143405 (685409), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Після такого розбору, пропонується ще раз перевірити запам'ятовування.
Більшість випробовуваних – 6 осіб запам'ятовували 4 цифри
Запам'ятовували 5 цифр – 1 особа.
6 цифр – запам'ятала 1 людина.
Проведення такого методу психодіагностики з свідчить про ефективність тренування пам'яті з представниками товариської групи.
Дослідження об'єму короткочасної пам'яті
Мета дослідження: визначити об'єм короткочасного запам'ятовування по методиці Джекобсона.
Матеріал і устаткування: бланк з чотирма наборами рядів чисел, лист для запису, ручка і секундомір.
Процедура дослідження
Дослідження проводимо з групою з 8 осіб. Воно складається з чотирьох аналогічних серій. У кожній серії експериментатор зачитує випробовуваним один з наборів наступних цифрових рядів.
Перший набір Другий набір
52417106
9602389934
254061856086
78423895201570
3468253882744525
5983746237158434113
67238452071524836897
Третій набір Четвертий набір
13727106
6480589934
725318856086
07594385201570
5218635582744525
132697843715843413
38445287161524836897
Елементи ряду пред'являються з інтервалом 1 с. Після прочитання кожного ряду через 2-3 с. по команді «Пишіть!» випробовувані на листі для записів відтворюють елементи в тому ж порядку, в якому вони пред'являються експериментатором. У кожній серії незалежно від результату читаються всі сім рядів. Інструкція у всіх серіях досвіду однакова. Інтервал між серіями не менше 6-7 хв.
Інструкція випробовуваному: «Я назву Вам декілька цифр. Слухайте уважно і запам'ятайте їх. Після закінчення читання по моїй команді «Пишіть!» запишіть те, що запам'ятали, в тому ж порядку, в якому читалися цифри. Увага! Починаємо!»
Обробка результатів
В процесі обробки результатів дослідження необхідно встановити:
ряди, відтворені повністю і в тій же послідовності, в якій вони пред'являлися експериментатором. Для зручності їх позначають знаком «+»;
найбільшу довжину ряду, який випробовуваний у всіх серіях відтворив правильно;
кількість правильно відтворених рядів, більших, ніж той, який відтворений випробовуваним у всіх серіях;
коефіцієнт об'єму пам'яті, який обчислюють за формулою:
Пк — позначення об'єму короткочасної пам'яті;
А — найбільша довжина ряду, який випробовуваний у всіх дослідах
відтворив правильно;
З — кількість правильно відтворених рядів, більших, ніж А;
п — число серіїв досвіду, в даному випадку — 4.
Аналіз результатів
Для аналізу результатів користуються наступною оцінкою рівнів об'єму короткочасного запам'ятовування (табл. 1).
Таблиця 1
Шкала оцінки рівня короткочасного запам'ятовування | |
Коефіцієнт об'єму пам'яті (Пк) | Рівень короткочасного запам'ятовування |
10 | дуже високий |
8-9 | високий |
7 | середній |
6-5 | низький |
3-4 | дуже низький |
Аналізуючи результати дослідження, важливо звернути увагу отримуваних рівнів запам'ятовування. В результаті дослідження всі 8 випробовуваних показали середній та високий рівень запам'ятовування Він виражався значеннями 8-9, та 7.
2.3 Аналіз результатів
Табл1. Порівняльний аналіз психологічних характеристик товариських груп. Для заповнення таблиці проведемо анкетування.
Ваша поведінка в групі.
Особистість у системі міжособистісних відносин, що стосується поведінки людини в групі. Аналіз шести тенденцій поведінки людини в групі: залежність, незалежність, товариськість, нетовариськість, прийняття боротьби і втеча від боротьби. Було проведено анкетування, на яке відповідали послідовно на кожне з суджень давали відповідь "так", якщо воно відповідало уявленню про себе, чи "ні".
Питання
1. Я критичний до товаришів.
2. У мене виникає тривога, коли в групі починається конфлікт.
3. Я схильний слідувати порадам лідера.
4.Я не схильний створювати занадто близькі відносини з товаришами.
5. Мені подобається дружність у групі.
6. Я схильний суперечити лідеру.
7. Відчуваю симпатію до одного-двох певних товаришів.
8. Відчуваю симпатію до одного-двох певних товаришів.
9. Мені подобається похвала лідера.
10. Я незалежний у судженнях і манері поведінки.
11. Я готовий стати на чий-небудь бік у спорі.
12. Я схильний керувати товаришами.
13. Радію спілкуванню з одним-двома друзями.
14. З появою ворожості з боку членів групи я зовні спокійний.
15. Я схильний підтримувати настрій усієї групи.
16. Не надаю значення особистим якостям членів групи.
17. Я схильний відволікати групу від її цілей.
18. Відчуваю задоволення, протиставляючи себе лідеру.
19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи.
20. Волію залишатися нейтральним у спорі.
21. Мені подобається, коли лідер активний і добре керує.
22. Волію холоднокровно обговорювати розбіжності.
23. Я недостатньо стриманий у вираженні почуттів.
24. Прагну згуртувати навколо себе однодумців.
25. Незадоволений занадто формальним (діловим) відношенням.
26. Коли мене обвинувачують, я ніяковію і мовчу.
27. Волію погоджуватися з основними напрямками в групі.
28. Я прив'язаний до групи в цілому більше, ніж до певних товаришів.
29. Я схильний затягувати і загострювати суперечку.
30. Прагну бути в центрі уваги.
31. Я хотів би бути членом більш вузької групи.
32. Я схильний до компромісів.
33. Відчуваю внутрішнє занепокоєння, коли лідер діє усупереч моїм чеканням.
34. Болісно відношуся до зауважень друзів.
35. Можу бути підступним і украдливим.
36. Я схильний прийняти на себе керівництво в групі.
37. Я відвертий у групі.
38. У мене виникає нервове занепокоєння в час групової розбіжності.
39. Більш подобається, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт.
40. Я не схильний відповідати на прояви дружелюбності.
41. Я схильний сердитися на товаришів.
42. Я намагаюся вести інших проти лідера.
43. Легко знаходжу знайомства за межами групи.
44. Намагаюся уникати бути втягненим у суперечку.
45. Легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи.
46. Чиню опір утворенню угруповань у групі.
47. Коли роздратований, я глузливий і іронічний.
48. У мене виникає ворожість до тих, хто намагається виділитися.
49. Віддаю перевагу меншій, але більш інтимній групі.
50. Намагаюся не показувати свої щирі почуття.
51. Стаю на бік лідера в групових розбіжностях.
52. Я ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні.
53. Уникаю критикувати товаришів.
54. Волію звертатися до лідера частіше, чим до інших.
55. Мені не подобається, що відносини в групі занадто фамільярні.
56. Люблю затівати суперечки.
57. Прагну удержати своє високе положення в групі.
58. Я схильний втручатися в контакти знайомих і порушувати їх.
59. Я схильний до перепалок, задиристий.
60. Я схильний виражати невдоволення лідером.
Результати тесту
У гр. 3. Переважає Залежність - внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових норм, стандартів і морально-етичних цінностей.
У гр. 3. Незалежність - самодостатність, прагнення до самостійних дій, лідерства.
У гр. 1.Переважає Товариськість - контактність, прагнення утворювати емоційні зв'язки як у своїй групі, так і за її межами.
Формування групових феноменів дозволяє визначити нормативноу поведінку у товариській групі. Можна виділити наступні три умовні напрями:
-
вплив норм, членів групи, що розділяються більшістю;
-
впливу норм, що розділяються меншиною групи;
-
відхилень індивідів від групових норм.
Ці умови дають право визначити факти існування феномена конформності особи в групі, встановлений американським психологом С. Ашем, неодноразово описувався у вітчизняній літературі.
Суть цього явища полягає в зміні позицій (поведінки) індивіда під впливом групи. Автор використовував прийом “наївного” суб'єкта і підставної групи, тобто домовлявся зі всіма учасниками, окрім одного (“наївного” суб'єкта), про те, що вони даватимуть неправильну відповідь на питання, на яке останнім повинен відповідати “наївний” член групи. Близько 33% випробовуваних під впливом групового тиску давали невірну відповідь при виконанні завдання експериментатора.
У експериментах перед випробовуваними ставилося завдання визначити довжину ліній, зображених на картках. Ніяких ускладнень при індивідуальній роботі це завдання не викликало - всі випробовувані легко визначали, яка з ліній більша, а яка менша.
Дослід. | Групи | Емоції | Інтелект | Мотив | Темперамент |
1. | А | Групу об’єднує самовідношення особистості до своїх здібностей, можливість контролювати своє життя | Середній та високий рівень | Спільні інтереси | Переважають холерики та сангвініки |
2. | В | Групу об’єднує віра в свої сили та їх об’єктивне бачення, що впливає у значній мірі на її емоційну сферу | Середній рівень | Спільні інтереси | Сангвініки та меланхоліки |
3. | С | Групу об’єднує спільна діяльність, досягнення у професійній сфері | Середній | Спільні інтереси | Сангвініки та флегматики |
Висновки до розділу 2
-
Необхідно відзначити, що проаналізовані нами особливості особистості: характер, емоції, темперамент, інтелект мають особливе значення у процесі спільної діяльності людей та формуванні товариської групи.
-
Психологічна характеристика особистостей у групі пов'язана з підпорядкуванням індивіда нормам групи під впливом бажання залишитися її членом. У такому разі загроза покарання викликає лише зовнішню згоду з групою, реальна позиція людини не зачіпається.
-
Однією з характеристик особистості є стиль поведінки, що демонструється особистістю, який в значній мірі може визначити силу такого впливу. У цьому плані велике значення мають наступні параметри стилю: його стійкість, упевненість індивіда в правоті своєї позиції, виклад і структуризація ним відповідних аргументів.
-
Психологічні характеристики індивідів обумовлені розвитком одноманітності оцінок, рішень, поведінкових моделей членів групи, що викликається, у свою чергу, процесами колективізму.
ВИСНОВКИ
Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Колектив — соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.
Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством. Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства, адже в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного її розвитку. Відокремившись від колективу, людина опиняється в соціально-психологічному вакуумі, що значно ускладнює її розвиток.
Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:
— організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);
— виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);
— стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).