Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Зміст

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1648—1657)

ПЕРША ДОБА ПОВСТАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО — 1648-Й РІК

ВІД ПОВСТАННЯ ДО ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА

Вступ

По десяти роках цілковитого упадку України в 1648 році прийшла нагла зміна на ліпше, а цю зміну спричи­нив славний гетьман Богдан Хмельницький.

Богдан Хмельницький був сином українського шлях­тича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й не­далеко під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. За­молоду вчився Богдан у школах у Києві, в Ярославі та у Львові, а потім скоро вступив до козацького війська. Вже небавом показалося, що з нього буде хоробрий і від­важний козак-лицар та розумний вождь. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з Турками, а в битві під Цецорою (1620 року) боровся поруч свого батька. Батько згинув у тій битві, а молодий Богдан по­пався в турецьку неволю, де пробув два роки. В неволі навчився він турецької й татарської мови та пізнав ту­рецькі звичаї, а це в пізнішім житті йому не раз дуже при­давалося.

Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська і його знали запорожці, як відважного й розумного чоловіка. По козацькім повстанні в р. 1638, що не вдалося, Хмельницький жив постійно в Чигирині, або в своїм хуторі Суботові, що одержав по батькові. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися тримати коло себе. Отже часто висилали його з козаками у степи, побивати татарські загони. Найбільше зненавидів Богдана чигиринський підстароста, Чаплінські. Коли раз, уже в 1647 році, Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплінські напав зі своїми гайдуками на Суботів, ограбив цілий хутір і побив наймолодшого син­ка Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер. Хмельницький подав Чаплінського до суду, але суд розсу­див справу несправедливо. Тоді Богдан поїхав на скаргу аж до польського короля Володислава IV у Варшаву, та король сказав, що й він сам безсильний проти шляхти. А зрештою — говорив король — „ви люди військові, маєте шаблі при боці, тож самі бороніть своєї чести і свого майна..."

Тоді Богдан Хмельницький сам рішив пімститися за свою кривду і за кривду народу, не тільки на Чаплінськім, а й на всіх подібних панах, що самовільно поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, що ма­лими відділами перебували по степах, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу. Він промовив до козаків так сердечно, що вони вибрали його гетьманом і в захопленні взивали його, щоб вів їх до боротьби. Хмельницький договорився ще з татарами, що обіцяли йо­му помагати, й весною 1648 року рушив проти польського війська і всієї шляхти, що була на Україні. Коли тільки по Україні пішла чутка, що Хмельницький збирає сили проти польських панів, усі, молоді й старі, почали при­ставати до козаків. Незабаром гетьман мав коло себе ве­лике військо й зачав побивати польське військо, раз-по-раз.

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1648—1657)

Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні — Гетьманщині.

М.Грушевський. 1913.

Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів.

І.Крип’якевич. 1954.

Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища.

Д.Дорошенко. 1921

Народився близько 1595 року на Наддніпрянщині, ймовірно у Чигирині, в родині службовця при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, пізніше чигиринського підстарости Михайла Хмельницького.

Навчався в одній з Братських шкіл, а також у єзуїтському колегіумі у Львові, заснованій 1608 року. Опанував польську, латинську мови, писав і говорив тогочасною українською мовою.

У 1620 році разом з батьком, старшиною загону охочих стрільців з Чигиринщини, бере участь у поході гетьмана Жолкевського на Молдавію. У бою з татарами під Цецорою в жовтні того ж року Михайло Хмельницький загинув, а Богдан потрапив у полон, в якому був два роки. Після повернення з полону вступив до Запорозького війська, брав участь у козацьких походах на татар і турків, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти 1630, 1632, 1637 років.

1637 року бере участь у битві під Боровицею як військовий писар Запорозького війська. 1638 року у складі делегації їздив до Варшави до короля з петицією про повернення реєстровому козацтву привілеїв.

1640-ві роки. Стає відомим козацьким діячем, який викликав недовіру у польської влади й популярність на Запорожжі. У березні 1645 року разом з козаками брав участь у битві французів проти іспанців під Дюнкерком (Франція).

Богдан-Зиновій Хмельницький, який провів глибоку межу по між добами історії України, поклав початок Української Козацької Держави, був найбільшим державним мужем, що його будь-коли мала Україна, — так характеризував його один з найвидатніших дослідників тієї доби, В. Липинський.

Проте, хоч порівняно не так багато років відділюють нас від
Б. Хмельницького, ми знаємо про нього дуже мало, а саме життя
його овіяне легендами. Невідомо навіть точно, де й коли саме він
народився. Не підлягає сумніву, що походив Богдан Хмельницький
з шляхетської родини, бо користався гербом «Абданк», але з котрої
частини України походив — невідомо. З усіх гіпотез найбільше за-
слуговують на довір'я дві: за одною — рід Хмельницьких походив
з Галичини, з Хмельника на Перемищині, бо в Галичині вже з XVI
ст. зустрічаються Хмельницькі; за другою гіпотезою — рід його
походив з Переяславщини; один із сучасників — князь За-
славський — називав його «переяславським козаком». Богдан
Хмельницький дійсно мав зв'язки з Переяславом: мав там власний
двір, одружений був з переяславською мешканкою, Ганною Сом-
ківною, брат якої пізніше був полковником Переяславським; там
Хмельницький тримав до хрищення майбутнього гетьмана Павла
Тетерю. З Переяславом зв'язані видатні події: 1649 року Богдан прий-
мав там польських послів, а 1654 року відбулася там рада з москов-
ськими послами.

Рід Хмельницьких був незаможний. Батько майбутнього гетьма-
на, Михайло, служив у коронного гетьмана Жолкевського в Жов-
кві, потім у зятя Жолкевського, Яна Даниловича, на Львівщині, і
переїхав з ним, коли його призначили старостою Корсунським та
Чигиринським. Михайло Хмельницький був осадчим Чигирина та
Лисянки. У Чигиринському повіті він був податковим писарем і зго-
дом — підстаростою. Під Чигирином мав хутір Суботів. 1620 року
Михайло Хмельницький із сином Богданом-Зиновієм брав участь
в поході на Молдавію і був забитий під Цецорою, Його вдова одру-
жилася вдруге з польським шляхтичем Ставецьким.

Можливо, що під час служби батька в Жовкві народився Бог-
дан-Зиновій. Це було десь коло 1595 року. Вчився він спочатку в
українській школі, потім в єзуїтській «латинській», треба гадати, у
Львові, де викладав доктор теології Андрей Гонцель-Мокрський,
відомий письменник та проповідник. З тієї школи виніс молодий
Хмельницький добре знання латини. Наука закінчилася 1620 року,
коли під Цецорою турки взяли його в полон і два роки продержали
у Царгороді в тяжкій неволі. Викупила його мати. Після того Хмель-
ницький служив, мабуть, у Чигиринському полку, одружився з
Ганною Сомківною і господарював на хуторі Суботові.

Про життя Богдана Хмельницького в наступних роках нічого
невідомо. Очевидно, він здобув авторитет й зайняв поважне місце
в козацькій громаді. 1637 року він був військовим писарем: підпис
його с на акті капітуляції під Боровицею — 24 грудня 1637 року.
Наступного року він їздив, як член делегації, до короля, а на під-
ставі ординації 1638 року втратив уряд писаря і став звичайним
сотником Чигиринського ідолку.

1644 року французький уряд закликав на військову службу
українських козаків. Посол де-Брежі писав 21 вересня 1644 року
кардиналові Мазаріні, що козаки мають дуже здібного полководця
Хмельницького, якого поважають при дворі короля: «це людина
освічена, розумна, добре знає латинську мову.. . він готовий допо-
могти нам». У 1645—1646 роках понад 2.000 козаків перевезено до
Франції, і вони брали участь в облозі Дюнкерхену. Треба гадати,
що серед ких був і Хмельницький." Всі ці факти свідчать про ту
пошану, якою користався Хмельницький, не зважаючи на свою
невисоку рангу.

Року 1646 король Владислав IV заходився був творити коаліцію
держав для боротьби проти Туреччини, але зустрів опозицію збоку
польської шляхти. Тоді разом з канцлером Юрієм Оссолінським ви-
рішив спровокувати Туреччину на воєнні дії нападом на них козаків.
Для цього закликано до Варшави на таємну нараду 4-ох козацьких
представників: осаулів — Барабаша та Караїмовича і сотників —
Нестеренка та Богдана Хмельницького. Король видав їм гроші, пра-
пор і грамоту, якою дозволялося збільшити реєстр козаків до 12.000.
З цього пляну нічого не вийшло, хоч зібрано тоді 16.000 найманого
війська. Сам канцлер зрадив таємницю, і сойм у жовтні 1646 року
зажадав розпустити військо. Однак, для наступних подій ця таємна
нарада відіграла не абияку ролю: вістки про неї поширилися серед
козацтва і стали ґрунтом для леґенди, що король дивиться на коза-
ків, як на своїх спільників у боротьбі з польськими магнатами.'

До 1647 року бачимо Богдана Хмельницького, як цілком льо-
яльного сотника, який користувався пошаною не лише на Україні, але й у Варшаві.

Раптом усе життя Хмельницького було зламане так, як то часто
траплялося в Речі Посполитій, де українці були «унтерменшами».
Можливо, якраз пошана, якою користувався Хмельницький при
дворі Владислава IV, викликала ненависть до нього родини магнатів
Конецпольських, вороже наставлених до українців. Олександер Ко-
нецпольський, з 1632 року Корсунський та Чигиринський староста,
син коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, вирішив усу-
нути нелюбого йому сотника. Тож, підстароста Чигиринський, Чап-
линський, учинивши «ґвалтовний заїзд» на Суботів під час від-
сутности Хмельницького, зруйнував його, пограбував майно, забрав
його другу жінку, а сина досмерти забив канчуками. Легальні захо-
ди Хмельницького не дали жадних наслідків, а Конецпольський на-
віть дав наказ арештувати його і стратити. Лише приятель і кум
Хмельницького, Станіслав-Михайло Кричевський, допоміг йому
втекти з-під варти. З невеликим загоном козаків Хмельницький ви-
їхав на Запоріжжя.

Ці нещастя, ця сваволя магнатів переродили Богдана Хмельниць-
кого: зі статечного, спокійного сотника він, позбавлений родини,
маєтку, переслідуваний місцевою адміністрацією, став бунтівником,
месником за власні образив

ПЕРША ДОБА ПОВСТАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО — 1648-Й РІК

На Запоріжжі Богдан Хмельницький незабаром здобув загальну
пошану і його обрали гетьманом. На його бік перейшла залога ре-
єстрових козаків, що стояла на Запоріжжі, а татарський хан вислав
йому на допомогу своє військо.

Чутки про рух, що його підняв Хмельницький, занепокоїли поль-
ський уряд. Коронний гетьман Микола Потоцький вирушив на За-
поріжжя, щоб здавити повстання в самому початку. Реєстрових ко-
загів і загін німецької піхоти він вислав Дніпром, щоб вони біля
Кодака з'єдналися з 4. тисячами польського війська і реєстро-
вих козаків, що йшли під проводом гетьманового сина, Стефана
Потоцького. За ними йшло 6.000 війська під проводом гетьманів —
Миколи Потоцького та Мартина Калиновського.

Реєстрові козаки, що пливли човнами, збунтувалися, перебили
всіх старшин, крім Михайла Кричевського, і перейшли на бік
Хмельницького. Біля балки Жовті Води Хмельницький напав на
польський авангард, що був під проводом Стефана Потоцького. Реє-
строві козаки з війська Стефана Потоцького також приєдналися до
нього. Військо Стефана Потоцького було знищене, а сам він тяжко
поранений, потрапив у полон до татар і помер. Живим залишився
один лише челядник, який сповістив гетьманів про поразку. Вони
почали відступати, але Хмельницький наздогнав їх 26 травня 1648 р.
біля Корсуня і розгромив. Поразка поляків була повна. Обидва геть-
мани опинилися в татарському полоні.

Тим часом Владислав IV помер і поляків охопила паніка: ні ко-
роля, ні гетьманів, ні війська. Паніку підсилило повстання селян
на Київщині, які почали бити панів, жидів, палити польські маєтки,
Повстання перекинулося на Полтавщину, на Вишневеччину. Сам
князь Єремія Вишневецький ледве втік до Польщі.

Згідно з конституцією, під час міжкоролів'я канцлер мусів по-
даватися на демісію, але, зважаючи на тяжкий стан країни, канц-
лер Оссолінський почав правити нею сам. Спішно скликано сойми-
ки, асигновано кошти на 70.000 найманого війська. Обрано нових
гетьманів: князя Домініка Заславського, Миколу Остророга та Олек-
сандра Консцпольського.

Хмельницький дійшов до Білої Церкви. Вдаючи, що не знає про
смерть короля, він вислав до нього листа, в якому вимагав збіль-
шити реєстр козаків до 12.000, повернути православним церкви і
виплатити козакам платню за 5 років. Такі скромні умови запропо-
нував був Хмельницький після перемог при Жовтих Водах та Кор-
суні. Ці умови конвокаційний сойм прийняв, і оголошено було пе-
ремир'я.

Богдан Хмельницький тоді ще й сам не розумів грандіозних
форм того повстання, що він підняв, щоб помститися за власні
образи. Його лякали селянські повстання, і він намагався втихоми-
рити їх. Однак, повстання ширилося по всій Україні — на Поділлі,
Волині. Ватажком їх став Максим Кривоніс, шотляндець з похо-
дження. З польського боку виступив Єремія Вишневецький, який
мордував повстанців, вбивав їх на палі і тим ще більше розпалював
ненависть.

Тим часом військо Хмельницького збільшувалося спольщеними
українськими шляхтичами, які переходили на його бік після по-
разки під Жовтими Водами та Корсунем, серед них були — май-
бутній військовий писар та вірний співробітник Хмельницького
Іван Виговський, С. Мрозовицький-Морозенко, брати Іван та Данило

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата