Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

ХАРКОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КОВАЛЬЧИШИНА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 159.947.5.343

ЗМІНИ У МОТИВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ОСОБИСТОСТІ СЛІДЧИХ НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 19. 00.06 – юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ХАРКІВ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, кафедра прикладної психології.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Попова Галина Вікторівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри прикладної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

Медведєв Володимир Степанович,

Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ, професор кафедри практичної психології.

кандидат психологічних наук,

Афанасьєва Наталя Євгенівна,

Університет цивільного захисту України

доцент кафедри загальної психології.

Захист відбудеться 28.03.2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.700.04 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр.50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Харків, пр. 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розіслано 25.02.2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Макаренко П.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі реформування системи професійної діяльності органів внутрішніх справ суттєвого значення набуває розвиток професійної мотивації працівників. Сьогодні в органах внутрішніх справ склалися обставини, які не сприяють виникненню у працівників міліції бажання підвищувати свій професійний рівень. Практика підтверджує очевидну демотивованість значної кількості спеціалістів і, як наслідок, зниження стандартів та базових показників їх професійного зростання.

Зниження якісного рівня персоналу, незадовільне матеріальне забезпечення працівників не тільки негативно впливають на результати діяльності ОВС, а й на моральну атмосферу у багатьох підрозділах, що призводить до використання службових повноважень в особистих цілях, хабарництва, роботи за сумісництвом у комерційних структурах, корупції. Наявність цих негативних явищ у системі внутрішніх справ зумовлює актуальність питання підвищення рівня мотивації працівників ОВС до служби та результативної праці.

Серед юридичних спеціальностей професія слідчого має високий рейтинг та потребує не тільки відповідних здібностей, покликання та освіти, але й достатнього життєвого досвіду, низки професійних навичок і вмінь. Робота слідчих належить до тих видів діяльності, успіх і навіть видатні досягнення в якій більше пов’язані із загальним високим розвитком особистості, ніж з наявністю спеціальних здібностей. Мотивація в діяльності слідчих відіграє важливу роль, адекватний розвиток якої сприяє успішній професійній самореалізації особистості.

Мотиваційній сфері особистості, мотивації і мотивам присвячена велика кількість наукових робіт і монографій як вітчизняних (В.Г. Асєєв, В.К. Вілюнас, Є.П. Ільїн, В.І. Ковальов, О.М. Леонтьєв, М.Ш. Магомед-Емінов, В.С. Мерлін, П.В. Сімонов, Д.Н. Узнадзе, А.А. Файзуллаєв, П.М. Якобсон), так і зарубіжних авторів (Дж. Аткинсон, Г. Холл, К. Мадсен, А. Маслоу, Х. Хекхаузен тощо). Однак результати аналізу наукових джерел свідчать, що проблема мотивації навчальної діяльності майбутніх фахівців для органів внутрішніх справ, їх подальшої професіоналізації досліджена недостатньо, особливо зміни в мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Недостатнє теоретичне та практичне вивчення цієї проблеми та її гостра актуальність, обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження проводилося у рамках наукової програми кафедри прикладної психології Харківського національного університету внутрішніх справ та виконано згідно з “Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007-2009 роки”, затвердженою Постановою кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1767 та “Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років” (наказ МВС України від 05.07.2004р. № 755). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ та узгоджена з відділом моніторингу наукового забезпечення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ Державного науково-дослідного інституту МВС України (вих. № 41/682 від 30.05.2007)

Мета роботи – дослідити динаміку формування та активізації адекватної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації.

Завдання дослідження:

1. виявити особливості мотиваційно-ціннісної структури та проаналізувати вираженість різних типів мотиваційних комплексів у службовій діяльності слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;

2. визначити особливості кар’єрних орієнтацій випробуваних та дослідити рівень задоволеності працею молодими працівниками-слідчими;

3. проаналізувати ставлення до себе як фахівця та професійно важливих понять у слідчих на різних стадіях професіоналізації;

4. дослідити типи самоідентифікації з професіоналом у курсантів слідчо-криміналістичного факультету та слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років;

5. обґрунтувати психолого-педагогічні рекомендації щодо формування адекватної мотиваційної сфери слідчих на ранніх стадіях професійного становлення за допомогою авторської мотиваційної тренінгової програми “Мотор”.

Об’єкт дослідження – мотиваційна сфера особистості.

Предмет дослідження – динаміка мотиваційної сфери слідчих на ранніх стадіях професіоналізації.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань як основні методи дослідження використовувалися:

теоретичні методи – аналіз основних підходів до вивчення мотиваційної сфери особистості у психології, порівняння, узагальнення, систематизація отриманих даних та їх інтерпретація;

методи емпіричного дослідження – метод опитування, метод психологічного тестування К.Замфір у модифікації А. Реана, морфологічний тест життєвих цінностей (МТЖЦ) І.Г. Сеніна, тест М. Куна і Т. Макпартленда “Хто Я?”, модифікація репертуарного тесту особистісних конструктів (РТОК) Дж. Келлі, колірний тест відношень (КТВ), контент-аналіз;

методи математичної статистики – t-критерій Стьюдента, ц-критерій кутового перетворення Фішера.

Теоретико-методологічними засадами дослідження стали основні підходи до вивчення природи мотивів (А. Маслоу, Ф. Герцберг, В.Г. Асєєв, В.І. Ковальов, Є.П.І льїн, Х. Хекхаузен, Д.М. Узнадзе), їх зв’язку з психічними процесами, емоціями та почуттями, індивідуальними особливостями суб'єктів (К.А. Абульханова-Славська, І.А. Джидар’ян, В.С. Мерлін, Н. Рейнвальд), закономірностей формування мотиваційної сфери осо бистості (Л.І. Божович, В.К. Вілюнас, Г.І. Костюк, А.К. Маркова, С.Л. Рубінштейн, В.Е. Мільман), особливостей формування професійної мотивації в ОВС (В.Г. Андросюк, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, В.Л. Васильєв, М.І. Єнікеєв, О.В. Землянська, Л.І. Казміренко, П.В.Макаренко, В.С. Медведєв, О.М. Столяренко, О.В. Тімченко, Г.В.Тригубенко, С.І. Яковенко), до організаційних принципів групової роботи в умовах тренінгу (А.А. Бодальов, І.В. Вачков, Ю.М. Ємельянов, А.Б. Коваленко, Л.І. Мороз, Л.А. Петровська, Є.В. Сидоренко).

Наукова новизна дослідження полягає в такому:

вперше:

• досліджено зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;

• виявлено взаємозв’язок мотиваційних комплексів з професійною ідентифікацією, кар’єрними орієнтаціями слідчих у період професійного становлення;

• розроблено мотиваційну тренінгову програму “Мотор” для формування адекватної мотивації до професійної діяльності у слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;

набуло подальшого розвитку:

• підходи до вивчення мотиваційно-ціннісної структури особистості слідчих на ранніх етапах професіоналізації;

• засоби та методи формування адекватної мотивації професійної діяльності слідчих в період професійного становлення;

удосконалено:

• психологічний інструментарій для вивчення мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;

• порядок та процедуру проведення тренінгів для підготовки та перепідготовки персоналу в системі ОВС.

Теоретична значимість роботи полягає в розширенні наукового поняття про зміни у мотиваційній сфері особистості на ранніх стадіях професіоналізації.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що науково обґрунтовані знання про зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації дозволяють психологічно грамотно підходити до її формування та вдосконалення. Важливий науково-практичний інтерес представляють обґрунтований у дисертації комплекс психодіагностичних тестів, що забезпечує оцінку мотивації особистості, особливостей кар’єрних орієнтацій, ідентифікації з професією, а також рекомендації щодо використання психологічних методів для формування адекватної професійної мотивації.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури за проблемою, яка вивчається. У дисертації розроблено авторську мотиваційну тренінгову програму “Мотор” для формування адекватної мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: у методико-практичних рекомендаціях щодо організації та проведення тренінгу “Комунікація-Стрес-Безпека”, опубліковано у співавторстві з Лефтеровим В.О., Литвиновою Г.О., Кошкіним І.О. – 30% змісту, у статті “Soziale Kompetenztraining fur ukrainische Polizisten: Evaluation und der Effektivitat der Trainingsmassnahmen und Darstellung der Probleme dei der Einfuhrung”, опубліковано у співавторстві з Лефтеровим В.О., Литвиновою Г.О. – 30% змісту, у статті “Гра “Лабіринт”, опубліковано у співавторстві з Литвиновою Г.О. – 50%, у статті “Особливості кар’єрних орієнтацій слідчих ОВС на ранніх стадіях професіоналізації” опубліковано у співавторстві з Поповою Г.В. – 50%.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, узагальнення, результати дисертаційного дослідження оприлюднені на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевим самоврядуванням щодо припинення масових зворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм” (Донецьк, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження та використання, перспективи розвитку” (Донецьк, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ, 2006), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження та використання, перспективи розвитку” (Донецьк, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми екстремальної та кризової психології” (Харків, 2007).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження знайшли відображення у 12 наукових публікаціях, з яких 6 опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загального висновку. Загальний обсяг роботи містить 181 сторінку, з них основного тексту – 152 сторінки, 32 таблиці, 7 рисунків, 5 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 278 праць, з яких 19 видані іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата