179275 (628150), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

різниці в залишках незавершеного виробництва.

Показник визначають у фіксованих оптових цінах підприємства і використовують для вивчення динаміки обсягу продукції та розрахунків якісних показників, що характеризують роботу підприємства - продуктивність праці, фондовіддача та ін. Обсяг товарної продукції у фіксованих цінах може бути визначений як сума компонентів, що входять до складу показника, або як різниця між валовим та внутрішнім оборотом, якщо вони будуть визначені у фіксованих оптових цінах підприємства.

Розрахунки показника обсягу товарної продукції у фіксованих цінах мають свої особливості: зі складу показника не включається вартість сировини замовника; до його складу входить вартість продукції допоміжних цехів в тій її частині, що відвантажується за межі підприємства, вартість монтажу устаткування, який здійснюють своїми силами; брак - не продукція, тому зовнішній брак, який виявлено у покупця, виключають із складу продукції.

При використанні показника товарної продукції в фіксованих цінах для характеристики результатів виробничої діяльності підприємства слід враховувати його специфічні особливості, які можуть виступати як недоліки: на зміну обсягу показника значний вплив має вартість, що створена минулою працею, зміна питомої ваги якої може значно вплинути на розмір показника; на величину товарної продукції в фіксованих цінах також впливає організаційна структура споріднених підприємств - їх об’єднання або розподіл на два або більше. Показник товарної продукції в фіксованих цінах - це один з найважливіших показників, який дає змогу характеризувати виробництво.

Товарна продукція в діючих цінах - продукція, що призначена для реалізації. До її складу входить вартість готової продукції; реалізованих напівфабрикатів власного виробництва; виробничих послуг промислового характеру, що виконувались за замовленням інших підприємств.

Рівень цього показника визначають у планових та фактично діючих оптових цінах підприємства. Він характеризує ту частину діяльності виробництва, яка визначає його товарність - задоволення потреб суспільства в товарах та послугах. Показник товарної продукції в діючих цінах відрізняється від показника в фіксованих цінах тим, що він не включає вартість різниці в залишках напівфабрикатів та незавершеного виробництва, а також вартість сировини замовника.

Одним із показників, що характеризують роботу підприємства, є виконання договорів виготовлення та відвантаження продукції за асортиментом. Виконання плану за всіма позиціями договірної номенклатури допомагає уникнути диспропорцій в постачанні суміжних підприємств і населення необхідними виробами. При визначенні рівня виконання плану за асортиментом запланований і фактичний випуск продукції визначають в оптових цінах. Потім в зарахування виконання плану за асортиментом приймають фактичний випуск продукції по кожному з виробів на рівні, який не вищий від запланованого. Рівень виконання плану за асортиментом визначають як відношення прийнятого до заліку обсягу продукції до планового випуску. Показник визначає міру виконання завдання по випуску та відвантаженню продукції за асортиментом.

Обсяг недопоставленої продукції визначають за даними про відправлену, а не про реалізовану продукцію.

При вивченні результатів діяльності підприємства слід визначити його вклад у створення випущеної продукції - обсяг виробництва. Обсяг виконаної підприємством роботи визначається кількістю праці, затраченої на виробництво продукції. Необхідність визначення цього показника виникає у зв’язку з тим, що кількість випущеної підприємством продукції не характеризує обсяг проведеної ним роботи.

По галузі в цілому зміна обсягу виробництва рівнозначна обсягу продукції. Для окремого підприємства зміна обсягу продукції рівнозначна зміні обсягу виробництва лише в тому випадку, коли залишається без зміни початковий момент виробництва, ступінь виробничого кооперування, вид та якість сировини та матеріалів, які переробляє підприємство.

Для характеристики діяльності підприємства використовують показники обсягу продукції та обсягу виробництва. Плановий показник обсягу виробництва дає можливість визначити потребу в робочій силі, запланувати фонд заробітної плати, обсяг основних фондів та рівень їх використання тощо. Фактичний дозволяє визначити вклад підприємства в створення продукції.

Якщо нормативну трудомісткість виробу позначити t_н, випуск продукції q, то загальна нормативна трудомісткість всієї продукції підприємства за звітний період або затрати робочого часу по нормі на випуск в нормо-годинах. За цією методикою на підприємствах визначають потребу в робочій силі, хоч такий показник обсягу виробництва в статистичних звітах не відображається.

Індекс обсягу виробництва можна розрахувати таким чином:

,

де q₀, q₁ - базовий і звітний випуск продукції.

Цей індекс не показує зміни ні споживної вартості, ні вартості виготовленої продукції. Він характеризує зміну вкладу підприємства в створення продукції порівняно з минулим періодом або порівняно з планом.

Одним із вартісних показників обсягу виробництва є нормативна вартість обробітку (НВО). Показник визначають як добуток випуску продукції в натуральному вираженні на норматив вартості робіт по випуску продукції в цьому виробництві, який включає витрати на заробітну плату, цехові та загальнозаводські. Обсяг продукції в НВО не залежить від вартості сировини та матеріалів. Таким самим показником є нормативна чиста продукція (НЧП). На неї також не впливає матеріалоємність виробництва. НЧП розраховують як добуток випуску окремих видів продукції в натуральному вираженні на норматив чистої продукції, який являє собою оптової ціни окремого виробу, що включає заробітну плату, відрахування на соціальне страхування та прибуток.

Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний випуск продукції. Аритмія призводить до простою робітників та устаткування, наднормованих робіт, що, в свою чергу, призводить до додаткових витрат, підвищеного зносу основних фондів, інших негативних явищ. У зв’язку з цим зростає собівартість, збільшується кількість бракованих виробів.

При вивченні ритмічності роботи пропонуються різні показники, в тому числі коефіцієнт варіації, середнє лінійне відхилення та ін. Наочне уявлення про ритмічність роботи дає графічний метод. При вивченні цього питання слід розглянути два поняття - ритмічність та рівномірність. Ритмічність - випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожний окремий відрізок часу звітного періоду. Рівномірність - однаковий випуск продукції за рівні відрізки часу.

Показники рівномірності та ритмічності виробництва за звітний період можна визначити на основі даних про випуск продукції за кожну добу, п’ять днів, декаду тощо.

Коефіцієнт ритмічності визначають методом заліку. В залік ритмічності роботи підприємства включають фактичний випуск продукції на рівні не вищому від планового. Показник визначають як відношення прийнятого в залік ритмічної роботи випуску продукції до планового за звітний період.

При розрахунках коефіцієнта рівномірності визначають частку випуску продукції за кожний з відрізків звітного періоду в загальному обсязі виробництва. При цьому також використовують метод заліку, причому в залік приймають фактичну частку випуску продукції за кожний відрізок часу, але не більш від частки, яку він міг би мати, якби випуск продукції проходив рівномірно весь звітний період.

3. Кореляційне дослідження

Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежності виробництва лляних тканин від валового збору льону-довгунця. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої: ,

де - вирівняне значення рівня споживання;

- обсяг виробництва хліба та хлібопродуктів;

- шукані параметри.

Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.

Таблиця 1

Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Роки	Валовий збір льону-довгунця (тис. т)	Виробництво лляних тканин (м2)	Розрахункові дані
2000	8	3	64	9	24	4,06
2001	12	6	144	36	72	4,46
2002	11	4	121	16	44	4,36
2003	11	0,5	121	0,25	5,5	4,36
2004	16	8,6	256	73,96	137,6	4,86
Разом:	58	22,1	706	135,21	283,1	22,1
Середні	11,6	4,42	141,2	27,042	56,62

Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів складеної і системи двох рівнянь з двома невідомими:

, де n - кількість років.

Підставивши відповідні дані з таблиці, розв'яжемо дану систему рівнянь:

Отримаємо наступні значення параметрів: = - 4,976; =0,81.

Тоді лінійне рівняння зв’язку між виробництвом лляних тканин та валовим збором льону-довгунця матиме вигляд: .

Послідовно підставляючи в дане рівняння значення фактичної ознаки , отримаємо теоретичне значення результуючої ознаки .

Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

Характеристики

Список файлов курсовой работы