101316 (630927), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

1.1Під культурою розуміють домінуючу у суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка вливає на стиль повсякденного життя.

1.2Розрізняють три основні принципові позиції щодо ролі культури в управлінні тнк:

1.Першу представляють так названі універсалісти: їх точка зору полягає в тому, що значення культурного фактору перебільшено і, оскільки всі люди більш менш однакові, не потрібно робити будь-які суттєві поправки на культуру і тим більше чекати від них суттєвого приросту ефективності управління національними колективами.

2.Прихильники 2 позиції стверджують, що країни і нації розрізняються не за культурною традицією, а головним чином - рівнем економічного розвитку. Цей підхід так і називається: економіко-кластерний. У відповідності до нього м/н менеджер повинен шукати відповіді на питання ефективного управління саме у контексті порівняльного економічного розвитку країн перебуття і країни базування.

3.Третя точка зору відстоює важливу роль саме культурного фону, вважаючи, що його вивчення і практичне використання відповідних результатів підвищує ефективність м/н м/нту. Більше того, особливості країн, абсолютно несхожих саме у культурно-історичному розвитку, дають часто однаково високі кінцеві економічні результати, але побудовані на абсолютно різних основах менеджменту.

США і Японія на сьогодні - дві найрозвинутіші країни світу, що досягли найбільшого економічного добробуту. Уявімо на хвилинку, що японські менеджери стали управляти всіма підприємствами в США, а американські - в Японії; що б з цього вийшло?! Абсурдність картини неважко уявити: мова йде про дві принципово несхожі культури взагалі і культурах менеджменту зокрема. Цей приклад підтверджує положення, що культурно-кластерний підхід (так називається третя позиція) відображає виключно складні реалії, проблеми і можливості феномену національної культури для практики м/н м/нту.

1.3 В залежності від культури країни формуються управлінські відносини тнк. Кожна країна має свої специфічні особливості, які тнк повинна враховувати при здійсненні своєї діяльності.

25.Пріоритети і культурні цінності різних країн

Культ. цінності – те, що враховується як найбільш важливе для працівників даної кул-ри, що істотно впливає на поведінку – цінності з точки зору мистецтва, релігії, цін- ності у поведінці. У кожній кул-рі на перший план висуваються свої цінності – пріоритети. Напр., у західній кул-рі вища цінність – жит-тя, в ісламі – ідея. Кул-ру США можна охара- ктериз. як індивідуалістичну, неформальну, матеріалістичну і орієнтовану на самоцін- ність часу. У той же час в Японії і Китаї групі приділяється набагато більше уваги, ніж індивіду. Підпорядкування і співробітництво важливіше індивідуалізму. Амер. кул-ра не приділяє великого значення традиції, церемо- нії і формальності, які є важливими характе- рис-ми латиноамер., ближньо- і далекосхідної культури. Амер. не люблять “ходити навколо справи” і відразу переходять до справи. А в Лат. Америці або Саудівській Аравії прийня- то спочатку порозмовляти на теми, що не відносяться до справи, і лише після цього зосередитись на справжній цілі зустрічі. Амер. поважають придбання, що символі- зують високий статус, у той же час у багатьох суспільствах незахідного типу набагато ви- щий інтерес до естетичної і духовної сторони буття. Зацикленість американців на часові не знаходить розуміння у східній культурі, яка розглядає час як дещо без початку і кінця. Так, східні бізнесмени часто недбайливо відносяться до часу зустрічей і строків, що виводить із себе амер., німців і швейцарців.

26.Сучасні виміри кул-ри

Під кул-рою розуміють домінуючу у суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кул-ра – це набуття знань про використання людьми уявлень щодо досвіду і загальної суспільної поведінки. Сучасними ви- мірами кул-ри є: цінності, мораль, поведінка, звички, позиція, мистецтво, релігійні вірування, традиції, закони, а також рівень освіти, рівень матер. кул-ри, рівень немат. кул-ри. Культ. цінності – те, що враховується як найбільш важливе для працівників даної кул-ри, що істотно впливає на поведінку – цінності з точки зору мистецтва, релігії, цінності у поведінці. У кожній кул-рі на перший план висуваються свої цінності – пріоритети.

Ценности (или ценностные ориентации), которых может придерживаться индивид, яв­ля­ются второй общей категорией, включаемой авторами в определение организационной культуры. Ценности ориентируют индивида в том, какое поведение следует считать допус­тимым или недопустимым. Так, в некоторых организациях считается, что “клиент всегда прав”, поэтому в них недопустимо обвинять клиента за неудачу в работе членов организа­ции. В других - может быть всё наоборот. Однако и в том, и в другом случае принятая цен­ность помогает индивиду понять то, как он должен действовать в конкретной ситуации.

27.Стратегічні підходи до вибору моделей менеджменту в умовах різних культур

1.1Під культурою розуміють домінуючу у суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка вливає на стиль повсякденного життя.

1.2 Вплив кул-ри суспільства на підходи в менеджменті відображ. в наступних моделях: 1.Централізація проти децентралізації прийняття рішень. 2.Безпечність проти ризику. 3.Індивід. винагороди проти групових. 4.Не- формальні процедури проти формал. 5.Висока організац. лояльність проти низької. 6.Кооперація проти конкуренції. 7.Короткострок. горизонти проти довгострок. 8.Стабільність проти інновацій.

В США – жорсткий, агресивний менед-нт; переважно централіз. прийняття рішень, ри- зикованість, індивід. винагороди., низька організац. лояльність, конкуренція, коротко- строк. горизонти. Японія – ґрунтується на колективістських засадах, зорієнтований на світові ринки. Прийняття рішень шляхом консенсусу із попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централіз. і децентраліз. підходів до прийняття рішень, групові винагороди, висока організац. лояльність, кооперація, довгострок. горизонти. Франція – велика роль планування, значна ча- стка держ. сектора; тенденція до централіза- ції. Німеччина – довіра до влади, авторита- ризм, турбота менеджерів про підлеглих; пе- реважно централізація, автократія, ієрархія. Скандинавські країни – децентралізація і участь. Австралія – вплив на менед-нт моральних аспектів, політ. і соц. цінностей. Італія – середовище з низькими ризиками, схильність до групового прийняття рішень, конкур/спром. італ. менеджерів. Австрія – наголос на самореалізації в керівництві, прагнення уникнути ризиків, висока цінність незалежності і конк/спром. Великобританія – висока цінність винахідливості, адаптивності, логіки; найвища цінність – індивідуалізм; децентраліз. підхід до прийняття рішень.

1.3 В залежності від культури країни формуються управлінські відносини тнк. Кожна країна має свої специфічні особливості, які тнк повинна враховувати при здійсненні своєї діяльності.

28.Основні культурні національні стереотипи

1.1 Стереотипізація- неадекватного сприйняття і аналіз інформації, наклеювання деяких ярликів представникам іншої нації. Національна стереотипізація- досить складний продукт розвитку тієї чи іншої культури, впливу певної ідеологічної обробки, політичних подій і інших процесів.

1.2 Стереотип амер. характеризується наступними рисами: 1.Жорсткий прагматизм, орієнтація на реальну, що приносить користь справу, повага і прагнення до матер. достатку. 2.Цільовий динамізм: амер. завжди бачить життєві, ділові і інші цінності, яких хоче досягти, і постійно заряджений на дії по їх досягненню. 3.Амер. виключно з повагою відноситься до часу, і тим більше до часу як найважливішому діловому ресурсу. 4.Визна- чальні особисті риси типового амер. – це гли- бокий індивідуалізм і впевненість у тому, що лише ти сам можеш все зробити для себе, і, відповідно, виняткова самостійність у прий- нятті і реалізації рішень, рівно як і повна го- товність нести за них всю необхідну відпові- дальність. 5.Ставлення до інших людей і комунікативні риси характеризу- ються загальною дружелюбністю, відверті- стю і щирістю, готовністю до співробітниц- тва і пошуку розумних компромісів, прагненням до отримання всієї потрібної інформації і готовністю обмінюватись нею з партнерами. 7.В амер. досить часто цілком зрозумілий патріотизм і гордість за успіхи і положення США у світі переходять у певні прояви етноцентризму.

Англійський національний стереотип.

1.Прагматичність, орієнтація на діло і дію, життєвий здоровий глузд. Англ. відноситься до бізнесу як до гри і спорту: він, звичайно, турбується про прибутки і доброму стану речей, але таким же важливим для нього є і те, що називається спортивним азартом, отриманням цікавого змагання і захоплюючої гри. 2.Важлива відмінна риса англ. - нелюбов до абстрактних проектів, за якими не стоїть реального діла. 3.В основі відмінностей особистих національних рис лежить почуття власної гідності: саме воно підводить до усвідомлення необхідності дотримання етичних норм і загальноприйнятих традиц. правил, навіть якщо ці норми і правила не записані ні в яких законах. 4.Глибока повага до традицій - національних, державних, сімейних і інших. 5.Певний етноцентризм, але у порівнянні з амер. він - більш прихований, виключно коректний і , як правило, не проявляється у формах, що зачіпали б нац. почуття інших людей.

Французький національний стереотип.

1.Інтелектуалізм, любов до мистецтва, гармо- нії і красоти - цікаво проявились у сфері ділового життя. Практика показує, що ні одна європейська нація не займається побудовою високодосконалих планів, проектів і програм так, як французи. 2.Зворотній бік - побоювання і нерішучість у сфері реалізації і практичного виконання всього задуманого на папері. 3.Нац. риса - нелюбов до компромісів і більша, ніж в інших націй, схильність до конфліктів і спорів при вирішенні різних проблем. Оскільки “стрункі логічні схеми” весь час натикаються на “нелогічну дійсність”, то, щоб не загрузнути у безкінцевих конфліктах, нація створює і постійно розвиває гігантську регламентуючу систему законів, правил, офіційно затверджених установок. 4.Щодо особистих рис , їх манері і стилю спілкування, поведінці в сім’ї і в особистому житті взагалі, то тут діє ефект компенсації.

Нац. стереотип, характерний для країн Близь- кого і Середнього Сходу.

1.Базова риса стереотипу - прагнення до створення обстановки неквапливості, друже- любності і довіри у всіх справах, які веде бізнесмен з цього регіону. Той факт, що носії східної культури більшою мірою орієнтовані на саму роботу, аніж на її результати відповідає саме східному відношенню до часу. Воно для них уособлює безкінечність, а спроба загнати всі справи в жорсткі часові рамки планів і програм - як неминуче, але все ж таки зло. 2.Особові риси стереотипу - дуже розвинута гордість і побоювання “втратити лице”.

Японський національний стереотип.

1.Базові риси стереотипу - це надзвичайно продуктивне поєднання справді безмірної працьовитості і терпіння японців з таким же безмежним внутрішнім прагненням до красоти і досконалості. 2.Японці – оригінальні традиціоналісти. Бережно зберігаючи все краще у своїй культурі, вони досить уміло адаптують кращі досягнення інших країн і націй. 3.Дисциплінованість і відданість почуттю відповідальності перед колективом (групою), визнання безумовного авторитету колективу, готовність приносити в жертву йому свої особисті потреби і інтереси. 4.Життєві риси нації – ввічливість і делікатність, акуратність і порядність, східне володіння собою і абсолютний контроль над особистою поведінкою і емоціями.

1.3. Проблема стереотипів може досить суттєво ускладнити і контакти, і ділові зв’язки в м/н бізнесі. Тому м/н менеджер повинен подолати ці важкі проблеми. Наприклад, якщо бізнесмен вважає свого партнера хитрим шахраєм на тій підставі, що останній належить до певної нації, то навряд чи він буде сприймати ділову інформацію і поведінку партнера взагалі як чесну і відверту.

29.Організаційна культура ТНК: суть і природа

1.1Организационная культура - це набір переконань, ціностей і засвоєних способів рішень реальних проблем, які сформувались за час існування організації, і яка має тенденцію до виявленняв різних матеріальних формах і в поведінці членів організації.

1.2Щоб зрозуміти що таке культура организации, необхідно розглянути методи виконання роботи і те, як поводяться з людьми в цій орга=ї.

Будь-яка корпорація сповідує якісь загальні цінності, що поділяються всіма її працівниками. Ці цінності утворюють корп. кул-ру. Корпоративна культура – своєрідний психологічний клімат організації, її дух. КК поряд із формальними вимогами служить для працівників орієнтиром, допомагає їм зрозуміти, які вимоги ставить перед ними компанія, яким має бути підхід до ухвалення рішень, які рішення вважаються прийнятними. КК знаходить свій прояв у внутрішній обстановці, що панує в корпорації, її цінностях, способах їх передачі тощо. Багато фірм намагаються поширювати КК, забезпечуючи тісні контакти між керівниками філій з різних країн.

Наприклад, компанія 3М не тільки влаштовує курси підвищення кваліфікації для менеджерів своїх філій, але і складає групи навчання з представників різних країн, для того щоб кожна група була конгломератом

1.3. Вона - своєрідний психологічний клімат організації, її дух. Корпоративна культура поряд із формальними вимогами служить для працівників орієнтиром, допомагає їх зрозуміти, які вимоги ставить перед ними компанія, яким має бути підхід до ухвалення рішень, які рішення вважаються прийнятними. Корпоративна культура знаходить свій прояв у внутрішній обстановці, що панує в корпорації, її цінностях, способах їх передавання тощо.

30.Взаємодія організаційної і національної культур

1.1Организационная культура - це набір переконань, ціностей і засвоєних способів рішень реальних проблем, які сформувались за час існування організації, і яка має тенденцію до виявленняв різних матеріальних формах і в поведінці членів організації.

1.2.Потенціальний конфлікт між цілями самої корпорації з одного боку, і економічними і політичними цілями країн-господарів з іншого. Підстави для конфліктів між корпора-тивними і національними цілями: 1.невідпо- відність між сприятливим балансом платежів у країну (поліпшення життєвих стандартів для її громадян) та цілями ТНК. 2.співвідношення між прибутковістю зарубіжних підроз- ділів і репатріацією прибутку до штаб-квартири компанії. 3.негативний вплив потоків прибутку на баланс платежів країн-господа-рів. 4.вплив державних чиновників на планування діяльності міжнародних компаній в ін-ших країнах (різні позиції, досвід, цінності у менеджерів і чиновників).

31.Формув-я управлінськ. команд в умовах багатокультурн. середовища

ММ - це процес застос-я управл.конц-цій і інстр-тів у баг-культ сер-щі і отрим-ні, завдяки цьому, дод вигод і заощадж-я часу. Після провед-я ек, пол і прав аналізу зовн сер-ща на перший план виступ задача макс-ефект роботи у вибр майб кр-х переб-я. Ця задача вкл дві базові складові: з одн боку, необх вибір відпов організ форм і масштабів проникн-я. Друга скл-ва- врах-я і ефект викор-я культ фону країни. Розрізн три осн принц позиції щодо ролі культурн фактору в ММ: 1.Першу предст т.зв. універсалісти: вваж, що знач-я культ фактору перебільшено і не потрібно роб будь-які сут поправки на культуру і тим більше чек від них сут прир-ту ефек-ті упр-я нац кол-ми. 2.Прихил-ки 2 позиції ствердж, що країни і нації розріз-ся не за культ традицією, а гол чином - рівнем ек розвитку. Тому м/н менеджер пов шукати відповіді на питання ефект упр-я саме у контексті порівн ек роз-ку країн перебуття і країни баз-я. 3.Третя точка зору відстоює важл роль саме культ фону, вважаючи, що його вивч-я і практ викор-я відп рез-тів підвищ ефект-ть ММ.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)