92837 (680962)
Текст из файла
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Міністерства охорони здоров’я УКРАЇНИ
БОНДАРЕНКО Наталія Юріївна
УДК 616-053.31-003-96:618.3:616.6-002+615.356
ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОЇ НЕОНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ, ОБМІНУ ВІТАМІНУ D3 І КАЛЬЦІЄВОГО ГОМЕОСТАЗУ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У МАТЕРІ
(клініко-експериментальне дослідження)
14.01.10 – педіатрія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Державній установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України".
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор
Омельченко Людмила Іванівна,
ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" (м. Київ), завідувач відділення захворювань сполучної тканини у дітей;
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник
Апуховська Лариса Іванівна,
Інститут біохімії ім.О.В.Паладіна НАН України (м.Київ), завідувач лабораторії медичної біохімії.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Шунько Єлизавета Євгенівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри неонатології;
доктор медичних наук, професор
Добрянський Дмитро Олександрович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України (м. Львів), професор кафедри факультетської та шпитальної педіатрії.
Захист відбудеться “ 02 ” жовтня 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23-25/10, тел.234-53-75).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23-25/10, тел.234-53-75).
Автореферат розісланий “ 28 ” серпня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.Я.Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Перинатальна охорона плоду та новонародженої дитини є одним з найбільш приоритетних напрямків сучасної медицини в Україні та інших державах світу.
Високий рівень хронічної соматичної захворюваності у жінок дітородного віку, частота патологічного перебігу вагітності та пологів на фоні негативного впливу на організм вагітної жінки несприятливих екологічних та соціально-побутових умов призводять до підвищення частоти народження дітей зі зниженими функціональними можливостями, різними відхиленнями в стані здоров'я.
За даними літератури в структурі екстрагенітальної патології у вагітних жінок значне місце посідають хронічні запальні захворювання сечовидільної системи, в першу чергу, хронічний пієлонефрит [Крохмаль И.П., Симрок В.В., Дзюба Г.А., 2004; Pazos Otero N., Fuentes Ricoy L., Ferrandez Perez B. et al., 2007].
На теперішній час клінічними спостереженнями та спеціально проведеними дослідженнями показано, що близько 25% дітей, які народились у жінок з хронічною інфекцією сечовидільної системи, мають ознаки внутрішньоутробного інфікування та внутрішньоутробної гіпоксії, метаболічних порушень і гіпотрофії, функціональної незрілості органів і ферментативних систем [А.И.Гурова, Л.П.Грицчик, 1987]. Це обумовлює необхідність подальших досліджень з уточнення механізмів анте- та постнатальних порушень стану здоров’я плода та новонародженого при хронічному пієлонефриті у матері.
Відомо, що при хронічному пієлонефриті та інших запальних захворюваннях нирок зменшується маса функціонуючих нефронів, внаслідок чого інгібується процес утворення активних метаболітів вітаміну D3, нестача яких в організму може бути причиною порушень багатьох видів обміну речовин, насамперед кальцію, ліпідів та функціонального стану різних органів і систем у матері, плода і новонародженого [Salle B.L., Delvin E.E., 2000; Wairsma T.J., Daemers D.O., Steegers E.A., 2001].
Доведена також важлива регуляторна роль кальцію та вітаміну D3 у розвитку плода, процесах становлення функції серцево-судинної, нервової систем, формуванні кістково-м'язового апарату та дозріванні всіх органів і систем, імуногенезу і клінічного перебігу адаптації організму дитини у постнатальному періоді розвитку [Allevaert K., Bonillon R., Verhaeghe S., Tromasset M., 1991; Memmi I., Brauner R., Sidi D. et al., 1993; Morris G.G., Zhou Q., Hegsted M. et al., 1995].
Між тим питання обміну кальцію та забезпеченості вітаміном D3 в системі мати-плацента-плід при хронічних запальних захворюваннях сечовидільної системи вагітних остаточно не вивчені. В літературі немає достатньо даних про кальцієвий гомеостаз та забезпеченість вітаміном D новонароджених, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом. Потребують подальшого з’ясування питання удосконалення лікувальних заходів в ранньому неонатальному періоді для немовлят, матері яких страждають на хронічний пієлонефрит.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах фрагментів 2-х науково-дослідних робіт проблемно-тематичного плану ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології», а саме:
«Прогнозування та профілактика післяродових гнійно-запальних ускладнень та хронізації захворювання, ускладнень неонатального періоду при патології сечовидільної системи вагітних» (№ держреєстрації 01.99U000315);
«Удосконалити ранні критерії діагностики, методи профілактики та лікування гіпоксичних станів у новонароджених в ранньому неонатальному періоді» (№ держреєстрації 0105 U 000311);
Автор дисертації є виконавцем розділів щодо вивчення клініко-параклінічних особливостей ранньої неонатальної адаптації новонароджених, які народились у жінок з хронічними запальними захворюваннями сечовидільної системи.
Мета роботи: удосконалення медичної допомоги новонародженим, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом, на підставі вивчення клінічних проявів порушень адаптації, стану кальцієвого обміну, забезпеченості вітаміном D3, показників функціонального стану серцево-судинної і нервової систем в ранньому неонатальному періоді та експериментального вивчення перинатального обміну вітаміну D3 і кальцію в системі мати-плід-новонароджений при хронічній нирковій недостатності.
Задачі роботи:
-
В експерименті на щурах вивчити показники обміну вітаміну D3 та кальцієвого гомеостазу в системі мати-плід-новонароджений при експериментальній гострій та хронічній нирковій недостатності, дослідити вплив додаткового введення вітаміну D3 в організм під час вагітності на забезпеченість вітаміном D3 та обмін речовин у новонароджених.
-
Вивчити клінічні особливості перебігу неонатального періоду у новонароджених при хронічному пієлонефриті у матерів.
-
Дослідити за показниками центральної й периферичної гемодинаміки та функціональної активності міокарда стан серцево-судинної системи в ранньому неонатальному періоді у новонароджених, матері яких страждають на хронічний пієлонефрит.
-
Вивчити показники кальцієвого гомеостазу та забезпеченості вітаміном D3 у вагітних жінок з хронічним пієлонефритом та у здорових жінок при фізіологічній вагітності.
-
Дослідити вміст 25(ОН)D3, неорганічного фосфору, кальцію та активність лужної фосфатази в сироватці крові новонароджених, які народились у жінок зазначених груп спостереження.
-
Обґрунтувати доцільність та оцінити ефективність антенатальних профілактичних та постнатальних реабілітаційних заходів для новонароджених, матері яких страждають на хронічний пієлонефрит.
Об’єкт дослідження.. Період ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів, які страждають на хронічний пієлонефрит.
Предмет дослідження. Функціональний стан серцево-судинної системи, показники обміну кальцію та забезпеченості вітаміном D3 у новонароджених від матерів з пієлонефритом. Вміст 25-оксівітаміну D3, кальцію та неорганічного фосфору в крові жінок в ІІІ триместрі вагітності при хронічному пієлонефриті. Перинатальний обмін вітаміну D3 та кальцію в системі мати-плід-новонароджений при нирковій недостатності у щуриць.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні, експериментальні та математично-статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначені особливості порушень кальцієвого гомеостазу та встановлена наявність D-вітамінної недостатності у новонароджених від матерів з хронічним пієлонефритом. Визначені зв’язки цих метаболічних змін з клінічними проявами порушень ранньої неонатальної адаптації.
Доведено, що однією з вагомих причин порушень кальцієвого гомеостазу в організмі вагітної жінки при хронічному пієлонефриті та у подальшому у її новонародженої дитини є дефіцит вітаміну D3 і його активних форм в системі мати-плід-новонароджений, обумовлений можливими змінами функціонального стану нирок та продукції гормонально-активних метаболітів цього вітаміну.
Показано, що гіпокальціємія та дефіцит вітаміну D3 в організмі новонароджених сприяють порушенням стану кардіо-респіраторної системи.
В експерименті доведено, що додаткове введення під час вагітності тваринам (щурицям) вітаміну D3 позитивно впливає на забезпеченість вітаміном D3 матері, плода та новонародженого, покращує функціональний стан і підвищує зрілість органів і систем новонародженого, створюючи оптимальні умови для перебігу процесів обміну речовин в організмі, що постійно росте і розвивається.
Доведена доцільність профілактичного призначення вітаміну D3 вагітним жінкам, які хворіють на хронічний пієлонефрит для попередження у них кальцієвої недостатності та гіпокальціємії, дефіциту вітаміну D3 і порушень ранньої неонатальної адаптації у їх новонароджених дітей.
Обгрунтовано комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для новонароджених, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом і мають ознаки дезадаптації в ранньому неонатальному періоді.
Практичне значення отриманих результатів. У практичну діяльність відділень новонароджених пологових будинків запропоновано та впроваджено комплекс діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів для новонароджених, які народились у жінок з хронічним пієлонефритом. Запропонований комплекс передбачає включення до програми обстеження новонароджених додаткових біохімічних показників; визначення вмісту кальцію, неорганічного фосфору та активності лужної фосфатази в сироватці крові, а також проведення визначення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою вимірювання артеріального тиску, пульсометрії та УЗД з допплерографією.
В комплекс лікувально-реабілітаційних заходів з урахуванням клінічних, біохімічних та функціональних показників стану адаптації новонароджених рекомендовано включити призначення вітаміну Е, глюконату кальцію, вітамінів групи В (В1, В6), мілдронату і антенатально вітаміну D3.
Впровадження обґрунтованого диференційованого підходу до призначення метаболічної корекції новонароджених з порушеннями адаптації при хронічному пієлонефриті у матері зумовлює покращання показників їх пристосування до позаутробного життя, стану здоров’я і зниження у них показників захворюваності в подальшому.
Впровадження результатів досліджень в практику. Основні результати дисертаційної роботи: методи діагностики та комплекс лікувально-реабілітаційних заходів впроваджено у практичну роботу відділень неонатології та інтенсивної терапії і реабілітації новонароджених пологових будинків м. Києва, м. Одеси, м. Івано-Франківська, м. Запоріжжя та м. Полтави.
Матеріали наукової роботи використовуються у навчальному процесів при викладанні профільних дисциплін на кафедрах акушерства та неонатології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ) та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ).
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, опрацювала дані літератури за темою дисертації, забезпечила організацію та проведення клінічного та лабораторного обстеження вагітних жінок і їх новонароджених; приймала участь у проведенні спеціальних методів обстеження та виконанні експериментальних досліджень. Особисто дисертантом проведено аналіз обмінних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених. Самостійно виконана статистична обробка результатів досліджень, проведено аналіз та узагальнення одержаних даних, написані всі розділи дисертації.
Автором сформульовані її основні наукові положення та висновки, обґрунтовані практичні рекомендації.
Біохімічні методи дослідження проводились у лабораторії медичної біохімії Інституту біохімії ім. О.В. Паладіна НАН України під керівництвом кандидата біологічних наук Л.І. Апуховської, інструментальні – у відділенні ДУ «Інститут ПАГ АМН України» (керівник відділення д. мед. н., професор Лук’янова І.С.)
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: VIII Українському біохімічному з’їзді (Чернівці, 2002); науково-практичній конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації“ (Київ, 2002) та науково-практичній конференції “Актуальні питання педіатрії на сучасному етапі“ (Івано-Франківськ, 2007).
Публікації: За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць, з них: 4 статті у журналах та збірниках, 2 – тези доповідей науково-практичних конференцій.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.















