180824 (628818), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

а) звіт/план

б) план/базис

Бачимо, що зростання продуктивності праці більше ніж зростання середньої заробітної плати, тому коефіцієнт випередження більше одиниці.

Зворотна величина:

(1.19)

Де - витрати на одиницю продукції (гривню) у відповідному періоді.

Робітники:

; ;

а) звіт/план:

;

б) план/базис:

.

Працюючі:

; ;

а) звіт/план:

;

б) план/базис:

.

Після розрахунків вищеназваних величин, розраховують економію або перевитрату фонду заробітної плати за формулою 1.20:

, тис.грн. (1.20)

Де П_сзп, П_пп – відповідно приріст середньої зарплати та продуктивності праці, %.

Робітники:

а) звіт/план:

тис. грн

б) план/базис:

тис. грн

Працюючі:

а) звіт/план:

тис. грн

б) план/базис:

тис. грн

Таким чином, за рахунок того, що приріст продуктивності більше ніж приріст середньої заробітної плати, то відбувається економія ФЗП, тобто потрібно доробити показники продуктивності праці та заробітної плати.

Крім того, можна сказати на підприємстві наряду з ростом об’ємів відбувається перевитрата ФЗП, за абсолютними показниками. Потрібно переглянути функціональну структуру підприємства, як якісний, так і кількісний склад, а також удосконалити використання робочого часу, тобто переглянути показники робочого часу.

2. ПЛАНУВАННЯ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Головна форма планування економічного і соціального розвитку та основа організації господарчої діяльності підприємства - це план. Планування трудових показників займає у плані особливе місце, і вони представлені у ряді розділів плану підприємства.

Важливе місце у плані з праці займає скорочення використання ручної праці, пов'язаної з прискоренням темпів механізації ручних робіт, скорочення обсягу використання тяжкої фізичної праці.

В нових умовах господарювання на перше місце висувається питання, якими (найкращими) засобами та з якими (найменшими) затратами живої праці виконати план.

Головним чинником розвитку усього виробництва та підвищення його ефективності є підвищення продуктивності праці.

2.1 Планування зростання продуктивності праці

Планово-економічне обґрунтування можливого підвищення продуктивності праці полягає у тому, що по базовому рівню продуктивності праці та плануємому обсягу виробництва продукції спочатку визначається вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства, а потім визначається можливе трудозберігання під впливом використання того чи іншого чинника росту продуктивності праці.

Показники можливого працезбереження виражаються сумою людино-років праці, збереженої під впливом використання одного або кількох чинників. Таке трудозберігання має назву відносної економії робочої сили.

Вплив відносної економії робочої сили на обсяг виробництва продукції можна облікувати за допомогою показників росту ПП та існуючої єдиної класифікації чинників зростання продуктивності праці. Із усіх існуючих класифікацій чинників росту продуктивності праці можна виділити основні три групи чинників [1,2,3].

1) структурні зміни у виробництві;

2) підвищення технічного рівня виробництва;

3) удосконалення управління, організації виробництва і праці.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку відносної економії чисельності працюючих

Показники	Визначення	Од. вим.	Кіль- кість
Приріст обсягу виробництва		%	3
Приріст чисельності ПВП		%	2,2
Загальна кількість обладнання		Од.	1450
Кількість одиниць обладнання, яке не підлягає технічному удосконаленню		Од.	870
Кількість одиниць нового обладнання для заміни діючого		Од.	400
Кількість одиниць обладнання , яке підлягає модернізації		Од.	180
Питома вага робітників у загальній чисельності ПВП		%	0,15
Зростання ПП при впровадженні нового обладнання		%	85
Зростання ПП на модернізованому обладнанні		%	45
Термін впровадження нового обладнання		дата	01,07,
Термін впровадження модернізованого обладнання		дата	01,09,
Зменшення втрат робочого часу		Дн.	1,9
Зміна питомої ваги покупних виробів та напівфабрикатів у собівартості продукції - базис - план		% %	14 15

Визначаємо вихідну (планову) чисельність працюючих на підприємстві:

Ч_вих = Ч_рб ּ J_Q, (2.1)

де Ч_рб - чисельність працюючих у базовому періоді;

J_Q = (100 +ΔQ)/100 - індекс зростання обсягу виробництва у плановому періоді відносно базового.

JQ=1,03

Ч_вих=9820 ·1,003 = 10115 чол

Відносна економія чисельності працюючих за рахунок підвищення обсягів виробництва:

(2.2)

де Ч_пвп - чисельність працюючих ПВП за виключенням основних робітників.

чол.

Відносна економія чисельності працюючих за рахунок змін питомої ваги кооперованих постачань:

(2.3)

Е_чпр2 чол.

Відносна економія чисельності за рахунок підвищення технічного рівня виробництва - впровадження нового та модернізації діючого обладнання:

(2.4)

де К_в.н.о. та К_в.м.о – відповідно коефіцієнти тривалості впроваджених нового та модернізованого обладнання.

чол.

Відносна економія чисельності працюючих за рахунок поліпшення використання робочого часу:

(2.5)

де К_р - коефіцієнт основних (технологічних) робітників у загальній кількості ПВП;

Ф_рч^(б) та Ф_р.ч.^(пл.) - відповідно фонди робочого часу у базисному та плановому періодах.

Е_чпр4 чол..

Приріст обсягу виробництва за рахунок зростання продуктивності праці:

(2.6)

ΔQ_пп% %

Плановане зростання ПП:

(2.7)

ΔПП% %

Таким чином, приріст обсягів виробництва склав 26,67%, за рахунок приросту продуктивності праці на 3,94%.

2.2 Прогнозування рівня продуктивності праці за допомогою кореляційного-регресійного аналізу

Моделі прогнозування та аналізу змінення економічних показників поділяють на неказуальні та казуальні.

Неказуальні - це суто статистичні моделі, які не базуються на будь-якій економічній теорії, а лише намагаються передбачити значення показників, припускаючи збереження в майбутньому тенденції минулого. Ці моделі одержали загальну назву "моделі часових рядів", оскільки вони застосовуються при наявності спостережень за значний період часу. Головна перевага таких моделей полягає в їх дешевизні та відносній простоті.

Найбільш відомими та й найпростішими методами екстраполяції (трендами) одновимірних рядів є: прогнози за середніми характеристиками ряду, метод рухомого середнього, деком позиційний аналіз, регресійний аналіз, методи згладжування.

Як правило, більшість взаємозв'язків у економіці носять стохастичний характер, за яким кожному значенню ознаки X відповідає певна множина ознаки Y, які варіюють і утворюють ряд розподілу. При. дослідженні залежності результативної ознаки (наприклад, продуктивності праці) від умов і причин її зміни, званих факторами, або чинниками, за деякий час створюється так зване кореляційне поле. Для виявлення залежності між результативною ознакою та якимось фактором (або факторами) за таких умов і застосовується кореляційно-регресійний аналіз.

Головною характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії. Лінія регресії X на Y - це функція, яка зв'язує середні значення ознаки Y зі значенням ознаки X. Залежно від форми лінії регресії розрізняють лінійний і нелінійний зв'язки. Лінія регресії може бути представлена таблично, графічно, аналітичне. У кореляційно-регресійному аналізі (КРА) оцінка лінії регресії здійснюється не в окремих точках, як в аналітичному угрупуванні, а в кожній точці інтервалу зміни фактичної ознаки X. Лінія регресії безперервна і зображується у вигляді певної функції Y=f(x), яка зветься рівнянням результативної ознаки.

Найбільш поширеними у статистичному аналізі є функції (у порядку зниження питомої ваги із усіх):

Лінійна функція Y=a+bx

Степенева функція Y=ax^b

Гіперболічна Y=a+b/x

Параметр а - це значення Y при Х=0.

Параметр b називають коефіцієнтом регресії.

В якості регресійної функції зв’язку продуктивності праці з коефіцієнтом механізації робіт приймаємо лінійну.

Визначення параметрів рівняння регресії проводиться методом найменших квадратів, основною умовою якого є мінімізація суми квадратів відхилень емпіричних значень від теоретичних, це дає можливість отримати найкращі оцінки параметрів а і в:

(2.8)

Для їх обчислення складають і розв'язують систему нормальних рівнянь: для лінійної функції (найбільш поширеної):

(2.9)

За допомогою використання методу детермінантів визначаємо коефіцієнти регресії:

(2.10)

Характеристики

Список файлов курсовой работы