147330 (691866), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Кількість колій для формування поїздів, що йдуть в зовнішню мережу, визначається по формулі:

де - кількість спеціальних колій, приймається 1 колія на кожних 500 вагонів добового відправлення в збірних поїздах;

- кількість основних колій, приймається виходячи з призначення формувань по співвідношенню:

(4)

де - нормативне кількість вагонів на 1 колію за добу, по відправленню

- добова кількість вагонів, що відправляються із станції на зовнішню мережу в збірних згідно з [1], стр. 144 n ≤ 250 n =100

Кількість основних колій визначається відповідно до формули (4), проведені розрахунки приведені в табл.11

Таблиця 11

Підприємства	К-ть вагонів в збірних поїздах	К-ть подач Noi	К-ть збірних поїздів	Кількість колій (mо) прияняте за розрахунками
НПЗ	60	3	1	1
ЦОФ	19	1	-	1
Буд.індустрія	58	3	1	1
ЛПП	32	2	-	1
Бази	204	10	5	3
РАЗОМ	373	19	7	7

- кількість додаткових колій сортувального парку, що враховує нерівномірність перевезень при N ≤ 24 поїздів в добу (див. [1]).

Таким чином, кількість колій сортувального парку :

=10+8+2=20

2.4 Розрахунок путнього розвитку виставкового парку і числа витяжних колій

Виставочний парк служить для нагромадження подач що надходять з підприємств на станцію, а у випадку зайнятості колій або їхнього ремонту в

парку відправлення з колій виставочного парку може виконуватись відправлення поїздів.

Число колій у виставочному парку дорівнює:

,

де – кількість головних або ходових колій, приймається одна колія.

Р – кількість подач, необхідних для накопичення поїздів до вагової норми у виставковому парку, приймаємо рівною 2.

Кількість витяжних колій в сортувальному парку визначається по числу сортувальних пристроїв і парків по приведеній нижче формулі:

де - число гірок на станції, приймаємо рівною 1

- кількість сортувальних парків, = 1

2.5 Розрахунок вантажних пристроїв

П'ять підприємств, що обслуговуються станцією, мають власне залізничне господарство - НПЗ, ЦОФ, ЛПП, Будівельна індустрія та Бази. Природно, що вантажі, що прибувають на їх адресу в збірних поїздах можуть передаватися безпосередньо на під'їзні колії цих підприємств. Але це в тому випадку, якщо вагони завантажені тільки їхнім вантажем. Але деяка частина вантажів як у відправленні так й у прибутті проходять через вантажні пристрої (склади) станції.

Вважаємо, що цілочисельна частина середнього числа вагонів одного адресата (у відправленні й прибутті) що йдуть у збірному составі буде обслуговуватися на станції без залучення вантажних пристроїв станції, а дробова частина, коли в одному вагоні втримуються вантажі різних адресатів - проходить через склади.

У цьому випадку доставка вантажів з підприємств на склади й у зворотному напрямку здійснюється як правило місцевими АТП.

Таким чином, на проектній станції для виконання вантажних операцій споруджують в основному покриті склади звичайного користування для тарно-штучних вантажів, криті й прості платформи для контейнерів і довгомірів, площадки для насипних вантажів і техніки різного призначення. На окремих площадках розташовують ємності для ГСМ й іншої рідкої продукції.

Вибір схеми вантажного двору здійснюється виходячи з конкретних умов у частині компонування станції і її взаємним розташуванням з населеним пунктом.

Для зручності розрахунків складів за даними таблиці 3 для укрупнених груп вантажів складається відомість вагонів збірних поїздів, що надходять на переробку через вантажний двір за формою таблиці 12.

2.5.1 Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання тарно-штучних вантажів:

Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню:

(5)

де t_xр – термін зберігання вантажів, доба (2 сут – по прибуттю; 1,5 сут – по відправленню);

k_пр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. ( k_пр= 1,5)

Р_н — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м² корисної площі складських приміщень (0,85 /м²).

Q_с – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Q_с=300 т.

α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття ;

β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.

Таблиця 12.

Відомість вагонів збірних поїздів, що йдуть на переробку

через вантажний двір

Загальна площа складу по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:

Довжина складу визначається по розрахунковій площі й типовій ширині приміщення. При ширині b_ск = 18 м і розрахункової площі м² загальна довжина складе:

У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.

Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.

Щодоби під вивантаження в покритий склад прибуває з тарно-штучними вантажами:

вагонів

Характеристики

Список файлов курсовой работы