Volonter(ua) (718541)
Текст из файла
План:
Вступ
-
Волонтерство як феномен цивілізованого суспільства.
-
Людські ресурси волонтерського руху.
-
Зміст, напрями та форми роботи добровільних помічників.
-
Шляхи залучення добровільних помічників до соціальної діяльності.
-
Проблема раціонального використання волонтерів у соціальній сфері.
-
Iз досвіду організації волонтерської роботи в ЦССМ.
Висновки
Література
Вступ
Cучасна ситуація в Україні характеризується соціально-психологічною, економічною нестабільністю, зниженням рівня життя більшості населення, девальвацією моральних норм і цінностей у суспільстві, зростанням злочинності і насильства. Соціально-психологічні проблеми в Україні відобразились на психологічному самопочутті різних верств населення. Ще більш відчутно визначились категорії людей, які потребують соціально-психологічної допомоги. Передусім, це молоді люди без жодного заняття, дорослі безробітні, діти, які не отримують потрібної уваги з боку батьків або не мають батьків, пенсіонери, інваліди та інші. На сучасному етапі розвитку нашої країни висококваліфікованих психологів та соціальних працівників в Україні не вистачає. Щоб вирішити дану проблему, необхідно, по-перше, вивчити реальні потреби різних верств населення, по-друге, визначити, апробувати та поширити методики соціально-психологічної роботи, які допоможуть у реалізації цих проблем, по-третє, потрібна підготовка висококваліфікованих спеціалістів, здатних професійно впроваджувати розроблені концепції і програми соціально - психологічної роботи. [12]
Незаперечним також є і той факт, що потреби населення у соціальній допомозі, психологічній підтримці і захисті зростають. Тому виникла необхідність у залученні до соціально-психологічної роботи з різними верствами населення добровільних помічників-волонтерів. Термін "волонтер" в перекладі з англійської мовою означає "доброволець". Волонтер - це людина, яка добровільно, не переслідуючи корисливих цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди. «Волонтер – це стан душі” – так вважає Світлана Валентинівна Толстоухова – директор Українського державного центру соціальних служб для молоді. “Зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ. У західних країнах левову частину тієї роботи, яку у нас виконують державні соціальні працівники, виконують саме волонтери. Це стосується і підтримки сім’ї, і роботи з інвалідами тощо. Проте аби громадські організації мали змогу займатися подібним на рівні з державними, необхідна відповідна підготовка, розгалужена мережа, філіали в регіонах. Ситуація, яка сьогодні склалася в Україні – унікальна. Країна переживає пік громадської активності, коли багато людей абсолютно безкорисливо, щиро бажають допомогти ближньому. У країнах Європи подібне явище спостерігалося в 50-70х роках, тепер все перетворилося просто на звичайну процедуру. Можливо, ми не маємо таких потужних матеріальних, технічних можливостей, проте людський фактор відіграє значно важливішу роль.” [1]
Волонтерський рух - це рух по наданню безкорисної допомоги тим, хто її потребує. Під цим поняттям розуміють волонтерські дії як на місцевому, так і на державному рівнях і, разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. Волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. В рамках національних програм і програм ООН сприяють розвитку гуманітарної допомоги, технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру. Волонтерський рух також є основою діяльності недержавних та міських організацій, професіональних асоціацій та профспілок. Більшість компаній з раціонального використання ресурсів та охорони навколишнього середовища не може обійтися без роботи волонтерів.
Мета нашого дослідження: з’ясувати особливості участі волонтерів у соціально-педагогічній діяльності ЦССМ.
Об’єкт: волонтерська діяльність ЦССМ.
Предмет: зміст, напрямки, методи і форми волонтерської соціально-педагогічної діяльності.
Завдення:
1. З’ясувати сутність понять волонтер, волонтерство, волонтерський рух.
2. Проаналізувати основні напрями і зміст соціально-педагогічної роботи волонтерів.
3. Визначити основні ресурси волонтерства і дати їх характеристику.
4. Виявити оптимальні шляхи управління волонтерами в соціально педагогічній роботі.
5. Вивчити досвід роботи з волонтерами в ЦССМ.
I.Волонтерство як феномен цивілізованого суспільства.
Початок розгалудження мережі центрів соціальних служб для молоді в Україні припадає в основному на 1992-1993 рр. Інтенсивний розвиток та специфіка роботи цих служб зумовлені вимогами часу, що водночас викликало потребу у створенні багатопрофільної інфраструктури, складовою частиною якої, поряд з професійними соціальними працівниками, змогли б стати добровільні помічники – волонтери. Волонтерські служби при центрах соціальних служб для молоді поступово стали одним із напрямів державної молодіжної політики.
Волонтери не отримують матеріальної допомоги у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше - розвиток власних здібностей, моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим, хто потребує допомоги, відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання тощо. Скільки у світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи. Волонтер – не тільки інструмент впливу на об'єкт соціально-педагогічної роботи, а й сам є об'єктом такої роботи. Тому соціалізація волонтера - не менш, а може й навіть більш важлива проблема, ніж та соціально-педагогічна робота, яку він виконує. [10]
Волонтерська діяльність є соціально-педагогічним явищем, оскільки її розглядають як систему взаємовідносин між людьми, добровільне надання соціальної та соціально-педагогічної допомоги людині людиною.
Добровільність - це широке коло можливостей саморозвитку, розширення знань про інших людей, демонстрація свого піклування про інших, випробування себе в нових умовах і обстановці, добра перспектива на майбутнє. Це конкретний спосіб підвищити якість життя людини, яка відчуває дискомфорт. Волонтери - це група людей, яка відчуває необхідність пошуку нових шляхів для надання своєму життю суспільної цілі і цінності.
Волонтерські групи та загони об'єднують людей, які на добровільних засадах беруть участь у соціально-психологічних програмах щодо попередження негативних явищ у молодіжному середовищі, надання допомоги різним верствам населення, соціальному становленню та інтеграції молоді у суспільство. Волонтери - добровільні помічники фахівців соціально-педагогічної галузі, надають їм безпосередню та вагому допомогу. Така діяльність добровольців потребує не лише бажання та наявності вільного часу, а й певних знань з психології, педагогіки, соціології, медицини, тощо. Волонтери повинні володіти навичками спілкування з різними прошарками молоді, знайомитись з кращим досвідом роботи волонтерів нашої країни та зарубіжжя. Організація різних форм навчання волонтерів стає актуальним питанням сьогодення.
Так як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь в одноразових акціях чи заходах, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. Головну роль у зміцненні позицій добровольців та формуванні позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів, про що говорить досвід волонтерства інших країн.
Сьогодні послуги волонтерів потрібні для розв'язання проблем у соціально - педагогічній, економічній, культурній, гуманітарній сферах. Генеральна Асамблея ООН, приймаючи до уваги рекомендації Економічної і Соціальної Ради, передані в резолюції 1997/44 від 22 липня 1997 р. на 52 сесії прийняла рішення:
- проголосити 2001 рік "Роком волонтерського руху ";
- закликати уряди держав, волонтерські, громадські, урядові та неурядові організації до співробітництва;
- намітити шляхи поліпшення роботи, співробітництва та популяризації діяльності; волонтерських організацій;
- Об'єднаній організації волонтерів розробити програму роботи.
Ініціатива проведення МРВ 2001 підтримувалася наростаючим прагненням людей запропонувати свої послуги в якості волонтерів. Для того, щоб здійснити цю мету, необхідні визнання та допомога волонтерській роботі, посилена пропаганда цього виду діяльності. Це потребує використання “найкращої практики” роботи волонтерів, об’єднаної в єдину систему для досягнення успішного результату.[4]
Отже, аналізуючи витяг загальної декларації волонтерів, можна сказати, що волонтерство:
- це добровільний вибір, що виявляє особисті погляди і позиції;
- це активна участь громадянина у житті людських спільнот;
- сприяє покращенню якості життя, особистому росту та поглибленню відчуття солідарності;
- сприяє реалізації основних людських потреб заради справедливості та миру у суспільстві;
- сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку, створенню нових робочих місць та професій. [6]
II. Людські ресурси волонтерського руху
Діапазон особистісних якостей людини дуже великий і широкий. У кожної людини свій характер, індивідуальні психічні властивості, власний життєвий досвід, який збагачується і нашаровується в процесі суспільної діяльності. Людина прагне удосконалити себе, знайти своє призначення і місце в житті. Волонтерська діяльність - це шлях самопізнання і самоперевірки. Тому у добровільній роботі беруть участь різні категорії волонтерів.
Перший крок в роботі з волонтером, який приходить за власним бажанням співбесіда, під час якої з'ясовується:
- як людина знайшла організацію;
- чому її зацікавила дана робота;
- де вона зараз працює і де працювала раніше, яка в неї освіта і досвід - це поможе підібрати відповідну роботу для неї;
- необхідно дізнатись, чим би людина хотіла зайнятись, скільки часу майбутній волонтер може витратити на роботу в організації;
- чи не має обмежень із здоров'ям;
- важливо зрозуміти: збирається людина весь час працювати волонтером, прийшла з метою отримати оплачувану посаду. В останньому випадку краще чесно розповісти про перспективи;
- чи є наявний досвід роботи волонтером, де. Чому пішов з попередньої організації
У разі, якщо інтереси організації збігаються з інтересами потенційного волонтера детальніше потрібно ознайомити з організацією, запропонувати навчання, залучити роботи за конкретною програмою. Іноді робота, запропонована волонтеру, дуже відповідальна, потребує професійних навичок. Після навчання можна взяти волонтера на роботу з випробувальним терміном. Відповідальність перед клієнтом, складність поставлених завдань потребують практики і обережності у виборі людей.
Відповідно до віку, соціальної ролі та соціального статусу можна виокремити наступні групи добровільних помічників.
Діти та підлітки. Для підлітків головною причиною участі у волонтерській діяльності є можливість самоутвердитися в очах однолітків, батьків, вчителів, бажання знайти нових друзів, можливість спілкування з однолітками, можливість набути нових навичок і знань та проведення власного дозвілля.
Професійна кваліфікація волонтерів-підлітків звичайно досить низька, проте вони володіють іншими якостями та здібностями, тому ця категорія волонтерів є незамінною у практичній діяльності.
По-перше, підлітки абсолютно мобільні; по-друге, у підлітків немає комунікаційних проблем з дітьми і підлітками – об’єктами соціальної роботи. Це дозволяє через волонтерів мати будь-яку інформацію для широкого кола дітей та молоді, а також для груп ризику; по-третє, бажання підлітків оволодіти новими знаннями та навичками дозволяє підключати їх до нових, ще не розроблених програм, коли паралельно з роботою йде активне навчання, пошук нових форм і методів.
Робота з ними потребує врахування кількох важливих правил:
- робота добровільного помічника не повинна заважати навчанню;
- робота не повинна бути одноманітною;
- у кожній справі, яку довірили дітям або підліткам, обов'язково має бути місце для їх власної ініціативи і самостійних рішень, а також персонал відповідальності;
- їх участь у волонтерському русі має бути погодженою з батьками і учителями
- робота має бути безпечною для дитячої психіки, тому при роботі з жертвами насилля, психічно хворими, помираючими не потрібно залучати дітей - психологічний тренінг для них дуже важкий. Такого погляду додержується багато спеціалістів, які працюють в цих сферах;
- потрібно чітко визначити засоби заохочення, ні в якому разі не обіцяти більше ніж можна дати;
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.















