96066 (613368), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

2.6 Програма зі співробітництва

Ціллю спеціальної Програми зі співробітництва є підтримка всього діапазону науково-дослідних заходів, виконуваних у рамках транснаціонального співробітництва - від спільних проектів і мереж до координації програм наукових досліджень. Сюди входить також міжнародне співробітництво між ЄС і третіми країнами.

Програма зі співробітництва буде також організована в тематичні підпрограми, кожна з яких буде максимально автономна в операційному відношенні, але в той же час покликана демонструвати погодженість і сумісність із іншими програмами й дозволить здійснювати спільні, тематично пересічні підходи в дослідницьких областях, що представляють спільний нтерес. Девять тематических областей научных исследований, певних для Програми по співробітництву.

Спільні наукові дослідження: Європейська перевага.

Спільні наукові дослідження складуть більшу й основну частину наукових досліджень ЄС, фінансованих у рамках РП7. Їхньою метою є створення в головних областях поширення знань чудових науково-дослідних проектів і мереж, здатних залучити дослідників й інвестиції з Європи й усього світу. Вона повинна бути досягнута шляхом підтримки спільних наукових досліджень за допомогою цілого ряду схем фінансування: Спільні проекти, Мережі переваги, Координаційні/підтримуючі заходи й т.п.

Опитування думок по цих пріоритетах у майбутніх європейських наукових дослідженнях, проведений у ході консультаційної наради Еврокоміссії із зацікавленими сторонами, показав дуже високий ступінь очікуваної фінансової підтримки на європейському рівні транснаціональних спільних наукових досліджень. Серед різних категорій респондентів особливо виділяється підтримка більшими компаніями (93% оцінюють дані цілі як "важливі" або "дуже важливі"). Загальним побажанням учасників було зниження кількості партнерів у консорціумах і необхідність загострення уваги на малих проектах у порівнянні з маючими місце в 6-ий Рамковій програмі.

Комісія експертів високого рівня, очолювана доктором Рамоном Маріимоном, уже провела проміжну оцінку нових інструментів, уведених у Шостій рамковій програмі, а саме Мереж переваги й Інтегрованих проектів.

Спільні технологічні ініціативи й технологічні платформи.

У випадку, зокрема, тематик, що представляють інтерес для промисловості, теми для спільних наукових досліджень визначалися в залежності, крім інших джерел, від діяльності різних "Європейських технологічних платформ", заснованих в областях, де європейська конкурентноздатність, економічний ріст і добробут залежать від важливих наукових досліджень і технологічного прогресу в середньо- і довгостроковій перспективі. Європейські технологічні платформи з'єднують воєдино всі зацікавлені сторони, при визначальній ролі промисловості, з метою вироблення й реалізації Стратегічного плану заходів в області наукових досліджень. РП7 буде сприяти реалізації цього Стратегічного плану заходів в галузі наукових досліджень, які являють реальну цінність для Європи.

В обмеженій кількості випадків рамки цілей ІТП (наукових досліджень і технічних розробок) і масштаб залучених ресурсів свідчать про установу довгострокових суспільних приватних товариств у формі Спільних технологічних ініціатив. Ці ініціативи, що є в основному результатом діяльності європейських технологічних платформ й охоплює один або кілька відібраних аспектів наукових досліджень у своїй області, будуть поєднувати інвестиції в приватний сектор, а також національне і європейське державне фінансування, включаючи підтримку грантів науково-дослідною рамковою програмою й кредитне фінансування Європейським інвестиційним банком.

2.7 Тематичні пріоритети РП7 «Космос» й «Безпека»

У РП7 планується використати підпрограму з питань безпеки й космічних досліджень як одну з тем у рамках Програми по співробітництву.

Безпека. Цілі досліджень питань безпеки, викладених у проекті РП7, що випливають:

• розвивати технології й знання, необхідні для гарантії безпеки громадян від погроз типу тероризму й організованої злочинності, дотримуючи при цьому положення про основні права людини;

• гарантувати найкраще використання доступних технологій у цивільній і військовій областях

• стимулювати співробітництво між провайдерами й користувачами при рішенні питань безпеки.

Проект має на меті гарантувати, щоб наукові дослідження в галузі забезпечення безпеки узгоджувались із зовнішньою загальною політикою й політикою з питань безпеки, забезпечували високий рівень безпеки в межах загальноєвропейської юстиції, свобод і гарантій і сприяли технологіям, що розвиваються, і потенційним можливостям у підтримку інших політик ЄС у таких областях як транспорт, захист цивільного населення, енергетика й навколишнє середовище.

Беручи до уваги те, що існуючі заходи в галузі наукових досліджень питань безпеки в Європі страждають від фрагментації й недоліку критичної маси, а також відсутності можливостей для взаємодії, наукові дослідження питань забезпечення безпеки на рівні Європейського співтовариства пропонується сфокусувати на заходах, результати яких являють реальну цінність на національному рівні й при цьому будуть сприяти погодженості й підвищенню конкурентноздатності, наприклад, таких як:

• Захист проти тероризму й організованої злочинності, така, наприклад, як від CBRN (хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної) погрози;

• Безпека інфраструктур й утиліт, таких як ICT (інформаційних і комунікаційних) систем і мереж;

• Безпека на границях, включаючи прикордонний контроль і спостереження;

• Відновлення безпеки у випадках кризових ситуацій й у ході різних операцій у надзвичайних обставинах.

Підготовча стадія заходів в області наукових досліджень питань безпеки, розроблена з ініціативи Європейської комісії в області наукових досліджень питань безпеки, уже наведена у виконання, і ця робота була продовжена до кінця 2006 р. Дані заходи реалізуються відповідно до методик, розробленим у РП6. Запланована тривалість - три роки із загальним бюджетом € 65 млн.

Протягом іспитового періоду Підготовча стадія заходів буде зістиковуватися з потребами потенційних користувачів відповідних технологій. Користувачі в основному будуть представляти суспільний сектор, а саме уряд, агентства з питань безпеки й неурядові організації. Результати поточного етапу Підготовчої стадії заходів створять основу для винесення рішення Європейським Парламентом і Радою Міністрів по питанню про створення "Програми наукових досліджень питань безпеки в Європі" після 2006 р.

Ціль Еврокоміссії гарантувати, щоб вимоги Європейської стратегії безпеки, Зовнішньої загальної політики й політики з питань безпеки, Європейської політики з питань безпеки й оборони й інших відповідний політик Еврокоміссії, що відносяться до питань внутрішньої безпеки, повністю врахована в розробці наукових досліджень питань безпеки. Вирішено розвивати співробітництво й спільну діяльність у ході виконання наукових досліджень питань безпеки Співтовариством і відповідними робочими аспектами Європейським оборонним відомством.

Був заснований "Консультативний комітет з науковим дослідженням питань безпеки в Європі" й, ґрунтуючись на його рекомендаціях, Еврокоміссія представила свій проект по змісту, фінансовим аспектам й організаційній структурі "Програми наукових досліджень питань безпеки в Європі" в 2005.

Космос. Ціллю космічних досліджень у рамках РП7 є підтримка Європейської космічної програми, з акцентом на такі застосування як GMES, покликаної забезпечити реальні результати для громадян і підвищення конкурентноздатності європейської космічної промисловості. Вона також буде сприяти розвитку Європейської космічної політики й доповнювати зусилля держав-членів й інших ключових гравців, включаючи Європейське космічне агентство.

ЄС, беручи участь у цій галузі, міг би зосередитися на визначенні загальних цілей, координації діяльності, запобіганні дублювання й максимізації можливостей для взаємодії, а також на встановленні стандартів. Європейська космічна політика була б націлена на представників державної влади й на особи, що приймає рішення, а також на європейську промисловість.

Заходу на європейському рівні також необхідні для втілення цілей політики ЄС, наприклад, в областях сільського господарства, рибного лову, навколишнього середовища, телекомунікацій, безпеки й транспорту, а також для того, щоб Європа була шановним партнером у регіональному й міжнародному співробітництві. Деякі із планованих заходів включають:

• Космічні застосування для обслуговування європейського співтовариства, такі як GMES і супутниковий зв'язок;

• Участь у міжнародних ініціативах по дослідженню космічного простору;

• Дослідження в області космічних транспортних технологій і наук про космос, включаючи наявність життя в космосі.

Біла книга Еврокоміссії з Європейської космічної програми, опублікована в 2003 р., розглядає "Усиление европейского превосходства в науке о космосе" як один зі своїх головних пріоритетів. Ціллю цього пріоритету є зміцнення європейського лідерства в науках про космос і розширення можливостей для реалізації політик ЄС. Біла книга рекомендує прогресивне підвищення фінансування космічних досліджень ЕКА й національними фондами.

Реалізацію Європейської космічної політики передбачає проводити у два етапи: перший (2004-2007) складається у виконанні заходів, охоплених Рамковою угодою, досягнутою між Європейським економічним співтовариством й ЕКА. Другий (з 2007 і далі) почнеться після вступу в чинність Європейського конституційного договору, що, як очікується, визначить питання дослідження космосу в компетенції, розділеної між ЄС і державами-членами.

Програма (FP7) призначена для того, щоб збільшити інноваційний потенціал середніх і малих підприємств.

У зв'язку з підвищенням бюджету, спрощенням процедур і розширенням підходів, сьома програма спрямована на участь малих і середніх підприємств у дослідницьких програмах ЄС а також на те, щоб допомогти їм стати їм більше інноваційними, - так говорять члени Комісії.

Існує безліч об'єднань, які були створені за допомогою Комісії з метою збільшити участь середніх і малих підприємств у програмах, таких як: Європейські Інформаційні Центри, комп'ютерні мережі Центрів Інновацій Бізнесу, Інноваційні Послідовні Центри й Національні Контрактні крапки

Вступ у суспільні дослідження є можливим, навіть якщо процедури часто складні.

Що стосується учасників, середнє й мале підприємство має більше шансів на успіх, якщо воно готовить проекти без очікувань, коли їх опублікую. Іншим фактором, що впливає на успіх, є те, що партнери поєднуються й починають працювати над поданням проекту перед підпорядкуванням пропозиції. Нарешті, частим є випадок, коли середні й малі підприємства, які вже брали участь у програмах, мають більше шансів на успіх, тому що вони звикли повертатися з різними підходами.

Головна європейська мережа Eureka відіграє важливу роль у визначенні технічних платформ і спільних технологічних ініціатив. Обоє ці напрямки для FP7, як частина управління, призначені зробити програму промислово- орієнтованої

Європейські дослідницькі центри, як і самі дослідники, відчувають недолік у координації між ЄС дослідниками 7-ий регіональної програми й головною європейською мережею для маркет-орієнтації, промислових досліджень і розвитку.

Роль ЄС, як стимулятора й помічника досліджень на Європейському рівні, є вкрай важливою для створення найбільшої Європейської конкурентноздатності.

Із цією ціллю комісія підприємств і промисловості DG опублікувала першочерговий перелік робіт, які будуть сприяти підвищенню конкурентноздатності:

• план рішення програм для європейських центрів/ регіонів, що сприяють підприємництву

• переклад документів, що стосуються SME і підприємницької політики,

• ефективність податкової системи, спрямованої на збереження джерел доходу й збільшення справедливості

• створення попереджуючих інструментів, що запобігають бізнес-невдачі,

• технічна й адміністративна допомога для організації й проведення досліджень

• порівняльне вивчення кращого застосування в області соціальних проектів нових підприємців й їхніх партнерів, аналіз рівнів соціального захисту бізнесу.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

3.1 Шляхи вдосконалювання регіональної політики в умовах асиметричного розвитку

Значний вплив на соціально-економічний розвиток України робить історично сформована економічна неоднорідність простору країни. При цьому зменшення диференціації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку може впливати на зміцнення єдності України й проведення єдиної загальнодержавної політики. В умовах асиметричного розвитку регіонів й ослаблення контролю над просторовим розвитком країни, надзвичайно зростає значення регіональної політики, що сприяє досягненню стійкого соціально-економічного розвитку територій. Із цих позицій становить інтерес SWOT-аналіз концепцій регіонального розвитку в історичному контексті (табл. 3.1).

У колишньому СРСР провідне місце займала політика вирівнювання соціально-економічного розвитку, інструментами якої були централізоване фінансування економіки й соціальної сфери, дотації й субвенції, планові ціни й т.д. До деякої міри ці міри згладжували міжрегіональну соціально-економічну диференціацію. Однак при цьому усувалася не причина проблеми, а її наслідок, що приводило до пасивності господарюючих суб'єктів. У той час як у більшості країн миру, що зштовхнулися із проблемами територіальних диспропорцій (США, Японія, що розвиваються країнах Азії, Африки й Латинської Америки й ін.), з початку 60-х років використалася концепція "поляризованого розвитку". Вона базується на наявності в регіонах своєрідних "вогнищ росту", або "полюсів", що генерують їхній поступальний рух [10, с. 3].

Поняття "полюса росту" одним з перших увів у науковий оборот на початку 60-х років 20 століття французький економіст Ф. Перру. Відповідно до його подань, економічний ріст іде не повсюдно, а має осередковий характер. "Полюса росту" - це агломерації підприємств, сконцентрованих у певних місцях, де економічний ріст, підприємницька активність, інноваційний процес відрізняються найбільшою інтенсивністю, впливаючи на інші території, які не входять в "полюси". Це і є "поляризоване" розвиток [11].

Таблиця 3.1 - SWOT - аналіз концепцій територіального розвиненийия

Концепція вирівнювання регіонального розвитку		Концепція саморозвитку регіонів		Концепція поляризованого розвитку
1		2		3
Коротка характеристика
Державне планування в системі централізованого керування. Регіон - елемент єдиного народногосподарського комплексу країни виконуюче замовлення й централізовано забезпечується фінансовими ресурсами.		Державне регулювання в системі ринкових відносин. Регіон - рівноправний учасник єдиного економічного простору країни, що реалізує свої товари й послуги на ринку й, що здобуває необхідні для себе товари й послуги в інших регіонів.		Державне регулювання на тлі ринкового середовища, що формується. Пріоритет віддається розвитку регіонів - локомотивів росту укрупнення регіонів за рахунок злиття сильних регіонів з відстаючими.
Ціль розвитку визначається центром. Спрямована на зміцнення "Єдиного народногосподарського комплексу країни" і національної безпеки.		Ціль розвитку визначається регіоном. Спрямована на: - підвищення конкурентноздатності економіки; - підвищення рівня життя населення.		Ціль розвитку визначається регіоном за узгодженням із центром. Спрямована на підвищення ефективності економіки за рахунок "крапкового" розвитку освоєних регіонів.
Зниження міжрегіональної соціально-економічної диференціації. Забезпечення всіх громадян Росії мінімальними споживчими благами. Зниження соціально-політичної напруги в країні.	Створення передумов для усунення причин міжрегіональної соціально - економічної диференціації. Розвиток демократизації суспільства, участь регіонів у міжрегіональному й міжнародному обміні. Підвищення конкурентноздатності регіонів і національній економіці в цілому. Максимальне використання ресурсного, виробничого, наукового й трудового потенціалів.		Підвищення ефективності економіки. Збільшення темпів економічного росту Сприяння рішенню завдання подвоєння ВВП до 2010 р. Сприяння структурній перебудові економіки РФ шляхом переходу до інтенсивного розвитку.
Слабкі сторони й погрози
Безініціативність, пасивність господарюючих суб'єктів. Усувається не причина проблеми асиметричного розвитку, а її наслідок. Неможливість досягнення високих темпів економічного росту.	В умовах посилення впливу факторів зовнішнього середовища знижуються можливості саморозвитку регіонів. Надмірна міжрегіональна конкуренція може привести до деструктивних процесів у національній економіці.		Збільшення диференціації за рівнем соціально-економічного розвитку. Погроза територіальної цілісності України. Збільшення ймовірності загострення міжнаціональних відносин.

У цей час в Україні здійснюється перехід від принципів "вирівнювання соціально-економічного розвитку" до принципів "поляризованого розвитку", що може привести до значного збільшення міжрегіональних диспропорцій з усіма із цього наслідками. При цьому, в умовах дефіциту фінансових ресурсів, більшість регіонів України буде випробовувати гостру недостачу інвестицій. У цьому зв'язку саме для цих регіонів найбільш прийнятна концепція "саморозвитку". Дана концепція універсальна: вона відповідає потребам і можливостям як щодо слабких регіонів, так і тих суб'єктів, які не мають потреби або майже не мають потреби в зовнішній підтримці.

Характеристики

Список файлов курсовой работы