91405 (612864), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Разом з методикою ЛФК застосовують лікувальний масаж, його призначають переважно дітям, що можуть самі розслабити м'яза, в інших випадках масаж може приводити до збільшення тонусу не тільки ослаблених, але і спазмованих м'язів. Раціональне застосування масажу сприяє зниженню рефлекторної збудливості м'язів, поліпшує кровопостачання, зміцнює ослаблені м'язи. Масаж необхідно призначати вибірково для окремих груп м'язів; для спазмованих м'язів використовують переважно прийоми поглажування, розтирання, у той же час протипоказані прийоми поплескування, рублення, розмінання, вібрації. При середній вазі атонічно-астатичної формі хвороби в періоді активних лікувальних заходів можливе застосування прийому щіціобразного размінання.
Поряд з масажем уражених кінцівок застосовують масаж коміркової зони по Г. Ф. Щербаку, а також крапковий масаж за допомогою пальцевого роздратування основних рухових крапок. Масаж рухових крапок впливає на функціональний стан центральної нервової системи, стимулює трофіку і тонус ослаблених м'язів (переважно м'язів що відводять і розгибателей), сприяє зниженню тонусу спазмованих м'язів. Курс лікування складається з 30 – 40 процедур. Масаж, звичайно застосовують не раніше чим через 30 – 40 хв., після бальнеотерапії і через 1 г., послу грязелікування.
У пацієнтів з атонічно-астатичною формою дитячого церебрального паралічу доцільне застосування підвідного масажу, що здійснюють у ванні або басейні, за допомогою стиснутого повітря, що надходить по шлангу, або води під тиском 1,5 – 2 атмосфери. Можливе індивідуальне дозування процедури підвідного масажу за допомогою зміни розмірів наконечника, надягнутого на край шланга [11,30, 34, 39].
Хворим з атонічно-астатичною формою дитячого церебрального паралічу при слабості м'язів спини, живота і сідничних м'язів показане призначення душів – циркулярного, висхідного, дрібно- і крупноігольчатого. Усі бальнеотерапевтичні процедури повинні завершуватися відпочинком дитини не менш 30 хв.
Так само застосовується грязелікування хворих дитячим церебральним паралічем з аплікаціями на коміркову зону. Грязьовий корж товщиною 2 – 3 см накладається на область шиї, плечовий пояс, верхню частину грудей і спини, поверх коржа дитини вкутують у простирадло і байкову ковдру. Температура бруду складає 38 – 42 °С в залежності від віку і загального стану пацієнта.
Для впливу на центральну нервову систему призначають гальванізацію по лобово-потиличній і глазнічно-потиличній методиці. Процедури в кількості 20 – 25 проводять через день при експозиції 20 – 30 хв. По такій же методиці здійснюють електрофорез кальцію або йоду. Доцільне застосування гальванічних комірів з різними лікарськими речовинами (бром, кальцій). Число процедур складає 8 – 12 у залежності від віку пацієнтів [6, 15, 34, 39, 40].
З метою зниження спастичності м'язів нижніх кінцівок, підвищення їхніх функціональних можливостей застосовують електрофорез 2 – 3% розчину бромистого натрію, 3 – 5% розчину новокаїну, 2 – 3% розчину йодистого калію за загальною методикою Вермеля. Техніка методу складається в приміщенні електрода площею 300 см2 у міжлопаточній області і з'єднанні його з одним полюсом, два електроди по 130 см – кожний поміщають на область ікроножних м'язів ніг і з'єднують з іншим полюсом апарата для гальванізації. Щільність струму складає до 0,08 мА/см2, тривалість процедури 15 – 20 хв. На курс лікування призначають 15 – 20 процедур. Для кращої переносимости процедур курс лікування може бути підрозділений на цикли, що складаються з 3 – 4 процедур з перервами між ними в 2 – 3 дні.
Індуктотермію призначають на область грудних хребців. Використовують електрод – диск або електрод – кабель у виді петлі з одного або півтора витків. Сила анодного струму на апараті ДКВ–1 складає 180 – 200 мА. тривалість процедури 10 – 20 хв. На курс лікування призначають 10 – 12 процедур через день [11,30, 34, 39].
Електростимуляція є методом, що сприяє зміцненню ослаблених м'язів, підвищенню їхньої скорочувальної активності, трофіки. Процедура полегшує роботу методиста по ЛФК, допомагає в навчанні дитини виборчому скороченню м'язів. Для електростимуляції застосовують синусоїдальні модульовані струми від апаратів «Амплі–пульс», а також імпульсні струми низької частоти від апаратів АСМ – 2 або АСМ – 3. Силу струму варто підбирати індивідуально, уникаючи неприємних хворобливих відчуттів. Тривалість вправ складає 10 – 20 хв. причому після 1 – 2 вправ па відпочинок відводять 2 – 3 хв. На курс лікування 20 – 30 сеансів щодня.
Під час електростимуляції м'язи-антагоністи не повинні скорочуватися, у випадках скорочень необхідно перемістити електрод, зменшити силу струму, а іноді і площу електрода.
У системі комплексного лікування атонічно-астатичної форми ДЦП застосовують і медикаментозне лікування.
Призначення медикаментозних засобів пацієнтам із ДЦП здійснюється індивідуально з урахуванням клінічної картини захворювання. Застосовуються препарати, що знижують м'язовий тонус, що активують обмінні процеси, антихолінестеразні препарати і седативні засоби.
У числі антихолінестеразних препаратів застосовують галантамін, прозерін і дібазол. Галантамін (нівалін) являє собою інгібітор холінестерази, препарат сприяє проведенню рухових імпульсів у сінапсах центральної нервової системи й у нервово-м'язових сінапсах, чим досягається підвищення рухової активності ослаблених миші. Ін'єкції галантаміна призначають за 20 – 30 хв до початку лікувальної гімнастики, дозування залежить від віку дітей. Разова доза препарату у віці 12 років складає 0,1 – 0,2 мл 0,25% розчину, у віці 3 – 5 років – 0,2 – 0,4 мл, 6 – 8 років – 0,3 – 0,4 мл, 9 – 14 років – 0,5 – 0,7 мл, 15 – 16 років – 0,2 – 0,7 мл 0,5 – 1 % розчину[11,15,17].
Препарати – антидепресанти (іпразид, нуредал) призначають пацієнтам із синдромом адінамії, астенічними проявами з метою стимулюючого й антидепресивного впливу на центральну нервову систему. Ці препарати полегшують проведення відбудовних заходів, лікувальної гімнастики, логопедичних і педагогічних занять, підвищують контактність і активність хворих. Препарати протипоказані при порушеннях функції печінки, нирок, мозкового кровообігу, декомпенсації серцевої діяльності.
Розділ 2. Методи досліджень, та методика ЛФК застосована реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП.
2.1. Методи досліджень застосовані при складанні комплексів реабілітації дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП.
У даній курсовій роботі для рішення поставлених задач нами були використані наступні методи:
I. Аналіз медичної і педагогічної літератури.
Аналіз літератури проводився нами з метою вивчення особливостей виникнення і протікання захворювання атонічно-астатична форма ДЦП, а також методів відновлення координаційних здібностей при даному захворюванні.
Метод аналізу літератури дозволив нам побачити всю масштабність і значимість даної проблеми. Було встановлено значимість ЛФК, що є невід'ємною і навіть у деяких випадках однієї з головних засобів лікування, відновлення. Це підкреслюють більшість авторів, що присвячують свої праці проблемі ДЦП. Завдяки правильному підборові вправ спостерігалися поліпшення рухової активності дітей за всіма показниками.
Аналізуючи програмні документи, ми установили, що використання фізкультурно-спортивної корекції, сприяє компенсації вегетативного забезпечення діяльності, поліпшенню рухових умінь, насамперед статичної функції. Спеціальні фізичні вправи підвищують фізичні можливості хворих і служать гарною підготовкою для наступної більш активної їхньої участі в іграх, більш успішного виконання дітьми складно - координованих і рухових елементів, особливо в іграх-естафетах.
-
Бесіда з лікарями, методистами і психологом школи інтернату.
-
Аналіз медичних карт хворих дітей.
Вивчення медичних карт дозволив нам вивчити особливості протікання захворювання атонічно-астатична форма ДЦП і методи реабілітації, що рекомендуються, відновлення й адаптації.
IV. Аналіз традиційних методів реабілітації.
Зміст основних розділів традиційної методики реабілітації рухових функцій представлені в таблиці 2.1. За даною методикою проводилася реабілітація контрольної групи фахівцями, спеціалізованого інтернату №5.
Таблиця 2.1
Зміст основних розділів традиційної методики реабілітації рухових функцій у дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП
| Роздягнув | Зміст роздягнув | Дозування | ОМОВІ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Підготовча частина | |||||
| 1 |
| 1-1,5′ | Руки на пояс, | ||
| 2′ | подих глибоке спокійне. | |||
| 1′ | ||||
| 1′ | ||||
| Основна частина | |||||
| 2 |
| 3-4 рази | Темп повільний. | ||
| 3-4 рази | Стежити за правильністю виконання | |||
| 4-5 разів | ||||
| 4-5 разів | Стежити за правильністю виконання. | |||
| 4-5 разів | ||||
| 4-5 разів | Стежити за подихом | |||
| 5-6 разів | Стежити за подихом. | |||
| 2′ | Темп повільний | |||
| 4-6 разів | Стежити за правильністю виконання | |||
| 4-6 разів. | У повільному темпі | |||
| 4-8 разів | ||||
| 4-8 разів | ||||
| 4-8 разів | ||||
| Заключна частина | |||||
| 3 |
| 2′ | Стежити за поставою | ||
| 2′ | Темп повільний | |||
-
Спеціальна методика ЛФК із використанням елементів спортивних ігор і рухливих ігор
Використання активного рухового режиму у виді ігрових змагань і спортивних тренувань є великим стимулом розвитку мотивації і допомагає формуванню нового стереотипу руху. Режим тренувального процесу створює умови для формування негативних тимчасових кортико-мускулярних зв'язків і зниження тонічної імпульсаціі інтерорецепторів.
Вплив додаткових фізичних факторів, на периферичний відрізок рефлекторної дуги, забезпечує адекватне адаптаційно-трофічне постачання руху і регулюючий вплив центральних структур на загальну і тонку моторику.















