Volonter(ua) (718541), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Кожна людина, яка живе в суспільстві, намагається зайняти в ньому певне місце, свідомо керуючись тими вимогами, які суспільство висуває до кожного з його членів. Волонтерська діяльність дає людині можливість самореалізувати себе, вдосконалити індивідуальні якості та властивості особистості, відкрити внутрішні резерви людини. Тому ми вважаємо, що волонтерську діяльність можна розглядати як соціально-педагогічну діяльність. З одного боку, волонтери надають соціальну допомогу тим, хто її потребує, а з іншого - вони починають розуміти свої особистісні недоліки та проблеми, поступово їх долаючи і стаючи цілісними особистостями. В основі волонтерства лежить розуміння себе та впевненість в своїх силах.

Сьогодні необхідність у волонтерстві зросла як ніколи. В зв'язку з посиленням впливу на найбільш уразливі групи населення таких світових проблем, як винищення довкілля, зловживання наркотиками, загроза поширення СНІД/ВІЛ, постала нагальна проблема в тому, щоб волонтери взяли на себе частину відповідальності за вирішення соціально-психологічних проблем суспільства.

На даний момент в Україні більшість аспектів роботи волонтерів при її неосяжності залишаються невизнаними, оскільки у багатьох випадках їх діяльність здебільшого має неофіційний та неструктурований характер. Це пов'язано ще й з тим, що волонтерство в нашій країні почало розвиватись 10 років тому, у той час, коли за кордоном воно має давню історію.

Ефективність волонтерської діяльності на належному рівні досліджена в Канаді, Англії, Франції, Америці, Німеччині. Але ми не можемо повністю перенести іноземний досвід волонтерської роботи в умови сучасної України.

Реальна соціально-педагогічна робота по наданню допомоги в нашій країні, в основному, сконцентрована в системі центрів соціальних служб, різноманітних громадських (дитячих, молодіжних, жіночих) і релігійних організаціях. Актуальність вивчення теоретичних аспектів та практичних шляхів залучення волонтерів до соціально-педагогічної роботи є важливою з двох причин:

1) розширення соціально-педагогічної допомоги;

2) соціалізація дітей та молоді, які беруть участь в процесі надання соціальної та психологічної допомоги тим, хто її потребує.

Зроблено спробу простежити за різними механізмами залучення населення до волонтерської діяльності залежно від первинних мотивів включення в неї. Від знання та розуміння мотивів волонтерської діяльності залежить ефективність роботи добровільних помічників у соціально-педагогічній сфері. Знаючи, чому людина прагне допомогти іншим людям, можна передбачити та попередити випадки, коли мотиви можуть викликати певні ускладнення. Успіх волонтерської діяльності полягає у створенні оптимальних можливостей для кожного учасника, втіленні якомога більших мотиваційних потреб.

Людям, які керують волонтерськими програмами, потрібно пам'ятати про велику відповідальність, яку вони несуть. Адже, з одного боку, вони відповідають за самих волонтерів та їх дії, а з іншого - за клієнтів, яким надається добровільна допомога. Коли рівень соціальних послуг, які надаються волонтерами є нижчим, ніж загальноприйняті норми у суспільстві, то особі, якій надається така допомога, завдається шкода. Тому кожен керівник волонтерської програми повинен знати принципи роботи з волонтерами, вміти правильно організовувати їх діяльність і підвищувати рівень ефективності волонтерської роботи.

Зрозуміло, що за результати надання соціальних послуг клієнтам відповідають не тільки керівники волонтерських угрупувань, але й самі волонтери. Категорій добровільних помічників, залучених до соціальної роботи, є багато. Тому це створює деякі труднощі у волонтерській діяльності. Адже категорії добровільних помічників відрізняються не тільки мотивами включення у волонтерську роботу, але й професійним рівнем підготовки, тобто сформованістю певних знань, умінь і навичок. Особливої обережності у волонтерській діяльності потребують діти, підлітки і клієнти, які стали добровільними помічниками з тих чи інших причин.

Керівництво волонтерами включає роботу з людьми і тому вимагає регулювання змін у методах роботи людей. Добровільницька діяльність постійно раціоналізується, виникають нові форми, методи та підходи до даної проблеми. Це пов'язано з тим, що розвиток суспільства не стоїть на місці. Кожен день ми стикаємось з новими вимогами нашого суспільства. Тому ті, хто займається проблемою волонтерської діяльності, повинні розробляти нові технології раціонального використання волонтерів у соціально-педагогічній сфері. Для добровільних помічників потрібно створювати оптимальні умови праці, детально продумувати дії самих волонтерів, намагатись максимально наближено передбачити ефективність надання волонтерами соціально-педагогічних послуг.[7]

Отже, в результаті нашого дослідження ми з’ясували значення таких понять, як: волонтер, волонтерство, волонтерський рух.

Аналізуючи звіти ЦССМ ми виявили основні напрями соціально-педагогічної діяльності волонтерів:

1. Соціально-реабілітаційна робота, попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі.

Тут здійснюється робота з молоддю, схильною до асоціальної поведінки; профілактика вживання алкогольних напоїв, запобігання тютюнопалінню, вживанню наркотичних речовин тощо.

2. Соціальна опіка і захист найменше захищених категорій дітей та молоді.

Який включає підтримку та сприяння розвитку творчих здібностей молодих інвалідів, соціальну допомогу молодим сім’ям, самотнім матерям, неповним сім’ям; здійснюється соціальна робота з військовозобов’язаною молоддю; велика увага приділяється роботі з жіночою молоддю.

3. Соціальний супровід молоді, допомога її інтеграції у суспільство.

Здійснюється соціальна підтримка безробітної молоді, сприяння в працевлаштуванні; розвиток та підтримка обдарованих дітей та підлітків та організація їхнього дозвілля.

Вивчивши досвід діяльності волонтерів, ми побачили, що при центрах ССМ створюються клуби для дітей та молоді за інтересами, клуби для батьків дітей-інвалідів, організовуються чисельні вечори, благодійні концерти, створюються пункти прийому речей, які передаються в дитячі притулки та малозабезпечені сім’ї, проводиться розповсюдження буклетів, листівок з профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі.

Отже, волонтером може бути кожна людина незалежно від статі, віку, расової приналежності, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища, а саме: діти і підлітки, спеціалісти, спонсори, чиновники, клієнти, члени організацій, батьки, студенти. Кожний волонтер прагне не тільки надавати допомогу людям, а й отримувати її.

Література:

1. Василенко К. Волонтер – це стан душі // Волонтер//2001, №10

2. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку/К.: Академпрес, 1999

3. Волонтерство в соціально-педагогічній діяльності//Наукові записки - №1,2, 2002р.

4. Голованова Т.П., Гапон Ю.А. Волонтерство в соціальній роботі як феномен цивілізованого суспільства З,1996

5. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю, Київ УДЦССМ, 2001

6. Капська А.Й. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах, Київ-2001

7. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи, К.: УДЦССМ, 2000

8. Пинкус А., Манахан А. Практика социальной работы М.:”Союз”, 1993

9. Романенкова Л.А. О системе волонтёрской помощи в Канаде//Практична психологія і соціальна робота//К., 1999-№6

10. Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів/за заг. ред. А.Й. Капської – К., 2000

11. Социальная работа. Теоретические основы подготовки социальных работников М., 1992

12. Соціальна робота в Україні: теорія та практика, Київ УДЦССМ, 2001

26

Характеристики

Список файлов реферата