91405 (612864)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ ПО СПРАВАХ сім’ї, МОЛОДІ І СПОРТУ

Донецький державній інститут здоров’я, фізичного виховання та спорту

Факультет фізичної реабілітації

Кафедра фізіології, фізичної та психологічної реабілітації

ЗАСТОСУВАННЯ РУХЛИВИХ І СПОРТИВНИХ ІГОР У ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ З ДІАГНОЗОМ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ

Курсова робота

Виповнив:

Студентка 46 групи

Корольова Є.О.

Провірив:

к. пед. н. Деминська Л.О

Донецьк 2006

Зміст

Вступ ……………………………………………………………….…….…… 3

Розділ 1. Аналіз літератури …………………………………………….…… 6

1.1. Вікові особливості дітей у віці другого дитинства…………………... 6

1.2. Патогенез, структура рухового дефекту, при атонічно-астатичної форми ДЦП ……………………………………………………………………………. 8

1.3. Лікувальна дія фізичної культури при реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП. ………………………………………............... 16

Розділ 2. Методи досліджень, та методика ЛФК застосована реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП………………………………... 23

2.1. Методи досліджень, застосовувані при складанні комплексів реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП…………………… 23

1. Спеціальна методика ЛФК із використанням елементів спортивних ігор і рухливих ігор……………………………………………. 25

Умовивід ……………………………………………………………………... 45

Висновки………………………………………………………………….……47

список літератури………………………………………………………………48

Додаток…………………………………………………………………….…...52

Вступ

Актуальність проблеми.

Питання реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч в останні роки стає усе більш актуальним у зв'язку з високим медичним і соціальним значенням. Традиційні методи обновленого лікування, що несуть у собі загальноприйняті засоби лікувальної фізкультури, не можуть повною мірою задовольнити зростаючі вимоги до ефективності реабілітації. При єдності комплексів лікувальної фізкультури для хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП) необхідно розробити для кожної дитини індивідуальний комплекс з урахуванням особливостей його вегетативних можливостей, моторики й інтелекту.

За останні роки дитячий церебральний параліч став одним з найбільш розповсюджених захворювань нервової системи у дітей. У Донецьку ДЦП хворіють 2017 дитини (дані за 2005 г), поширеність ЦП на 10000 дитячого населення – 27,0. Захворюваність ЦП на 10000 дитячого населення – 1,4. Ця недуга входить у розряд невиліковних хвороб, але проведення своєчасної і правильної корекції ушкоджених систем організму дітей, за допомогою коррекційних фізичних вправ, застосування елементів спортивних ігор і спеціальних рухових режимів, є передумовою для успішної побутової, навчальної, трудової і соціальної адаптації до реальних умов життя, їхньої інтеграції в суспільстві [3,11,29].

Актуальність пошуку й обґрунтованого застосування нетрадиційних методів профілактики, лікування і реабілітації ДЦП зв'язано з низькою ефективністю загальноприйнятих медикаментозних, мануальних, фізіотерапевтичних, хірургічних та ін. методів лікування цієї патології.

Дитячий церебральний параліч є захворюванням головного мозку, що виникає під впливом різних патологічних явищ внутріутробно, при пологах і в період новорожденності. У центрі клінічної картини знаходяться рухові розлади, що супроводжуються порушеннями функцій інших аналізаторних систем (зору, вестибулярного апарата, глибокої чутливості й ін.), а також мови і психіки. В даний час проблема профілактики, лікування і соціальної допомоги цим хворим є однієї з ведучих у невропатології дитячого віку. У комплексне лікування дитячого церебрального паралічу включаються: медикаментозні засоби, лікувальна фізкультура, ортопедична допомога, різні види масажу, рефлексотерапія, фізіотерапевтичні процедури, заняття з логопедом і психологом, навчання навичкам самообслуговування і праці. Різні прийоми масажу загальне і східного, прогрівання по крапках, корекція рухів, заняття фізичними вправами й ортопедичний режим у переважній більшості здійснюються масажистами й інструкторами лікувальної фізкультури, від рівня підготовленості яких багато в чому залежить успіх лікування [1,2,9].

Об'єкт дослідження – процес розвитку і корекції координаційних здібностей дітей з діагнозом атонічно-астатичної форми ДЦП

Предмет досліджень – методика фізичних вправ у сполученні з елементами спортивних ігор при реабілітації атонічно-астатичної форми ДЦП, (3-й ступеня ваготи (легка)) для дітей, у віці «другого дитинства», що знаходяться на стаціонарі.

Ціль роботи – розробка і впровадження в лікувальний процес, спеціалізованого інтернату №5 для дітей хворих на ДЦП, програми розвитку і корекції координаційних здібностей.

У процесі вивчення і реалізації даної методики вирішувалися наступні задачі:

1. Вивчити літературні джерела, присвячені методиці ЛФК у сполученні елементів спортивних ігор при реабілітації атонічно-астатичної форми ДЦП у дітей з 3 ступенем ваготи.

2. Здійснити підбір засобів і методів фізичних вправ для складання комплексу ЛФК з елементами проведення методики спортивних ігор при атонічно-астатичної формі ДЦП з 3 ступенем ваготи.

3. Визначити вплив фізичних вправ на активізацію репаративних процесів, поліпшенні координації рухів, зниження тремору рук і голови, підвищення тонусу м'язів, розширення рухової навички, розвиток просторового почуття.

Теоретичне і практичне значення. У зв'язку зі збільшення кількості дітей миючих синдром ДЦП, методика ЛФК і елементи спортивних ігор необхідні, для поліпшення адаптації дітей у суспільстві здорових людей. Так само при рішенні реабілітаційних задач, розширюються рухові можливості дітей, поліпшується координація рухів, тренується вестибулярний апарат. Фізичні вправи роблять не тільки регулюючий вплив на м'язовий апарат, але і на стан і функції внутрішніх органів, тобто змушуючи працювати м'яза, ми змушуємо внутрішні органи працювати більш інтенсивно, збільшуємо резерви організму. Раціонально використовуючи різноманітні засоби і методи фізичного виховання, ЛФК, можна ліквідувати недоліки фізичного розвитку і рухової сфери дітей із ДЦП.

Наукова новизна. Дослідження останнього років поповнили і поглибили уявлення про механізм походження ДЦП. Це дозволяє по-новому оцінити і значення фізичної культури в комплексі заходів для відбудовного лікування і профілактики порочних установок при ДЦП. Порушення координації в спокої, є основною патологією атонічно-астатичної форми. Порушення статики виникають при парезі задніх канатиків, спинного мозку й інших відділів, де проходять шляхи глибокої чутливості, а також при парезі вестибулярного апарата, хробака мозочка, кори великих півкуль головного мозку.

У даній роботі, нами запропоновані, комплекси реабілітації атонічно-астатичної форми ДЦП, дітей у віці «другого дитинства», у яких використовується методика проведення елементів спортивних ігор, що благотворно позначається на стані координації рухів, м'язового почуття, вестибулярного апарата.

Робоча гіпотеза: раціональний підбір засобів і методів припускає удосконалювання методики фізичних вправ у дітей страждаючих на атонічно-астатичну форму ДЦП із 3 рівнем ваготи.

Розділ 1. Аналіз літератури

1. Вікові особливості дітей у віці другого дитинства

Кожному віковому періодові характерні яскраво виражені, специфічні особливості. Знання особливостей вікової періодизації необхідно для правильної побудови індивідуальної програми фізичної реабілітації дитини.

1. період новонародженності з народження до 10 днів.

2. грудний вік 10 днів – 1 рік.

3. раннє дитинство 1 – 3 років.

4. перше дитинство 4 – 7 років.

5. друге дитинство: хлопчики від 8 до 12 років, дівчинки від 8 до 11 років.

6. підлітковий вік: хлопчики 13 – 16 років, дівчинки 12 – 15 років.

7. юнацький вік: юнака 17 – 21 рік, дівчини 16 – 20 років.

У даній роботі розглядається вік відповідний «другому дитинству» або молодший шкільний вік [23,25].

Молодший шкільний вік охоплює період від 8 до 11 – 12 років. Звичайно цей період у порівнянні з дошкільним і підлітковим періодами прийнято вважати відносно «спокійним» у житті дитини.

Центральна нервова система є одним з основних регуляторних механізмів усіх життєвих процесів в організмі дитини, у тому числі його поводження і рухів. До семирічного віку завершується в основному диференціювання нервової тканини кори великих півкуль головного мозку. Нервові клітки у всіх шарах кори здобувають характерну розвиту форму і стають схожими на клітки кори дорослої людини. Продовжується мієлінізація нервових волокон.

Посилено розвиваються асоціативні волокна, що зв'язують різні нервові центри і відділи кори великих півкуль мозку один з одним.

Удосконалювання центральної нервової системи у школярів молодших класів виражається насамперед у розвитку і посиленні процесів гальмування в корі головного мозку. Кора великих півкуль здобуває більш виражене регулююче і затримуюче значення в поводженні дитини, у нерозривному зв'язку з розвитком гальмових явищ у корі великих півкуль у школярів молодших класів інтенсивно наростають і стають більш стійкими процеси концентрації порушення. Звідси випливає можливість прояву активної уваги і свідомої зосередженості [35, 36].

Розвиток процесів гальмування, концентрації і стійкості нервових процесів у центральній нервовій системі дитини 8 – 12 років створює в цьому віці гарну базу для навчання і виховання.

Ступінь розвитку рухової активності дитини є показником розвитку всього рухового аналізатора, тобто нервового і кістково-м'язового апарата.

М'язова система школяра, у порівнянні з дошкільним віком продовжує зміцнюватися й удосконалюватися за рахунок розвитку переважно довгих м'язів, що обумовлюють швидкість і гнучкість рухів, і в меншому ступені за рахунок розвитку силових м'язів.

Вік дитини 8 – 12 років характеризується більш гармонічним розвитком рухів. Основною рисою цього періоду є перехід від вільних рухів до організованих виучених рухів, зв'язаним з наростанням контролю кори великих півкуль головного мозку.

У зв'язку з великою руховою активністю в школяра швидко розвиваються сила і координація великих м'язів верхніх і нижніх кінцівок. Але в силу наявної патології, руху дітей трохи нескоординовані, маються зайві супутні рухи.

К 10 – 11 рокам розвиток рухового апарата дитини продовжується в основному по лінії удосконалення дрібних трудових рухів, що знаходиться в прямого зв'язку з інтенсивним розвитком рухових центрів кори головного мозку[5, 23, 30].

М'яз як орган почуттів, дозріває до 7 – 8 років, її діяльність у зв'язку з безперервної імпульсацієй у центральну нервову систему є важливим чинником розвитку й удосконалювання основних нервових процесів у корі головного мозку. Наприклад: навчання дітей мови, з рухами кисті і пальців різко прискорює розвиток мови, що є одним зі способів усунення супутньою патологією при атонічно-астатичної формі ДЦП.

В аналізі абсолютних величин річного приросту тотальних розмірів тіла школярів (ріст, маса, окружність грудної клітки) показує, що у віці від 8 до 11 – 12 років немає значного розходження в ході фізичного розвитку хлопчиків і дівчинок.

Процеси окостеніння, тобто заміни хрящової тканини на кісткову, продовжуються протягом усього шкільного віку. У молодших школярів відбувається остаточне формування нормальної кривизни хребта, характерної для дорослої людини. Загальна стійкість хребетного стовпа значно збільшується, але його зв'язковий апарат ще слабкий.

У віці 8 – 9 років спостерігається інтенсивне зростання кісток стопи і кистей рук із триваючими в них процесами окостеніння. У 10 – 12 років значно підвищується стійкість кисті за рахунок росту кісток передпліччя (променевої і ліктьової) і дрібної кісток зап'ястя [25, 36].

Віковий період від 8 до 11 – 12 років, можна вважати відносно «спокійним». Основні процеси, що відбуваються в центральній нервовій системі, створюють гарні передумови для успішної навчально-виховної роботи, а розвиток моторики обумовлює приступність багатьох трудових рухів. А при використанні методики ЛФК у цьому віці, можна практично цілком виправити порушену координацію рухів, підвищити точність виконуваних рухів, позбутися від патологічних рухів, підвищити тонус м'язів, відновлюючи їхню силу і працездатність, обсяг рухів у суглобах.

1.2. Патогенез, структура рухового дефекту, при атонічно-астатичної форми ДЦП

Під терміном «дитячі церебральні паралічі» (ДЦП) розуміють групу захворювань, що виникають внаслідок ушкоджень головного (рідше спинного) мозку, під час внутрішньоутробного розвитку плоду, у момент пологів або в ранньому післяпологовому періоді. При цьому найбільше важко страждають “молоді” відділи мозку - великі півкулі, що регулюють довільні рухи, мову й ін., коркові функції. Приблизно в 57 % випадків захворювання є уродженим, у 40% – обумовлене патологічними родами і тільки у 3 % дітей зв'язано з інфекційними захворюваннями, черепно-мозковою травмою або іншими патологіями, що розвилися вже після народження. Дитячі церебральні паралічі – відносно часте захворювання, що зустрічається в середньому в двох з 1000 дітей. Його основна характерна риса – порушення розвитку психомоторних функцій. У хворих з різними формами ДЦП порушена просторова організація пози і рухів унаслідок змінених у порівнянні зі здоровими особами позного і рухового стереотипів. Рухові розлади виявляються у виді паралічів, парезів, насильницьких рухів, порушень координації рухів. Ці симптоми нерідко супроводжуються затримкою психо-речового розвитку аж до глибокої дебільності і повної відсутності мови, судорожними припадками, порушеннями зору, слуху, чутливості й іншими патологиями [1, 2, 24].

Ступінь ваги рухових порушень варіює у великому діапазоні, де на одному полюсі знаходяться грубіші рухові порушення, на іншому – мінімальні. Психічні і мовні розлади, так само як і рухові, варіюють у широких межах, і може спостерігатися ціла гама різних сполучень. Наприклад, при глибоких рухових порушеннях психічні порушення можуть бути відсутні або бути мінімальними, і, навпаки, при легких рухових порушеннях можуть спостерігатися грубі психічні і мовні розлади.

Основоположником вивчення ДЦП вважають англійського хірурга – ортопеда Літтла. На його думку, причиною уроджених паралічів є аномально протікаючи або передчасні пологи й асфіксія плоду. Літтл докладно описав одну з форм ДЦП, при якій руки уражаються менш, ніж ноги. Пізніше ця форма одержала назву хвороба Літтла. Англійський хірург описав і деякі інші форми уроджених паралічів, наприклад гіперкінетичну, розробив і широко застосував деякі види хірургічного лікування при ДЦП [4, 13, 10].

Відомий австрійський лікар 3. Фрейд у середині XIX в. проаналізував форми захворювання, описані Літтлом, з позиції невропатолога і запропонував назви для деяких з них – діплегія, двостороння геміплегія.

На підставі особливостей рухових порушень A. Ford (1945) виділив п'ять форм дитячого церебрального паралічу: подвійну геміплегію, спастичну діплегію, гиперкінетичну, мозжечкову і геміпаретичну. К. А. Семенова і Б. В. Голант (1972) узяли за основу цю класифікацію і включили в неї особливості психічного і мовного розвитку при кожній формі дитячого церебрального паралічу. В основу класифікації ДЦП, прийнятої в нашій країні, покладена основна особливість цього захворювання, а саме – характер і виразність порушення рухових функцій, обумовлені аномальним станом м'язового тонусу і розладом координації рухів. У зв'язку з тим, що виділені форми захворювання дають найбільше повне представлення про ступінь рухових, психічних і мовних порушень, ця класифікація в даний час і використовується.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы