумовлено тим, що внеоборотные активи представляють ту частину майна підприємства, що не призначена для продажу, а постійно використовується для виробництва, зберігання й транспортування продукції. Оборотні активи беруть участь у постійному циклі перетворення їх у кошти. У свою чергу, їх також можна розділити по ступені ліквідності: найбільш ліквідні оборотні активи - кошти, цінні папери, далі по ступені убутної ліквідності треба дебіторська заборгованість, запаси й витрати.

3.3.2 Пасив балансу

Пасив бухгалтерського балансу відбиває джерела фінансування засобів підприємства, згруповані на певну дату по їхній приналежності й призначенню. Іншими словами пасив показує:

• Величину засобів (капіталу), вкладених у господарську діяльність підприємства;

• Ступінь участі в створенні майна підприємства.

У закордонній практиці існує трохи інше тлумачення сутності пасиву балансу - це зобов'язання за отримані цінності або вимоги на отримані підприємством ресурси (активи).

Дані визначення не суперечать один одному, але в сучасній концепції бухгалтерського обліку останнє більш переважно.

Для аналітичних досліджень і оцінки структури пасиву всі зобов'язання групують по наступних ознаках:

1. Юридичні приналежності:

• Зобов'язання перед власниками підприємства (власний капітал);

• Зобов'язання перед третіми особами - кредиторами, банками й т.п. (позиковий капітал);

2. Терміновості повернення зобов'язань:

• Засоби тривалого користування;

• Засоби короткострокового користування.

Слід зазначити, що зобов'язання перед власниками становлять практично постійну частину пасиву балансу, не підлягаючому погашенню під час діяльності організації. Зобов'язання перед третіми особами мають різні строки повернення :менш одного року - короткострокові, більше одного року - довгострокові.

При проведенні аналізу балансу необхідно враховувати наступне:

• Фінансова інформація, закладена в бухгалтерський баланс ,носить історичний характер, тобто показує положення підприємства на момент складання звітності;

• В умовах інфляції відбувається необ'єктивне відбиття в тимчасовому інтервалі результатів господарської діяльності;

• Фінансова звітність несе інформацію тільки на початок і кінець звітного періоду, і тому неможливо вірогідно оцінити зміни, що відбуваються протягом цього періоду.

Ще один важливий аспект аналізу структури балансу - це визначення взаємозв'язків між активом і пасивом балансу (мал.4), тому що в процесі виробничої діяльності йде постійна трансформація окремих елементів активу й пасиву балансу. Кожна група пасиву функціонально пов'язана з певною частиною активу балансу.

Рис. 4 Взаємозв'язку між активом і пасивом

Наприклад, короткострокові кредити призначені для поповнення оборотних коштів. Деяка частина довгострокових зобов'язань фінансує як оборотні, так і необоротні активи. Уважається, що в нормально функціонуючого підприємства оборотні активи повинні перевищувати короткострокові пасиви, тобто частина поточних активів погашає короткострокові пасиви, інша частина погашає довгострокові зобов'язання, що залишилося йде на поповнення власного капіталу (стає власністю власника підприємства).

Для аналітичних досліджень і якісної оцінки динаміки фінансово-економічного стану підприємства рекомендується об'єднати статті балансу в окремі специфічні групи(табл. 5). Ціль - створення агрегированного балансу, що використовується для визначення важливих характеристик фінансового стану підприємства й розрахунку ряду основних фінансових коефіцієнтів.

Таблиця 5

Баланс підприємства в агрегированном виді

3.3.3 Оцінка динаміки складу й структури активу балансу

За допомогою горизонтального (тимчасового ) і вертикального (структурного) аналізу можна одержати найбільш повне подання об якісних змінах, що мали місце, у структурі активу, а також динаміки їхніх змін.

На основі даних аналітичної таблиці (табл.6 ) можна зробити наступні висновки:

• Вартість активів 98р. у порівнянні з 97р. збільшилася на 11.1%). Це говорить про стабілізацію діяльності підприємства. Для полегшення аналізу фінансового стану будемо порівнювати дані 98р. з даними 97 р.

• Збільшення вартості майна на 77361 р супроводжується внутрішніми змінами в активі: при зменшенні вартості необоротних активів на -2 065 964 (зниження на 2.2%) відбулося збільшення оборотних коштів на 13 781 849 Їхню питому вагу на кінець року склав 18,5% (приріст на 9,8 пунктів);

• Зменшення вартості необоротних активів у цілому відбулося внаслідок зменшення нематеріальних активів на 21% і зниження вартості основних засобів на 4%. Збільшення вартості незавершеного будівництва на 0,1 %не вплинуло на загальну тенденцію зниження, незважаючи на те, що питома вага незавершеного будівництва дуже високе (близько 41% від всіх активів, приблизно стільки ж, скільки й основні фонди);

• Основне фінансування було спрямовано на поповнення оборотних коштів. Із всіх груп оборотних активів спостерігається зниження тільки незавершеного виробництва (на 67 %) і короткострокові вкладення були припинені (82402). Поряд зі збільшенням повільно реалізованих активів(запаси й витрати на 7 784 140 ( темп росту-284,9%) у тому числі матеріали на 4 593 380 (темп зростання - 360,6%) і готова продукція на 2 444 100 (темп росту - 217,6%), виросли також швидко реалізованих активи (дебіторська заборгованість <12 місяців на 4 456 423) і найбільш ліквідні активи – кошти на 2 061 286 (темп зростання - 3349,4%).При цьому основними причинами росту залишків готової продукції можуть бути: неритмічний випуск, невідповідність графіка поставок готової продукції плану перевезень, затримка оформлення транспортних документів і ін.

На основі загальної оцінки активу балансу виявлене збільшення загального потенціалу підприємства за звітний період. З огляду на різке зниження активів за попередній рік: загальна вартість майна знизилася в 98 р. на 37% у порівнянні з 96 р. ,хоча це не свідчить про спад господарської діяльності підприємства. Тому що зниження вартості майна відбулося внаслідок продажу частини невиробничих основних фондів(див. додаток до бухгалтерського балансу 3 “Амортизируемоє майно”),що, у сукупності з поповненням оборотних коштів, дозволило збільшити частку оборотних коштів у загальній сумі активів підприємства, що в 96 р. була катастрофічно низкою(4,4%) Це розцінюється як позитивна тенденція: можливість збільшення оборотності активів є передумовою до поліпшення фінансової діяльності. На (рис 5, стор. 41) показані відносні зміни об'ємів оборотних і внеоборотных засобів підприємства за звітний період.

3.3.4 Оцінка динаміки складу й структури пасиву балансу

Для оцінки майнового потенціалу підприємства проводиться аналіз динаміки складу й структури зобов'язань (пасиву) балансу.

Дані аналітичної таблиці 7 показують:

• Ріст пасиву балансу в 98р. у порівнянні з 97р. іде тільки за рахунок збільшення позикових засобів на 11 927 703 більш ніж в 2 рази ( темп росту - 239%) .При цьому величина власного капіталу залишилася незмінною. Але в цьому випадку таке інтенсивне зростання позикового капіталу не повинен лякати, тому що власних засобів підприємства однаково значно більше чим позикових.

• Найбільшої уваги в пасивах заслуговує частка короткострокових зобов'язань, у першу чергу кредиторської заборгованості. Фактично вона означає безкоштовне користування засобами кредиторів. Отже ріст пасивів тільки за рахунок росту кредиторської заборгованості на 12 407 365 (темп росту- 254%),а зокрема збільшення авансів отриманих на 11 649 207 (темп росту- 547%) можна оцінювати тільки позитивно. Питома вага кредиторської заборгованості в структурі зобов'язань підприємства зріс на 12,4 пункти (з 4,9% в96 р. до 17,3% в 98 р.) Обертає на себе увага той факт, що в складі короткострокових пасивів практично відсутній короткострокові кредити банків.

• Порівнюючи дані 98г з даними 96р. значне скорочення пасивів (з 176 582 371 до 118 588 991) відбувається в результаті продажу будинків, машин і встаткування. Отже власні засоби підприємства зменшилися з 167 786 745 до 98 059 310.Зокрема значно скоротився додатковий капітал на 37 % і фонд соціальної сфери скоротився практично на 100 %.

• У цілому спостерігається висока автономія підприємства (висока питома вага власного капіталу - 95,0% в 96 р. і 82,7%в 98 р.) і низький ступінь використання позикових засобів. На малюнку 6 показані зміни об'ємів короткострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства за звітний період.

3.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Однієї з основних задач аналізу фінансово-економічного стану є дослідження показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Фінансова стійкість підприємства є певним ступенем забезпечення запасів і витрат власними й позиковими джерелами їхнього формування, співвідношенням об'ємів власних і позикових засобів і характеризується системою абсолютних і відносних показників.

3.4.1 Абсолютні показники фінансової стійкості

У ході виробничої діяльності на підприємстві йде постійне формування (поповнення) запасів товарно-матеріальних цінностей. Для цього використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові (довгострокові й короткострокові кредити й позики). Аналізуючи відповідності або невідповідність (надлишок або недолік) засобів для формування запасів і витрат, визначають абсолютні показники фінансової стійкості.

1. Наявність власних оборотних коштів.

Визначається як різниця величини джерел власних засобів і величини основних засобів і вкладень (внеоборотных активів):

Еc = Иc - F,

Де Еc – наявність власних оборотних коштів;

Иc – джерела власних засобів (підсумок роздягнуло “Капітал і резерви”)

F – основні засоби й вкладення ( підсумок роздягнула “Внеоборотные активи”.)

1. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат.

Визначається як сума власних оборотних коштів і довгострокових кредитів і позик:

Ет = Ес + Кт = (Ис + Кт) - F,

Де Ет- наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат;

Кт- довгострокові кредити й позикові засоби (підсумок разд. “Довгострокові пасиви”).

1. Загальна величина основних джерел засобів для формування запасів і витрат.

Розраховується як сума власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів і позик:

Е = Ет + Кt = (Ис + Кт + Кt) – F.

Де Е- загальна величина основних джерел засобів для формування запасів і витрат ;

Кt- короткострокові кредити й позики (підсумок разд. Балансу “Довгострокові пасиви”).

На підставі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, расчитываются величини, що дають оцінку розміру (достатності) джерел для покриття запасів і витрат:

1. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів:

± Ес = Ес – Z,

1. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:

±Ет = Ет – Z = ( Ес + Кт ) -Z

1. Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:

±Е∑ = Е∑ - Z = ( Еc + Кт + Кt ) - Z .

Показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування (±Ес; ±Ет ;±Е∑ ) є базою для класифікації фінансового становища підприємства по ступені стійкості.

Характеристики

Список файлов реферата