169886 (625425), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

У 2007 році порівняно із 2006 роком (89 НС) кількість НС, пов'язаних з пожежами та вибухами майже не змінилася, але помітно збільшилась кількість загиблих та постраждалих - в 1,5 та 1,2 рази відповідно, у тому числі дітей (у 2006 році загинуло 219 осіб, у тому числі 22 дитини, 139 осіб - постраждало, у тому числі 5 дітей), та особливо значно зросла сума матеріальних збитків, завданих НС (у 2006 році - близько 6 млн грн). Слід відмітити, що така тенденція до збільшення кількості постраждалих внаслідок НС, спостерігається з 2005 року.

До ліквідації наслідків НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, залучалося близько 7 тис. чоловік особового складу підрозділів та понад 1, 7 тис. одиниць техніки, у тому числі близько 1345 чоловік особового складу підрозділів та 284 одиниці техніки МНС. Загалом НС, що пов'язані з пожежами та вибухами, виникали у 23 регіонах України (у 2006 році - у 24 регіонах).

Відповідно на Донецьку область припадає найбільша кількість постраждалих людей внаслідок НС - 165 осіб загинуло та 180 осіб госпіталізовано, з них 109 осіб загинуло та 180 постраждало внаслідок випадків пожеж і вибухів, що сталися у вугільних шахтах. Залишається високим рівень НС, що пов'язані з пожежами та вибухами у житлових будинках, на які припадає 72,2 % від загальної кількості НС, більшість з яких мають наслідки із загибеллю людей (від 3 до 5 осіб). Всього у 65 НС, що сталися у житлових будинках загинуло 211 осіб (з них 39 дітей) та 46 осіб (з них 16 дітей) постраждали.

Рис. 3.9 Розподіл НС, пов'язаних із пожежами та постраждалими, внаслідок них, протягом 2007 року за регіонами України

За даними Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України, у 2007 році стан з пожежами в цілому характеризувався такими основними показниками:

• зареєстровано 50 тис. 578 пожежі (на 5,2% більше порівняно з 2006 роком);

• прямі матеріальні збитки внаслідок пожеж 477 млн. 485 тис. гривень (в 2,4 рази більше порівняно з 2006 роком);

• внаслідок пожеж загинуло 3981 особа (на 50 осіб менше, ніж у 2006 році);

• отримали травми при пожежах 1869 осіб (у 2006 році травмовано 1900 осіб);

• вогнем знищено та пошкоджено: 23101 будівлю (+14,1%), 2841 одиницю техніки (+12,2%), 528 голів худоби (-36,0%), 16024 тонн кормів (+5,7%).

Щоденно в Україні виникало в середньому 138 пожеж (у 2006 році - 131, у 2005 році - 136, 2004 році - 130, 2003 році - 168). Кожного дня внаслідок пожеж гинуло 11 і отримувало травми 5 осіб, вогнем знищувалось близько 60 будівель та 7 одиниць техніки. Протягом 2007 року основними причинами виникнення пожеж залишалися: необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки при встановленні та експлуатації електроустановок та порушення правил пожежної безпеки при встановленні та експлуатації печей. Найбільшу кількість пожеж зареєстровано в Донецькій області (5865), м. Києві (4699), Дніпропетровській (3962)та Одеській (3138) областях. Протягом 2007 року зареєстровано 3 надзвичайні ситуації об'єктового рівня, пов'язані із викидом небезпечних хімічних речовин (НХР) на промислових об'єктах (у 2006 році - 2 НС). У серпні у м. Бориславі Львівської області на території автогаражу "Долинського тампонажного управління ВАТ "Укрнафта" внаслідок розгерметизації 6 т ємності стався витік 100 кг соляної кислоти на ґрунт.

Протягом 2007 року зареєстровано 7 НС, пов'язаних із випадками наявності шкідливих (забруднювальних) речовин понад гранично допустимі концентрації (ГДК) у навколишньому середовищі, які віднесено до об'єктового рівня. Порівняно з 2006 роком (9 НС) кількість НС цього виду зменшилася.

У травні зареєстровано 3 НС, пов'язані із розливами ртуті:

• у приміщенні фізико-технічного факультету Дніпропетровського Національного Університету;

• у підвальному приміщенні п'ятиповерхового житлового будинку у м. Красний Лиман Донецької області;

• у загальноосвітній школі с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області.

У вересні внаслідок забруднення р. Рось на території Богуславського району Київської області фахівцями Миронівської районної СЕС під час перевірки проб було зареєстровано значне перевищення норм бактеріологічних показників якості питної води. Введено режим гіперхлорування води, орієнтовні матеріальні збитки становлять 260 тис. гривень.

Протягом 2007 року зареєстровано 16 випадків раптового руйнування будівель та споруд, які віднесено до НС, що більше порівняно з 2006 роком (15 НС). За масштабами ці НС віднесено до регіонального - 2, місцевого - 9 та 2 - об'єктового рівнів. Внаслідок НС загинуло 20 осіб та 7 - постраждало (у 2006 році загинуло - 9, постраждало - 3).

Протягом року зареєстровано 3 НС, пов'язані із загрозою руйнування житлових будинків:

• у Кіровському районі м. Дніпропетровська по пр-ту Кірова, 92-а - п'ятиповерховий житловий будинок (80 квартир), розташований у зсувонебезпечній зоні;

• у м. Краматорську Донецької області - п'ятиповерховий гуртожиток "Краматорського професійного торговельно-кулінарного ліцею" (55 мешканців), активізація процесу руйнування цілісності конструкції даху;

• у м. Кам'янець - Подільському Хмельницької області - 9-ти поверховий житловий будинок (54 мешканця), внаслідок порушення будівельних норм на стадії проектування і в процесі будівництва.

Протягом 2007 року зареєстровано 11 надзвичайних ситуацій в електроенергетичних системах - всі класифіковано як події (інциденти) на атомних електростанціях, які за масштабами віднесено до об'єктового рівня (у 2006 році - 12). В усіх випадках було зареєстровано зниження потужності енергоблоків та їх відключення від об'єднаної енергосистему України. Радіаційний та протипожежний стан на станціях залишався в межах допустимих норм.

Порівняно з 2006 роком (32 НС) кількість НС на системах життєзабезпечення зменшилася в 1,6 рази.

Причинами виникнення НС на системах життєзабезпечення були:

• незадовільний технічний стан систем та обладнання (10 випадків);

• порушення вимог технологічних процесів, правил проведення робіт (5);

• зсув ґрунтів у місцях проходження комунікацій (5).

Внаслідок довготривалої експлуатації сталося руйнування елементів каналізаційних очисних споруд, що призвело до скиду неочищених стічних вод до земляних резервуарів та позначилося на погіршенні якості води у водозаборі. В результаті аварії обмежено водопостачання м. Канева (22 тис. мешканців). Орієнтовні збитки становлять 6,0 млн. гривень.

Розділ ІV. Прогнозовані наслідки викидів небезпечних хімічних речовин на аваріях промислових об’єктів

Наслідки впливу аварій на виробництвах та на транспорті можна оцінити за “Методикою прогнозування наслідків викидів небезпечних хімічних речовин при аваріях, промислових об’єктах і транспорті”, 2001р.

Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об’єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються в газоподібному стані або рідкому стані, які в момент викиду перейшли в газоподібний стан і створили первинні чи вторинні хмари.

Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвели до пошкоджень.

4.1 Довгострокове прогнозування

На ХНО розташований в населеному пункті з міською забудовою відбувся викид СL ємністю 3 тонни. Глибина міста по напрямку розповсюдження хмари становить 12.5 км. Метеорологічні умови: температура – 20⁰С, конверсія, швидкість вітру 4 м/с, напрямок Пн. Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.

РОЗВ’ЯЗОК: Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 0.8, коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожен 1 км населеного пункту становить 2.25.

Враховуючи те, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише 12.5 км., глибина розповсюдження яку може пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 12.5 км становить: Г= 12.5/2.25= 5,6 км.

Після проходження населеного пункту, глибина розповсюдження буде становити: 12.5*12.5/5.6=27,90 км

З урахуванням проведення розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде 27 км. Таким чином дана хмара забрудненого повітря пройде через даний населений пункт і вийде за його межі. Територія поза населеним пунктом підлягає можливому ризику забруднення.

4.2 Аварійне прогнозування

Унаслідок аварії на ХНО на місцевості стався розлив СL ємністю 3.0 тонни, швидкість вітру 4.0 м/с, конвекція, температура – 20⁰С, напрямок вітру Пн,φ=45⁰.

РОЗВ’ЯЗОК: З урахуванням що для швидкості вітру 4.0 м/с φ=45⁰ а глибина розповсюдження хмари ХНР 12.5 км.

1. термін дії джерела забруднення для СL 20.9 годин

2. При конвекції та швидкістю вітру 4.0 м/с, швидкість переносу повітря 27.90 км. Таким чином за час випаровування 3.0 тонн СL -21 година, глибина розповсюдження хмари ХНР дорівнює близько 0,80 км, що узгоджується з даними.

3. S_змхз = 8,72*10^-3*0,80²*45⁰=0,26 км²

4. S_прог.=0,235*0,80²*16*4^0,2=3,18 км²

5. Ш_пзхз=0,3*0,8^0,6=0,26км

Провівши розрахунки ми можемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО – має незначні масштаби розповсюдження.

Розділ V. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні

Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об’єктів. Під промисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промислові майданчики підприємства або групу підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії.

Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємства повинно забезпечувати наступні пункти:

1. оцінка рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації;

2. прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;

3. оцінка ресурсоспоживання підприємства;

4. оцінка ймовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах;

5. безпека підприємства може бути описана наступними групами показників;

6. фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства (об’єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезення відходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);

7. ресурсоспоживання та ресурсний баланс підприємства (потреба кисню, водоспоживання виробництва та споживання електроенергії);

8. характеристики території на яку впливає підприємство (щільність населення, структура біоценозів, цінність території);

9. технічний стан підприємства;

10. комплексні показники, які характеризують екологічну безпеку підприємства;

11. еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспект екологічної безпеки.

Оцінка безпеки підприємства здійснюються на основі технічної документації підприємства (показники четвертої та частково другої груп); екологічної документації підприємства ( показники першої, частково другої, третьої, п’ятої та шостої груп); фінансової документації підприємства ( частина показників шостої групи); відомості про район розташування підприємства ( показники третьої групи); відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічних показників (п’ята та шоста група).

Для характеристики комплексних показників екологічної безпеки промислового підприємства необхідно розглянути основні терміни:

Клас небезпечності підприємства – основа в існуючій сучасній нормативній базі, комплексна характеристика екологічної безпеки підприємства. Виділяють п’ять класів небезпечності. Клас небезпечності визначається величиною параметрів розбавлення по воді та по повітрі. Параметр розбавлення характеризується кількістю повітря (або води), які необхідні щоб концентрація забруднюючих речовин, що викидає підприємство в навколишнє середовище не перевищувала ГДК. Залежно від класу небезпечності нормуються розміри СЗЗ.

Територія підприємства – територія відповідних промислових майданчиків, де розміщені основні технології та допоміжні об’єкти підприємства (S_п).

Зона дії підприємства – це територія на якій всі репіцієнти підлягають значній техногенній дії, яка пов’язана з функціонуванням підприємства. При дотримання підприємством відповідних екологічних нормативів, зоною дії вважається територія в середині СЗЗ підприємства (площа зони дії – S_д;радіус СЗЗ – r_СЗЗ).

Зона забруднення підприємства – територія де спостерігається перевищення ГДК в різних середовищах, причиною яких є діяльність підприємства. Порушення екологічних нормативів спостерігається, якщо зона забруднення перевищує зону дій. Зона забруднення визначається розрахунковими пробами (методики розрахунків максимальних приземних концентрацій шкідливих речовин в атмосфері, воді ) або на основі практичних замірів, які включають дані моніторингу забруднення атмосфери, поверхневих вод (S_з).

Характеристики

Список файлов курсовой работы