169886 (625425), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Рис. 3.3 Співвідношення суми завданих збитків від НС природного характеру та їх кількості

Рис. 3.4 Співвідношення кількості НС природного характеру та постраждалих внаслідок них людей

Аналіз статистичних моделей, що зображені на рис. 3.4, 3.5 свідчить, що чисельність загиблих та постраждалих внаслідок НС природного характеру та розподіл збитків за період 1997-2007 років не мають чіткої кореляції з кількістю надзвичайних ситуацій, а залежність між цими параметрами виражається поліноміальним трендом. Найменша кількість НС зареєстрована у Сумській (1 НС), Хмельницькій, Тернопільській (по 2 НС відповідно), Чернівецькій області та м. Києві (по 3 НС). У решті областей кількість НС природного характеру відмічено на рівні 4-10 випадків (рис.3.4).

Рис.3.5 Розподіл кількості НС природного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами України

Найбільших збитків внаслідок НС природного характеру завдано НС гідрометеорологічного та геологічного характеру, більшість загиблих та постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру. Характерною особливістю виникнення НС у цьому році було переважання чинників теплого (травень-вересень) періоду (32 НС) над чинниками холодного (грудень-лютий, березень, листопад) періоду (9НС), при цьому найбільшу кількість НС було зареєстровано у червні ( 7НС), липні та серпні (по 8 НС відповідно). Внаслідок гідрометеорологічних явищ та процесів спостерігались ускладнення:

• в роботі автомобільного та громадського транспорту - у лютому внаслідок снігопадів, снігових заметів, хуртовин, поривів вітру в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та в АР Крим, у травні внаслідок сильних дощів, злив та інтенсивного місцевого поверхневого стоку;

• в роботі залізничного транспорту (короткочасна зупинка руху пасажирських поїздів) внаслідок сильних поривів вітру, пошкодження лінії електропостачання сильними поривами вітру у Львівській області у січні;

• в життєдіяльності населення: підтоплення присадибних ділянок та окремих приватних житлових будинків, насосних водозабірних станцій, ділянок автодороги у Харківській області внаслідок виходу води на міждамбовий простір (річки Уж, Боржава) під час паводку у січні, часткове підтоплення низинних територій сільськогосподарського призначення вздовж русел річок (Волинська, Рівненська області) внаслідок підвищення рівнів води під час розвитку водопілля у березні; пошкодження посівів сільськогосподарських культур.

Ускладнення гідрометеорологічних умов протягом 2007 року призвели до виникнення 41 НС (37 метеорологічні та 4 - гідрологічні) гідрометеорологічного характеру, що на 64% більше проти 2006 року. За рівнями вони розподілилися на 5 державного (2 НС у березні, 1 НС у травні, 2 НС у листопаді), 9 регіонального (по 2 НС у січні, липні, вересні, по 1 НС у червні, серпні, листопаді), 23 місцевого, 4 об'єктового рівня.

Надзвичайні ситуації місцевого рівня (23 НС) метеорологічного характеру спостерігались внаслідок інтенсивних гроз, випадіння сильних дощів або злив, граду, шквалистого посилення вітру, інтенсивного поверхневого стоку, поєднання сильного дощу з поривами вітру до 25-32 м/с. Вони зареєстровані у січні (в Закарпатській, Волинській, Тернопільській та Хмельницькій областях), у травні (у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Херсонській, Харківській та Чернівецькій областях).

2007 рік відрізнявся від 2006 року аномально високою пожежною небезпекою в природних екосистемах. Протягом року виникло 30 НС, пов'язаних із лісовими пожежами та пожежами степових і хлібних масивів. У порівнянні з 2006 роком кількість НС виросла майже у 3 рази. Більшість їх випало на літній період, який був досить спекотним та посушливим (особливо на півдні та сході країни), а нетиповим було те, що перші НС, пов'язані з пожежами, були зафіксовані вже в лютому-березні.

Кількість НС геологічного характеру, що виникала протягом 2007 року, зменшилася (на 40%) у порівнянні з 2006 роком, проте, динаміка активності небезпечних геологічних процесів, зокрема зсувних, залишалася прогресуючою. Всього виникло 15 НС геологічного характеру, з них, 11 НС пов'язано із зсувами, 2 НС - з підтопленням, 1 НС - з осіданням земної поверхні, 1 НС - з карстовим проваллям. У порівнянні з 2006 роком кількість зсувів майже не змінилася (11 проти 12 ), проте кількість НС, пов'язаних із підтопленням, зменшилася як в кількісному відношенню (2 проти 10), так і за масштабами територіального охоплення та негативних наслідків.

Протягом 2007 року виникло 66 НС медико-біологічного характеру, що на 15,4% менше показників кількості НС медико-біологічного характеру 2006 року. Внаслідок цих подій загинуло 66 осіб (у тому числі 11 дітей) та постраждало 903 особи (в тому числі 304 дитини). У порівнянні з 2006 роком кількість загиблих зменшилася на 13,2%, постраждалих - збільшилася на 20,4%, при цьому кількість постраждалих дітей зменшилася на 15,4%.

За статистичними даними найбільша кількість НС медико-біологічного характеру у звітному періоді зареєстрована у Чернігівській (9 НС), Київській (6 НС) Житомирській, Львівській (по 5 НС відповідно) Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Рівненській та Херсонській (по 4 НС відповідно) областях, більше всього постраждалих внаслідок НС медико-біологічного характеру відмічено в Рівненській (200 осіб), Закарпатській (95 осіб), Черкаській (85 осіб), Львівській області та АР Крим (по 75 осіб відповідно), загиблих - у Херсонській (11 осіб), Житомирській (7 осіб), Харківській та Луганській (по 6 осіб відповідно) областях.

Рис. 3.6 Розподіл кількості НС медико-біологічного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами

В структурі інфекційних захворювань, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій, переважають захворювання на сальмонельоз (31,6%), що спостерігалися у Чернігівській (3 НС), Луганській, Рівненській і Черкаській областях. На екзотичні та особливо небезпечні захворювання припадає 26,3% від загальної кількості інфекційних захворювань. Окремі випадки цих захворювань фіксувалися у Херсонській, Вінницькій (сказ, по 1 людині загинуло), Рівненській (сказ, 1 особа захворіла) Чернігівській (бруцельоз, 1 людина захворіла) та Житомирській (малярія, 1 особа захворіла).

На гепатит-А (у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, областях та АР Крим) припадає 21% від загальної кількості інфекційних захворювань, на гострі кишкові інфекції (у тому числі дизентерію), що спричинили виникнення надзвичайних ситуацій у Запорізькій, Донецькій та Чернігівській областях, - 15,8%. Протягом 2007 року виникло 34 НС, пов’язаних із отруєннями людей, що є на рівні показників кількості НС з отруєння у 2006 році.

Внаслідок цих подій загинула 51 особа (у тому числі 11 дітей) та постраждало 389 осіб (у тому числі 163 дитини). У порівнянні з минулим роком кількість загиблих зменшилася на 25%, постраждалих – збільшилася на 71%. Серед отруєнь домінують отруєння чадним та побутовим газом (50% від загальної кількості отруєнь), що спостерігалися у Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській (2 НС), Івано-Франківській, Київській (2 НС), Львівській, Луганській (2 НС), Миколаївській, Тернопільській, Черкаській, Харківській (2 НС) та Херсонській (2 НС) областях. Саме з цими ситуаціями пов’язано 91% кількості загиблих внаслідок отруєнь населення та 87% кількості загиблих внаслідок НС медико-біологічного характеру. З 13 НС, пов’язаних з інфекційною захворюваністю сільськогосподарських тварин, 7 спричинені поодинокими захворюваннями на сказ великої рогатої худоби в сільськогосподарських товариствах Житомирської (1 НС), Дніпро-петровської (2 НС), Київської (1 НС) та Чернігівської (3 НС) областей, 3 – з поодиноким захворюванням на сибірку в приватних та фермерських господарствах Харківської, Одеської та Івано-Франківської областей, 2 – з захворюванням на емфізематозний карбункул у приватному господарстві Донецької та фермерському господарстві Закарпатської областей. Серед головних причин виникнення НС медико-біологічного характеру у звітному періоді є неякісна питна вода, порушення правил експлуатації побутових газових приладів, грубе порушення безпеки життєдіяльності, порушення технології при виготовленні харчової сировини, грубе порушення санітарно-гігієнічних норм приготування їжі установами та приватними особами на масових родинних обідах, незадовільний рівень санітарно-просвітницької роботи, зниження контролю за виконанням протиепізоотичних заходів, особливо в Чернігівській області, погіршення екологічного стану водних об’єктів.

3.2 Індикація факторів екологічного ризику техногенного характеру

Протягом 2007 року зареєстровано 196 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що на 5,3% менше порівняно з 2006 роком (207 НС). Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 495 осіб, у тому числі 48 дітей, постраждало - 430 осіб (у 2006 році внаслідок НС загинуло 354 особи, у тому числі 34 дитини, постраждало - 284 особи).

Аналіз динаміки виникнення НС техногенного характеру показав, що у І кварталі сталося 55 НС техногенного характеру (у січні - 19, лютому - 18, березні - 18), у ІІ - 54 (у квітні - 20, травні - 18, червні - 16), у ІІІ - 33 (у липні - 12, серпні - 13, вересні - 8) та у ІV - 54 (у жовтні - 9. листопаді - 21, грудні - 24). За видами найбільше всього виникло НС, пов'язаних із пожежами та вибухами (90), які разом із катастрофами на транспорті (47) та аваріями на системах життєзабезпечення (20) складають 78% від загальної кількості НС техногенного характеру (рис. 11, табл. 2).

Рис. 3.7 Розподіл кількості НС техногенного характеру за видами

Найбільш резонансними у 2007 році були НС техногенного характеру державного рівня:

• у м. Дніпропетровську (13 жовтня) у житловому багатоповерховому будинку за адресою вул. Мандриківська, №127, внаслідок виходу з ладу газорозподільного обладнання стався вибух побутового газу, в результаті чого загинуло 23 особи (у тому числі 7 дітей), постраждало - 23 особи (у тому числі 6 дітей), врятовано - 25 осіб, евакуйовано - 448 осіб. Внаслідок НС частково зруйновано та пошкоджено 45 житлових і один - адміністративний будинок;

• у липні сталася НС регіонального рівня у Буському районі Львівської області на залізничному перегоні Ожидів - Красне Львівської залізниці. Внаслідок аварії з рейок зійшло 15 цистерн (ємністю 50 т) з жовтим фосфором, що слідували у складі вантажного потягу (58 вагонів) за маршрутом ст. Аса (м. Джамбул, Республіка Казахстан) - ст. Олекса (Республіка Польща). У результаті аварії через розгерметизацію ємностей при контакті фосфору з повітрям зайнялося 6 цистерн. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння, у зону ураження потрапили 14 населених пунктів Буського, Радехівського та Бродовського районів області.

Найбільш трагічні наслідки мали НС, пов'язані із пожежами та вибухами, внаслідок яких загинуло 340 осіб, у тому числі 39 дітей, ще 135 осіб, у тому числі 9 дітей, загинуло внаслідок НС на транспорті. Найменшу кількість НС техногенного характеру зареєстровано у Чернігівській області і м. Києві (по 3 НС), Тернопільській (2 НС) та Чернівецькій області (1 НС), а на території Волинської - не зареєстровано жодної НС. На території решти регіонів сталося від 4 до 9 НС техногенного характеру (рис.3.8).

Рис. 3.8 Розподіл кількості НС техногенного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами

Орієнтовні матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру перевищили 153,5 млн. гривень. До ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що сталися протягом 2007 року, залучалося понад 11,2 тис. чоловік особового складу підрозділів та 2,5 тис. одиниць техніки, у тому числі понад 2,2 тис. чоловік особового складу підрозділів та майже 500 одиниць техніки МНС.

Кількісні показники надзвичайних ситуацій на транспорті у 2007 році залишились в межах відповідних показників 2004 - 2006 року, і є дещо більшими за минулорічні значення 2006 року, коли було зареєстровано 46 НС на транспорті, в яких загинуло 126 осіб та 128 - травмовано (див.таб.3). Надзвичайні ситуації на транспорті зареєстровано в 20 регіонах України, з них найбільшу кількість зареєстровано в Київській і Львівській областях - по 5 НС. В Запорізькій та Одеській областях зареєстровано по 4 НС, в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській і Полтавській областях - по 3 НС, Луганській, Миколаївській областях та в м. Києві - по 2 НС.

Таблиця 3

На збільшення кількості надзвичайних ситуацій на автомобільному транспорті вплинули ускладнення погодних умов, незадовільний стан транспортних засобів, неготовність дорожніх і комунальних служб до ліквідації наслідків метеорологічних явищ, грубі порушення правил руху водіями транспортних засобів. Серед надзвичайних ситуацій на транспорті, що сталися протягом 2007 року, найбільш резонансними були:

• НС державного рівня, що сталася 17 квітня поблизу с. Лозова Волочиського району Хмельницької області;

• НС регіонального рівня, яка сталася 16 липня в Буському районі на залізничному перегоні Красне-Броди біля станції Ожидів Львівської залізниці.

Аналіз причин виникнення НС на транспорті показав, що порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, правил пілотування і судноплавства призвели до аварій майже у 61% випадків, внаслідок незадовільного технічного стану транспортних засобів і комунікацій - у 27%, - внаслідок протиправних дій осіб - у 7,3%, і в 4,8% випадків - внаслідок порушення правил та технологій проведення робіт.

Характеристики

Список файлов курсовой работы