113403 (631137), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Групова робота на уроці полягає у спільних зусиллях учнів по вирішенню поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення, взаємодопомога і співпраця, взаємоконтроль і взаємо оцінка. Групову роботу організовують при виконанні лабораторних і практичних робіт.

При фронтальній формі вчитель ставить перед всім класом проблемне завдання, яке учні вирішують спільними силами. вчитель керує колективним пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну активність.

71. Вимоги до уроку

Основні традиційні вимоги до уроку:

- організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна).

- дидактичні (чіткість навчальних завдань, освітня і виховна мета, оптимальний зміст. раціональні методи, дотримання принципів навчання);

- психологічні (врахування психологічних особливостей учнів, психічного стану вчителя та учнів, настрою вчителя);

- етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність);

- гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома).

72. Нестандартні і нетрадиційні уроки. Характеристика

Цікавими для теорії і для практики є нестандартні і нетрадиційні уроки. Суть їх полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке викликало б насамперед інтерес в учнів і спряло їхньому оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних і нетрадиційних уроків слід віднести інтегровані, міжпредметні, театралізовані уроки, уроки з різновіковим складом учнів та інші.

Інтегрованими називають уроки, які мають на меті подати матеріал кількох тем блоками.

Міжпредметні – уроки, які ставлять за мету “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.

Театралізовані уроки проводять для підвищення емоційного стану учнів, образного мислення. фантазії, уяви.

Уроки з різновіковим складом мають на меті подати блоками матеріал одного предмету, що за програмою вивчається в різних класах.

73. Позаурочні форми організації навчання (організаційні форми навчання): семінарські заняття, практикуми, факультативи, екскурсії, гуртки, консультації. Види та характеристика

До позаурочних форм навчання належать:

- семінарські заняття, які проводяться у старших класах, можуть бути таких видів: розгорнута бесіда; доповідь –обговорення; коментоване читання; розв’язок задач.

- практикум – учні самостійно виконують практичні і лабораторні роботи, застосовують знання, вміння і навички.

- факультативні заняття – це ланка, яка з’єднує урок і позакласні заняття і є сходинкою переходу від засвоєння предмету до вивчення науки.

- екскурсії можуть бути програмними і позапрограмовими, тематичними і комбінованими, ботанічними, зоологічними, географічними і т.д.

- гуртки можуть бути предметними, технічними, спортивними секціями.

- консультація: індивідуальна, групова.

74. Домашня навчальна робота учня: вимоги до організації, характеристика видів

Вимоги до домашньої роботи:

- своєчасне повідомлення домашнього завдання на уроці;

- систематична перевірка домашнього завдання;

- створення умов для виконання домашнього завдання;

- подолання перевантаженості учнів домашньою навчальною роботою;

- обмеження в часі самопідготовки: 1 клас – до 1 год.; 2-3 клас – до 1, 5 год.; 4-5 клас – до 2 год.; 6 –7 клас до 2, 5 год.; 8 клас до 3; 9-11 клас - до 4.

Види домашніх завдань:

- робота з текстом підручника;

- завдання по виконанню різноманітних вправ і розв’язуванню задач;

- виконання письмових і графічних робіт;

Можуть бути і такі завдання: прочитати статтю, спостерігати якесь природне явище, зробити дослід.

75. Оптимізація домашньої навчальної роботи. Наукова організація праці учня

Для оптимізації домашньої навчальної роботи слід дотримуватися такої методики:

- продумана система домашніх завдань, а не випадкова їх послідовність;

- визначення змісту домашнього завдання;

- визначення часу на ознайомлення учнів з домашнім завданням;

- завдання подається при повній увазі всіх учнів;

- зміст завдання має бути зрозумілий усім;

- провести інструктаж по виконанню домашньої роботи;

Шляхи оптимізації домашньої роботи: комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку учнів; вибір учнями оптимальних методів і прийомів навчальної роботи; індивідуалізація і диференціація домашньої роботи; навчання школярів методів і прийомів навчальної роботи; виховання у школярів пізнавальних потреб, формування мотивів учіння.

76. Контроль успішності учнів: сутність, основні види

Контроль – це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності.

Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:

- попередній – проводиться в основному з діагностичною метою;

- поточний – здійснюється у повсякденній навчальній роботі і виражається в систематичних спостереженнях учителя за навчальною діяльністю учнів на кожному уроці;

- періодичний – виявлення і оцінка знань і умінь учнів, засвоєних протягом кількох уроків. з метою виявити, наскільки учні добре володіють певною системою знань;

- підсумковий це перевірка рівня засвоєння знань, умінь і навичок за тривалий період (чверть, семестр). основна форма підсумкового контролю – заліки та екзамени.

78. Оцінка результатів навчально–пізнавальної діяльності учнів. Критерії і норми оцінок. 12 – бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів

Основні вимоги до перевірки і оцінки успішності: індивідуальний характер; систематичність; достатня кількість даних для оцінки; тематична спрямованість; об’єктивність, умотивованість оцінки; єдність вимог вчителів; оптимальність; всебічність.

Критерії оцінки: обсяг, повнота знань, глибина знань, міцність знань. оперативність знань, уміння викласти знання, якість умінь і навичок.

За умов 12-бальної системи виокремлено 4 рівні навчальних досягнень учнів: початковий – 1-3 бали (відповідь фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет); середній – 4-6 балів (учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком); достатній 7-9 балів (учень знає істотні ознаки понять, явищ, вміє робити висновки); високий - 10-12 балів (знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними).

79. Диференційоване навчання в школі

Навчально-виховний процес, який враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов – диференційованим навчанням.

Види диференціації:

- за здібностями – паралельні класи від найсильніших до найслабших за рівнем знань;

- за відсутністю здібностей: учні, що не встигають з тих чи інших предметів, групуються в класи в яких ці предмети вивчаються за заниженим рівнем;

- за майбутньою професією: навчання дітей в художніх, музичних школах та ін.;

- за інтересами учнів: навчання в класах чи школах з поглибленим вивченням фізики, математики, хімії, інших предметів;

- за талантами дітей.

80. Проблема навчання обдарованих учнів та шляхи її вирішення

Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально - мислительний (необхідний вченим, політикам); образно-художній (дизайнери, художники, письменники); раціонально-образний (історики, філософи, учителі); емоційно-почуттєвий (режисери, літератори).

Формами роботи з обдарованими дітьми можуть бути групові та індивідуальні заняття з ними на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для цих учнів має доповнюватись науковими відомостями, які вони можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань. У методах навчання мають переважати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань. Домашні завдання таким учням мають носити творчий характер.

81. Причини неуспішності учнів. Шляхи подолання неуспішності

Основні ознаки неуспішності учнів.

- Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмету вміннях. котрі не дозволяють охарактеризувати суттєві елементи понять, що вивчаються, а також здійснити необхідні практичні дії.

- Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час оволодіти необхідним обсягом знань, умінь і навичок.

- Недостатній рівень розвитку та вихованості особистісних якостей, котрі не дозволяють учню виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.

У процесі подолання неуспішності усувають прогалини в навичках навчальної праці, долають прогалини в розвитку мислення школярів, долають негативне ставлення учнів до навчання, усувають прогалини в знаннях учнів, долають причини щодо неуспішності.

82. Оптимізація процесу навчання

Оптимізація процесу навчання – це таке управління, яке організовується на основі всебічного врахування закономірностей, принципів навчання, сучасних форм і методів навчання, а також особливостей даної системи, її внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найефективнішого функціонування процесу з точки зору заданих критеріїв.

До критеріїв оптимізації навчання належать:

- ефективність процесу навчання;

- якість навчання;

- оптимальність витрат часу та зусиль вчителів і учнів.

Найбільш типовий підхід до вибору оптимального варіанту вивчення навчального матеріалу:

аналіз змісту навчального матеріалу;

аналіз пізнавальних можливостей учнів;

самоаналіз можливостей педагога;

конкретизація цілей і завдань навчання;

конкретизація змісту навчального матеріалу

83. Наукові основи внутрішкільного управління. НОП в школі

Вимоги до внутрішкільного контролю: індивідуальний характер; систематичність; раціональність; всебічність і різноманітність форм; об’єктивність, диференційований підхід; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Види внутрішкільного контролю:

класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованість учнів, якість викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання батьками своїх обов’язків;

фронтальний: стан викладання окремих предметів у всіх класах або в окремих;

тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою;

персональний: якість викладання окремого учителя;

оглядовий: стан шкільної документації ; дисципліни.

Методи внутрішкільного контролю: спостереження, перевірка документації; опитування, тестування.

84. Керівництво навчально–виховною роботою школи

Керівництво навчально-виховною роботою здійснюють:

директор школи: персонально відповідає перед державою за всю діяльність школи, за організацію і якість навчально-виховної роботи, якість знань і поведінку школярів, фінансово-господарський стан і техніку безпеки в школі.

заступник директора з навчальної роботи: організовує і контролює хід навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку; виконання навчальних планів і програм; керівництво методичною роботою;

заступник директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу і дозвілля школярів, надає допомогу класним керівникам.

помічник директора по господарській частині: відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу. 85. Рада школи, зміст і організація її роботи.

До складу ради школи входять педагоги, батьки і учні. Збирається вона 4-5 раз на рік для вирішення важливих для школи проблем:

1. Стан навчальної та виховної роботи в школі (вересень);

2. Стан навчальної та виховної роботи в окремому класі (грудень);

3. Затвердження структури та штатного розпису школи на навчальний рік (Лютий);

4. Організація літнього відпочинку дітей та працевлаштування випускників (червень).

86. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.

До складу педагогічної ради школи входять педагоги. Вона збирається 4-5 разів на рік і на своїх засіданнях розглядає такі питання:

1. Стан викладання окремих предметів, та завдання його щодо поліпшення;

2. Про роботу методичних об’єднань в школі та шляхи її вдосконалення;

3. Про початок чи закінчення навчального року;

4. Про стан виховної роботи в школі;

5. Поро атестацію педпрацівників.

На педагогічну раду можуть бути винесені і інші питання, що стосуються навчально-виховного процесу в школі.

87. Планування роботи школи

Під час планування роботи школи слід дотримуватись таких принципів: науковість, реальність і оптимальність заходів, що плануються, соціальна детермінація, що передбачає формування в учнів необхідних суспільству моральних правових та інших цінностей.

Річний план школи має такі розділи: аналіз роботи школи за попередній навчальний рік; завдання на новий навчальний рік; здійснення загальної середньої освіти і підвищення якості навчально-виховного процесу; позакласна і позашкільна робота; спільна робота школи, сім’ї і громадськості; методична робота школи; робота педагогічної ради школи; управління школою і внутрішній контроль; санітарно-оздоровча робота; організаційно-господарська робота.

Поточне планування охоплює: плани роботи вчителів (тематичні і поурочні), класних керівників (на півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків і організацій, розкладу навчальних і позакласних занять і заходів.

88. Особливості внутрішкільного контролю

Вимоги до внутрішкільного контролю: індивідуальний характер; систематичність; раціональність; всебічність і різноманітність форм; об’єктивність, диференційований підхід; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)