132441 (721550), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

За методикою репертуарних решіток Дж. Келлі (модифікація методу самоідентифікації) проаналізовано результати самоідентифікації досліджуваних з кожним із запропонованих типів: Я–успішна людина, Я–бізнесмен, Я–представник влади, Я–чесний громадянин, Я–нечесний громадянин, Я–слідчий. Більша частина випробуваних всіх груп ідентифікують себе з майбутньої професійною роллю та працівником органів внутрішніх справ, що може позначитися на успішному виконанні професійно-важливих завдань і прискоренні адаптаційних процесів. Проте серед випробуваних четвертого курсу близько 20% досліджуваних ідентифікують себе з поняттями, які не співвідносяться з діяльністю в ОВС, що може мати негативний вплив, сприяти звільненню або затягувати на невизначений час процес адаптації у професійному середовищі.

Аналізуючи вираженість типів збігу семантичних значень, пов’язаних з поняттям “слідчий” виявлено, що збіг семантичних значень понять “слідчий – бізнесмен” у першої групи досліджуваних становить 9,43%, який має тенденцію до зниження у випускників (5,24%) та зростання у слідчих (17,52%). Отримані результати свідчать про деяку невизначеність курсантів першого курсу. Випускники мають вже більш реалістичне уявлення про професію, тому показник збігу зазначених понять у них значно нижчий. Збільшення відсотка молодих слідчих, в яких збіг цих понять найбільш виражений, свідчить про їх розчарування у професії, вірогідною причиною якого може бути низьке матеріальне забезпечення, прагнення мати сім’ю, що цілком природно для цієї категорії досліджуваних. За вираженістю типів збігу понять “слідчий-представник влади” спостерігається тенденція зниження відсотка досліджуваних, самоідентифікація яких є значимою за цим типом в міру їх занурення у професійне середовище слідчих. Відсоток збігу понять “слідчий” та “чесний громадянин” у курсантів першого та четвертого курсів не великий, на відміну від слідчих (26,31%), про що свідчать значимі розходження за критерієм кутового перетворення Фішера (с ≤ 0,05).

Аналіз вираженості взаємозв’язку мотиваційного комплексу з зазначеними типами ідентифікації свідчить, що більше третини опитуваних слідчих (38,21%), маючи сприятливий мотиваційний комплекс, ідентифікують себе з поняттями “успішна людина”, “чесна людина”, “слідчий” (табл. 4).

Таблиця 4

Вираженість типів самоідентифікації у слідчих зі сприятливим та несприятливим типом мотиваційних комплексів з поняттями (%)

• за критерієм кутового перетворення Фішера (с ≤ 0,05)

Слідчі з позитивним мотиваційним комплексом, високим рівнем ідентифікації добре усвідомлюють вимоги професії, швидше адаптуються в умовах жорсткої регламентації, успішно самореалізуються у професії. Серед слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом не виявлено ідентифікації з поняттям “успішна людина”. Невеликий відсоток слідчих цієї категорії ідентифікують себе з професійними поняттями “чесний громадянин” та “слідчий” (11,82% і 13,52% відповідно). А відсоток слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом зростає щодо ідентифікації за поняттями “бізнесмен”, “представник влади” та “нечесний громадянин”. Слідчі з несприятливим мотиваційним комплексом та вираженими типами ідентифікації за поняттями, які не співпадають з діяльністю органів внутрішніх справ, погано усвідомлюють вимоги професії, здатні швидко розчаровуватися, уникати своїх обов’язків, порушувати дисципліну.

Подібні явища у працівників з низьким рівнем професійної ідентифікації сприяють проявам бажання звільнитися з ОВС або скоєння кримінального злочину. Так, наприклад, у 2007 році у ГУМВС України в Донецькій області порушено 34 кримінальні справи стосовно працівників міліції, середній стаж професійної діяльності яких становить від одного до десяти років.

Таким чином, визначено, що у процесі отримання освіти відбувається змістовне наповнення компонентів образу професії новим значенням, збагачується досвід, формується стійке ставлення до обраної професійної діяльності, спостерігається загальна тенденція усвідомлення професійних ролей у період навчання у вузі. Більшість першокурсників мають бажання працювати за обраною професією, але не мають чіткого уявлення щодо професійної сфери, де вони змушені будуть самореалізуватися. Більшість курсантів випускників переживають розгубленість і страх перед майбутнім працевлаштуванням, лише 26,47% готові пробувати себе як слідчий, близько 20% ідентифікують себе з поняттями, які не співвідносяться з діяльністю в ОВС, що має негативний вплив. Ідентифікація курсантів першого курсу з професійними поняттями “слідчий”, “система ОВС” має низький відсоток вираженості на відміну від четвертокурсників і молодих слідчих. Отже, вираженість професійної ідентифікації слідчих та майбутніх слідчих зростає в міру їх занурення у професійне середовище. Успішність професійної діяльності, самоідентифікація з нею зумовлюються типом мотиваційного комплексу слідчих. Якщо мотиваційний комплекс є сприятливий – вираженість ідентичності зростає, мотиваційний комплекс несприятливий – професійні поняття на відміну від інших втрачають значущість і актуальність.

У процесі вивчення мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації досліджувалося емоційне ставлення випробуваних до важливих професійних понять з використанням колірного тесту відносин. Випробуваним пропонувалося вибрати колірні асоціації до поняття “Я” та професійно важливих понять “система ОВС”, “робота”, “кар’єра”, “слідчий”. Розглянувши середній ранг колірних асоціацій до наведених понять, визначено, що для всіх досліджуваних груп значущість понять “Я”, “робота”, “слідчий”, зростає в міру занурення у професійне середовище слідчих, а понять “кар’єра” та “система ОВС” знижується (рис.1).

Проаналізовано кольорові асоціації зазначених професійно важливих понять та їх пріоритети. Для першокурсників і випускників більш значимими є поняття “Я”, “робота”, “кар’єра”, які асоціюються з основними кольорами відносно розкладки кольорів за перевагою. Асоціації слідчих до професійно важливих понять “робота”, “кар’єра”, “слідчий” мають додаткові кольори, особливо стосовно поняття “система ОВС”, яку значна кількість опитуваних (42%) асоціюють з чорним кольором. Це свідчить про відчуження осіб від системи, в якій вони працюють і недовіру до неї.

Перша група – першокурсники. Друга група – випускники. Третя група – молоді слідчі.

Рис. 1. Середній ранг колірних асоціацій до професійно важливих понять слідчих на ранніх стадіях професіоналізації.

За типами колірних асоціацій до важливих професійних понять визначено, що поняття “Я”, “робота”, “кар’єра” мають гармонійний тип колірних асоціацій у всіх досліджуваних, причому їх значущість й актуальність зростає в міру занурення особистості у професійне середовищ слідчих. Для всіх трьох груп значущим є поняття “слідчий”, актуальність якого зростає в міру професіоналізації. Випробувані асоціюють себе із слідчим, але у групах курсантів відсоток цих осіб менший ніж у молодих слідчих. Отже, на неусвідомленому емоційному рівні виявлено тенденцію до збільшення осіб з позитивним ставленням до професійно важливих понять в міру занурення у професійне середовище слідчих, і разом з цим зростання кількості осіб з негативним ставленням до системи, яка повинна сприяти швидшій професіоналізації особистості. Таке негативне сприйняття системи ОВС спонукає до розвитку внутрішнього конфлікту працівників, бажанню змінити професію та взагалі звільнитися. Таким чином, виявлено наявність протиріччя між позитивним сприйняттям опитуваними професійно важливих понять (“слідчий”, “робота”, “кар’єра”, “слідчий”) та негативним ставленням до органів внутрішніх справ в цілому. Враховуючи отримані результати, виявлено показники формування позитивної професійної мотивації слідчих: перевага сприятливого мотиваційного комплексу над несприятливим, внутрішньої й зовнішньої позитивної мотивації над зовнішньою негативною; високий рівень ідентифікації особистості з професією, наявність позитивних кар’єрних орієнтацій та емоційного її прийняття.

Для формування адекватної професійної мотивації особистості в період навчання використовуються педагогічні та психологічні засоби. До перших належить створення сприятливих умов для формування професійної мотивації особистості у контексті її майбутньої професійної діяльності, тобто умов навчальної діяльності, максимально наближеної до професійної діяльності; забезпечення суб’єкт-суб’єктної позиції всіх учасників освітнього процесу; принцип рефлексивного керування навчально-професійною діяльністю курсантів.

Зроблено висновок, що найбільш ефективним психологічним методом формування адекватної професійної мотивації є соціально-психологічний тренінг, який за короткий час дає можливість його учасникам набути досвіду, навичок, знань та умінь. Психологічний тренінг – інтегрована, універсальна система цілеспрямованого психологічного тренування особистості відповідно до її потреб та цілей діяльності. У результаті тренінгу активізуються інтелектуальний, комунікативний, мотиваційний, вольовий потенціал особистості, здійснюється рефлексія її минулого і моделювання майбутнього. Це стає можливим за рахунок цілеспрямованого використання спеціальних психотехнічних, ігрових та інших прийомів і методів.

У результаті дослідження розроблено мотиваційну тренінгову програму “Мотор”, специфіка якої полягає у використанні комплексу активних соціально-психологічних методів, що сприяють формуванню позитивної мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Формування та розвиток мотиваційного потенціалу персоналу ОВС є безперервним багатоступеневим процесом, тому кожний тренінговий блок мотиваційної програми завершується фазою планування наступних дій. Це дозволяє після завершення навчання у майбутньому використовувати набуті знання та уміння.

Мотиваційна тренінгова програма “Мотор” містить три взаємопов’язані модулі та розрахована на 60 годин для трьох категорій учасників:

• перший модуль “Вибір” призначений для курсантів першокурсників слідчо-криміналістичних факультетів ВНЗ МВС України, триває 24 години (4 години на день, передбачає 6 занять з інтервалом у 2-3 дні). Спрямований на активізацію внутрішньої мотивації першокурсників до навчання, виявлення їх мотиваційного потенціалу щодо подальшої професіоналізації;

• другий модуль “Ціль” – для курсантів випускників СКФ ВНЗ МВС України, проводиться протягом трьох днів напередодні стажування у практичних підрозділах ОВС, розрахований на 18 годин, по 6 годин на день. Спрямований на активізацію процесу цілепокладання, сприяє формуванню навичок постановки реальних професійних цілей та їх досягнення;

• третій модуль “Кар’єра” призначений для слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років, проводиться протягом трьох днів під час підвищення кваліфікації, розрахований на 18 годин, по 6 годин на день. Спрямований на виявлення індивідуально-ділового потенціалу, сприяє формуванню професійно важливих якостей для побудови кар’єри.

Розроблена авторська програма дозволяє курсантам і молодим слідчим осмислити нову якість своєї соціальної позиції, активізувати рівень внутрішньої мотивації до навчання та подальшого професійного становлення, відкоригувати власні цілі й бажання в період отримання освіти, набути навичок покладання цілей, вибудовування власної кар’єри.

Мотиваційна тренінгова програма відповідно до замовлення ГУМВС України в Донецькій області (від 31.10.2007) сьогодні активно впроваджується в процес підготовки та перепідготовки слідчих. Навчання за цією програмою пройшли всі зазначені категорії у кількості: першокурсники – 28 осіб, випускники – 15, молоді слідчі – 25. Попередні результати свідчать про підвищення рівня успішності та зниження порушень дисципліни серед першокурсників та четвертокурсників протягом тренінгового періоду й упродовж наступних двох місяців навчально-виховного процесу. Молоді слідчі відзначали у “вихідних” анкетах, що в подальшому бажають брати участь у тренінгах, бо вони сприяють позитивним змінам в осмисленні свого професійного майбутнього.

Перспективи подальшого дослідження полягають у вивченні впливу мотиваційної тренінгової програми “Мотор” на формування адекватної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації, її ефективності, подальшому впровадженню у підготовку та перепідготовку високоякісних фахівців для органів внутрішніх справ України.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки.

1. Мотиваційна сфера особистості має складну структуру і характеризується своєрідністю для кожної людини: за змістом мотивації, структурою, ієрархією, силою та стійкістю мотивів. Мотиваційна сфера людини у процесі життєдіяльності проходить етапи формування і становлення, які відбуваються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Характеристика мотиваційної сфери особистості працівника ОВС залежить від особливостей професійного середовища. Професія слідчого передбачає певні стандарти, які зафіксовані професіограмою. Ці стандарти містять етичні та моральні вимоги і залежать від соціальних умов, які впливають на виконання професійних обов’язків слідчого. Адекватна мотивація впливає на успішність професійної діяльності.

Становлення майбутнього слідчого як висококваліфікованого фахівця можливе лише за умов формування позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до професії, тому в період отримання освіти для прискорення темпів адаптації майбутніх правоохоронців необхідна система виховних заходів щодо формування сприятливої професійної мотивації.

Характеристики

Список файлов реферата