42372 (662050)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Холодов Олексій Вікторович

УДК 81’1 + 81’285

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБСТРАТУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ ХІХ–ХХ ст.

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов’янського державного педагогічного університету.

Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Глущенко Володимир Андрійович, Слов’янській державний педагогічний університет,професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Пристайко Тамара Степанівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри загального та російського мовознавства; кандидат філологічних наук, доцент Чекарева Євгенія Сергіївна, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, доцент кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології.

Захист відбудеться “14” лютого 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

А втореферат розісланий “8” січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради К 11.051.10

кандидат філологічних наук, доцент М.О. Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Методологічні проблеми мають принципове значення в теорії та практиці будь-якої науки, зокрема мовознавства. Глибоко актуальним є лінгвоісторіографічний аспект цих проблем. Однією з важливих і цікавих проблем лінгвістичної історіографії є характерні особливості мовного субстрату та інших споріднених з ним явищ – суперстрату, адстрату, інтерстрату, інстрату (інтрострату) та перстрату (метастрату). Актуальність теорії субстрату була засвідчена доповідями, представленими на ІІ Римському конгресі лінгвістів 1932 р. та на ІІІ Міжнародному конгресі лінгвістів 1933 р., а також на ХІІІ зустрічі культурного центральноєвропейського Інституту в 1979 р., присвяченій 150-річчю від дня народження Г.І. Асколі. Проте бракує студій, які б комплексно висвітлювали історію субстратних досліджень з урахуванням усіх методологічних проблем.

Cьогодні лінгвістичною наукою накопичено значний субстратознавчий матеріал як емпіричного, так і теоретичного характеру. Це зумовлює необхідність наукового осмислення сучасних відомостей про мовний субстрат у цілому та його роль у формуванні мов-реципієнтів. Узагальнення та синтез теоретичних висновків про феномен субстрату, його суто лінгвістичну та позалінгвістичну природу, методологічну цінність у мовознавстві видається доцільним та можливим на підставі визначення внеску в розробку питання про мовний субстрат представників різних лінгвістичних шкіл, серед яких багато українських та російських мовознавців.

Проблема теоретичного обґрунтування субстратних впливів була й залишається надзвичайно складною та цікавою. Ця проблематика широко представлена в студіях багатьох західноєвропейських мовознавців ХІХ – ХХ ст. Це, зокрема, студії Г.І. Асколі, А. Мейє, В. Брьондаля, Б. Террачині, К. Мерло, В. Пізані, Е. Косеріу, Д. Сантамарія, Д. Сільвестрі та ін. Надзвичайно важливим є й той факт, що в лінгвоісторіографічній літературі майже не експліковано здобутки українських та російських мовознавців у галузі теорії мовного субстрату. Подекуди їхні дослідження носять цілком незалежний характер, а практична значущість отриманих ними результатів є переважно оригінальною. У ХХ ст. теоретичні питання мовного субстрату досліджували І.О. Бодуен де Куртене, Б.О. Серебренников, В.І. Абаєв, В.М. Ярцева, О.В. Востріков, О.Б. Ткаченко та ін. На практиці для пояснення мовних розбіжностей та інновацій, а подекуди й для розв’язання питання про генезис мов субстратний чинник використовували О.О. Шахматов, П.М. Селіщев, О.К. Матвєєв, Г.П. Півторак, Ю.В. Откупщиков та ін. Питання історіографії теорії субстрату в українському та російському мовознавстві розробляли В.М. Ярцева, Т.О. Амірова, В.К. Журавльов, О.Б. Ткаченко. Але через те, що концепціям кожного мовознавця притаманні свої індивідуальні особливості, першочергове наголошення на тих чи інших проблемах та, відповідно до цього, вибір способів їхнього розв’язання, повного висвітлення всіх теоретичних та методологічних проблем у цих працях немає.

Глибоко актуальною є проблема субстратної термінології та її авторства. У лінгвістичній літературі знаходимо приклади недиференційованого вживання різних термінів загальної групи “стратів”. Так, А. Доза називав германські елементи у французькій мові субстратними (а не суперстратними). Пізніше О.І. Іліаді так само назвав субстратними (а не суперстратними) слов’янські лексеми в румунській мові. Деякі лінгвісти прямо вважали мову-переможницю відносно мови субстратної, що в ній розчинилася, суперстратною. Отже, факт схрещування мов нібито мав обов’язково спричинитися до виникнення як субстрату, так і суперстрату, що повністю суперечить тим ознакам, якими наділили ці поняття їхні автори – Г.І. Асколі та В. фон Вартбург відповідно. Таке змішування термінів було можливим лише за умови розгляду цих явищ як мовних одиниць (знаків), що нібито аж ніяк не пов’язані з позалінгвістичними чинниками.

У лінгвістичній літературі також склалося широке та вузьке трактування терміна субстрат. У широкому значенні субстрат інтерпретують як сукупність рис мовної системи, що неможливо вивести з внутрішніх законів розвитку цієї мови: ці риси пов’язані з мовою, що була поширена на цій лінгвогеографічній території. У вузькому значенні субстрат використовують для характеристики особливостей варіанта літературної мови, або ідіолекту, тобто діалектного субстрату в мовленні носія літературної мови.

Cьогодні дедалі вживанішим є термін теорія стратів (М.О. Бородіна, О.В. Востріков, М.Л. Сухачов) замість більш звичного теорія субстрату. Такий підхід, безумовно, засвідчив досягнення значних успіхів у дослідженні лінгвістичної та позалінгвістичної природи інших “стратів”, що мають розглядатися в одному напрямі із субстратними дослідженнями (М. Дж. Бартолі, Б. Террачині, В. Пізані, Т.О. Амірова, О.Б. Ткаченко, В.К. Журавльов). Але попри термінологічну вагу самих явищ та їхню сутність, першочерговість субстратного феномена для історії мовознавства є, поза всяким сумнівом, беззаперечною. Загальна теорія етнічних впливів була побудована саме на моделі взаємовідносин автохтонів та прибульців, де останні виявлялися переможцями, а їхня мова носила на собі відбиток мови корінного населення. За таким принципом відбувалося дослідження “передісторії” багатьох мов світу. З часом ця модель була використана для позначення інших форм мовних контактів, проте принцип залишався однаковим – одна мова перемагала іншу на певній території, але не завжди обов’язково через пряму асиміляцію народу, що цією мовою розмовляв. В історико-лінгвістичному аспекті кожний новий елемент у загальній “теорії стратів” так чи інакше протиставлявся саме субстрату. Цей погляд у пропонованій дисертаційній роботі докладно аргументовано. Через це вважаємо цілком виправданим уживання терміна теорія субстрату в широкому смислі нарівні з терміном теорія стратів.

У вузькому смислі термін теорія субстрату охоплює емпіричні дослідження, пов’язані з вивченням наслідків та особливостей взаємодії субстратної мови з мовою-реципієнтом.

Близькоспоріднені із субстратом явища мають увійти в дослідження не повною мірою (через їхній незначний ступінь дослідженості), а лише як певний фон для висвітлення субстрату, як похідні компоненти в загальній теорії стратів.

Метод лінгвістичної географії (ареальний метод) має безпосереднє відношення до теорії субстрату. Питання про його зв’язок з лінгвогенетичними методами в сучасному мовознавстві також є малодослідженим. З цього погляду важливо визначити, чи входить теорія субстрату до складу порівняльно-історичного методу. Якщо так, то які завдання порівняльно-історичного методу розв’язуються за її допомогою.

Прихильники субстратного підходу в європейському мовознавстві, насамперед неолінгвісти (М. Дж. Бартолі, Б. Террачині, Дж. Бонфанте, Дж. Девото та ін.), зазначали, що зв’язок методу лінгвістичної географії з лінгвогенетичними (порівняльно-історичним та історичним) методами полягає в тому, що останні мають на меті відтворити картину діалектного членування прамовних спільнот і виявити ареальні зв’язки між діалектами, що становили ці спільноти. Адже, як відомо, реконструкцію фактів мовного минулого здійснюють з урахуванням територіального чинника. А все, що пов’язане з реконструкцією, становить мету лінгвогенетичних методів. Але сьогодні немає жодної лінгвоісторіографічної роботи, яка безпосередньо була б пов’язана з цією проблематикою в цілому.

Отже, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю висвітлення недостатньо розроблених питань мовного субстрату в лінгвоісторіографічному аспекті, значущістю внеску європейських мовознавців XIX–XX ст. в дослідження теоретичних проблем субстрату, зокрема вивчення цих проблем українськими та російськими мовознавцями дало значні наукові результати. На сьогодні вже накопичено значний матеріал, який свідчить про вагомість субстратних досліджень. Цей матеріал потребує теоретичного осмислення та лінгвоісторіографічного висвітлення для подальшого його застосування у вивченні конкретних субстратних мов. Таке дослідження видається надзвичайно важливим та перспективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов'язаний з фундаментальною науковою роботою кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету “Методологічні аспекти історіографії українського і російського порівняльно-історичного мовознавства”, затвердженою Міністерством освіти і науки України і зареєстрованою в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації за номером 010611001359. Науковий керівник теми – доктор філологічних наук, професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету В. А. Глущенко. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної Академії наук України (протокол № 4 від 30 жовтня 2003 р.).

Мета дослідження полягає в усебічному розкритті поглядів європейських мовознавців XIX–XX ст. на питання теорії мовного субстрату, у виявленні внеску лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов.

Мета роботи зумовила необхідність розв'язання таких завдань: 1) установити зв'язок теорії субстрату з порівняльно-історичним методом; 2) розкрити основні етапи розвитку теорії субстрату в європейському мовознавстві, враховуючи еволюцію поглядів того чи іншого вченого на різні аспекти проблеми; 3) виявити методологічну основу та цінність субстратних досліджень XIX–XX ст. на матеріалі конкретних мов; 4) визначити особливості інтерпретації відповідного кола питань українськими та російськими мовознавцями на тлі досягнень європейської лінгвістики XIX–XX ст.; 5) з’ясувати, які твердження теорії субстрату виявилися перспективними для мовознавства кінця XX ст. – початку XXI ст.

Об'єктом наукового дослідження є розглянута в лінгвоісторіографічному аспекті сукупність наукових текстів. Це студії, безпосередньо присвячені розробці теоретичних питань мовного субстрату, праці з типології мов та проблем розвитку мовних сімей (насамперед індоєвропейської): монографії, навчальні посібники, лекційні університетські курси, статті, авторами яких є європейські мовознавці XIX – XX ст.

Предметом дослідження є твердження європейських лінгвістів XIX – XX ст. щодо теоретичних проблем дослідження субстрату.

Методи дослідження. Методологію дослідження побудовано на принципі історизму. Загальну оцінку того чи іншого твердження подано залежно від внеску вчених у лінгвістику та значення їхніх праць для свого часу. Отже, поставлені в дослідженні завдання виконано за допомогою загальнонаукового актуалістичного методу, який знайшов застосування в історіографії будь-якої сучасної науки, зокрема в лінгвістичній історіографії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на широкому фактичному матеріалі зроблено спробу комплексного спеціального історико-лінгвістичного дослідження питань теорії субстрату в європейському мовознавстві XIX – XX ст. Це зумовило необхідність теоретичного обґрунтування порушеної проблеми. У дисертації розглянуто значну кількість наукових праць (221), зокрема маловідомих (українською, російською, англійською, італійською, німецькою, французькою мовами), з урахуванням еволюції поглядів мовознавців на різні аспекти теорії субстрату. Досліджено розбіжності в поглядах та полеміку лінгвістів зазначеного періоду.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження сприятимуть розв'язанню актуальних проблем історіографії мовознавства і можуть бути застосовані в подальших дослідженнях теорії субстрату. Здобуті результати можуть бути використані на філологічних факультетах вищих навчальних закладів під час викладання курсів історії лінгвістичних учень, загального мовознавства та вступу до мовознавства, історичної граматики української та російської мов, у культурно-просвітній роботі.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані дисертантом самостійно. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата