160265 (737929), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У перший клас входять показники, для яких визначені нормативні значення. До їхнього числа ставляться показники ліквідності й фінансової стійкості. При цьому як зниження значень показників нижче нормативних, так і їхнє перевищення, а також їхній рух в одному з названих напрямків варто трактувати як погіршення характеристик аналізованого підприємства. У такий спосіб варто виділити кілька станів показників першого класу, які представлені в табл.2.

Таблиця 2

Стан показників першого класу

Наведені в табл. 2 можливі стани можуть характеризуватися в такий спосіб:

стан 1.1- значення показників перебуває в межах діапазону нормативних значень, що рекомендується,(далі йменується “коридор ”), але в його границь. Аналіз динаміки зміни показників показує, що він рухається убік найбільш прийнятних значень (рух від границь до центра “коридору ”). Якщо група показників даного класу перебуває в стані 1.1, то відповідному аспекту фінансово-економічного положення можна дати оцінку “відмінно ”;

стан 1.2- значення показників перебувають у рекомендуються границях, що М, а аналіз показників показує їхня стійкість. У цьому випадку по даній групі показників фінансово-економічний стан підприємства можна визначити як “відмінне ” (значення стійко перебувають у середині “коридору ”), “гарне ” (значення в однієї із границь “коридору ”);

стан 1.3- значення показників перебувають у рекомендуються границах, щоМ, але аналіз динаміки вказує на їхнє погіршення (рух від середини “коридору ” до його границь). Оцінка аспекту фінансово-економічного стану - “добре ”;

стан 2.1- значення показників перебувають за межами що рекомендуються, але спостерігається тенденція до поліпшення, У цьому випадку залежно від відхилення від норми й темпів руху до неї фінансово-економічний стан може бути охарактеризоване як “гарне ” або “задовільне ”;

стан 2.2- значення показників стійко перебувають поза “коридором, що рекомендується,”. Оцінка - “задовільно ” або “незадовільно ”. Вибір оцінки визначається величиною відхилення від норми й оцінками інших аспектів фінансово-економічного стану;

стан 2.3 - значення показників за межами норми й увесь час погіршуються. Оцінка - “незадовільно ”.

У другий клас показників входять ненормовані показники, значення яких не можуть служити для оцінки ефективності функціонування підприємства і його фінансово-економічного стану без порівняння зі значеннями цих показників на підприємствах, що випускають продукцію, аналогічну продукції підприємства, і виробничі потужності, що мають, порівнянні з потужностями підприємства, або аналізу тенденції зміни цих показників. У цю групу входять показники рентабельності, характеристики структури майна, джерел і стану оборотних коштів.

По даній групі показників доцільно опиратися на аналіз тенденцій зміни показників і виявляти погіршення або поліпшення. Таким чином, друга група може бути охарактеризована лише наступними станами:

“поліпшення ” - 1;

“стабільність ” - 2;

“погіршення ” - 3.

Для виряджаючи показників можуть бути визначені “коридори ” оптимальних значень залежно від їхньої приналежності до різних видів діяльності й інших особливостей функціонування підприємств.

Поділ груп показників на два класи значною мірою умовно і є поступкою недостатньої розвиненості розглянутого аналітичного інструмента. З метою одержання більше об'єктивної оцінки фінансово-економічного стану підприємства доцільно зіставити стану показників першого й другого класу. Таке зіставлення представлене в табл.3.

Таблиця 3

Зіставлення станів показників першого й другого класу

Використовуючи таке зіставлення, можна одержати й середню інтегральну оцінку, і зіставлення експрес-оцінки фінансово-економічного стану підприємства по окремих групах показників. Разом з тим дані оцінки, будучи індикаторами економічної експрес-діагностики фінансового стану підприємства, не вказують керівництву підприємства напрямків удосконалювання організації керування їм.

1.5 Прогнозування й розробка моделей фінансового стану об'єкта господарювання.

Розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для вироблення генеральної фінансової стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, оцінки його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів і охоплювати такі питання , як оптимізація основних і оборотних коштів, власного й позикового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційну й цінову політику. Основна увага при цьому приділяється виявленню й мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартості продукції й послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.

1.5.1 Методи прогнозування фінансової стійкості

Звичайно виділяють чотири методи прогнозування фінансової стійкості суб'єкта господарювання:

• экстрополяцию;

• метод строків оборотності;

• метод бюджетування;

• метод попередніх (прогнозних) балансів.

1.5.1.1 Екстрополяція

При використанні першого методу виходять із припущення про існування прямої залежності між оборотним капіталом і об'ємом продажів, що може бути виражена за допомогою простого коефіцієнта (відношення чистого оборотного капіталу до об'єму продажів). Або за допомогою рівняння зв'язку:

Y=a+bx ,

Де a- постійна величина чистого оборотного капіталу;

b- коефіцієнт регресії, що відбиває ступінь залежності оборотного капіталу від об'єму продажів.

Знаючи величину цих коефіцієнтів і прогнозований об'ємів продажів, можна визначити потреба в чистому оборотному капіталі (фінансово-експлуатаційну потребу в оборотних коштах).

Однак цей метод досить спрощений, тому що враховує єдиний фактор - об'єм продажів, тоді як рівень потреби в короткостроковому фінансуванні багато в чому залежить від строку оборотності запасів, дебіторської й кредиторської заборгованості й т.д.

1.5.1.2 Метод строків оборотності

Другий метод визначення чистого оборотного капіталу заснований на вивченні тривалості виробничо-комерційного циклу: період оборотності запасів плюс період оборотності дебіторської заборгованості мінус період оборотності кредиторської заборгованості, помножений на одноденний оборот по реалізації.

Однак цей метод має свої недоліки, тому що строки оборотності не є нормативними, а змінюються під впливом різних факторів і тому у свою чергу вимагають прогнозування й уточненні.

1.5.1.3 Метод бюджетування заснований на плануванні надходження й витрати коштів, у тому числі від основної, інвестиційної й фінансової діяльності, докладно описаний О.Ф.Єфімовій "Фінансовий аналіз". Розрахунок відхилень між надходженням і виплатами показує планована зміна коштів і створює основу для прийняття відповідних управлінських рішень. Прогнозування грошових потоків дозволяє визначити розміри надлишку й недоліку готівки в обороті підприємства. Реальність прогнозів надходження й витрати коштів залежить від ступеня їхньої невизначеності.

1.5.1.4 Метод попередніх прогнозних балансів

Одним з методів фінансового прогнозування є складання прогнозного звіту про прибутки й збитки й прогнозний баланс, найбільше повно освітленого Д.А Панковым "Бухгалтерський облік і аналіз у закордонних країнах." Прогнозна звітність може складатися на кінець кожного місяця, кварталу, року. Вона дозволить установити й оцінити зміни, які відбудуться в активах підприємства й джерелах їхнього формування в результаті господарських операцій на планований період часу.

Прогнозний баланс може складатися на підставі системи планових розрахунків всіх показників виробничо-фінансової діяльності, а також на підставі динаміки окремих статей балансу і їхніх співвідношень. Більшу допомогу при розробці прогнозної фінансової звітності й моделей фінансового стану підприємства можуть зробити комп'ютерні програми по фінансовому моделюванню.

Зіставлення прогнозних значень статей балансу з фактичними на кінець звітного періоду дозволить установити, які зміни відбудуться у фінансовому стані підприємства, що дасть можливість внести корективи в його виробничу й фінансову стратегію.

2. Розділ 2 Методика аналізу фінансового стану ВАТ “Завод металоконструкцій ”.

3.1 Загальна характеристика ВАТ “Завод металоконструкцій ”

Організаційно правова форма підприємства - відкрите акціонерне товариство.

Ліцензія на здійснення будівельних робіт, видана на підставі рішення федерального ліцензійного центра 02 грудня 1997р. Надає підприємству право на здійснення наступних видів робіт:

1. Виконання проектних робіт для будинків і споруджень другого рівня відповідальності.

• Будівельне проектування й конструювання:

• Будівельні конструкції, вузли й деталі;

• Фундаменти.

1. Виконання будівельно-монтажних робіт для будинків і споруджень другого рівня відповідальності.

• Піднесення несучих і конструкцій, що обгороджують, будинків і споруджень:

• Монтаж металоконструкцій і установка арматури.

1. Виробництво окремих видів будівельних матеріалів, конструкцій і виробів.

• Виробництво несучих металевих будівельних конструкцій і виробів першої й другої групи - виготовлення металоконструкцій і виробів для мостів, шляхопроводів, тунелів, морських і річкових причальних споруджень.

1. Інжинірингові послуги.

• Розробка тендерної документації для підрядних торгів:

• Проведення попередніх досліджень;

• Сприяння в проведенні торгів;

• Розробка умов предквалификационного відбору здобувачів;

• Експертиза оферт;

• Видача рекомендацій з визначення переможця торгів;

• Консультації за умовами контракту.

Слід зазначити, що за останні 3 роки “Завод металоконструкцій одержав велику кількість замовлень від вітчизняних і закордонних компаній (див. Табл.4).Найвідоміші з них:

• Виготовлення металоконструкцій каркаса виробничого корпуса пивоварного заводу “Відень”. Генпідрядник ЗАТ “Унисто”.Об'єм поставки 289 тонн 1998 рік.

• Пивоварний завод “Балтика”. Металоконструкції транспортно-пішохідної галереї. Генпідрядник: ВАТ “Стальконструкция”. Об'єм поставки 90 тонн, 1999 рік.

• Саме велике будівництво в Європі в 1998 році тютюнова фабрика “Пилип Моррис”. Генпідрядник - фінська компанія “Skanska Oy”. Замовлення на виготовлення й монтаж металоконструкцій був отриманий у результаті твердого відбору серед декількох претендентів - вітчизняних і закордонних компаній. Початок будівництва 1998 рік, закінчення - 1999 рік. За час будівництва ВАТ “Завод металоконструкцій” виготовив і змонтував 2150 тонн металоконструкцій. При цьому від замовника не отримано ні однієї рекламації.

3.2 Зміст аналізу

Існує різноманітна економічна інформація про діяльність підприємства й множина способів аналізу цієї діяльності.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства по даним зовнішньої фінансов звітності є класичним способом аналізу. Його проведення включає наступні етапи:

Збір інформації й оцінка її вірогідності, відбір даних з форм бухгалтерської звітності за необхідний період часу.

Перетворення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичну форму.

Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміни Розрахунки й угруповання показників по основних напрямках аналізу.

Виявлення й зміна груп показників за досліджуваний період.

Установлення взаємозв'язків між основними досліджуваними показниками й інтерпретація результатів.

Підготовка висновку про фінансово-економічний стан підприємства.

Виявлення “вузьких місць” і пошук резервів.

Характеристики

Список файлов реферата