73005 (612090), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Досліджуючи історію хвороби Ашера, По розкриває його стан в його творчості: «Все було осяяне потойбічним відблиском якоїсь пристрасної, нестримної відчуженості від усього земного». Його музика – поховальні пісні, його картини – загадкові й незрозумілі. «Якщо вдалося колись людині виразити фарбами на полотні чисту ідею, цією людиною був Родерік Ашер» [28, 82]. По відмічає, що ці картини перевершували своєю фантасмагоричністю навіть візіонерський живопис Фюсслі – а він безпосередньо передував добі готичного роману зі своїм зв’язком з потойбічним, магічним, зображенням фантастичного світу снів, кошмарів та окультного досвіду. Найбільш яскраво душевний стан Ашера виражений в його пісні «Обитель привидів» – про Короля-розум, скинутого духами зла.

Таємниця – характерний для готичного роману елемент – теж лежить в області психіки Ашера: це його страшне передчуття: завдяки тому, що вони з сестрою близнюки, їхні душі «співзвучні» і він підозрює, що сестра ще не мертва.

Остання сцена оповідання відбувається в буремну ніч, причому ніч «буремна, але дивно прекрасна» [28, 87] (та ж сама ідея про живописність стихії). Як і в готичному романі, стан природи відповідає стану душі героя. По використовує цікавий та ефектний прийом паралелі: оповідач читає роман, і звуки, описані в ньому, повторюються в реальності – чутні з підземелля.

Таємниця Ашера розкривається в його останньому монолозі, і напруга моменту ще більше посилюється мовленням божевільного, його розмовою із самим собою: «Тепер ти чуєш?.. Так, чую, давно вже чую. Довго… довго… довго… скільки хвилин, скільки годин, скільки днів я це чув… і все ж не наважувався… о я нещасний, я боягуз і нікчема!.. я не наважувався… НЕ НАВАЖУВАВСЯ сказати! МИ ПОХОВАЛИ ЇЇ ЗАЖИВО! […] Ось тепер я тобі скажу – я чув, як вона вперше ледь помітно поворухнулася в труні. Я почув це… багато, багато днів тому… і все ж не наважувався… НЕ НАВАЖУВАВСЯ СКАЗАТИ! […] О, куди мені тікати! Всюди вона мене наздожене! Адже вона поспішає до мене з докорою – навіщо я поспішив? Ось її кроки на сходах! Ось я вже чую, як тяжко, страшно стукає її серце! Безумець! БЕЗУМЕЦЬ! КАЖУ ТОБІ, ВОНА ТУТ, ЗА ДВЕРИМА!» [28, 90]. Тут пунктуаційно-інтонаційне оформлення та імітація мови божевільного підсилюються графічним виділенням ключових слів (в оригіналі – курсивом, в російському перекладі – прописними літерами).

Після розгадки таємниці Ашер гине разом із своєю сестрою і будинком; він порушився так само, як і розум його господаря. «Новела читається як іносказання розпаду особистості, в якій інтелектуально-духовне начало отримало однобокий, хворобливий розвиток на шкоду фізичному, – писав Г. Злобін у передмові до збірника новел По. – Дух, відірваний від тіла, не здатен вижити» [28, 11]. Будучи сполученням естетики готичної літератури, традицій і канонів готичного роману з майстерною технікою створення жахливого, новела «Падіння дому Ашерів» є одним з шедеврів творчості По й готичної літератури в цілому.

Висновки

Дана робота дозволила нам виявити художньо-жанрові особливості готичної літератури, дослідити зміну її традицій протягом історії розвитку цього жанру, а також визначити категорії естетики готичної літератури та їхній зміст у контексті. Крім того, ми з’ясували інтерпретацію художньо-жанрових і естетичних особливостей готичної літератури в новелах Е. А. По.

Ми дослідили естетику готичної літератури, розглянувши в рамках дослідження поняття готичного, живописного, романтичного, жахливого, потворного і оригінального. Як бачимо, готична література, вкладаючись в загальне русло передромантичних тенденцій, відрізняється змістом естетичних категорій (особливо категорії жахливого, яка займає провідне місце). По суті, розвиток та оновлення категорії жахливого – це те, що просуває розвиток готичної літератури.

Ми охарактеризували художньо-жанрові особливості готичної літератури, виділивши серед них сюжетні особливості (сюжет будується навколо таємниці), хронотоп (найчастіше – старовинна будівля: замок, абатство, садиба), просторову організацію твору (двоетапне розгортання простору в глибину).

Ми проаналізували відображення естетики та художніх особливостей готичної літератури в новелістиці Е. А. По. Ми з’ясували, що в готичних новелах По переважає ситуація жаху, викликаного напівсвідомими страхами героїв не в меншій мірі, ніж внутрішніми обставинами, лише поступово – і не обов’язково до кінця – відкритих читачеві. Жахливе в Едгара По – це щось внутрішнє, пов’язане з специфікою психіки персонажу або її розладом. Отже, розгортання простору в творах відбувається саме з перевагою другого етапу – заглиблення в свідомість героя.

Готичні новели Е. По визначаються особливою художньою структурою, сюжетною динамікою, образною системою, способом оповіді, емоційною установкою, які виходять з головного естетичного принципу створення ефекту в новелі, яким користувався автор: «Не повинно бути жодного слова, яке б прямо чи непрямо не було спрямоване на здійснення початкового задуму». Всі поетичні засоби і прийоми, використовувані письменником, залежать від цього принципу і виростають із нього.

Ми робимо висновок, що готична традиція, безсумнівно, дуже вплинула на творчість По. Але жодну з його новел не можна назвати «конспектом» готичного роману на зразок тих, що були розповсюджені за життя По. Едгар По створив якісно новий жанр в руслі готичної літератури, який замінив застарілий готичний роман з його нагромадженням жахів зовнішніх поетикою жаху внутрішнього. Предметом уваги Едгара По стала людська душа, що вжахнулася при зіткненні з світом, в якому для неї не залишалось місця.

Список літератури

1. Огняний змій: Українська ґотична проза XIX ст. / Упоряд. Ю. Винничук. – Львів: ЛА «Піраміда», 2006. – 520 с.

2. Потойбічне: Українська ґотична проза XX ст. / Упоряд. Ю. Винничук. – Львів: ЛА «Піраміда», 2005. – 464 с.

3. Атарова К. Н. Поэзия и правда. Комментарии // Рэдклифф А. Роман в лесу. Остин Дж. Нортэнгерское аббатство. Романы. – М.: Радуга, 1983. – С. 8 – 12, 14 – 17, 19, 25, 443 – 448, 456, 459.

4. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике.// Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М.: Худож. лит., 1975 – С.234-408.

5. Берлинский Г. Мир страха: Литература.

http://www.nestor.minsk.by/vr/2008/09/vr80927.html

1. Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного. http://www.koob.ru.mastertest.ru/books/filosofskoe_issledovanie.rar

2. Вся история искусства. Живопись, архитектура, скульптура, декоративное искусство: Пер. с ит. / Т. М. Котельникова. – М.: Астрель: АСТ, 2007. – 414 с.

3. Готическое направление в искусстве Нового времени // Википедия (электронная энциклопедия). http://ru.wikipedia.org/wiki/Готическое_направление_в_искусстве_Нового_времени

4. Джоши С. Т. Г.Ф.Лавкрафт: Жизнь. http://zhurnal.lib.ru/f/fazilowa_m_w/joshi3.shtml

5. Достоевский Ф. М. Полн. собр. соч.: В 30 т.—М., 1979—Т.19—С. 88—89.

6. Жирмунский В. М. Английский предромантизм // Жирмунский В. М. Из истории западноевропейских литератур. – М.: Наука, 1981. – С. 153.

7. Заблудовский М. По // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939. – Т. 9. — С. 11—17.

8. Зарубежная литература для детей и юношества / Под ред. Мещереновой Н. К., Чернявской И. С. – М: Просвещение, 1989. – Ч.1. – 256 с.

9. Зотов Г. Роберт Инглунд: Я тоже боюсь Фредди Крюгера // Аргументы и факты (электронное издание). – 2004.

10. Ипполитов А. Angst, horror, terribilita // Сеанс (электронный журнал). – № 14. http://seance.ru/n/14/filmv-rabote/angst-horror-terribilita/

11. История зарубежной литературы XIX века: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. «Рус. яз. и лит.»: В 2 ч. / Н. П. Михальская, В. А. Луков, А. А. Завьялова и др. / Под ред. Н.П.Михальской. – М.: Просвещение, 1991. – Ч. 2. – С.10–20.

12. Кант И. Собрание сочинений в 6 тт. – М.: Мысль, 1966. – Т.5. – С. 250-251.

13. Ковалёв Ю. В. Эдгар Аллан По. Новеллист и поэт: Моногр. – Л.: Худож. лит., 1984. – 296 с.

14. Краткий словарь по эстетике: Кн. для учителя. / Под ред. М. Ф. Овсянникова. – М.: Просвещение, 1983. – 223 с.

15. Лавкрафт Г. Ф. Сверхъестественный ужас в литературе. http://literature.gothic.ru/hpl/main.shtml

16. Лик смерти в произведениях Эдгара По: эстетизация вечного сна. http://www.proza.ru/2003/11/13-75/

17. Логинов C. Какой ужас! // На языке мёртвых. / Сост. Л. Зданович. – М.: Худож. лит., 2000. – С. 5-14

18. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения (электронное издание).

19. Невский Б. Современная готическая литература // Мир фантастики (электронный журнал). – 2004. – № 12. http://www.mirf.ru/Articles/art369.htm

20. Парфёнов М. С. Из истории литературы ужасов. http://www.litsovet.ru/index.php/litobzor.view?litobzor_id=559

21. По Э. А. Новеллистика Натаниела Готорна // Эдгар Аллан По. Избранное. Пер. с англ. (электронное издание). – М., 1984.

22. По Э. А. Рассказы (электронная версия).

23. По Э. А. Рассказы. Пер. с англ. – М.: Худож. лит., 1981. – 351 с.

24. По Э. А. Философия творчества // Эдгар Аллан По. Избранное. Пер. с англ. (электронное издание). – М., 1984.

25. По Э. А. Элеонора.

http://lib.aldebaran.ru/author/po_yedgar/po_yedgar_yeleonora/po_yedgar_yeleonora.rtf.zip

1. Скороденко В. А. Готический роман // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия (электронное издание). – 2004.

2. The Complete Works of Edgar Allan Poe / Еd. James A. Harrison. – New York: AMS Press, 1965. – V. 1. – P. 151

Характеристики

Список файлов курсовой работы