147330 (691866), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Оптимальне число подач і збирань:
подачі.
де
- вартість 1 вагоно-години простою вагона,
грн.;
- вартість 1 маневрової локомотиво-години, для локомотива ЧМЕЗ
грн.
Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.
Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:
де
— число вагонів, що подаються до фронту за добу;
– довжина фронту, займана одним вагоном, з урахуванням проміжків при розміщенні вагонів у дверей складу, обумовлені по процентному співвідношенню вагонів (роду й осности) у подачі, м (для орієнтовних розрахунків
= 15 м).
– число подач, обумовлене формулою проф. И.Г. Тихомирова [14].
Довжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо :
м
де QС – добовий вантажообіг, т;
αа — коефіцієнт добової нерівномірності підвозу або вивозу вантажу автотранспортом, (αа = 1,5);
- середня тривалість навантаження або розвантаження одного автомобіля, 0,5 год.;
- середнє завантаження одного автомобіля, 2 т;
Т – тривалість роботи вантажного двору, 24 години;
- фронт, необхідний для однієї машини, м., залежить від розташування автомобілів біля складу.
З порівняння
=77,21 м,
=37,5 м і
= 14,4 м бачимо що загальна довжина трьох складів забезпечує необхідний фронт вантажно-розвантажувальних робіт як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів. Взаємодія вантажної роботи станції з технічною, графіком руху поїздів і з роботою інших видів транспорту забезпечено, якщо сумарний час на виконання всіх вантажних операцій (вивантаження, перестановки, навантаження, переваження й ін.) у даному пункті Тгр дорівнює або менше інтервалу подачі на вантажний фронт.
ч
Коли простій вагонів на станції заданий, то число подач:
де
— сумарний час, необхідний для виконання технічних операцій з місцевим вагоном (прибуття, розформування, подача, розміщення, об'єднання, збирання, нагромадження, формування, відправлення й ін.); згідно із хронометражними даними
годин.
Якщо tПР = 12 ч, то
подач.
2.5.2 Визначення площі, довжини і ширина майданчика для переробки контейнерів двохконсольним козловим краном
Площа контейнерного майданчика Fk залежить від її місткості Еk і площі
, займаної одним контейнером, з урахуванням проходів і проїздів kпр, м2.
Загальна місткість контейнерного майданчика, контейнеромісць,
де
- місткість площадок для переробки в середньому в добу контейнерів, відповідно, місцевих, транзитних і для нагромадження (при сортуванні) по призначеннях плану формування.
Для кожної категорії контейнерів, що переробляються, (місцевих км, транзитних ктр, тих що сортируються кс, приймаємо км=ктр=кс=12·2=24):
контейнер;
контейнери;
контейнери;
де ωк — частка транзитних контейнерів, установлюваних на площадку під нагромадження (0,4);
Тн - розрахунковий строк зберігання контейнерів під нагромадженням Тн = 1 доба;
Площа, займана одним контейнером:
м2
З урахуванням того що коефіцієнт обліку проходів і проїздів приймаємо рівним КПР = 1,5, корисна площа контейнерного майданчика для зберігання контейнерів складе:
м2
Ширіна площі залежить від прийнятого способу механізації (двохконсольний козловий кран) вантажопідйомністю 5 т з прольотом,
=16 м (див. рис. 2):
м;
Довжина контейнерного майданчика: двохконсольного козлового крану:
м;
Довжину контейнерного майданчика необхідно зіставити з фронтом навантажувально-розвантажувальних робіт з боку залізничних колій і під'їзду автомобілів, обчислення проводяться аналогічно діям приведеним в пункті 2.5.1
Рисунок 2. Схема механізації переробки контейнерів козловим краном
Потрібний фронт робіт:
-
з боку залізничних колій:
м;
-
з боку під'їзду автомобілів:
м
де
- кількість контейнерів, що встановлюються на автомобіль; (довжина чотиривісного піввагона — 15 м).
Загальна ширина майданчика з урахуванням автомобільної дороги і залізничних колій складе двохконсольного козлового крану:
м (див. Рис.2)
2.5.3 Визначення складської площі для переробки і зберігання довгомірних вантажів (круглого лісу і пиломатеріалів), а також довжини і ширини майданчика при переробці лісових вантажів двохконсольним козловим краном
Корисна площа складу:
,м2
де
— кількість штабелів (див. табл.12);
- площа, займана одним штабелем;
;
де
— довжина;
— ширина одного штабелю.
Ширина штабеля при прийнятому способі укладання (див. рис. 3) звичайно дорівнює довжині колоди (дошки), а довжина для круглого лісу – до 400 м, пиломатеріалів — подвоєній довжині дошки.
При довжині колоди 6 м і дошки 4 м площа одного штабеля круглого лісу (якщо довжина штабеля
= 50 м):
м2;
пиломатеріалів:
м2.
Місткість штабеля залежно від його обсягу
, щільності вантажу γ і коефіцієнта щільності укладання φ, т :
.
Об'єм штабелю круглого лісу, м3
Рисунок 3. Схема механізації переробки лісових вантажів козловим краном.
Об'єм штабелю пиломатеріалів, м3
де
— довжина штабелю пиломатеріалів, м;
- довжина дошки і колоди;
Н — висота штабелю
h — висота подштабельного підстави.
При
м; Н = 5 м;
= 6 м;
= 4 м и h = 0,2 м обсяг штабеля:
-
круглого лісу:
м3
-
пиломатеріалів:
м3.
Місткість штабеля при γ = 0,56 т/м3 й φ = 0,6, відповідно:
т;
т;
Загальна необхідна площа складу
м2
При обладнанні площадки козловим краном із прольотом
= 16 м її корисна ширина:
м
а довжина:
м
2.5.4 Визначення довжини і висоти підвищеної колії для вивантаження насипних вантажів з піввагонів і розрахування його місткості
Щодоби під вивантаження прибуває
чотиривісних піввагонів, число подач-збирань їх на вантажний двір хпу = 2.
Довжина розвантажувальної частини підвищеної колії, м,
,
де
— довжина вагона;
а - величина, що враховує неточність установки всієї подачі на розвантажувальному фронті; приймається рівній довжині одного - трьох вагонів залежно від загальної довжини подачі.
Довжина розвантажувального фронту при довжині чотиривісного піввагона м.
м.
Висота підвищеної колії (див. рис. 4), м
де
— число піввагонів, що розвантажують на одному місці (приймається рівним 2);
— маса вантажу в одному піввагоні, т (
= 60 т);
γ — щільність вантажу, т/м3, для вугілля γ = 0,9 т/м3;
φ - коефіцієнт заповнення відвала (0,8 - 0,9);
ρ — кут природного укосу, град (для насипних вантажів ρ = 450).
м.
Приймаємо типову висоту підвищеної колії 3 м.
Довжина похилої частини підвищеної колії (при i = 20 %):
м.
Місткість складу по обидва боки підвищеної колії, т
де F — площа перетину вантажу у відвалі, м2 (див. рис. 4):
- ширина відвала, м (залежить від висоти підвищеної колії й кута природного укосу при
= 3 м й ρ = 45°,
);
φ - коефіцієнт заповнення відвала (φ =0,8).
Рисунок 4. Схема для визначення місткості складу у підвищенній колії
При
м2;
м; γ = 0,85 т/м3 й φ = 0,80 місткість складу по обидва боки підвищеної колії складе
т
а маса вантажу в одній подачі:
т.
Як бачимо, місткість складу значно перевищує масу вантажу в одній подачі. Отже, до проектування приймаємо
м.
2.5.5 Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання інших вантажів (тарно-штучних)
Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню (по фромулі 5):
де txр – термін зберігання вантажів, доба (2,5 доби – по прибуттю; 2 доби – по відправленню);
kпр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( kпр= 2)
Рн — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м2 корисної площі складських приміщень (0,85 т/м2).
Qс – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Qс=378 т.
α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;
β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.
Загальна площа складів по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:
Довжина складу визначається за розрахунковою площею і типовою шириною приміщення. При ширині bск = 18 м і розрахунковій площі
м2 загальна довжина складе:
м.
















