104347 (615766), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Група факторів, об'єднана за назвою "Підвищення технічного рівня виробництва", містить у собі: удосконалювання конструкції виробів, застосування прогресивних технологічних процесів, нових матеріалів і комплектуючих виробів, комплексну механізацію й автоматизацію виробничих процесів, упровадження нового і модернізацію діючого устаткування. При плануванні продуктивності праці по факторі "Удосконалювання керування виробництвом" розглядаються заходи щодо удосконалювання структури керування і виробничої структури, впровадженню АСУП, наукової організації праці службовців. Можливе зменшення чисельності службовців тут визначається шляхом зіставлення чисельності апарата керування в базовому році і планованої з урахуванням реалізації запланованих заходів. Фактор "Удосконалювання організації виробництва" передбачає здійснення заходів щодо розвитку концентрації і спеціалізації в основному й особливо в допоміжному виробництві, по удосконалюванню оперативно-календарного плануванні, упровадженню прогресивних методів обслуговуванні і ремонту устаткування і т.п.
Зміна чисельності персоналу за рахунок зовнішніх факторів умовно прийняти рівним нулю. Далі необхідно порівняти розрахований приріст продуктивності праці з плановим приростом. Якщо розраховане в такий спосіб скорочення чисельності персоналу під впливом усіх факторів виявиться недостатнім то необхідно скласти перелік додаткових заході, спрямованих на зменшення чисельності персоналу до запланованого рівня приросту продуктивності праці.
5. Ділова оцінка працівників підприємства
5.1 Оцінка діяльності й особистих якостей працівників підрозділу
У ході вивчення характеристик і анкетних даних працівників підприємства були отримані оцінки показників, що характеризують професійні і ділові якості працівника, складність робіт і результат роботи.
Потрібно провести атестацію працівників підприємства, використовуючи комплексну оцінку якості роботи.
Комплексна оцінка якості роботи здійснюється на основі ознак, властивому працівнику і виконуваної їм роботі. Ознаками, що характеризують працівника, є його професійно-кваліфікаційний рівень (К1) і ділові якості (L1), що створюють необхідні передумови для виконання відповідних обов'язків. Ознаками, що характеризують роботу, є її складність (К2) і конкретно досягнутий результат (L2).
Коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня працівника (К1) визначається по формулі:
К1 = (О + S + R) / Пв, (5.1)
Де О - оцінка освіти (О = 1; 2;3);
S - оцінка стажу роботи за спеціальністю (S = 0,25; 0,5; 0,75;1);
R - оцінка винахідницької, раціоналізаторської і т.п. діяльності (R = 0,1; 0,2; 0,3);
Пв - постійна величина, що відповідає сумі максимальних оцінок по освіті, стажу, винахідницької і раціоналізаторської діяльності (Пв = 4,3).
По освіті всі працівники розподіляються на 3 групи (таблиця 5.1):
Таблиця 5.1 - Групи працівників за освітою
| Група | Освіта, (Ос) | Оцінка освіти, (О) |
| 1 група | загальне середнє (повне чи незакінчене) | 1 |
| 2 група | середнє спеціальне | 2 |
| 3 група | вища чи незакінчена вища освіта | 3 |
В залежності від стажу роботи зі спеціальності працівники, що атестуються розподіляються на 4 групи, сформовані з урахуванням освіти (табл.5.2).
Таблиця 5.2 - Оцінка стажу працівників, (S)
| Номер групи стажу | Оцінка стажу, (S) | Стаж роботи за спеціальністю (років) у працівників, що мають освіту, (Ср): | ||
| 1 група - загальне середнє | 2 група - середнє спеціальне | 3 група - вище чи незакінчене вище | ||
| 1 | 0,25 | 0-5 | 0-9 | 0-9 |
| 2 | 0,50 | 5 - 13 | 9-13, | 9-17, |
| 3 | 0,75 | 13-17, | 13-17, | 17-25 |
| 4 | 1,0 | 17-21 | 17-21 | 26-29 |
Показник R враховує кількість винаходів, раціоналізаторських пропозицій і т.п. (табл.5.3)
Таблиця 5.3 - Оцінка винахідницької, раціоналізаторської і т.п. діяльності, (R)
| Кількість винаходів, (ВД) | Оцінка винахідницької, раціоналізаторської і т.п. діяльності, (R) |
| один | R = 0,1 |
| два | R = 0,2 |
| три і більше | R = 0,3 |
Виходячи з наведених даних, визначаємо показник К1. Результати розрахунку наведено у табл.5.4.
Таблиця 5.4 Вихідні дані та розрахунок професійно-кваліфікаційного рівня працівників
| № з/п | Найменування показника | Умовне позначення, формула розрахунку | Працівник | ||||
| 1 | 2 | 3 | |||||
| Вихідні данні | |||||||
| 1. | Стаж роботи працівника, років | Ср | 7 | 3 | 14 | ||
| 2. | Освіта | Ос | В | Н | С | ||
| 3. | Винахідницька діяльність, од. | ВД | - | 1 | 5 | ||
| Розрахункові показники | |||||||
| 4. | Оцінка освіти | О | 3 | 3 | 2 | ||
| 5. | Оцінка стажу роботи за спеціальністю | S | 0,25 | 0,25 | 0,75 | ||
| 6. | Оцінка винахідницької, раціоналізаторської і т.п. діяльності | R | - | 0,1 | 0,3 | ||
| 7. | Постійна величина, що відповідає сумі максимальних оцінок по освіті, стажу, винахідницької і раціоналізаторської діяльності | Пв | 4,3 | 4,3 | 4,3 | ||
| 8. | Коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня працівника | К1 = (О + S + R) / Пв | 0,755 | 0,779 | 0,709 | ||
Висновок: з розрахунку виходить, що найвищий коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня у працівника №2 (К1=0,779). Це пов’язано з тим, що окрім своїх прямих обов’язків, працівник ще займається винахідницькою діяльністю. У робітника №1 значення коефіцієнту професійно-кваліфікаційного рівня менший, ніж у попереднього й дорівнює 0,755. Причина - відсутність винахідницької діяльності. Найнижче значення коефіцієнту професійно-кваліфікаційного рівня у працівника №3 (К1=0,709). Пояснюється це низьким рівнем освіти - спеціальна.
Оцінка ділових якостей фахівця (L1) розраховується за формулою (5.2):
L1 = Σ аі · Оі, (5.2)
де аі - питома вага і-того показника ділових якостей робітника;
Оі, - оцінка і-тої ознаки ділових якостей працівника.
Оцінку ділових якостей фахівців варто проводити на основі ознак, представлених у таблиці 5.5 з обліком їх питомої ваги.
Таблиця 5.5 - Оцінка ділових якостей фахівця
| № з/п | Ознаки ділових якостей, і | Питома вага | Оцінка j-го робітника | Результат j-го робітника | |||||
| 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | ||||
| 1. | Компетентність | 0,33 | 2 | 3 | 2 | 0,66 | 0,99 | 0,66 | |
| 2. | Здібність чітко організовувати свою роботу | 0,07 | 2 | 3 | 2 | 0,14 | 0,21 | 0,14 | |
| 3. | Свідомість відповідальності за виконувану роботу | 0,25 | 4 | 3 | 2 | 1 | 0,75 | 0,5 | |
| 4. | Самостійність і ініціатива | 0,14 | 3 | 4 | 3 | 0,42 | 0,56 | 0,42 | |
| 5. | Здібність освоювати нові питання і використовувати нові методи в роботі | 0,08 | 2 | 2 | 3 | 0,16 | 0,16 | 0,24 | |
| 6. | Працездатність | 0,08 | 3 | 2 | 4 | 0,24 | 0,16 | 0,32 | |
| 7. | Здібність підтримувати контакти з іншими працівниками. | 0,05 | 4 | 2 | 2 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| 8. | Загальна оцінка, L1 | 1 | 20 | 19 | 18 | 2,82 | 2,93 | 2,38 | |
Висновок: в результаті розрахунків, робимо висновок, що найвища оцінка ділових якостей у працівника №2 (L1=2,93). Це пов’язано з високою компетентністю (0,99), здібністю чітко організовувати свою роботу (0,21), самостійністю та ініціативністю (0,56). Найнижчий показник у працівника №3. Це пояснюється низькою свідомістю відповідальності за виконувану роботу (0,5), низькою здібністю підтримувати контакти з іншими працівниками. Але його здібністю освоювати нові питання і використовувати нові методи в роботі можуть позаздрити працівники №1 та №2 (0,32).
Кожна ознака ділових якостей має чотири рівні (ступеня) прояву й оцінюється в балах: низький - 1, середній - 2, вище за середнє - 3, високий - 4.
Коефіцієнт складності виконуваних функцій (К2) розраховується за формулою (5.3):
К2 = (Σ bі · Оі) / 4, (5.3)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
