180824 (628818), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

(1.6)

де: Ф_рч^ном - номінальний фонд робочого часу, дні.;

П_час - втрати робочого часу у відповідний період аналізуємого часу;

Ф_рч^реал - реальний фонд робочого часу.

Отримане значення коефіцієнту є достатнім, щоб стверджувати про раціональне використання робочого часу. Крім того, порівнюючи коефіцієнти, бачимо, що у звітному періоді у порівнянні з базисним та плановим коефіцієнт використання номінального робочого часу збільшився, тобто були вжиті заходи по скороченню втрат робочого часу.

При співвідношенні цих коефіцієнтів між собою отримаємо індекси, які характеризують динаміку використання номінального фонду робочого часу.

(1.7)

Із аналізу індексів можна зробити висновки відносно зміни реального фонду робочого часу у звітному періоді по відношенню до базисного та планового його рівнів (як зросло, чи зменшилось; на скільки), а також, як зросло (чи зменшилось) значення обсягу випускаючої продукції за рахунок зміни рівня використовуваного фонду робочого часу.

Таким чином, у плановому періоді у порівнянні з базисним втрати робочого часу зменшились на 0,58%; у звітному в порівнянні з плановим – збыльшились на 0,09%, а в звітному у порівнянні з базисним – зменшились на 0,48%, тобто найбільші зміни відбулися у звітному періоді відносно базового.

За рахунок змін відбувся приріст обсягу випускаємої продукції, який визначимо за формулою 1.8.

ΔQ_{баз (пл)} = C_б(пл.)^ч · (Ф_рч^реал)_{баз (пл.)} · (J₃₍₂₎–1) · Ч_о.р^звіт, (1.8)

де С^ч_б - вартість однієї години робочого часу у базисному періоді, грн/год

(C^ч_б = Q_б / Т_б див. таблицю 1.1);

(Ф_рч^реал)_баз - реальний фонд робочого часу у базисному періоді, год;

Ч_о.р^звіт - чисельність основних робітників у звітному періоді, чол;

Q_б та Т_б - відносно обсяг виробництва та технологічна трудомісткість підприємства у базисному періоді; тис. грн. та тис. нормо-год відповідно.

грн.

грн.

Таким чином, порівнюючи обсяг виробництва в базисному та запланованому періоді зі звітним, за рахунок більш раціонального використання робочого часу, обсяг виробленої продукції збільшився. При цьому у звітному періоді в порівнянні з базисним обсяг продукції виріс більше, ніж у звітному в порівнянні з плановим. Це пов’язано з більшою економією робочого часу у звітному періоді в порівнянні з базисним, ніж з плановим.

Слід зазначити, що в подальшій роботі підприємства слід вжити заходів по збільшенню коефіцієнтів використання робочого часу, для цього особливу увагу потрібно приділити:

1) виявленню конкретних причин кожного випадку простоїв для прийняття негайних заходів, спрямованих на їх скорочення та ліквідацію;

2) ретельному вивченню (з листків непрацездатності) характеру захворюваності у окремих групах працюючих та розробці на цій основі дійових заходів, практичних підходів, які забезпечують зниження захворювання;

3) вивченню кожного випадку порушення трудової та виробничої дисципліни з метою її укріплення, використовуючи при цьому не тільки адміністративні заходи, але й форми як морального, так і матеріального впливу на її порушників;

4) упорядкуванню практики надавання короткотермінових адміністративних відпусток без зберігання забезпечення.

1.3 Аналіз продуктивності праці

В ході аналізу продуктивності праці визначаються рівень виконання планових показників, причини їх виконання або невиконання, обґрунтовується реальність планового завдання відносно росту продуктивності праці, виявляються існуючі на підприємстві (в цеху, на ділянці) резерви її зростання, розробляються конкретні організаційно-технічні заходи по їх використанню, розраховується ступінь впливу росту продуктивності праці на приріст обсягу виробництва, чисельність робітників, фонд заробітної плати, зниження собівартості продукції, величину прибутку та рентабельності.

На першому етапі аналізу визначається рівень продуктивності праці та його динаміка за показником середнього виробітку на одного працюючого, на одного робітника, на один чоловіко-день, на одну чоловіко-годину. Найбільш ефективним з достатнім ступенем точності, що дозволяє визначити рівень та динаміку продуктивності праці є розрахунок з нормативно-чистої продукції (НЧП). Зміна рівня продуктивності праці (його динаміка) визначається як відношення рівня продуктивності праці звітного періоду до базисного та/або до планового рівня. Порівняння базисного та планового рівнів дозволяє визначити запланований відсоток росту, а порівняння фактичного (звітного) та базового рівней - ріст продуктивності праці відносно минулого періоду (року).

Порівнянням фактичних і планових значень установлюється процент виконання (невиконання) плану.

Попередній аналіз продуктивності праці можна зробити, виходячи з даних таблиці 1.1 та таблиці 1.7. Розрахуємо вимірник робочого часу за допомогою формул (1.9), (1.10), (1.11) .

(1.9)

(1.10)

(1.11)

де Д_ф – фактично відпрацьовані години (реальна кількість відпрацьованих днів)

Т_{зм –} дійсна тривалість зміни.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.8

Таблиця 1.8 - Продуктивність праці робітників

Вимірник робочого часу (одиниця вимірювання)	Середній виробіток			Індекси
	базис	план	Звіт	план/ базис	звіт/ план	звіт/ базис
Людино-рік	4963,986	5069,739	5267,162	1,0213	1,0389	1,0611
Людино-день	23,121	23,569	24,510	1,0194	1,0399	1,0601
Людино-година	2,976	3,033	3,167	1,0194	1,0439	1,0642

За отриманих результатів, розміщених у таблиці 1.1, 1.8, можна зробити висновки:

1) скорочення трудомісткості випуску продукції, передбачене планом, становило:

% ,

а фактична (звітна) трудомісткість знизилася на:

%

В результаті зниження трудомісткості приріст продуктивності праці (виробіток) у звітному періоді в порівнянні з базисним склав 6,11%; у звітному періоді в порівнянні з плановим – 3,89%. (із табл.1.1).

2) Поліпшення фонду внутрішньозмінного часу дозволив підвищити середньоденний виробіток на 6,01% замість намічених 1,94%, тобто план з виробітку перевиконано на 3,99%.

3) Поліпшення використання цілоденного фонду робочого часу дозволило підвищити середньорічний виробіток на 6,42% замість намічених 1,94 %. Таким чином, план перевиконано на 4,39 %.

В економічній роботі на підприємстві частіше користуються методикою аналізу продуктивності праці за групами факторів (чинників) і встановлюється їх вплив на ріст продуктивності праці через відносну економію робочої сили, яка визначається за формулою 1.12:

(1.12)

де Е_Чпр - відносна економія чисельності працюючих (робітників), чол;

Ч_пр^пл - планова чисельність працюючих (робітників), чол.

Всі фактори росту продуктивності праці поділяються на трудоутворюючі та трудозберігаючі. Вплив трудозберігаючих чинників виявляється в зниженні трудомісткості виробництва продукції та підвищенні її якості. А вплив трудоутворюючих - через зниження втрат чисельності робітників, становив:

а) в порівняння з базисом:

(1.13)

Де Ч_р^зв - чисельність робітників у звітному періоді, чол;

Ф_рч^зв , Ф_рч^баз - відповідно фонди робочого часу у звітному та базисному періодах, дні.

Для робітників:

чол.

Для працюючих:

чол..

б) в порівнянні з планом:

(1.14)

Для робітників:

чол.

Для працюючих:

чол..

Далі розраховується ріст продуктивності праці ΔПП%:

(1.15)

Для робітників:

;

Для працюючих:

;

Таким чином, у робітників у звітному періоді відносно базисного продуктивність праці збільшилась на 0,096%, відносна економія робочої сили склала 8 чоловік; у звітному періоді відносно планового продуктивність праці зменшилась на 0,096%, спостерігався приріст робочої сили на 8 чоловік.

Для працюючих на підприємстві в цілому ці показники відрізняються несуттєво. Так, у звітному періоді по відношенню до базисного продуктивність праці збільшилась на 0,092% при відносній економії у 9 чол., а по відношенню до планового періоду – продуктивність праці знизилась на 0,092% спостерігався приріст робочої сили на 9 чоловік

1.4 Аналіз заробітної плати

Заробітна плата - один з головних елементів економіки підприємства, за допомогою якого здійснюється взаємозв'язок і взаємозалежність всіх трудових показників з усіма іншими показниками господарської діяльності.

Метою аналізу заробітної плати на підприємствах є виконання ступеню економічної доцільності витрачання заробітної плати з тим, щоб не допустити зниження темпів накопичень та розширеного відтворення. Порушення пропорцій між грошовим обігом, товарними фондами та платіжним попитом також намагаються запобігти за допомогою аналізу заробітної плати.

Аналіз використання фонду заробітної плати починається з вивчення економії або перевитрати фонду за категоріями персоналу і по всьому ПВП. Розрізняють абсолютну та відносну економію (перевитрату) заробітної плати.

Характеристики

Список файлов курсовой работы